АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 606/2346/15-цГоловуючий у 1-й інстанції Марціцка І.Б.

Провадження № 22-ц/789/567/16 Доповідач - Бершадська Г.В.

Категорія - 30

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2016 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Бершадської Г.В.

суддів - Гірський Б. О., Ткач О. І.,

при секретарі - Бріль В.Л.

з участю сторін - представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Національна страхова компанія "Оранта" на рішення Теребовлянського районного суду від 1 березня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "ХДІ Страхування", Публічного акціонерного товариства "Національна страхова компанія "Оранта", ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом посилаючись на те, що 22 грудня 2013 року неподалік села Дарахів Теребовлянського району відбулось зіткнення автомобілів під керуванням водія ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Внаслідок ДТП, пасажири автомобілів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 загинули на місці пригоди, а водії та п'ять пасажирів обох автомобілів отримали тілесні ушкодження та були госпіталізовані в лікарню. В подальшому, водій ОСОБА_3 - помер. За даними обставинами проводиться досудове розслідування за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України. Вказаною ДТП позивачу було заподіяно моральну шкоду, оскільки ОСОБА_5, яка загинула на місці пригоди, була його донькою. З часу загибелі доньки позивач переживає душевні страждання, перебуває в пригніченому стані, його переслідує почуття безвихідності. Спричинену моральну шкоду позивач оцінює з урахуванням збільшених позовних вимог у вартісному вигляді в розмірі 1000 000 грн. При цьому з відповідачів публічного акціонерного товариства «ХДІ Страхування», публічного акціонерного товариства «Національна страхова компанія «Оранта» позивач просив стягнути на підставі п.27.3,27.4 ст.27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі -Закон) в межах ліміту в рівних частинах по 3654,00 грн, з ОСОБА_2 решту суми, а саме - 992692,00 грн. Позивач просить стягнути моральну шкоду з відповідачів, посилаючись на те, що в силу ч.2 ст. 1188 ЦК України, особи, які спільно завдали шкоди внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки іншим особам, зобов'язані відшкодувати таку шкоду незалежно від вини.

Рішенням Теребовлянського районного суду від 1 березня 2016 року позов задоволено частково.

Стягнуто з публічного акціонерного товариства «ХДІ Страхування» ЄДРПОУ 22868348 в користь ОСОБА_1 3654 грн. моральної шкоди.

Стягнуто з публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», ЄДРПОУ 00034186 в користь ОСОБА_1 3654 грн. моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_2 і.п.н. НОМЕР_1 в користь ОСОБА_1 і.п.н.НОМЕР_2 100 000,00 грн. моральної шкоди.

Вирішено питання судових витрат.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

ПАТ "НАСК "Оранта" в апеляційній скарзі просить рішення суду в частині стягнення з нього моральної шкоди скасувати та в цій частині винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні цих позовних вимог. Апелянт зазначив, що згідно інформації прокуратури Тернопільської області обвинувальний акт складено відносно ОСОБА_2 про вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, а підозра в ході досудового розслідування стосовно ОСОБА_3 не оголошувалась, що на його думку виключає цивільно-правову відповідальність ОСОБА_3 та їхньої страхової компанії. Вважає, що ч. 2 ст. 1167 ЦК України передбачає підстави відшкодування моральної шкоди незалежно від вини заподіювача, проте не змінює відповідальну за відшкодування моральної шкоди особу, якою залишається винний водій.

В судовому засіданні представник ПАТ "НАСК "Оранта" апеляційну скаргу підтримав та послався на обставини, викладені в ній.

Представник ОСОБА_1 апеляційної скарги не визнала,пояснила, що шкода, завдана внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки іншим особам відшкодовується особами, які спільно її заподіяли незалежно від їхньої вини та відповідно страховими компаніями, в яких водії застрахували свою цивільно-правову відповідальність.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 22 грудня 2013 року близько 14.54 год. на 93 км. автодороги сполученням «Івано -Франківськ - Бучач - Тернопіль» неподалік села Дарахів Теребовлянського району Тернопільської області відбулось зіткнення автомобіля «SUBARU FORESTER» (р.н. НОМЕР_3) під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «SSANG YONG Кугоп» (р.н. НОМЕР_4) під керуванням водія ОСОБА_3. Внаслідок ДТП пасажир автомобіля «SUBARU FORESTER» ОСОБА_4 та пасажир автомобіля «SSANG YONG Кугоп» ОСОБА_5 загинули на місці пригоди, а водій ОСОБА_3 помер в Теребовлянській ЦРКЛ.

