ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

23.07.09 р.                                                                                                       Справа № 43/122                               

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко

При секретарі судового засідання Батурської М.О.          

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Приватного підприємства “Импульс”, м. Донецьк

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Будмеханізація”, м. Донецьк

про стягнення штрафу у розмірі 4000грн., суми прямих збитків у розмірі 8000грн.

За участю представників:

від позивача: директор Берлет П.О. на підставі наказу б/н від 23.09.03р., Герцовський О.А. за дов. №8/05-2 від 08.05.09р.

від відповідача: Мелешко О.О. за дов. №12 від 03.01.09р.

В судовому засіданні брали участь:

Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду оголошувалась перерва 25.05.09р., з 30.06.09р. по 14.07.09р, з 14.07.09р. по 23.07.09р.

Згідно із ст.69 ГПК України за ухвалою від 10.06.09р. справу розглянуто в більш тривалий термін.

          СУТЬ СПРАВИ:

Приватне підприємство “Импульс”, м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства “Будмеханізація”, м. Донецьк про стягнення штрафу у розмірі 4000грн., суми прямих збитків у розмірі 8000грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що внаслідок розірвання відповідачем договору підряду №160П від 10.04.07р. в односторонньому порядку, без додержання вимог ст.188 Господарського кодексу України, позивач поніс прямі збитки.

Відповідач у відзиві на позовну заяву б/н від 10.06.09р. (вх.№02-41/25900) позов не визнає. Свої заперечення, відповідач обгрунтовує тим, що, в зв`язку з постійним порушенням позивачем умов договору підряду №160П від 10.04.07р. в частині неповного завантаження крану РДК-25 роботою, відповідачем 13.08.07р. було направлено позивачу лист про розірвання договору підряду в односторонньому порядку з 17.08.07р.

У судовому засіданні були досліджені наступні докази: договір підряду №160П від 10.04.07р., кошторис на виконання робіт та вартості перебазування механізмів (додаток №1 до договору-підряду №160П від 10.04.07р.), договір №ОУ/07/34 від 15.08.07р., договір про надання послуг №ОУ/07/39 від 24.09.07р., листи №585 від 13.08.07р., №17/08-1 від 17.08.07р., №27/08-1 від 27.08.07р., №30/111 від 30.11.07р., акти здачі-прийомки робіт (надання послуг) №ОУ-0000388 від 31.08.07р., ОУ-0000448 від 28.09.07р., №ОУ-0000446 від 03.10.07р., №ОУ-0000495 від 31.10.07р., №ОУ-0000536 від 30.11.07р., №ОУ-0000586 від 31.12.07р., №ОУ-0000591 від 31.12.07р., №ОУ-0000628 від 31.01.08р., №ОУ-0000658 від 29.02.08р., №ОУ-0000714 від 31.03.08р., №ОУ-0000775 від 30.04.08р., №ОУ-0000823 від 31.05.08р., №ОУ-0000863 від 30.06.08р., ОУ-00000880 від 29.07.08р., акт звірки взаєморозрахунків станом на 22.04.09р., банківські виписки за 20.08.07р., 12.09.07р., 23.11.07р., 14.12.07р., 11.01.08р., 18.02.08р., 06.03.08р., 08.04.08р., 12.05.08р., 25.06.08р., 09.02.09р., рішення господарського суду Донецької області від 11.12.07р. у справі №18/307, постанова Донецького апеляційного господарського суду від 12.02.08р. у справі №18/307.

Перед початком розгляду справи по суті представників позивача, відповідача було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який  долучено до матеріалів справи.  

У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 11.12.07р. у справі №18/307, залишеного без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.02.08р., встановлено:

10.04.2007 року ПП “Импульс” (як замовником) був укладений з ВАТ “Будмеханізація” (як підрядником) договір підряду №160П.

Згідно з пунктом 1.1 договору замовник доручив, а підрядник зобов’язався на власний ризик виконати, у відповідності до умов договору роботу, а замовник зобов’язався прийняти цю роботу та оплатити її.

Характер робіт, що виконуються підрядником передбачає: вантажні роботи краном РДК-25, які проводяться за адресою: м. Донецьк, парк ім. Щербакова.

