Копія Справа № 2а-1184/10/1170

Категорія статобліку 2.11.8

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2010 року м. Кіровоград

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Флоренка О. Ю.,

при секретарі - Галушко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 до Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області про визнання нечинними рішень відповідача від 31.03.2009 р. та скасування акта перевірки від 20.03.2009 р., -

ВСТАНОВИВ:

08 квітня 2010 р. фізична особа –підприємець ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області, в якому просить: визнати нечинними рішення відповідача від 31.03.2009 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000342330 про застосування фінансових санкцій в сумі 1000 грн., та №0000342330 про застосування фінансових санкцій в сумі 982,00 грн. (далі –оскаржувані рішення); скасувати акт відповідача від 20.03.2009 р. №1122000762 перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності (далі –акт перевірки).

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що перевірку було проведено з численними порушеннями законодавства, зокрема, акт перевірки від 20.03.2009 р. №1122000762 та всі пояснення в ході перевірки було підписано не уповноваженою особою, яка не мала відповідного обсягу повноважень для підписання таких документів від імені ОСОБА_1.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1, представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали з підстав, зазначених у позовній заяві та просили суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні адміністративного позову з підстав, зазначених у письмових запереченнях.

Представник відповідача, заперечуючи проти задоволення позову, у своїх письмових запереченнях проти позову (а.с. 25-26) та під час усних пояснень у судовому засіданні зазначила, що перевірка позивача була проведена, у встановленому законодавством порядку, порушення, які були виявлені під час її проведення мали місце, штрафні санкції були нараховані та застосовані до позивача правомірно, а тому оскаржувані рішення є законними і не підлягають скасуванню.

Заслухавши позивача, представників сторін, свідків, дослідивши у судовому засіданні подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

          Відповідно до ст.ст.17, 105 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

          Акт державного чи іншого органу –це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов’язків характер для суб’єктів цих відносин.

Відповідно до „Порядку оформлення результатів невиїзної документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства”, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.05 №327, зареєстрованого в Мінюсті України 25.08.05 за №925/11205 (далі –Порядок), акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної, виїзної планової та позапланової перевірки фінансово - господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової бази інформації про виявлені порушення вимог податкового валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

          Із аналізу чинного законодавства вбачається, що оскаржуваний акт перевірки не є рішенням (нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії) у розумінні п.1 ст.17 КАС України.

          Оскаржуваний позивачем акт перевірки є лише засобом документування і може мати лише рекомендований характер для винесення того чи іншого висновку, а тому не може бути об’єктом оскарження в суді. Об’єктом оскарження є юридичні наслідки, що безпосередньо випливають з результатів розгляду акта, а саме податкові повідомлення-рішення.

          Вищевказаним Порядком платнику податків надано право у разі незгоди із висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті перевірки, протягом трьох робочих днів від дня отримання примірника акта перевірки подати до органу ДПС заперечення до акта перевірки. При цьому, у разі незгоди із висновками акта перевірки, суб'єкт господарювання в акті перевірки при його підписанні робить відповідну відмітку.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що акт перевірки є носієм доказової інформації і сам по собі не впливає на права та обов’язки позивача, а тому у задоволенні адміністративного позову в цій частині належить відмовити.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 здійснює фінансово-господарську діяльність у магазині, розташованому за адресою Знам'янський район, с. Копані, вул. Кіровоградська, 26 –А (а.с. 9), на підстіві дозволу про відкриття об'єкту торгівлі № 80 від 15.10.2004 року, виданого Виконавчим комітет Трепівської сільської Ради (а.с. 75).

20 березня 2009 року, відповідно до затвердженого плану-графіку на березень 2009 року (а.с. 32), спеціалістами Знам'янської ОДПІ проведена перевірка щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового обігу магазину, розташованого за адресою: Знам'янський район, с. Копані, вул. Кіровоградська 26 - А та належить ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1). Перевірка здійснювалась на підставі направлення № 39 від 20.03.2009 року.

