Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" липня 2009 р. Справа № 40/149-09
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Погребняк В. Я., судді Істоміна О. А. , Шевель О. В.
при секретарі Цвірі Д.М.
за участю представників сторін:
позивача –не з’явився
відповідача –не з’явився
3-я особа –не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача вх. № 1728Х/3-9 на ухвалу господарського суду Харківської області від 25.05.09 у справі № 40/149-09
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Контакт плюс", м. Харків
до Акціонерного товариства фірми "Укргазбуд", м. Київ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Алексеєва Ліана Василівна
про визнання векселів такими, що не мають вексельної сили, -
встановила:
Позивач –ТОВ "Контакт плюс", у травні 2009 року звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив визнати векселі такими, що не мають вексельної сили. Крім того, позивачем було заявлене клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову, в якому позивач просить з метою запобігання можливим порушенням майнових прав та охоронюваних законом інтересів позивача, утрудненню виконання можливого рішення господарського суду в цій справі, вжити заходи до забезпечення позову шляхом заборони Приватному нотаріусу Харківського міського нотаріального округу Алексєєвій Ліані Василівні вчиняти Протест про неоплату спірних векселів. В обґрунтування заявленого клопотання позивач посилається на те, що за результатами розгляду цієї справи може бути прийняте рішення, за яким спірні векселі будуть визнані такими, що не підлягають оплаті, а внаслідок вчинення протесту про неоплату спірних векселів, відповідач матиме змогу стягнути заборгованість за векселями у безспірному порядку, тому виконання можливого рішення суду у даній справі значно ускладниться, оскільки призведе до необхідності вжиття позивачем в майбутньому довготривалих, тяганинних, додаткових процесуальних кроків з метою виконання рішення суду.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 травня 2009 року у справі №40/149-09 (суддя Хотенець П.В.) прийнято позовну заяву та призначено її до розгляду на 16.06.2009 р. о 10:00 год. П. 5 даної ухвали, у відповідності до статей 66, 67 ГПК України, забезпечено позов шляхом заборони Приватному нотаріусу Харківського міського нотаріального округу Алексєєвій Ліані Василівні (61024, м. Харків, вул. Ольмінського, буд. 16, кв. 2) та будь-яким іншим нотаріусам, вчиняти Протест про неоплату простих векселів № 80351458288059 на суму 300000,00 грн., № 80351458288060 на суму 300000,00 грн., № 80351458288061 на суму 400000,00 грн., № 80351458288062 на суму 400000,00 грн., № 80351458288063 на суму 300000,00 грн., виданих Товариством з обмеженою відповідальністю „Контакт плюс” (код за ЄДРПОУ 24476776, місцезнаходження: 61140, м. Харків, просп. Гагаріна, 98) зі строком платежу 24.05.2009 р., в тому числі: складати акт про протест про неоплату векселів та ставити відмітку про протест на цих векселях, або на окремих документах.
Відповідач з зазначеною ухвалою суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Харківської області від 25 травня 2009 року у справі № 40/149-09 скасувати та прийняти рішення про повернення позовної заяви ТОВ "Контакт плюс" без розгляду. Вимоги апеляційної скарги відповідач обґрунтовує тим, що при прийнятті оскаржуваної ухвали судом першої інстанції порушено норми процесуального права, така ухвала винесена необґрунтовано та без наявності будь-яких правових підстав. Відповідач, зокрема, стверджує, що судом не взято до уваги, що позивач жодним чином не довів підстав необхідності вжиття заходів до забезпечення позову, чому не надана відповідна правова оцінка в оскаржуваній ухвалі.
В судове засідання 27.07.2009 р. представники позивача, відповідача (заявника апеляційної скарги) та 3-ьої особи не з’явилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки своїх представників суд не повідомили.
Враховуючи належне повідомлення сторін про час та місце засідання суду, відсутність з їх боку будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи, а також те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу відповідача за відсутності представників сторін та за наявними у матеріалах справи доказами.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, зважаючи на таке.
Згідно зі статтею 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Відповідно п. 3 Роз’яснення Вищого господарського суду України № 02-5/611 від 23.08.1994 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Таким чином, застосовуючи заходи до забезпечення позову, господарський суд повинен виходити з того, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення того, що майно (грошові кошти, ін.), яке є у відповідача на момент пред‘явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до господарського суду з клопотанням про вжиття заходів до забезпечення позову, позивач жодним чином не обґрунтував необхідність вжиття таких заходів, а місцевий господарський суд в оскаржуваній ухвалі не навів жодних підстав, які б підтверджували необхідність вжиття заходів щодо забезпечення позову, а лише послався на положення чинного законодавства, які регулюють відповідне питання та на необґрунтовані припущення позивача.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що твердження позивача та суду стосовно необхідності вжиття заходів до забезпечення позову ґрунтуються на припущеннях, які не підтверджені документально. Оскаржувані заходи до забезпечення позову місцевим господарським судом застосовані неправомірно, з порушенням норм чинного законодавства та без врахування фактичних обставин справи, а тому вони підлягають скасуванню, оскільки ні позивачем, ні судом не надано достатніх правових обґрунтувань того, що невжиття таких заходів призведе до того, що виконання рішення суду по даній справі може бути утрудненим, або взагалі неможливим.
Що ж стосується оскарження ухвали суду від 25 травня 2009 року у справі №40/149-09 в іншій частині, колегія суддів зазначає, що відповідно до вимог чинного законодавства, ухвала про порушення провадження у справі не підлягає оскарженню, а тому у суду апеляційної інстанції відсутні повноваження щодо скасування такої ухвали.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відповідач не позбавлений права на звернення до суду першої інстанції з клопотанням про вирішення питання щодо направлення даної господарської справи за територіальною підсудністю, у відповідності до вимог ст.15 ГПК України, за умови порушення підсудності при прийнятті справи до розгляду. Тобто, відповідне питання повинно бути вирішено судом першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п.2 ст. 103, п. 1, 4 ст. 104, ст.ст. 105, 106 ГПК України, колегія суддів,-
постановила:
Апеляційну скаргу відповідача задовольнити частково.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 25 травня 2009 року у справі №40/149-09 в частині вжиття заходів до забезпечення позову скасувати (п. 5).
У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Контакт плюс" про забезпечення позову відмовити.
В іншій частині апеляційне провадження припинити.
Справу передати до господарського суду Харківської області для подальшого розгляду.
Головуючий суддя Погребняк В. Я.
Суддя Істоміна О. А.
Суддя Шевель О. В.