ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
"10" липня 2006 р. | Справа № 7/304/06 |
14:30
м.Миколаїв
За позовом: Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Миколаєва, 54018, м.Миколаїв, вул.Миколаївська, 17
до відповідача: Державного підприємства Експериментальне виробництво інституту імпульсних процесів і технологій Академії наук України, 54018, м.Миколаїв, пр-т Жовтневий, 43 а
про: стягнення з відповідача заборгованості по внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 138038,15 грн.
Суддя Семенчук Н.О.
Секретар судового засідання Ячміньова Л.В.
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача: Музика О.О., дов. № 1348/07 від 16.01.2006р.
Від відповідача: Лушніков В.П., дов. № 1 від 19.03.2006р.
СУТЬ СПОРУ: позивач звернувся до господарського суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача заборгованості по внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та іншим платежам в сумі 138038,15 грн.
Позивач на вимогу ухвали суду від 16.05.2006 року надав виписку із ЄДРПОУ на відповідача станом на день подання позову, належним чином засвідчену копію розрахунку суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за січень 2006 року, надав повідомлення про вручення № 245098 від 15.06.2006 року в підтвердження отримання відповідачем вимоги № Ю-195 від 03.05.2006 року, надав письмові пояснення в яких зазначив що сума недоїмки в розмірі 123128,33 грн. що ввійшла в вимогу № Ю-195 від 03.05.2006 року, складається: - 36581,32 грн. –недоїмка відповідача, яка виникла станом на 01.06.2005 року (рішення господарського суду миколаївської області від 1907.2005 року по справі № 11/242/05);
- 86547,01 грн. –недоїмка відповідача яка виникла за період з 01.06.2005 року по 01.05.2006 року, тобто сума недоїмки, що заявлена Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Миколаєва в позовній заяві № 13272/07.
Відповідач надав заперечення на позовну заяву в яких зазначає, що за період з травня 2005 року по березень 2006 року недоїмка у відповідача відсутня, що відповідачем сплачено 82208,23 грн., при сплаті відповідачем в платіжних дорученнях вказувалось які внески за який місяць перераховуються та що позивач направляв отримані суми внесків на погашення пені та штрафних санкцій. Вказує на те, що спочатку повинна погашатись вся недоїмка потім пеня а потім штрафні санкції. Зазначає, що з одного боку до суду надана позовна заява, яка у випадку задоволення приведе до появи виконавчого документу –наказу суду, з іншого боку практично на всю суму позову позивачем направлено до виконання у виконавчу службу два виконавчі документи складені самим позивачем. Виникне ситуація коли на одну і ту ж суму боргу будуть виконуватись два виконавчі документи і кошти будуть стягнуті два рази, що є грубим порушенням прав відповідача. Вказує на те, що штрафні санкції та пеня нараховані не правомірно.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд –
встановив:
Відповідач є юридичною особою та відповідно до ст. ст. 14, 15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003р. № 1058-ІV є страхувальником та платником страхових внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування.
Згідно п. 6 ст. 17 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV страхувальник зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до вимог п. 6 ст. 20 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Згідно розрахунку позивача, станом на 01 травня 2006 року відповідач має заборгованість по страховим внескам в розмірі 138038,15 грн., яка складається з заборгованості відповідача по внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з травня 2005 року по березень 2006 року в розмірі 86547,01 грн., штрафні санкції в розмірі 49505,39 грн., пеня –1985.75 грн.
Заборгованості відповідача по внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з травня 2005 року по березень 2006 року в розмірі 86547,01 грн., підтверджується картками особового рахунку, актом перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування № 4 від 31.01.2006 року, розрахунками суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за травень-грудень 2005р., січень-березень 2006р., вимогою № Ю-195 від 03.05.2006р.
Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
Позивачем вимога № Ю-195 від 03.05.2006р. виставлена до виконання до Державної виконавчої служби у Ленінському районі міста Миколаєва. 10.07.2006 року в судовому засіданні представником позивача підтверджено, що станом на день розгляду справи у суді вимога № Ю-195 від 03.05.2006р. знаходиться на виконанні в Державній виконавчій службі у Ленінському районі міста Миколаєва.
Відповідно до ч. 4 ст. 106 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” вимога про сплату недоїмки або рішення суду про стягнення недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.
Враховуючи, що вимога № Ю-195 від 03.05.2006р. знаходиться на виконанні в Державній виконавчій службі у Ленінському районі міста Миколаєва позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з відповідача по внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 86547,01 грн., задоволенню не підлягають.
Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по штрафним санкціям в сумі 51491,14 грн.
Згідно п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” недоїмка стягується з застосуванням до боржника фінансових санкцій за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, до відповідача Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Миколаєва застосовані штрафні санкції, що підтверджується рішеннями № 827 від 21.07.2005р., № 1177 від 07.09.2005р., № 1457 від 14.11.2005р., № 65 від 15.02.2006р. На підставі акту перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування № 4 від 31.01.2006 року, до відповідача Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Миколаєва застосовані штрафні санкції, що підтверджується рішеннями про застосування фінансових санкцій № 8 від 02.02.2006р., № 9 від 02.02.2006р., № 10 від 02.02.2006р. Вказані рішення отримані відповідачем, що не заперечується представником відповідача в судовому засіданні.
Правомірність прийняття позивачем рішень, відповідачем не оскаржена в судовому порядку відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України. Заперечення відповідача щодо прийняття позивачем рішень є предметом позовного провадження, а позовні вимоги з цього приводу відповідач не заявляв. Отже заперечення відповідача щодо неправомірності нарахування штрафних санкцій і пені позивачем згідно рішень судом не можуть бути прийняті до уваги.
Згідно розрахунку позивача станом на 01.05.2006 року сума заборгованості відповідача по штрафним санкціям - 49505,39 грн., по пені –1985,75 грн.
На день розгляду справи заборгованість по штрафним санкціям - 49505,39 грн., по пені –1985,75 грн. не погашена.
За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 160-163, 167, 254 КАСУ господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства Експериментальне виробництво інституту імпульсних процесів і технологій Академії наук України (54018, м.Миколаїв, пр-т Жовтневий, 43 а, р/р 26004311401 в МФАТ “Енергобанк”, МФО 326643, ЄДРПОУ 05540190) на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Миколаєва (54018, м.Миколаїв, вул.Миколаївська, 17, р/р 256083016116 в ОПЕРВ ОУ Ощадбанку України, МФО 326461, ЄДРПОУ 209167) 49505,39 грн. штрафних санкцій, 1985, 75 грн. пені.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя | Н.О.Семенчук |