ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
"07" липня 2009 р. Справа № 07/95-38
Суддя господарського суду Волинської області Сур’як О.Г., розглянувши скаргу ОСОБА_1, с.Милуші Луцького району
на дії Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції
по справі №07/95-38
за позовом Приватної виробничо-комерційної фірми «Новий дім», м.Луцьк
до Підприємця ОСОБА_1, с.Милуші Луцького району
про стягнення 11504грн. 88коп.
Представники :
від скаржника: ОСОБА_2, довіреність від 30.06.2009р.
від стягувача: Грядунов В.І., довіреність №18 від 02.12.2008р.
від ВДВС: Левковець Т.В., довіреність №73945 від 14.04.2009р.
Суть спору: Скаржник –підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою, уточненою заявою від 07.07.2009р., на дії відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції щодо винесення постанови від 01.06.2009р. серія АМ №471807 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та постанови від 02.06.2009р. про оголошення в розшук та затримання належного боржнику рухомого майна.
Представник скаржника свої вимоги підтримав.
В судовому засіданні та у запереченні №33038 від 07.07.2009р. представник ВДВС проти вимог скаржника заперечує, посилаючись на те, що оскільки наказ суду №07/95-1 від 08.01.2009р. скаржником в добровільному порядку не був виконаний, головним державним виконавцем, згідно ст.3, 50, 55 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 01.06.2009р. та постанову про затримку транспортних засобів від 02.06.2009р. У відповідності до ст.55 Закону України «Про виконавче провадження»постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження виноситься в першу чергу з метою збереження майна. В разі подальшої реалізації рухомого майна, державний виконавець обов’язково складає акт опису та арешту, в якому вказується конкретно визначене майно, вартість якого встановлюється експертом. В резолютивній частині постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 01.06.2009р. вказано рішення суду та сума боргу, в межах якої державний виконавець може здійснювати примусове стягнення. Отже, державний виконавець вважає, що виконавчі дії по виконанню рішення суду проводились з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Дослідивши обставини, викладені у скарзі та подані до неї докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін суд встановив наступне.
Згідно рішення господарського суду Волинської області від 24.12.2008р. по справі №07/95-38 постановлено стягнути з підприємця ОСОБА_1 на користь Приватного виробничо-комерційної фірми «Новий дім»11504грн. 88коп. заборгованості, а також 115грн. 05коп. витрат по сплаті державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На виконання даного рішення видано наказ №07/95-1 від 08.01.2009р.
23.01.2009р. Другим відділом державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції відкрито виконавче провадження по виконанню наказу суду.
01.06.2009р. згідно постанови відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції № 471807 серія АМ накладено арешт на майно боржника (а саме: автомобілі INFINITI QX56 (2006) чорний, ГАЗ 5201 (1990) синій, BMW 254 (1988) сірий) та оголошена заборона на його відчуження.
02.06.2009р. відділом державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції винесена постанова про оголошення в розшук та затримання належного підприємцю ОСОБА_1 рухомого майна (автомобілі INFINITI QX56 (2006) чорний, ГАЗ 5201 (1990) синій, BMW 254 (1988) сірий).
Порядок накладення арешту на майно боржника та підстави його застосування визначаються Законом України «Про виконавче провадження»та Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999р.
Відповідно до підпунктів 5.1.1, 5.1.2, 5.1.3 Інструкції про проведення виконавчих дій стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені в боржника, вилучаються, про що державний виконавець складає акт. Вилучення проводиться за участю понятих, боржника, його представника (для юридичних осіб), представника або членів сім'ї боржника (для фізичних осіб). Акт складається у двох примірниках, перший залишається у виконавчому провадженні, другий - вручається боржнику під розписку в першому примірнику. У разі відсутності в боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається на належне боржникові інше майно. Боржник має право вказати ті види майна чи предмети, на які потрібно звернути стягнення в першу чергу. Державний виконавець зобов'язаний задовольнити вимоги боржника, якщо вони не порушують інтересів стягувача й не ускладнюють виконання рішення.
Таких дій державним виконавцем всупереч вимог Інструкції про проведення виконавчих дій проведено не було.
Згідно ч.6 ст.55 Закону України «про виконавче провадження»арешт застосовується: 1) для забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації; 2) для виконання рішення про конфіскацію майна боржника; 3) при виконанні ухвали суду про накладення арешту на майно, що належить відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до довідки Луцького міського відділу УМВС України у Волинській області №11021 від 12.06.2009р. автомобіль «ВМW 524»був викрадений 01.05.2002р. Згідно договору застави №09/029/301/06-С автомобіль INFINITI QX56 (2006) чорний є майном за рахунок якого забезпечується виконання зобов'язань за договором №09/029/06-С., а відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна є обтяженим. Згідно довідки підприємця ОСОБА_1 №8 від 15.06.2009р. автомобіль ГАЗ 5201 не проходив технічного огляду у зв'язку з тим, що перебуває на ремонті і не експлуатується.
Також, частиною 2 ст.55 Закону України «Про виконавче провадження»та п.5.6.2 Інструкції про проведення виконавчих дій передбачено, що державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника. У разі потреби постанова, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, надсилається державним виконавцем до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.
Згідно ч.4 ст.55 Закону України «Про виконавче провадження»про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису й арешту майна боржника. Під час проведення опису й арешту майна боржника державний виконавець вправі оголосити заборону розпоряджатися ним, а у разі потреби - обмежити права користування майном або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису й арешту. Види, обсяги і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.
Водночас, державний виконавець не встановив вартості автомобілів, їх значення для власника, необхідність для використання, не намагався, в передбаченому законом порядку, встановити чи є у боржника готівкові кошти чи інше майно, на яке можна звернути стягнення для задоволення вимог стягувача, та неправомірно наклав арешт на все рухоме майно, що належить боржнику.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що дії Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції по накладенню арешту на рухоме майно боржника та оголошення заборони на його відчуження, а також оголошення розшуку та затримання належного рухомого майна є неправомірними.
Керуючись ст. 1212 Господарського кодексу України, Законом України «Про виконавче провадження», Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999р. господарський суд, -
ухвалив:
1. Скаргу задоволити.
2. Визнати неправомірними дії Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції по накладенню арешту на рухоме майно боржника та оголошення заборони на його відчуження та оголошення розшуку та затримання належного рухомого майна.
3.Скасувати постанову державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Левковець Тетяни Василівни від 01.06.2009 р. серія АМ № 471807 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
4.Скасувати постанову державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Левковець Тетяни Василівни від 02.06.2009р. про оголошення в розшук та затримання належного підприємцю ОСОБА_5 рухомого майна.
Суддя О.Г. Сур’як