Справа № 22ц-1420/2009 Головуючий у 1-й інстанції - ФІЛАТОВА Л.Б. |
Категорія - цивільна Доповідач - ІШУТКО В.М. |
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2009 року |
|
м. Чернігів |
|
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі: |
|
||
головуючого-судді |
ІВАНЕНКО Л.В., |
||
суддів: |
КВАЧА М.О., ІШУТКО В.М., |
||
при секретарі |
СЕТЧЕНКО Н.М., |
||
за участю: |
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, |
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 20 травня 2009 року по справі за позовом Закритого акціонерного товариства „Чернігівоблбуд” і Дочірного підприємства „Соціально-побутове управління” Закритого акціонерного товариства „Чернігівоблбуд” до ОСОБА_1 та ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні майном шляхом виселення,
В С Т А Н О В И В:
В апеляційних скаргах ОСОБА_1 та ОСОБА_5 просять скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Рішенням Новозаводського районного суду м.Чернігова від 20 травня 2008 року позовні вимоги задоволені частково. Усунуті ЗАТ „Чернігівоблбуд” перешкоди в користуванні житловим приміщенням - кімнатою №3 гуртожитку АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_1 разом з неповнолітнім ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з кімнати №3 гуртожитку АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 зводяться до того, що висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт посилається на те, що судом неправильно був встановлений характер спірних правовідносин, зазначивши, що вони є цивільно - правовими, а не житловими, бо за статусом кімната, в яку вона заселилась, являлася гуртожитком, а тому на її переконання, суду слід було застосовувати норми житлового законодавства. Крім того, договір оренди від 01.01.2006 року апелянт вважає нікчемним правочином, оскільки його укладення порушує публічний порядок. Не погоджується апелянт і з виселенням з кімнати ОСОБА_7, зазначаючи, що стосунки між ними є дружніми і останній разом з нею в спірній кімнаті не проживає.
В апеляційній скарзі на рішення суду ОСОБА_5 посилається на його незаконність в частині виселення його з кімнати, оскільки він має інше місце проживання, ніколи з ОСОБА_1 в одній кімнаті не проживав.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення залишенню буз зміни, виходячи з наступного.
Задовольняючи позовні вимоги Закритого акціонерного товариства „Чернігівоблбуд про усунення перешкод в користуванні майном, шляхом виселення відповідачів з кімнати, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що строк дії договору оренди (найму) закінчився, новий договір укладено не було і ОСОБА_1 разом з неповнолітнім сином займають спірну кімнату без правових підстав, тому вона підлягає виселенню разом з сином без надання іншого житлового приміщення. В спірній кімнаті без будь-яких правових підстав проживає і відповідач ОСОБА_5, якого відповідачка ОСОБА_1 вселила без згоди орендодавця та в порушення п.5.2.1 договору оренди, а тому він також підлягає виселенню. Факт проживання ОСОБА_7 в спірній кімнаті встановлений судом першої інстанції.
Такий висновок суду відповідає матеріалам справи, з яких вбачається, що відповідачка ОСОБА_1 в трудових відносинах з позивачами ніколи не перебувала, спільного рішення адміністрації та профспілкового комітету ЗАТ „Чернігівоблбуд” про поселення її в гуртожиток у відповідності до вимог житлового законодавства не приймалося, вселення носило тимчасовий характер, про що свідчать данні в паспорті про реєстрацію проживання на один рік, з 28.08.2002 року по 28.08.2003 року(18 аркуш справи) та карта реєстрації(54 аркуш справи). В подальшому, з метою впорядкування статусу проживання відповідачки в гуртожитку, 02.01.2003 року між ДП „Соціально-побутовим управлінням” ЗАТ „Чернігівоблбуд” та ОСОБА_1 був укладений договір по здачі в найом житлової площі в гуртожитку пАДРЕСА_1 (кімната №15, в подальшому - №3 відповідно до рішення виконкому Новозаводської районної ради м.Чернігова № 210 від 13.12.2004 року „Про упорядкування нумерації кімнат в житловому будинку АДРЕСА_1”).
01.01.2006 року між ДП „Соціально-побутове управління” ЗАТ „Чернігівоблбуд” та ОСОБА_1 укладено договір оренди житлового приміщення, строком на 12 місяців. Після закінчення дії вказаного договору, відповідно до п.2.2. умов договору він був продовжений до 02.01.2009 року. 29.09.2008 року і 01.12.2008 року ОСОБА_1 була попереджена власником - ЗАТ „Чернігівоблбуд” про відмову від укладання договору оренди на новий строк на підставі положень ст.822 ЦК України за три місяці до закінчення строку оренди, проте, відповідачка приміщення не звільнила, а тому відповідно положень ст. 391 ЦК України, власник майна обґрунтовано заявив вимоги про усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Відповідно до ст. 810 ч.1 ЦК України, закінчення строку договору оренди припиняє права наймача на користування житлом та всі інші права та обов”язки, які витікають з договору оренди.
Зазначеними договорами були визначені терміни та умови проживання, а тому, суд прийшов до вірного висновку про те, що між сторонами виникли цивільно - правові відносини, а не житлові.
Правомірність здачі житла в оренду встановлена судом першої інстанції. Будинок АДРЕСА_1 є гуртожитком, який належить на праві власності ЗАТ „Чернігівоблбуд”, та зданий в оренду ДП „Соціально-побутове управління” ЗАТ „Чернігівоблбуд”, що підтверджується договором оренди від 01.09.2004 року та додатковою угодою від 02.01.2004 року (а.с.69). Цим же договором і додатковою угодою орендатору - ДП „Соціально - побутове управління” ЗАТ „Чернігівоблбуд”, надано право укладення договорів найму (оренди) житла з фізичними особами. Дозвіл на тимчасову здачу майна ЗАТ „Чернігівоблбуд” в оренду, був наданий ДП „Соціально - побутове управління” ЗАТ „Чернігівоблбуд” радою закритого акціонерного товариства „Чернігівоблбуд” ще 16 листопада 2000 року, про що свідчить протокол засідання цієї ради ( а.с.53).
Доводи апеляційної скарги відповідачки ОСОБА_1 про те, що укладений договір оренди є нікчемним, як такий, що порушує публічний порядок, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до вимог ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної особи або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне володіння ним. Проте, між сторонами був укладений договір оренди кімнати, погоджені права та обов”язки сторін, розмір оплати, термін дії договору та умови його розірвання, крім того, договір не містить умов, які порушують конституційні права відповідачки та її дитини.
До того ж, відповідачкою не заявлялась вимог про визнання недійсним укладеного договору оренди.
Не заслуговують на увагу і доводи апелянта про те, що укладений договір оренди, на якому є виправлення дати, підроблений, оскільки сам факт виправлення в ньому дати не свідчить про те, що він взагалі не підписувався сторонами та що він є недійсним.
Безпідставними є і доводи скарги про те, що із зміною в подальшому статусу приміщення з гуртожитку на житлове, вона набула право на постійне користування кімнатою, оскільки фактично відповідачка проживала в кімнаті на підставі цивільно - правової угоди, що не змінює її статусу проживання.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції повністю, оскільки вони відповідають матеріалам справи та грунтуються на вимогах чинного законодавства.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 20 травня 2009 року залишити без зміни .
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Судді: