604/484/15-к

1-кп/604/4/16

У х в а л а

25 травня 2016 року Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Сташківа Н.Б.

за участі:

секретаря судового засідання Стадніцької З.О.,

сторони обвинувачення - прокурора Чайки І.В.,

сторони захисту - адвоката Федчишина Г.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у сел. Підволочиську Тернопільської області клопотання прокурора прокуратури Тернопільської області про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2, а також клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу, -

В С Т А Н О В И В:

До Підволочиського районного суду Тернопільської області від прокурора прокуратури Тернопільської області надійшло клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2, обвинуваченому за ч.1 ст. 121 та ч.4 ст. 296 КК України, терміном на 60 діб.

В обґрунтування вказаного клопотання прокурор посилається на те, що обвинуваченому ОСОБА_2 строк тримання під вартою закінчується 18 червня 2016 року, проте підстав для застосування більш м'яких запобіжних заходів немає, оскільки останній обвинувачується у вчиненні двох тяжких злочинів, за яким передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, раніше неодноразово судимий, немає постійного джерела доходів, ніде не працює та не навчається, а тому, в разі перебування на волі він буде мати змогу переховуватися від суду, чинити тиск на свідка, котрий ще недопитаний у судовому засіданні та вчиняти інші кримінальні правопорушення. Крім того, враховуючи те, що будь-яких матеріалів, які б могли свідчити про підстави зміни запобіжного заходу стороною захисту суду не надано, будь - який інший більш м'який запобіжний захід не забезпечить можливості запобігання зазначеним ризикам, зокрема не виключає змогу переховуватись від органів досудового розслідування, вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник заперечив проти клопотання прокурора та заявив клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, посилаючись на те, що обвинувачений має постійне місце проживання, наявність на його утриманні батька похилого віку ОСОБА_3, 1943 р.н., малолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка часто хворіє та перебуває на стаціонарному лікуванні, його молодий вік поганий стан здоров'я, важке матеріальний стан сім»ї, а також те, що в судовому засіданні допитані усі свідки. Крім того, вказав, що у нього є постійне місце проживання.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - Федчишин Г.С. також заперечив проти клопотання прокурора та заявив клопотання про зміну ОСОБА_2 запобіжного заходу на домашній арешт із посиланням на аналогічні мотиви, зазначені у клопотанні ОСОБА_2

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, вважає за доцільне продовжити ОСОБА_2 строк тримання під вартою з наступних підстав:

Ухвалою Підволочиського районного суду від 22 серпня 2015 року обвинуваченому ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Ухвалою Підволочиського районного суду від 05 квітня 2016 року обвинуваченому ОСОБА_2 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном на 60 днів, по 18 червня 2016 року 10 год. 40 хв.

Разом з тим, судове провадження щодо ОСОБА_2 не закінчено, перебуває на стадії судового розгляду, зокрема не допитано свідків, котрі в судове засідання не з'являються, ухвали суду про привід останніх залишаються невиконаними, а тому перебуваючи на волі обвинувачений може впливати на даних свідків з метою дачі ними неправдивих показів, крім того обвинувачений матиме змогу обговорити із ними обставини вчинення кримінального правопорушення та розповісти покази інших свідків, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних злочинів, вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень не визнав.

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які враховувалися при обранні обвинуваченому ОСОБА_2 даного виду запобіжного заходу на час розгляду кримінального провадження у суді не відпали.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою суд також враховує практику Європейського суду з прав людини:

Так, у відповідності до п. п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі "Смирнов проти Росії", наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.

Відповідно до п. 79 рішення в справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року «розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості».

У даному випадку суд вважає, що такою обставиною є наслідки інкримінованого злочину, оскільки згідно ст.3 Конституції України людина, її життя та здоров'я є найвищими соціальними цінностями. Крім того, потерпілим заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальних та моральних витрат обвинуваченим заподіяної злочином потерпілому на загальну суму в розмірі 222413,36 грн., і до сьогоднішнього дня зі сторони обвинуваченого не вчинено жодного вчинку щодо відшкодування витрат на лікування.

Враховуючи вказані положення процесуального закону, вищенаведені обставини справи, виходячи з тяжкості злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_2, наявність відповідно до вимог ст. 194 КПК України на даній стадії обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінальних правопорушень та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, суд вважає, що клопотання прокурора є підставним та підлягає до задоволення.

Обставина продовження строку тримання під вартою виключає можливість задоволення клопотань ОСОБА_2 та його захисника про зміну запобіжного заходу на домашній арешт. Суд не вважає аргументи обвинуваченого ОСОБА_2 та захисника Федчишина Г.С. переконливими. Так, обвинуваченим не підтверджено належними доказами обставин, які зазначені у його клопотанні та на його думку являються такими, що дають право на застосування більш м'якого запобіжного заходу. У своїй сукупності вони не дають підстави суду вважати, що відпали ризики, передбачені ст. 177 КПК та які були враховані при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Суд також вказує на формальність наведених обвинуваченим та його захисником підстав для зміни запобіжного заходу, без наведення конкретних аргументів на підтвердження своїх позицій.

Крім того суд при вирішенні питання продовження строку тримання під вартою бере до уваги письмові пояснення потерпілого ОСОБА_5, згідно яких останній просить продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою, виходячи з того що йому не відшкодована як матеріальна так і моральна шкода, перед початком судового розгляду здійснював моральний тиск на нього, умисно затягує розгляд справи з метою перерахування судом терміну відбування покарання та врахування терміну попереднього ув'язнення з розрахунку один день затримання за два дні від призначеного покарання, заявляє безпідставні клопотання, відводи які не мають жодного відношення до розгляду даного кримінального провадження, а тому запобіжний захід у виді тримання під вартою на даний час продовжують існувати та не відпали.

Керуючись ст. ст. 177, 199, 331 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора прокуратури Тернопільської області - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, строк тримання під вартою терміном на 60 днів, який обчислювати з 18 червня 2016 року (часу закінчення дії попередньої ухвали) по 17 серпня 2016 року 10 год. 40 хв.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника Федчишина Г.С. про зміну запобіжного заходу на домашній арешт - відмовити за безпідставністю.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Тернопільської області протягом 5 діб.

Головуючий суддя