Єдиний унікальний номер 225/1494/13-к

Номер провадження 11-кп/775/254/2014

Справа № 11кп/775/1358/2013 р.           Суддя 1 інстанції: Андреєв В.В.

Єдиний номер № 225/1494/13-к                                         Доповідач: Осоян М.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

           31 січня 2014 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого Осоян М.В.

суддів Мішіна М.І., Ладигіна С.М.

при секретарі Косоногові С.С.

за участю прокурора Заіки О.В.

захисника ОСОБА_1

засудженої ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку кримінальне провадження за №120130050220000222 від 16.01.2013 року за обвинуваченням ОСОБА_2, за апеляційними скаргами адвоката ОСОБА_1 діючого в інтересах обвинуваченої ОСОБА_2, обвинуваченої ОСОБА_2, прокурора прокуратури м. Дзержинська ОСОБА_3 на вирок Дзержинського міського суду Донецької області від 13 листопада 2013 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Дзержинська Донецької області, громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не одружена, не працює, не судима, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3; проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

визнана винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.115 ч.1 КК України, та призначено покарання у вигляді 8 ( восьми) років позбавлення волі,-

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно вироку суду першої інстанції, ОСОБА_2, умисно скоїла вбивство, тобто навмисно протиправно заподіяла смерть іншій людині.

Кримінальне правопорушення скоєне за наступними обставинами: 16 січня 2013р., приблизно о 13.30 годині між підозрюваною ОСОБА_2 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, які знаходилися в квартирі за адресою: м. Дзержинськ, вул.. Лісна, 3/36, та розпивали спиртні напої, виникла сварка. В ході даної сварки, що мала місце в зальній кімнаті вказаної квартири, ОСОБА_4 став погрожувати ОСОБА_2 вбивством, демонструючи перед нею кухонний ніж, який він узяв на кухні вказаної квартири та приніс до зальної кімнати. При цьому ОСОБА_2 вдалося відібрати у ОСОБА_4 з руки ніж, яким він їй погрожував та відштовхнути від себе ОСОБА_4, який впав на спину на підлогу в даній кімнаті.

Після цього ОСОБА_2, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті особистих неприязних відносин до ОСОБА_4, які виникли в ході сварки з останнім, з метою протиправного спричинення смерті ОСОБА_4, підійшла до ОСОБА_4, який лежав на спині, та не представляв вже ніякої загрози життю і здоров'ю ОСОБА_2, і вона, діючи навмисно, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_4, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій і настання наслідків у вигляді смерті останнього, бажаючи настання таких наслідків, із застосуванням до ОСОБА_4 насильства, небезпечного для його життя та здоров'я, утримуючи в правій руці кухонний ніж загальною довжиною 34,5 см та довжиною клинка 21,5 см, з додатком достатньої сили, завдала клинком даного ножа у напрямку зверху вниз один удар в область грудей зліва ОСОБА_4

У результаті злочинних дій ОСОБА_2, що виразилися в нанесенні ОСОБА_4 одного удару зазначеним ножем в область грудей зліва, йому, було спричинено проникаюче колото-різане поранення грудної клітини зліва з пошкодження серця, яке носить ознаки тяжкого тілесного ушкодження. Від отриманого ушкодження, у період з 13.40 до 14.30 годин того ж дня, настала смерть ОСОБА_4, причиною якої з`явилась гостра крововтрата, обумовлена колото-різаним пораненням грудної клітини зліва з пошкодженням серця. Настання смерті ОСОБА_4 полягає в прямому причинному зв'язку з даним пошкодженням.

В апеляції прокурор не оспорюючи обставини кримінального правопорушення, вважає, що вирок суду підлягає скасуванню з підстав невідповідальності призначеного покарання ступеню тяжкості скоєного кримінального правопорушення та особі засудженої. При призначенні покарання. Судом не в достатньому обсязі враховано, що ОСОБА_2 вину в скоєному не визнала, суттєво змінювала свої свідчення, тим самим робила спроби ввести суд в оману, крім того, не розкаялась у скоєному. Просить вирок суду скасувати, ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_2 винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.. 115 ч.1 КК України, та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 9 (дев’ять) років.

До початку розгляду справи, на адресу апеляційного суду Донецької області надійшов лист від прокурора прокуратури м. Дзержинська Донецької області, про відмову від поданої апеляційної скарги.

В апеляції захисник ОСОБА_1, якій діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_2, вказує на те, що з даним вироком суду він не згоден, оскільки висновки суду, не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до неправильної кваліфікації дій ОСОБА_2 та призначення їй покарання, що не відповідає тяжкості кримінального правопорушення і особі обвинуваченої. Так, у ході судового слідства встановлено, що потерпілий ОСОБА_4 бив обвинувачену, в слідстві чого вона намагалась захистити себе та взяла ніж. Крім того, обвинувачена зазначала, що не мала жодної мети вбивати ОСОБА_4, останній постійно бив її, та вона отримувала численні тілесні та душевні травми. За такими обставинами, слід зробити висновки, що обвинувачена ОСОБА_2 вчинила умисне вбивство ОСОБА_4 при перевищенні меж необхідної оборони, тому її дії необхідно кваліфікувати за ст.. 118 КК України, з урахуванням мінімальної санкції передбаченої статті, із застосуванням ст.. 75, 76 КК України, та не призначати покарання пов’язане з обмеженням волі. При підтверджені висновків суду першої інстанції щодо кваліфікації дій ОСОБА_2, просить призначити їй покарання з урахуванням ст.. 69 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч.1 ст. 115 КК України.