Пунктом 10.1.1 договору передбачено, що замовник зобов’язаний здійснити підряднику попередню плату у сумі 12000грн. за перебазування крана РДК-25 до місця виконання робіт, а також монтаж та демонтаж і перебазування крану РДК-25 до місця постійної дислокації.

Пунктом 17.1. договору сторони узгодили строк дії договору до моменту його остаточного виконання, але в будь-якому випадку до 31.12.2007року.

За висновком суду у справі №18/307, строк дії договору спливає 31.12.07р.

Пунктом 14.1. договору сторони передбачили, що у разі завантаження механізмів з вини замовника менше чотирьох годин у робочу зміну, останній оплачує підряднику вартість чотирьохгодинної робочої зміни. У разі постійного незавантаження механізмів підрядника з вини замовника, підрядник має право припинити виконання робіт, та розірвати договір в односторонньому порядку.

Як зазначено господарським судом у рішення по справі №18/307 дії ПП “Импульс” не можна вважати, як постійне незавантаження, тому ВАТ “Будмеханізація” не мало правових підстав для розірвання договору в односторонньому порядку.

Одночасно апеляційним господарським судом у справі №18/307 встановлено, що ВАТ “Будмеханізація” листом №385 від 13.08.07р. попередило ПП “Импульс” про розірвання з 17.08.07р. договору підряду №160П від 10.04.07р., в зв`язку з порушенням ПП “Импульс” вимог пункту 14.1. договору.

ПП “Импульс” у листі №17/08-1 від 17.08.07р. зазначило, що на його думку, підрядник не має обгрунтованих підстав для односторонньої відмови від виконання своїх обов`язків та запропонував переглянути пропозицію стосовно розірвання договору.

Листом №445 від 30.08.07р. ВАТ “Будмеханізація” звернулось до ПП “Импульс” з вимогою оплатити за демонтаж та перебазування до місця до постійної дислокації суму у розмірі 6000грн. ПП “Импульс” відмовилося від підписання акту за формою КБ-2В №ОУ-00506 від 21.08.07р. саме на перебазування крану РДК-25 у сумі 6000грн.

ВАТ “Будмеханізація” на адресу ПП “Импульс” повторно був надісланий лист №666 від 12.10.07р. разом з актом виконаних робіт за формою КБ-2В на перебазування крану РДК-25, який ПП “Импульс” не підписаний, на оплату цього перебазування. ПП “Импульс” ця сума сплачена не була.

Таким чином, за висновками апеляційного господарського суду у справі №18/307, в порушення статті 188 Господарського кодексу України (далі ГК України), а саме двадцятиденного строку розгляду листа №385 від 13.08.07р. відносно розірвання договору, ВАТ “Будмеханізація” без отримання відповіді від ПП “Импульс” на цей лист, демонтувало механізм (кран РДК-25) та самостійно вивезло з будівельного майданчика.

Як зазначено у постанові апеляційного господарського суду, після остаточного проведення всіх передбачених договором робіт, ПП “Импульс” повинно було сплатити решту передбаченого пунктом 10.1.1. договору авансу у розмірі 6000грн. за демонтаж та перебазування крану РДК-25 до місця постійної дислокації. Проте, ВАТ “Будмеханізація” без отримання залишку попередньої оплати було самостійно прийнято рішення завершити роботи та виконати демонтаж механізму та перебазувати його.

Отже за висновками господарських судів у справі №18/307 у ПП “Импульс” перед ВАТ “Будмеханізація” відсутня заборгованість по договору підряду №160П від 10.04.07р.

За приписом ст.35 ГПК України, обставини, встановленні рішенням господарського суду при розгляді однієї справи, не підлягають доказуванню при вирішенні інших спорів, в яких приймають участь ті ж сторони. Таким чином, всі факти, встановлені зазначеними судовими рішеннями є встановленими та обов'язковими для суду при вирішенні спору за цим позовом.

Як зазначає позивач, внаслідок порушення відповідачем умов договору підряду №160П від 10.04.07р., а саме необгрунтованого одностороннього розірвання договору (при цьому з порушенням порядку визначеного у ст.188 ГК України) та демонтажу і перебазування крану РДК-25, позивач був змушений звернутися до іншого підприємства, яке виконує вантажні роботи краном, у зв`язку з чим останній поніс збитки у розмірі 8000грн., які складаються з витрат у сумі 4000грн. - на перебазування крану МКГ 25-01 та витрат у сумі 4000грн. - розробка проектної документації.

Як встановлено судом, 15.08.07р. між ПП “Импульс” (замовник) та ТОВ “Укстроймеханізація” (підприємство) був укладений договір №ОУ/07/34, строком дії до 31.12.07р.

Згідно до пункту 1.1. договору підприємство зобов`язується надати замовнику по його письмовій заявці: МКГ 25-01 (виліт стріли – 29 м., вантажопід`ємність – 25т.) в технічно справному стані, з особами, які мають право на управління технікою, для здійснення будівельних робіт.

Пунктом 1.2. договору визначено, що замовник зобов`язується сплачувати надані підприємством послуги на умовах договору. Порядок розрахунків та вартість робіт визначені у розділі 3 договору.

Згідно з актом здачі-прийомки робіт (надання послуг) №ОУ-0000591 від 31.12.07р. ТОВ “Укстроймеханізація” було виконано наступні роботи по договору №ОУ/07/34 від 15.08.07р.: перебазування крану. Вартість робіт склала 4000грн., у тому числі ПДВ 20% - 666,67грн.  

Вказаний акт підписаніий представниками сторін за договором з прикладанням фірмових печаток підприємств без зауважень та заперечень, що є доказом належного виконання ТОВ “Укстроймеханізація” умов договору №ОУ/07/34 від 15.08.07р., оригінал оглянуто у судовому засіданні.

Поряд з цим, 24.09.07р. між ПП “Импульс” (замовник) та ТОВ “Укстроймеханізація” (підприємство) був укладений договір про надання послуг №ОУ/07/39.

Відповідно до пункту 1.1. договору, в порядку та на умовах, визначених договором, підприємство зобов`язується за плату розробити: Проект “установка та організація безпечної роботи гусеничного крану МКГ-25”.

Як зазначено у пункті 1.2. договору, роботи вказані у пункті 1.1. здійснюються протягом 10 днів з моменту підписання договору.

Згідно з пунктом 2.1. договору договірна ціна становить 4000грн., у тому числі ПДВ 20% - 666,66грн.

Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів у відповідній сумі замовником на поточний рахунок підприємства до початку робіт. Форма оплати – 100% передплата (пункти 2.2., 2.3. договору).

Згідно з актом здачі-прийомки робіт (надання послуг) №ОУ-0000446 від 03.10.07р. ТОВ “Укстроймеханізація” було виконано наступні роботи по договору №ОУ/07/39 від 24.09.07р.: розробка ППР. Вартість робіт склала 4000грн., у тому числі ПДВ 20% - 666,67грн.  

Вказаний акт підписаний представниками сторін за договором з прикладанням фірмових печаток підприємств без зауважень та заперечень, що є доказом належного виконання ТОВ “Укстроймеханізація” умов договору №ОУ/07/39 від 24.09.07р., оригінал оглянуто у судовому засіданні.

Як вбачається з акту звірки взаєморозрахунків між ТОВ “Укстроймеханізація” та ПП “Импульс” станом на 22.04.09р. за договорами №ОУ/07/34 від 15.08.07р., №ОУ/07/39 від 24.09.07р. позивачем сплачено 4000грн. за перебазування крану та 4000грн. за розробку ППР.

Дані викладені у вказаному акті підтверджуються банківськими виписками за 20.08.07р., 23.11.07р.

Статтею 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з приписами ст.225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються зокрема, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона,  яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Відповідно до ст.22 ЦК України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

За приписом ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

У розумінні ст. 33 ГПК України, на позивачеві лежить тягар доказування:

1)          факту заподіяння йому збитків;

2)          розмір зазнаних збитків;

3)          причинно-наслідковий зв’язок між неправомірними діями відповідача та завданими збитками.

