У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1   на рішення Городнянського районного суду від 25 травня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Городнянської міської ради про визнання недійсним рішення міської ради та державного акту про право приватної власності на землю,

В С Т А Н О В И В:

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

Рішенням Городнянського районного суду від 25 травня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення є незаконним. Апелянт зазначає, що судом не взято до уваги та повно не досліджено наявні в матеріалах справи докази щодо того, що землі у них не вистачає. Також апелянт вказує на те, що приватизація земельної ділянки відповідачкою проведена незаконно, оскільки з апелянтом не погоджено межу земельної ділянки та приватизовано більшу площу земельної ділянки ніж та, що вказана в рішенні міської ради.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає   відхиленню, а рішення суду - залишенню без зміни, виходячи з наступного.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що рішенням №6 виконкому Городнянської міської Ради народних депутатів від 16.01.1986 року ОСОБА_1 виділено земельну ділянку АДРЕСА_1 площею 600 к.в.м. за рахунок земельних вимірів гр.ОСОБА_4 АДРЕСА_2, залишивши останньому в користування 1329 кв.м. На підтвердження цього факту до генерального плану присадибної ділянки ІНФОРМАЦІЯ_1 були внесені відповідні зміни щодо розміру земельної ділянки.

Відповідно до рішення виконкому Городнянської міської Ради депутатів трудящих від 15.04.1970 року в зв”язку з влаштуванням нової вулиці з землекористування будинковласника гр.ОСОБА_5( батько відповідачки) було вилучено земельну ділянку в розмірі 170 кв.м.

Рішенням виконкому Городнянської міської Ради народних депутатів №166 від 18.07.1989 року змінено конфігурацію ділянки ОСОБА_5 АДРЕСА_3, наявні надлишки 80 кв.м. з західної сторони ділянки перенесено в кінець городу.

В зв”язку з вказаним рішенням до генерального плану присадибної ділянки АДРЕСА_1, належної ОСОБА_5, 04.10.1989 року було внесено зміни, в зв”язку з чим площа відповідної земельної ділянки збільшилась та склала 1248 кв.м., в тому числі надлишки склали лише 48 кв.м. Даним генеральним планом підтверджено, що загальна площа земельної ділянки складає 1248 кв.м.

Рішенням виконкому Городнянської міської Ради народних депутатів №175 від 20.09.1994 року за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 дорізано до  його земельної ділянки  80 кв.м. Зазначена дорізка відбулась за рахунок земельної ділянки АДРЕСА_3, якою користувались батьки відповідачки, що підтверджується планом земельної ділянки ОСОБА_1 В засіданні апеляційного суду позивач та його представник пояснили, що земельною ділянкою в розмірі 80 м.кв. вони не користувались, нею користувалися батьки відповідачки і до 2009 року це питання не оспорювалось в суді.

Рішенням виконкому Городнянської міської Ради народних депутатів №31 від 18.02.1997 року за результатами розгляду заяви батьків відповідачки відмінений п.1 рішення виконкому Городнянської міської Ради народних депутатів №175 від 20.09.1994 року „Про доведення присадибних ділянок до норм землекористування, згідно земельного кодексу”, тобто відмінено рішення про дорізку до земельної ділянки ОСОБА_1 80 кв.м.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині визнання недійсним вказаного вище рішення виконкому Городнянської міської Ради народних депутатів №31 від 18.02.1997 року, суд першої інстанції правомірно послався на норми законів, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин та врахував всі докази, які не давали суду підстав для визнання рішення недійсним.

Також судом встановлено, що відповідно до витягу з рішення Городнянської міської ради 14 сесії 4 скликання від 28.12.2004 року передано безкоштовно у приватну власність ОСОБА_3 земельну ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків і господарських споруд (присадибні ділянки), селянського господарства громадянам, які мешкають на території міської ради: 0,10 га для обслуговування житлового будинку та 0,02 га для ведення селянського господарства АДРЕСА_3. Позивачем зазначене рішення в передбаченому законом порядку не оспорювалось.

На підставі зазначеного вище рішення міської ради, 13.06.2006 року ОСОБА_3, після виготовлення технічної документації, отримала державний акт серії ЯА № 519303 про право власності на земельну ділянку площею 0,1041 га АДРЕСА_3 для обслуговування житлового будинку та державний акт серії ЯА № 519304 про право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0189 га для ведення селянського господарства за адресою: АДРЕСА_3.

Отриманням зазначених державних актів, без узгодження меж з позивачем, не порушуються права та інтереси позивача, оскільки судом було встановлено, що фактично позивач користується земельною ділянкою, яка більше на 42, 32 м. кв. виділеної йому земельної ділянки в розмірі 600 м.кв., а у власність відповідачки передана земельна ділянка, яка менше ділянки, яка перебула у її  користуванні. Збільшення земельної ділянки відповідачки після вилучення для потреб міста, відбулося не за рахунок земельної ділянки позивача, а за рахунок земельної ділянки домоволодіння АДРЕСА_2.

Оспорюване позивачем рішення виконкому Городянської міської ради від 18.02.1997 року, яким було скасований п.1 рішення виконкому від 20.09.1994 року за №175, обґрунтовано було визнано судом таким, що відповідає вимогам закону, оскільки,  при прийнятті останнього були порушені вимоги земельного законодавства, яке регулювало підстави вилучення частини земельної ділянки.

Сукупність досліджених матеріалів справи та наявні в ній докази  приводять  апеляційний суд  до переконання, що судом першої інстанції правильно встановлені правовідносини між сторонами і їм дана вірна юридична оцінка на підставі повно і всебічно досліджених обставин справи.

 Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст.  209, 218, 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1  відхилити .

Рішення Городнянського районного суду від 25 травня 2009 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий                                              Судді: