ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  

"20" листопада 2006 р.

Справа №  15/365/06

                                                                         

м. Миколаїв

    За позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю ”Екомет”, м. Миколаїв

До відповідача: ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва, м. Миколаїв

                                                                 Суддя  Середа О.Ф.

Секретар судового засідання Карцев М. С.

представники:

Від позивача: Кузнєцов І. В.

Від відповідача: Мезінов О. Г.

В засіданні приймає участь: прокурор не з’явився

СУТЬ СПОРУ: про визнання недійсним податкове повідомлення-рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю ”Екомет” (надалі –Позивач) звернулось до суду із позовом про визнання недійсним у повному обсязі податкове повідомлення-рішення, прийняте ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєві від 21.06.06 р. № 0000402302/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування в розмірі 339990 грн.

ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва (надалі –Відповідач) позовні вимоги не визнає повністю з підстав, викладених у запереченні.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідач по справі провів виїзну позапланову перевірку підприємства Позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку в декларації за листопад 2005 р., про що склав Акт від 08.06.06 р. за № 130/23-700/32997275.

Зокрема, в Акті перевірки перевіряючими зазначено, що Позивач порушив пункт 1.8 статті 1, підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України ”Про податок на додану вартість” зі змінами та доповненнями, в результаті чого ним була завищена сума бюджетного відшкодування за листопад 2005 р. на 339990 грн.

За результатами перевірки Позивачу зменшено бюджетне відшкодування за листопад 2005 р. на загальну суму 339990 грн.

За наслідками перевірки та висновків, відповідач прийняв зазначені вище спірні податкові повідомлення-рішення.

Позивач вважає, що оскільки у нього є наявні належним чином оформлені податкові накладні, є факт оплати ним постачальникам ПДВ в вартості отриманого товару - він має право на бюджетне відшкодування ПДВ. Крім того, Позивач посилається на те, що згідно з Законом України ”Про податок на додану вартість”, зі змінами та доповненнями, його норми не передбачають відповідальності платника податків за діяння інших платників податків, в тому числі підприємств, з якими він мав господарські відносини.

Дослідивши матеріали справи, усі надані докази та заперечення, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України ”Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Пунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 вказаного Закону передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит є дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів, дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків.

Право позивача на податковий кредит підтверджується належним чином оформленими податковими накладними.

Суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначеного законом строку, вважаються бюджетною заборгованістю.

Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів з бюджету.

Згідно з пунктом 4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА та Державного казначейства України від 21.05.01 р. № 200/86, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.06.01 р. за № 489/5680, відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Однак, при цьому необхідно приймати до уваги наступний факт. Норми Закону України ”Про податок на додану вартість” (підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7) визначають обов’язковою підставою виникнення у платника податку права на податковий кредит з ПДВ наявність сплаченої платником податку у звітному періоді відповідної суми у Державний бюджет.

Згідно приписів підпункту 7.7.10. пункту 7.10 статті 10 Закону України ”Про податок на додану вартість” – джерелом сплати бюджетного відшкодування є загальні доходи Державного бюджету. Тобто, з наведеного вбачається, що діюче законодавство передбачає обов’язковою підставою включення сум до податкового кредиту з ПДВ саме сплату цих сум до Державного бюджету України.

Таким чином, право на відшкодування виникає при фактичній надмірній сплаті ПДВ, а не з факту існування зобов’язання по сплаті такого податку в складі ціни товару.

З матеріалів справи вбачається, підтверджується Актом перевірки і не спростовано Позивачем, що постачальники товарів (контрагенти Позивача): ТОВ ”Артекс”, ПП ”Ротус”, ПП ”Мекатон”, ПП ”Спектр”, ТОВ ”Укртрейд”, об’єднання ”Енергомашкомплект”, СПД Едель С. М., ПП ”Бізнессоюз”- або не знаходяться на обліку в органах податкової служби, або є ліквідованими, або не звітують до ДПІ, або свідоцтво платника ПДВ скасовано за рішенням суду, або свідчать про відсутність правових взаємовідносин.

З огляду на вищевказане, висновки Відповідача про безпідставність завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2005 р. на 339990 грн. є доведеними.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято Відповідачем у відповідність до діючого законодавства, зокрема, податкового, а тому не є протиправним.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158-163 КАС України, господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю ”Екомет” - відмовити повністю.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю ”Екомет” надміру сплачений судовий збір у сумі 3889,7 грн.

Виконавчий лист видати Товариству з обмеженою відповідальністю ”Екомет” після набрання постановою суду законної сили.

Строки, порядок набрання постановою суду законної сили та її оскарження передбачені статтею 186 КАС України.

Суддя

О.Ф.Середа

19/12/06