Як встановлено судом, фактом заподіяння позивачеві збитків є безпідставна відмова відповідача від договору підряду №160П від 10.04.07р. в односторонньому порядку до закінчення строку його дії та самовільний демонтаж і перебазування крану, розміром зазнаних збитків – сплачені на користь ТОВ “Укстроймеханізація” грошові кошти у сумі 8000грн., де 4000грн. за перебазування крану та 4000грн. за розробку ППР. Причому між діями відповідача та завданими збитками існує прямий причинно-наслідковий зв’язок – якщо б умови договору не були порушені відповідачем, позивач не був би змушений звертатися до ТОВ “Укстроймеханізація” для заміни вантажного механізму. Отже витрати понесені позивачем, в зв`язку з заміною крану, тобто збитки, які заявлені позивачем в відшкодування, сталися внаслідок неправомірних дій відповідача, а саме порушення умов договору підряду №160П від 10.04.07р. та вимог ст.188 ГК України.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що позивач довів наявність порушеного права з боку відповідача, і тому, позовні вимоги про стягнення збитків у сумі 8000грн., підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення штрафу у розмірі 4000грн., то суд надавши належну правову оцінку наданим сторонами доказам у справі, доводам позивача та відповідача, врахувавши факти встановлені господарськими судами у справі №18/307, вважає позов в цій частині таким, що задоволенню не підлягає з наступних підстав:

Відповідно до ст.ст.216–218 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.  

Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За умовами ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Згідно до ч.2 ст.549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ст.548 ЦК України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно до пункту 16.2. договору №160П від 10.04.07р. за односторонню необгрунтовану відмову від виконання своїх обов`язків протягом дії договору винна сторона сплачує штраф у розмірі 5% від загальної суми вказаної у пункті 5.2. договору.

Як встановлено судом у рішення господарського суду Донецької області від 11.12.07р. у справі №18/307 строк дії договору підряду №160П від 10.04.07р. сплив 31.12.07р.

Отже позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача штрафу у сумі 4000грн., нарахованого на підставі пункту 16.2. договору №160П від 10.04.07р. після закінчення строку дії договору.

Таким чином на теперішній час, внаслідок закінчення строку дії договору та відсутності боргу між сторонами по договору №160П від 10.04.07р., тобто відсутності юридичної сили основного зобов`язання, встановлене у договорі забезпечення виконання зобов`язань (штраф) також не має юридичної сили.

Судові витрати покладаються на сторін, відповідно до ст.49 ГПК України.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.216-218, 224, 225, 230 Господарського кодексу України, ст.ст.22, 546, 548, 549 Цивільного кодексу України, ст.ст.ст.1, 4, 32-35, 44, 48, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства “Импульс”, м. Донецьк до Відкритого акціонерного товариства “Будмеханізація”, м. Донецьк про стягнення штрафу у розмірі 4000грн., суми прямих збитків у розмірі 8000грн., задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Будмеханізація” (83056, м. Донецьк, вул. Молодих Шахтарів, 8а; ЄДРПОУ 01237738, п/р 26008415172980 в філії “ДРУ” “Фінанси та кредит” м. Донецьк, МФО 335816) на користь Приватного підприємства “Импульс” (8300, м. Донецьк, пр-т. Комсомольський, 33/42; ЄДРПОУ 30350496, п/р26005959970209 в філії ЗАТ “ПУМБ”, МФО 335537) суму прямих збитків у розмірі 8000грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 80грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 78,66грн.

Повернути Приватному підприємству “Импульс” (8300, м. Донецьк, пр-т. Комсомольський, 33/42; ЄДРПОУ 30350496, п/р26005959970209 в філії ЗАТ “ПУМБ”, МФО 335537) надмірно сплачене держмито у сумі 50грн.

Видати наказ та довідку на повернення надмірно сплаченого державного мита після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити за недоведеністю.

У судовому засіданні 23 липня 2009р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

               Суддя                                                                                                                                           

Повний текст рішення за правилами

ст. 84 Господарського процесуального

кодексу України підписано 29 липня 2009р.