ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
від "08" липня 2009 р. по справі № 01/20-92
за позовом відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Волинської філії ВАТ “Укртелеком”, м. Луцьк
до українського державного підприємства поштового зв’язку “Укрпошта”в особі Волинської дирекції УДППЗ “Укрпошта”, м. Луцьк
про визнання недійсню угоди про спільне користування будинками, належними до них спорудами і прибудинковою територією та дольову участь на їх утримання №1 від 10.03.1995р.
Суддя Якушева І.О.
за участю представників:
від позивача: Вознячук Л.Є. (довір. від 23.03.2009р.)
від відповідача: Кушнір М.І. (довір. № 12-71 від 8.10.2008р.)
Суть спору: позивач в позовній заяві просить визнати недійсною угоду про спільне користування будинками, належними до них спорудами і прибудинковою територією та дольову участь на їх утримання №1 від 10.03.1995р.
На обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що угоду №1 від 10.03.1995р. укладено з порушенням законодавства, що діяло на час її укладення.
На час вчинення првочину сторони за угодою про спільне користування –Любомльський районний вузол електрозв’язку «Любомльрайтелеком»обласного підприємства електрозв’язку (ОПЕЗ «Волиньтелеком») в особі директора Чишія В.П. та Любомльський районний вузол зв’язку обласного підприємства зв’язку (ОПЗ «Волиньпошта») в особі директора Кикоцюка В.П., не були наділені статусом юридичної особи, і, будучи структурними підрозділами, користувалися окремими правами та діяли в межах повноважень, встановлених положеннями про них.
Пунктом 3.5. Положення про Любомльський районний вузол електрозв’язку ОПЕЗ «Волиньтелеком»райвузлу надано право тільки за погодженням з ОПЕЗ «Волиньтелеком»укладати угоди, набувати майнові та особисті немайнові права, нести обов’язки.
Такі ж повноваження згідно із п.6.4. надавалися і директору ЛРВЕЗ «Любомльрайтелеком»Чишію В.П. –укладати угоди з обов’язковим погодженням з обласним підприємством електрозв’язку «Волиньтелеком».
Згідно з протоколом засідання робочої комісії по проведенню реформи організаційної структури ОПЗ «Волиньзв’язок»№4 від 6.03.1995р. (п.3.), підписаним генеральним директором ОПЕЗ «Волиньтелеком»Кучеренком Г.М. і генеральним директором ОППЗ «Волиньпошта»Кравчуком Я.Ф., угода про спільне користування будинками, належними до них спорудами і прибудинковою територією, та дольову участь на їх утримання повинна була надатися для затвердження та погодження юридичним особам, що керівниками Любомльського районного вузла електрозв’язку ОПЕЗ «Волиньтелеком»і Любомльського районного вузла зв’язку ОПЗ «Волиньзв’язок»не виконано.
При укладенні угоди сторонами порушено також галузеві локальні нормативні акти, зокрема, п.3 Положення про порядок передачі підприємств, орназізацій, установ, будинків і споруд», затв. постановою Ради Міністрів СРСР №940 від 16.10.1979р., яким передбачено, що передача будинків і споруд між підприємствами одного міністерства проводиться за рішенням цього міністерства.
Згідно із наказом Міністерства зв’язку №173 від 29.11.1994р. Волинське обласне підприємство зв’язку «Волинське обласне підприємство зв’язку «Волиньзв’язок»реорганізовано, проведено розподіл майна, про що складено акт. Майно, охоплене угодою №1 від 10.03.1995р., передано на баланс ОПЕЗ «Волиньтелеком».
Цим наказом розпоряджень щодо спільного користування, в тому числі з умовою подальшого повернення, не надано.
Отже, на час укладення спірної угоди сторони не були наділені правом розпорядження майном і перевищили надані їм наказом Міністерства зв’язку №173 від 29.11.1994р. повноваження, чим порушили ст.48 ЦК України в редакції 1963р.
Відповідач у відзиві позовних вимог не визнав, просить у задоволенні позову відмовити, посилаючись на таке:
- на підставі ст.ст.256, 257, 258 ЦК України для розгляду даного спору пропущено строки позовної давності;
- угода про спільне користування будинками, належними до них спорудами і прибудинковою територією та дольову участь на їх утримання №1 від 10.03.1995р. вже була предметом розгляду господарського суду по справі №1/90-77 (2007р.). Львівським апеляційним господарським судом, Вищим господарським судом України угоду було визнано дійсною та роз’яснено, що угоду укладено керівниками Любомльського районного відділу поштового зв’язку та «Любомльрайтелеком»в межах повноважень, наданих їм згідно з п.3 протоколу №4 від 6.03.1995р.;
- Волинська філія ВАТ «Укртелеком»з 1995р. по 2007 рік підтверджувала дійсність угоди №1 від 10.03.1995р.і вчиняла конкретні дії на її виконання.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд
в с т а н о в и в :
відповідно до наказу Міністерства зв’язку України №173 від 29.11.1994р. «Про реформу організаційної структури Волинського обласного підприємства зв’язку»наказом ОПЗ «Волиньзв’язок»№143 від 29.12.1994р. з 1.01.1995р. було реорганізовано Волинське обласне підприємство зв’язку із створенням на його базі двох підприємств: Волинського обласного підприємства поштового зв’язку (ОППЗ «Волиньпошта») і Волинського обласного підприємства електрозв’язку (ОПЕЗ «Волиньтелеком»).
Як вбачається з протоколу №4 (а.с.19-21) 6.03.1995р. відбулося засідання робочої комісії по проведенню реформи організаційної структури ОПЗ «Волиньзв’язок», на якій розглядалися окремі питання по розподілу майна у Любешівському, Маневицькому і Любомльському вузлах зв’язку.
Згідно з протоколом засідання робочої комісії по проведенню реформи організаційної структури ОПЗ «Волиньзв’язок»№4 від 6.03.1995р. (п.3.), підписаним генеральним директором ОПЕЗ «Волиньтелеком»Кучеренком Г.М. і генеральним директором ОППЗ «Волиньпошта»Кравчуком Я.Ф., комісією, зокрема, було прийнято рішення (п.3) про залишення після завершення будівництва будинку Любомльського РВЗ і переходу в нову будівлю райтелекому старого приміщення за районним вузлом ОППЗ «Волиньпошта»; укладення керівництвом райтелекому і районного вузла зв’язку спільної угоди про розподіл цих будівель.
У зв’язку з цим 10.03.1995р. між Любомльським районним вузлом електрозв’язку «Любомльрайтелеком»обласного підприємства електрозв’язку (ОПЕЗ «Волиньтелеком») в особі директора Чишія В.П. та Любомльським районним вузлом зв’язку обласного підприємства зв’язку (ОППЗ «Волиньпошта») в особі директора Кикоцюка В.П. було укладено угоду №1 про спільне користування будинками, належними до них спорудами і прибудинковою територією та дольову участь на їх утримання.
Згідно з п.1.1. угоди №1 від 10.03.1995р. предметом угоди є спільне користування приміщеннями, розташованими в 3-х поверховому будинку №4 по вул. Поштовій, збудованому у 1972р., в 2-х поверховому будинку №4 по вул..Поштовій, збудованому у 1938р., відділень зв’язку в селах Олеськ, Головно, Згорани, Ягодин, Нудиже, Рівне та дольова участь у витратах на утримання будинків, належних до них споруд і прибудинкових територій.
Згідно з п.3.3. цієї угоди «Любомльрайтелеком»зобов’язався після звільнення приміщення безкоштовно передати свою частку приміщень на баланс Любомльському РВЗ, а Любомльський РВЗ взяв зобов’язання не претендувати на частку приміщень в недобудованому приміщенні вузла зв’язку по вул. Б. Хмельницького, проте пізніше між сторонами виник спір щодо повернення позивачем приміщення по вул..Поштовій,4 у м. Любомлі.
Наказом Державного комітету зв’язку та інформатизації України №155 від 27.12.1999р.на базі цілісного майнового комплексу Українського державного підприємства електрозв’язку створено ВАТ «Укртелеком».
Факт спільного користування вказаними приміщеннями та будівлями після укладення угоди сторонами не заперечується, тобто має місце виконання сторонами угоди щодо спільного користування, про що також свідчать підписані в подальшому керівниками УДППЗ «Волиньпошта»та ВАТ «Укртелеком»протоколи розподілу будівель і споруд, зокрема у м. Любомлі, станом на 1.03.2001р., 1.10.2003р., інформація про наявність площ, які необхідно передати з балансу Волинської дирекції УДППЗ «Волиньпошта» на баланс Волинської дирекції ВАТ «Укртелеком»і навпаки станом на 1.10.2003р., акт звірки об’єктів, які є у взаємній оренді між Волинською дирекцією УДППЗ «Укрпошта»та Волинською філією ВАТ «Укртелеком».
Згідно з витягами про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.44-49) ВАТ «Укртелеком»на будівлю цеху ЕЗ №2 (добудова), склад площею 38,4 кв. м., дизельну-гараж площею 96,3 кв.м., гараж площею 39,7 кв. м., які знаходяться за адресою: м. Любомль, вул.. Поштова (вул..60 років Жовтня), буд.4, було зареєстровано право власності.
Статтею 15 Цивільного кодексу України закріплено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
У відповідності із ст. 1 Господарського процесуального кодексу України (надалі –ГПК України) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи ( у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статуту суб’єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Статтею 2 ГПК України передбачено, що господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Частиною 1 ст.16 ЦК України передбачено, що захист цивільних прав та інтересів здійснюється, зокрема, у такий спосіб, як визнання правочину недійсним.
За змістом цих норм, правом на пред’явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.
Отже, вирішуючи спір, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася, суб’єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов. Відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову в задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов’язку перед особою, якій таке право належить, і яка може вимагати виконання такого обов’язку від зобов’язаних осіб.
З огляду на викладене, позивачем не доведено підстав, за яких спірна угода порушує його права і законні інтереси, тобто не доведено факту порушення свого суб’єктивного цивільного права укладенням цієї угоди, а тому в позові про визнання недійсною угоди №1 від 10.03.1995р. слід відмовити.
Доводи відповідача про те, що угода №1 від 10.03.1995р. вже була предметом розгляду господарського суду по справі №1/90-77 (2007р.). судом відхилені, оскільки предметом спору по справі №1/90-77 (2007р.) було виконання ВАТ «Укртелеком»зобов’язання в частині передачі на баланс приміщення площею 679,кв.м.: будівлі цеху ЕЗ №2, будівлі цеху ЕЗ №2 (добудови), складу площею 38,4 кв.м., дизельної-гаража площею 96,3 кв.м., гаража площею 39,7 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Любомль, вул. Поштова (вул..60 років Жовтня), буд.4.
Керуючись ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
в и р і ш и в:
в позові відмовити.
Суддя І.О.Якушева
Дата виготовлення повного тексту рішення: 13.07.2009р.