У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
26 лютого 2009 року колегія суддів в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:
Головуючого: Дроботі В.В.
суддів: Власова С.О., Мацунича М.В.
при секретарі - Коновчук Т.В.
за участю: адвоката ОСОБА_3.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Ужгородського міськрайонного суду від 28 листопада 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні об'єктом загального користування та відшкодування моральної шкоди в розмірі 5 тис. грн.,-
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_1. пред'явила позов до ОСОБА_2 про демонтаж самовільно встановленої споруди та стягнення моральної шкоди в розмірі 5 тис.грн. Справа № 22ц-218/09 Номер рядка статистичного звіту : 6
Суддя в суді 1 інстанції : Микуляк П.П.
Суддя-доповідач : Дроботя В.В.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду від 28 листопада 2008 року заяву позивачці провернуто, оскільки нею сплачено державне мито не в повному розмірі, а саме 51 грн., що на думку суду не відповідає положенням Декрету КМ України «Про державне мито».
Посилаючись на те, що вимога про стягнення моральної шкоди обумовлена тільки діями відповідача і не має відношення до спорів щодо захисту честі та гідності, ОСОБА_1. в апеляційній скарзі просить ухвалу судді Ужгородського міськрайонного суду від 28 листопада 2008 року скасувати та передати справу для вирішення питання про відкриття провадження.
Колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду визнав заяву неподаною та повернув її позивачці, оскільки на його думку, із позовних заяв про відшкодування моральної шкоди з ціною позову від 100 до 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян сплачується 5% ціни позову.
Однак з таким твердженням судді погодитись не можна, оскільки дана норма Декрету має відношення тільки до спорів, які виникають з позовних заяв щодо захисту честі і гідності.
Як вбачається з позовної заяви, моральна шкода заподіяна позивачці внаслідок неправомірного встановлення металевої споруди відповідачем, через що будівництво її будинку уповільнилось та погіршились стосунки з оточуючими. Наведене призвело до душевних страждань, викликаних почуттям безпорадності.
Відтак, оскільки спору з приводу захисту честі та гідності не вбачається, слід застосовувати положення п. «а» ч.1 ст.1 Декрету КМ України «Про державне мито» щодо стягнення мита в розмірі 1% від ціни позову, але не менше 3 і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне скасувати ухвалу судді Ужгородського міськрайонного суду та передати справу на новий розгляд, оскільки судом першої інстанції порушено порядок, встановлений для його вирішення.
Керуючись ст. ст. 307, 312 ЦПК України, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу судді Ужгородського міськрайонного суду від 28 листопада 2008 року скасувати.
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні об'єктом загального користування та відшкодування моральної шкоди в розмірі 5 тис. грн. передати на розгляд до того ж суду.
Ухвала набирає законної сили після його проголошення але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подачі скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: ____________
Судді: ____________
____________