АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/10889/15-цГоловуючий у 1-й інстанції Дзюбановський Ю.І.

Провадження № 22-ц/789/701/16 Доповідач - Ходоровський М.В.

Категорія - 37

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2016 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Ходоровського М.В.

суддів - Гурзель І. В., Фащевська Н. Є.,

при секретарі - Романської К.М.

з участю позивачки ОСОБА_1 представника Зварича О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 01 квітня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення права на спадкування

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2015 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_3 про усунення його від права на спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, що є її чоловіком та батьком відповідача.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 01 квітня 2016 року позов залишено без розгляду.

Стягнуто із ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) в дохід Державного бюджету судовий збір в розмірі 243,60 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Зокрема зазначила, що 18 березня 2016 року її представник Зварич О.Б. в судове засідання не з'явився із-за перебування на стаціонарному лікуванні в Тернопільській обласній клінічній психоневрологічній лікарні, а вона не з'явилася у зв'язку з тим, що 17 березня 2016 року подала суду заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою представника. 01 квітня 2016 року ні вона ні представник у судове засідання не з'явилася у зв'язку з хворобою.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та представник Зварич О.Б. апеляційну скаргу підтримали.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників апеляційного розгляду справи, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Постановляючи ухвалу, суд виходив з того, що позивачка та її представник будучи належним чином повідомлені про розгляд справи повторно - 18 березня та 01 квітня 2016 року не з'явилися в судове засідання і це є підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

З таким висновком суду погодитись не можна, оскільки він не узгоджується із нормами національного та міжнародного права.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у судове засідання і від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Отже, правом на залишення заяви без розгляду суд наділений у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, яка у такому разі визначається як друга поспіль неявка при ненадходженні від нього заяви про розгляд справи за його відсутності.

Судом першої інстанції встановлено, що за клопотанням представника позивача в судовому засіданні 14.03.2016р. було оголошено перерву до 18.03.2016р., про що сторони повідомлені під розписку.

В судове засідання 18.03.2016р. позивач та її представник не з'явилися, у зв'язку з цим судом оголошена перерва до 01.04.2016р. на 14 год.

Станом на 14 год. 25 хв. 01 квітня 2016 року позивач та її представник в судове засідання повторно не з'явилися, причин неявки не повідомили, заяви про перерву в судовому засіданні чи розгляд справи у їх відсутності не подали.

Відповідно до пояснень позивачки та її представника в суді апеляційної інстанції, наданих листка непрацездатності серії АГХ №379184, виписки із медичної картки стаціонарного хворого вбачається, що Зварич О.Б. у період з 15 березня по 22 березня 2016 року знаходився на стаціонарному лікуванні в Тернопільській обласній клінічній психоневрологічній лікарні, а з 22 березня по 04 квітня 2016 року у Тернопільській міській лікарні №2. Позивачка ОСОБА_1 є людиною похилого віку (1937 року народження), захищати інтереси в суді без адвоката не може.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх прав та свобод.

Стаття 55 Конституції України зазначає, що "кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань". Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується (ч. З ст. 8 Конституції). Право на справедливий судовий розгляд також закріплено Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (ч. 1 ст. 6). Право на справедливий судовий розгляд охоплює і право кожного на доступ до правосуддя.

Ратифікувавши Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод, Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати права, закріпленні в ній, в тому числі й право на доступ до правосуддя, оскільки, неприпустимо, щоб ст. 6 (п.1) Конвенції містила детальний опис гарантій, що надаються сторонам у цивільних справах, і не захищала б, у першу чергу, те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, доступу до суду.

У своєму рішенні в справі "Голдер проти Сполученого Королівства", 1975 р. Суд відзначив: "Було б неприйнятним, на думку Суду, якби ч. 1 ст. 6 детально визначала процесуальні гарантії сторонам у судовому провадженні, не забезпечивши, насамперед, того, без чого користування такими гарантіями було б неможливим, а саме: доступу до суду. Характеристики "справедливості, публічності та оперативності судового провадження були б марними за відсутності судового провадження".

Особа має не лише право порушити провадження у справі, але й право отримати «вирішення» спору судом, тобто розгляд справи повинен завжди закінчуватися судовим рішенням.

Враховуючи вищезазначені вимоги закону, обставини справи, зокрема те, що позивачка ОСОБА_11937 року народження потребує правової допомоги, її адвокат Зварич О.Б. 18 березня та 01 квітня 2016 року в судове засідання не з'явився у зв'язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні та приймаючи до уваги те, що судом розпочато дослідження доказів по справі, заслухано пояснення свідків, суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржувану ухвалу слід скасувати.

Керуючись ст.ст. 307, 311, 315 ЦПК України,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 01 квітня 2016 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ на протязі двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області М.В. Ходоровський