Справа№2 «А» - 45/2009
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.04.2009 року Михайлівський районний суд Запорізької області
у складі: головуючої судді, - ОСОБА_1,
при секретарі, - ОСОБА_2,
за участю представника відповідача, - ОСОБА_3В,
розглянув у відкритому судовому засіданні залу суду смт.Михайлівка, Михайлівського району, Запорізької області, адміністративний позов ОСОБА_4 до Управління Пенсійного Фонду України в Михайлівському районі про визнання дій відповідача неправомірними, поновлення строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги «дітям війни», -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4М ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до ст.1 Закону України від 18.11.2004р «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни. Згідно зі ст.6 зазначеного Закону з 01.01.2006 року йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. У 2006 – 2008рр така допомога не виплачувалася. В результаті незаконних дій відповідача за вказаний період позивачу недоплачена до пенсії державна допомога.
Позивач не з’явився до судового засідання та подав суду заяву, відповідно до якої позивач підтримав позовні вимоги повністю та просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача не визнав позовних вимог та просив суд відмовити в його задоволенні.
Суд, ознайомившись із матеріалами справи, та вислухавши пояснення сторін по справі, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансування державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, ч. 2 ст.56, ч. 2 ст.62, ч.1 ст.66, п.п.7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 ст.71, ст.ст.98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян) №6-рп/2007 від 09.07.2007 року визнані такими, що є неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», зокрема, це:
- положення п.12 ст.71, яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст.111 цього Закону;
- статті 111, за якою підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
ОСОБА_4, позивач по справі, має статус «дитина війни», що підтверджується копією пенсійного посвідчення, в якому є відповідна відмітка. Тому, відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Право на отримання позивачем надбавки до пенсії як дитини війни не оспорюється відповідачем. Право позивача на оскарження рішень, дій та бездіяльності відповідача, який є суб’єктом владних повноважень, який відповідно до п.7 ст.3 КАС України уповноважений державою на надання визначених Законом від 18.11.2004 року, зазначеним вище, - пільг, що безпосередньо передбачено ст..10 вказаного закону та визначено ст.4, ст.6, п.1 ч.1 ст.17 КАС України.
З матеріалів справи виходить, що відповідач не здійснював будь-яких дій, пов’язаних з перерахунком пенсії, що свідчить про бездіяльність відповідача стосовно надання позивачу соціальної підтримки.
Також, відповідач не надав суду доказів стосовно правомірності його бездіяльності.
Стаття 19 Конституції України зобов’язує органи державного управління, їх посадових осіб діяти тільки з підстав, в межах повноважень та в спосіб, які передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.10 Закону України «Про пенсійне забезпечення», постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду» від 11.04.2000року пенсійне забезпечення здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого указом Президента України від 01.03.2001 року, - Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади і здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.
Крім того, до повноваження суду не входить проведення розрахунку належної позивачу соціальної допомоги та її нарахування, що належать до виключної компетенції органів Пенсійного фонду. Суд має право лише зобов’язати відповідача нарахувати надбавку до пенсії позивачу відповідно до вимог зазначеного вище Закону України.
Також, як виходить із вимог ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Тому, посилання заявника на ту обставину, що йому раніше були невідомими положення Закону України, які гарантують відповідні виплати, не можуть бути взятими до уваги, оскільки даний нормативний акт був доведений до відома громадянам шляхом його публікації у засобах масової інформації.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, ч. 2 ст.56, ч. 2 ст.62, ч.1 ст.66, п.п.7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 ст.71, ст.ст.98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян) №6-рп/2007 від 09.07.2007 року, Закону України «Про пенсійне забезпечення», постанови КМУ «Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду» від 11.04.2000року, ст.ст.11, 71, 94, 99, 100, 102, 161 – 163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Михайлівському районі.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Михайлівському районі здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_4 надбавки до пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 09.02.2008 року по 31.12.2008 року.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Михайлівський районний суд.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом 10 днів з дня її складення у повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Н.С.Міняйло