В апеляції обвинувачена ОСОБА_2 вказує на те, що вирок суду є незаконним, та дуже суровим. Суд першої інстанції не взяв до уваги те, що ОСОБА_4 постійно бив її, та зловживав спиртними напоями. Вказує те, що вона є інвалідом 3 групи по зору, а також те, що на час скоєння злочину вона знаходилась у стані сильного душевного хвилювання. Просить перекваліфікувати її дії зі ст.. 115 ч.1 КК України на ст.. 116 КК України.

Заслухав доповідача, думку прокурора який вважав, що апеляція захисника ОСОБА_1, та обвинуваченої ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, думку захисника ОСОБА_1, та обвинуваченої ОСОБА_2, які підтримали доводи апеляції та просили скасувати вирок суду, перевіривши матеріали справи, та доводи вказані в апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція захисника ОСОБА_1, та обвинуваченої ОСОБА_2, підлягає частковому задоволенню, а вирок суду слід змінити, з наступних підстав.

Оцінюючи докази в їх сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно доходить до висновку про доведеність вини обвинуваченої ОСОБА_2 у здійсненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, незважаючи на те, що свою провину в суді вона не визнала, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами і є обґрунтованим.

Так, сама ОСОБА_2 не заперечувала, що саме від його дій наступила смерть потерпілого ОСОБА_4, її свідчення об’єктивно підтверджуються висновком судово-медичної експертизи, поясненнями свідків, а також сукупністю інших доказів наявних по справі та приведених судом у вироку.

Вирішуючи питання про правильність кваліфікації дій обвинуваченої, змісту й спрямованості наміру ОСОБА_2, а також обговорюючи доводи її апеляції про те, що вона скоїла вбивство ОСОБА_4 в стані сильного душевного хвилювання, колегія суддів виходить із сукупності всіх конкретних обставин справи.

Так з матеріалів справи встановлено, що характер дій обвинуваченої свідчить про те, що, наносячи удар ножем, тобто предметом, який реально є знаряддям яке може позбавити життя, в грудну клітину зліва, ОСОБА_2, безумовно, усвідомлювала, що позбавить життя потерпілого й бажала цього та саме в результаті її протиправних дій і настала смерть ОСОБА_4, тому підстав для перекваліфікації її дій не вбачає, а показання про вчинення вбивства в стані сильного душевного хвилювання, розцінює як дані з метою уникнути покарання за скоєння більш тяжкого злочину.

Обговорюючи доводи апеляції захисника ОСОБА_1, щодо того, що потерпілий ОСОБА_4 в ході сварки став погрожувати обвинуваченій ОСОБА_5, вбивством, в слідстві чого вона намагалась захистити себе та взяла ніж. Крім того, обвинувачена зазначала, що не мала жодної мети вбивати ОСОБА_4, останній постійно бив її, та вона отримувала численні тілесні та душевні травми. Колегія суддів зазначає, що в діях обвинуваченої ОСОБА_2 хоча і наявні на її тілі легкі тілесні ушкодження, які з її показань завдав ОСОБА_4, але в суді доведено, що ножове поранення нею завдано в той момент коли ОСОБА_4 лежав на спині, ніж знаходився у руках ОСОБА_2, і не представляв для неї ніякої загрози, відсутня необхідна оборона.

Однак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не прийняв до уваги характер поведінки самого потерпілого ОСОБА_4, який вживав спиртні напої, постійно бив обвинувачену ОСОБА_2 та остання отримувала численні тілесні ушкодження. Тому даний факт, є обставиною що пом’якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_2, але не зважаючи на це колегія не може визнати обставини пом’якшуючи покарання засудженої виключними в своїй сукупності, та такими, що суттєво знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, тому підстав для застосуванням ст. 69 КК України не знаходить.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при визначенні покарання обвинуваченій врахував характер і ступінь скоєного злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких, дані про особу: раніше не судима, характеризується за місцем проживання посередньо, як зловживаюча алкоголем, є інвалідом третьої групи.

Разом з тим та враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку про можливість часткового задоволення апеляцій захисника ОСОБА_1, та засудженої ОСОБА_5 та зміни вироку в частині призначеного їй покарання в бік його пом’якшення, призначивши покарання в мінімальних межах санкції ст. 115 ч.1 КК України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляції захисника та ОСОБА_2 задовольнити частково.

Вирок Дзержинського міського суду Донецької області від 13 листопаду 2013 року відносно ОСОБА_2 змінити, пом’якшивши покарання.

          Призначити ОСОБА_2 за ст. 115 ч- 1 КК України 7 ( сім ) років позбавлення волі.

В решті частині вирок залишити без змін.

Судді