АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 548/651/15 Номер провадження 22-ц/786/1514/16Головуючий у 1-й інстанції Халявка В.І. Доповідач ап. інст. Омельченко Л. М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Омельченко Л.М.

Суддів: Дорош А.І., Карпушина Г.Л.

При секретарі Ачкасовій О.Н.

З участю відповідача ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 15 квітня 2016 року

у справі за позовом Хорольського комунального підприємства «Комунсервіс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті за житлово-комунальні послуги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Омельченко Л.М.,

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2015 року Хорольське КП « Комунсервіс» звернулося в суд з указаним вище позовом.

Позивач посилався на те, що відповідач ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1. Будинок, у якому знаходиться квартира ОСОБА_2, перебуває на балансі позивача для його управління, експлуатації та утримання.

Хорольське КП «Комунсервіс» надає послуги з утримання багатоквартирного будинку, а відповідач, як один із мешканців, їх отримує.

Позивач вказує, що між ним та ОСОБА_2 встановилися зобов'язальні відносини з приводу надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Станом на 01.03.2015 року відповідач має заборгованість по сплаті за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій на загальну суму 910 грн.80 коп., яку відмовляється сплатити у добровільному порядку.

Посилаючись на вище викладене, позивач просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь заборгованість за оплату послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у розмірі 910 грн. 80 коп., інфляційні нарахування в розмірі 212 грн. 20 коп., три відсотки річних від простроченої суми - 23 грн. 82 коп. та судові витрати.

Рішенням Семенівського районного суду Полтавської області від 15 квітня 2016 року позов задоволено.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь Хорольського комунального підприємства «Комунсервіс», код ЄДРПОУ 32429709, рахунок №26007054501951 в Полтавському ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» (юридична адреса 37800, м. Хорол Полтавська область) заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 1146 грн. 82 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Хорольського комунального підприємства «Комунсервіс» 243 грн. 60 коп. судового збору.

В апеляційному порядку рішення місцевого суду оскаржив ОСОБА_2, який в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи та неправильного застосування норм матеріального і процесуального права й ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення відповідача, який з»явився в засідання суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про її часткове задоволення.

Виходячи з п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення або зміни рішення є: невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Судом першої інстанції вірно встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що Хорольське комунальне підприємство «Комунсервіс» є балансоутримувачем та здійснює обслуговування будинку АДРЕСА_1

Відповідач ОСОБА_2 є власником квартири № 8 у вказаному вище багатоквартирному будинку згідно договору купівлі-продажу.

За період з 01 липня 2013 року по 28 лютого 2015 року ОСОБА_2 має борг перед Хорольським КП «Комунсервіс» щодо плати за утримання будинку та прибудинкової території на загальну суму 910 грн.80 коп.

Пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 5 від 14.01.2009 року, власники та наймачі квартири, житлового приміщення у гуртожитку, зобов'язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначені у ЗУ» Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Виконавцем є суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

З огляду на п. 1 частини 1 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини 3 статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, зокрема, встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону; визначення виконавця житлово-комунальних послуг відповідно до цього Закону в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Місцевим судом вірно з»ясовано, що тарифи на житлово-комунальні послуги встановлювалися рішеннями виконавчого комітету Хорольської міської ради №347 від 28 серпня 2007 року, №338 від 29 липня 2008 року і № 395 від 26 жовтня 2009 року.

Рішенням №347 від 28.08.2007 року було затверджено тарифи на послуги з утримання будинків і прибудинкових територій для Хорольського ДК ЖЕП, що був на той час балансоутримувачем багатоквартирного житлового будинку, в якому проживає відповідач.

Згідно рішення Хорольської міської ради від 22 квітня 2008 року №73 було схвалено рішення виконавчого комітету цієї міської ради про реорганізацію і структурну перебудову комунального підприємства ДК ЖЕП, яке перетворено в Комунальне підприємство «Комунсервіс». Отже, позивач є правонаступником Хорольського ДК ЖЕП.

Також встановлено, що для групи будинків, в якому проживає ОСОБА_2 ( з внутрішньобудинковим інженерним обладнанням з підвальними приміщеннями) виконавчим комітетом було встановлено тариф у розмірі 0,66 грн. за 1 кв. м площі квартири з урахуванням ПДВ 20%.

Такий же тариф було встановлено виконавчим комітетом Хорольської міської ради згідно рішень №338 від 29 липня 2008 року і № 395 від 26 жовтня 2009 року, які в подальшому визнані протиправними і скасовані постановою Семенівського районного суду Полтавської області від 01 березня 2016 року (а.с.107-110).