За результатами перевірки складено акт від 20.03.2009 р. №1122000762 перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності (далі –акт перевірки) (а.с. 27-28).

В акті перевірки зафіксовано порушення позивачем: п. п. 1, 2, 5, 8 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»; п. 4.6, п. 4.9 «Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги)» від 01.12.2000 року № 614; ст. 11-1, ст. 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами».

На момент проведення перевірки у торгівельному приміщенні (магазині) здійснювали діяльність два суб'єкта підприємницької діяльності, ФОП ОСОБА_2 - платник єдиного податку та ФОП ОСОБА_1 - платник загальної системи оподаткування.

Під час розрахунків ФОП ОСОБА_1 використовує реєстратор розрахункових операцій.

За результатами перевірки, на підставі акта перевірки відповідачем були прийняті два рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 31.03.2009 р. з однаковими номерами №0000342330: одне на суму 982,00 грн. (а.с. 14), а друге на суму 1000,00 грн. (а.с. 13).

          Згідно пояснень представника відповідача, номера рішень формуються в податковому органі в електронному вигляді, а номер рішення на суму 1000,00 грн. вибито помилково по технічним причинам.

В ході судового засідання не знайшли свого підтвердження доводи представника відповідача, а також свідка ОСОБА_4, яка безпосередньо проводила перевірку, про те, що: 1) перевірка здійснювалась в присутності ФОП ОСОБА_1, який ознайомився з направленням на перевірку та надав журнал реєстрації перевірок, в якому зроблено відповідний запис за № 4 від 20.03.2009 року; 2) ФОП ОСОБА_1 особисто реалізував товар на суму 21 грн. 60 коп.; 3) при перевірці ФОП ОСОБА_1 заповнив бланк розписки про наявність в касі касового апарату суми денної виручки. У поянювальній записці ФОП ОСОБА_1 надав письмове пояснення, що реалізував товар на суму 21 грн. 60 коп., а саме пиво „Оболонь", цигарки „Вінстон", консерву „Сардинии" та хліб „Домашній". Дана сума також підтверджується актом перевірки правильності проведення розрахункової операції на місці реалізації товару, який також підписано особисто ФОП ОСОБА_1

          Зазначені доводи представника відповідача, які також знайшли відображення в матеріалах перевірки, спростовуються поясненнями позивача, який під час проведення перевірки був відсутній в магазині, оскільки відвозив на ремонт до м. Кіровограда реєстратор розрахункових операцій (а.с. 52), представника позивача ОСОБА_2, яка здійснює торгівельну діяльність в тому самому магазині, що і позивач, але в іншому відділі і яка підписувала всі зазначені матеріали перевірки замість свого чоловіка ОСОБА_1, який був відсутній.

          Згідно пояснень свідка ОСОБА_5, яка працює продавцем у ОСОБА_2 в магазині, що перевірявся і яка була присутня під час проведення перевірки, ФОП ОСОБА_1 був відсутній в магазині під час проведення перевірки, а всі матеріали перевірки підписувала замість нього його дружина ОСОБА_2

          Факт підписання матеріалів перевірки саме ОСОБА_2 підтверджується висновком почеркознавчого дослідження підписів та почерку від імені ОСОБА_1, складеним 17.07.2009 р. за №2185/02,03 (а.с. 91-99), згідно з яким зображення досліджуваних підписів та рукописних записів у електрофотокопіях документів: акті перевірки, акті перевірки правильності проведення розрахункової операції на місці проведення реалізації товарів (надання послуг) від 20.03.2009 р. (а.с. 31); пояснювальній записці ОСОБА_1 (а.с. 29), розписці ОСОБА_1 (а.с. 30) - виконані ОСОБА_2.

          Зазначені факти знайшли своє відображення у висновку службової перевірки розгляду скарги ПП ОСОБА_1 на незаконні дії працівників Знам’янської ОДПІ від 23.07.2009 р. (а.с. 86-90), на підставі якого складено протокол про адміністративне (корупційне) правопорушення відносно перевіряючої ОСОБА_4

На підставі викладеного, суд робить висновок, що перевіряючі не мали права відбирати письмові пояснення та надавати на підпис матеріали перевірки іншій особі, а не позивачеві, господарська діяльність якого перевірялася, а тому здобували докази незаконним шляхом.

Відповідно до ч. 3 ст. 70 КАС України, докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Таким чином, складений за результатами проведеної перевірки акт від 20.03.2009 р. №1122000762, у зв’язку з порушенням порядку складання такого акта, в даному випадку не може бути законною підставою для прийняття оскаржуваних рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до ч. 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки докази, які надав Відповідач в суд, на підтвердження правомірності своїх дій та оскаржуваних рішень, а саме: акт перевірки, акт перевірки правильності проведення розрахункової операції на місці проведення реалізації товарів (надання послуг) від 20.03.2009 р., пояснювальна записка ОСОБА_1, розписка ОСОБА_1, не можуть братися судом до уваги, тому що вони одержані з порушенням закону, а також відсутні інші докази, які б підтверджували факт вчинення позивачем порушень законодавства, за які до нього були застосовані штрафні (фінансові) санкції, на підставі оскаржуваних рішень, на думку суду, відповідач не довів правомірність дій перевіряючих під час проведення перевірки позивача, а також законність прийнятих за її наслідками оскаржуваних рішень.

Слід також зауважити, що штрафні (фінансові) санкції, застосовані відповідачем до позивача, не визначені як податок або збір (обов’язковий платіж). Тому обов’язки суб’єкта підприємницької діяльності по сплаті штрафу за порушення ним норм Закону про застосування реєстраторів розрахункових операцій не відноситься до категорії податкового зобов’язання або податкового боргу, а тому фінансові санкції за порушення вимог Закону про застосування реєстраторів розрахункових операцій визначаються як різновид адміністративно-господарських санкцій. Правовою підставою для такого висновку є стаття 238 Господарського кодексу України, яка передбачає, що санкції, передбачені за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, є адміністративно-господарськими санкціями.

При вирішенні питання про правомірність застосування адміністративно-господарських санкцій суд виходить із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов’язань та встановлення в діях або бездіяльності суб’єкта господарювання складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв’язку між самим порушенням та його наслідками. Вважається, що застосування принципу вини як умови відповідальності пов’язане з необхідністю доведення порушення зобов’язання.

На думку суду, порушення, виявлені під час проведення перевірки не можуть ставитись у провину позивачу, оскільки він був відсутній в магазині під час проведення перевірки його господарської діяльності, не був своєчасно ознайомлений з актом та іншими матеріалами перевірки та не підписував і не складав їх.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Суд вважає, що рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 31.03.2009 р. №0000342330, згідно з якими до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 982 грн. та 1000 грн. були винесено не на підставах, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені законами України, необґрунтовано, а тому їх належить визнати протиправними та скасувати.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалюється на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір в сумі 3,40 грн. (а.с. 2). Оскільки адміністративний позов задоволено частково щодо половини позовних вимог, то на користь позивача слід присудити судовий збір в сумі 1,70 грн.

          На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

          1. Адміністративний позов задовольнити частково.

          2. Визнати протиправним і скасувати рішення Знам’янської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області від 31.03.2009 р. №0000342330 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 982,00 грн.

          3. Визнати протиправним і скасувати рішення Знам’янської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області від 31.03.2009 р. №0000342330 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1000,00 грн.

          4. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

          5. Присудити на користь фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 здійснені ним документально підтверджені судові витрати в сумі 1 грн. 70 коп. з Державного бюджету України.

          Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 27.10.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 01.11.2010 р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 2 ст. 167 КАС України.

Суддя                                                                       (підпис)                                        О.Ю. Флоренко

Згідно з оригіналом:

Суддя                                                                                                               О.Ю. Флоренко