Позивач ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_5.

З довідки №81520708 про дорожньо-транспортну пригоду та довідок прокуратури Тернопільської області вбачається, що ДТП сталась внаслідок порушення ОСОБА_2 Правил дорожнього руху і за наслідками розслідуваного кримінального провадження складено обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 286 КК України, а підозра відносно ОСОБА_3 не оголошувалась за відсутністю в його діях ознак кримінального правопорушення.

Відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/5503986 від 15.08.2013 року ОСОБА_4, як власник автомобіля, застрахувала цивільно-правову відповідальність за шкоду третім особам, яка настає під час ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу «SUBARU FORESTER» (р.н. НОМЕР_3), право на керування яким було передано ОСОБА_2, у ПАТ «ХДІ страхування».

Згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/5899209 від 21.12.2013 року ОСОБА_6, як власник автомобіля, застрахувала цивільно-правову відповідальність за шкоду третім особам, яка настає під час ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу «SSANG YONG » (р.н. НОМЕР_4), право керування яким було надано ОСОБА_3, у ПАТ "НАСК "Оранта".

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що моральну шкоду, заподіяну ОСОБА_1 смертю його дочки, яка настала внаслідок зіткнення двох автомобілів повинні відшкодовувати і страхові компанії в рівних частках, в яких застрахована цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну третім особам за участю цих забезпечених транспортних засобів.

Колегія погоджується з такими висновками суду.

Згідно з п. 22.1 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньотранспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Шкодою, заподіяною життю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є шкода, пов'язана із смертю потерпілого (п. 23.1 Закону).

Статтею 6 цього Закону визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Відповідно п.п. 27.1, 27.3 ст. 27 Закону, 27.1. страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди; страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

У разі, якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов'язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб (п. 36.3 Закону).

Встановивши, що смерть ОСОБА_5 настала внаслідок зіткнення двох забезпечених транспортних засобів, суд обґрунтовано стягнув із страхових компаній на користь ОСОБА_1 по 3654 грн страхового відшкодування, виходячи з мінімального розміру заробітної плати, встановленої на день настання страхового випадку.

Доводи ПАТ "НАСК "Оранта" про те, що відповідно до п. 32.1, ст. 32 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" воно не повинно відшкодовувати моральну шкоду з тих підстав, що ДТП, внаслідок якого загинула ОСОБА_5, сталась з вини лише водія ОСОБА_2, не заслуговують уваги суду, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 1188 ЦК України якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Тобто за змістом цієї норми, обов'язок по відшкодуванню шкоди в такому випадку покладається на володільців джерел підвищеної небезпеки, незалежно від вини обох водіїв або одного з них.

Згідно ч. 5 статті 1187 цього Кодексу особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Як роз'яснив Пленум ВССУ у п. 8 постанови №4 від 1 березня 2013 року "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" особи, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки несуть солідарну відповідальність перед потерпілими за шкоду, завдану внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки іншим особам.

Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулює ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який є спеціальним і передбачає випадки, коли шкода не відшкодовується.

Згідно п. 32.1 ст. 32 цього Закону, на який посилається апелянт, страховик, не відшкодовує шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону.

Враховуючи вищенаведене та те, що вказаним законом встановлено обов'язок страховиків у разі настання страхового випадку (ДТП, що сталась за участю забезпечених транспортних засобів) відшкодувати батькам моральну шкоду, заподіяну смертю їх дитини, доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах закону.

Таким чином, рішення суду є законним, обґрунтованим та підстав для його скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 218, 303, 304, 307, 308, 315 ЦПК України,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна страхова компанія "Оранта" відхилити.

Рішення Теребовлянського районного суду від 1 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Г.В. Бершадська