З урахуванням того, що розмір тарифу на житлово-комунальні послуги, починаючи з серпня 2007 року, був однаковим, а також що рішення №347 від 28 серпня 2007 року не скасовувалось, місцевий суд дійшов правильного висновку, що даний тариф є підставою для нарахування розміру платежів за надані позивачем житлово-комунальні послуги.

Статтями 20, 21 Закону визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотриманням умов його виконання згідно з типовим договором.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що відповідач ОСОБА_2 відмовився укласти з позивачем договір про надання послуг, про що свідчить його підпис на акті від 18 червня 2013 року (а.с.57).

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», управитель зобов'язаний забезпечувати експлуатацію будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд та об'єктів благоустрою, розташованих на прибудинкових територіях, згідно з умовами укладених договорів, стандартами, нормативами, нормами і правилами; вимагати своєчасної і в повному обсязі оплати наданих житлово-комунальних послуг від споживачів.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Висновок суду першої інстанції узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 30 жовтня 2013 року у справі №6-59цс13 за позовом Комунального підприємства «Артемівська керуюча компанія комунальних послуг» про стягнення заборгованості з оплати послуг з утримання будинку та прибудинкової території.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач навів достатньо доказів про надання житлово - комунальних послуг відповідачу. Зокрема, цей факт підтверджується рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 24 лютого 2015 року, яке набрало законної сили (а.с.9-14).

Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України , обставини, встановлені судовим рішенням , що набрало законної сили, не підлягають доказуванню при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, що до якої встановлено ці обставини.

При цьому суд вірно зазначив, що висновки адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, викладені у рішенні №01/153-рш від 10 листопада 2015 року, побудовані на припущеннях без встановлення конкретних фактів ненадання позивачем послуг чи надання ним неякісних послуг.

Встановивши зазначені вище обставини та давши належну оцінку доводам сторін, місцевий суд дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог Хорольського КП «Комунсервіс», тому правильно задовольнив позовні вимоги про стягнення заборгованості за надані в період з 01 липня 2013 року по 28 лютого 2015 року житлово-комунальні послуги в сумі 1146 грн. 82 коп., з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми заборгованості.

Рішення в цій частині є законним, обґрунтованим, постановленим з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому колегія суддів не знаходить підстав для його скасування.

Доводи апеляційної скарги про те, що при стягненні суми боргу суд не врахував, що між сторонами не укладений договір про надання житлово-комунальних послуг, не можуть бути прийняті до уваги з огляду на те, що відсутність відповідного договору між споживачем житлово-комунальних послуг та їх виконавцем не є підставою для відмови у стягненні заборгованості з оплати цих послуг, оскільки згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають також із дій осіб, які породжують ці права та обов'язки, і такою дією є реальне надання послуг та їх отримання відповідачем.

Доводи скарги про невірне застосування судом до спірних правовідносин складеного позивачем розрахунку заборгованості не заслуговують на увагу, оскільки місцевим судом застосовано тариф на житлово-комунальні послуги, встановлений виконавчим комітетом Хорольської міської ради згідно рішення № 347 від 28 серпня 2007 року, яке є на даний момент чинним, і який також становить 0,66 коп. за 1 кв. м загальної площі квартири з урахуванням 20% ПДВ, а відповідачем не спростовано належними доказами факту надання йому послуг з боку позивача.

Інші доводи скарги теж не можуть бути підставою для скасування правильного по суті рішення суду.

Разом з тим, постановляючи рішення в частині стягнення з відповідача на користь позивача судового збору в сумі 243 грн.60 коп., місцевий суд не звернув увагу на те, що згідно наявного в матеріалах справи платіжного доручення №249 від 05.05.2015 року КП «Комунсервіс» сплатило при подачі позову судовий збір у розмірі 121 грн.80 коп. (а.с.1/3).

Відповідно до пункту ставок 1.1 Закону України « Про судовий збір від 08 липня 2011 року № 3674-VШ в редакції, чинній до 01.09.2015 року, за подачу позовної заяви майнового характеру до суду першої інстанції сплачується судовий збір у розмірі 1 % від ціни позову, але не менше 0,2 % від мінімальної заробітної плати ( 243 грн. 60 коп.).

За таких обставин, з ОСОБА_2 на користь Хорольського КП «Комунсервіс» підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 121 грн. 80 коп. та на користь держави - 121 грн. 80 коп.

У зв'язку з цим, рішення місцевого суду слід змінити в частині стягнення судових витрат.

В іншій частині рішення суду підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч.1 п.3, 309 ч.1 п.п.3,4, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 15 квітня 2016 року змінити в частині стягнення судових витрат, стягнувши з ОСОБА_2 на користь Хорольського КП «Комунсервіс» судові витрати за подачу позову в сумі 121 грн. 80 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 121 грн. 80 коп.

В решті рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 15 квітня 2016 року - залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя (підпис)

Судді: (підписи)

Копія вірно: