ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

У Х В А Л А

про відмову у відновленні строку

"24" травня 2016 р.Справа № 915/362/15

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.

перевіривши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КИТ Єкатеренбург»

на рішення господарського суду Миколаївської області від « 27» травня 2015 року

по справі № 915/362/15

за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1»

до Дочірнього підприємства «Торжок»

про стягнення 1 343 660,40 дол.США, що еквівалентно 36 088 165, 39 грн. та 2000 штрафу

в с т а н о в и в :

          Рішенням господарського суду Миколаївської області від 27.05.2015 року по справі № 915/362/15, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.08.2015 року, позов Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» було задоволено частково. Стягнуто з дочірнього підприємства “Торжок” на користь публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський ОСОБА_1”, грошові кошти в загальній сумі 1343470 доларів 63 цента США, еквівалентних за встановленим Національним банком України курсом станом на 27.05.2015 р. сумі 28777140 грн. 89 коп., із яких: доларів 02 цента США, еквівалентних сумі 26053296 грн. 36 коп., – заборгованість з повернення кредитних коштів; 50283 долари 33 цента США, еквівалентних сумі 1077068 грн. 93 коп. – заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитними коштами; 67493 долара 35 центів США, еквівалентних сумі 1445707 грн. 56 коп., - пеня за прострочення повернення кредитних коштів; 1538 доларів 82 центи США, еквівалентних сумі 32961 грн. 52 коп. - пеня за прострочення сплати відсотків за користування кредитними коштами; 7657 доларів 12 центів США, еквівалентних сумі 164015 грн. 51 коп., - 3% річних за період користування простроченими кредитними коштами; 190 доларів 99 центів США, еквівалентних 4091 грн. - 3% річних за період користування простроченими сплатою відсотками за користування кредитними коштами. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.11.2015 року по даній справі, касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Торжок" задоволено частково. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.08.2015 та рішення господарського суду Миколаївської області від 27.05.2015 у справі № 915/362/15 скасовано в частині позовних вимог про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів, пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами, 3% річних за користування простроченими кредитними коштами, 3% річних за користування простроченою сплатою по відсоткам за користування кредитними коштами та штрафу, а справу в цій частині направити на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області. В іншій частині вказані судові рішення залишено без змін.

          Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 25.12.2015 по даній справі, відмовлено Дочірньому підприємству "Торжок" у прийнятті апеляційної скарги на рішення господарського суду Миколаївської області від 27.05.2015 по справі 915/362/15. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Торжок" на зазначене рішення залишено без розгляду та повернуто її скаржнику, разом із доданими до неї документами.

           12.05.2016 року до господарського суду Миколаївської області надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «КИТ Єкатеренбург» на рішення господарського суду Миколаївської області від 27.05.2015 року за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1»

до Дочірнього підприємства «Торжок» про стягнення 1 343 660,40 дол. США, що еквівалентно 36 088 165, 39 грн. та 2000 штрафу.

                    Дана апеляційна скарга 23.05.2016 року надійшла до Одеського апеляційного господарського суду.

Зазначена вище апеляційна скарга подана з пропуском процесуального строку на її подання, встановленого статтею 93 Господарського процесуального кодексу України.

Господарським процесуальним кодексом України, встановлено основні вимоги щодо перегляду судових рішень в апеляційному порядку, зокрема ч.2 ст.93 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.

Загальний порядок відновлення пропущених процесуальних строків врегульований статтею 53 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Клопотання про відновлення процесуального строку повинно містити роз'яснення причин пропуску такого строку і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними.

Пунктом 6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 року встановлено, що наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами частини першої статті 53 ГПК України.

За заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк (ч.1 ст.53 ГПК України).

Між тим, як встановлено матеріалами справи та вбачається з апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «КИТ Єкатеренбург», остання була надіслана до господарського суду Миколаївської області 10.05.2015 року (згідно штемпелю пошти на конверті суду) – через 1 рік після прийняття місцевим господарським судом 27.05.2016 року оскаржуваного рішення, тобто з пропуском встановленого статтею 93 ГПК України 10-дневного процесуального строку на її подання.

Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що в обґрунтування причин поважності пропуску процесуального строку скаржник посилається на те, що представник підприємства не брав участь у розгляді даної справи та дізнався про наявність оскаржуваного рішення з ЄДР лише 28.04.2016, але його права та обов’язки порушені, однак жодних належних та допустимих доказів в підтвердження вищевикладеного товариством надано не було.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень. Із клопотання та матеріалів справи не вбачається доказів, які б перешкоджали скаржнику своєчасно звернутися з апеляційною скаргою.

Судова колегія також зазначає, що дії скаржника щодо підготовки та оформлення апеляційної скарги повинні відповідати нормам ГПК України та здійснюватись у встановлені ним строки. Подання апеляційної скарги повинно здійснюватися у відповідності з вимогами ст.ст.91, 93, 94 ГПК України. Також скаржником до апеляційної скарги не додані докази передбачені п.п.1, 2, 3 ст.97 ГПК України.

Отже, можливість вчасного подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Одеської області від 27.05.2015 року залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, а тому підстав для відновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого господарського суду України від 05.11.2013 року по справі № 5017/2249/2012.

Розглядаючи заяву про відновлення строку подання апеляційної скарги та визначаючи наявність підстав для відмови чи відновлення цього процесуального строку суд керується ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/123 від 15.03.2007 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" наведена норма пов'язує можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V Господарського процесуального кодексу України.

Отже, у кожному випадку суд, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинні містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. У клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Таким чином, відновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким суд користується, виходячи із поважності причин пропуску строку скаржником.

Зокрема, відповідно до п.4 ч.1 ст.97 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Більш того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 5 Постанови, Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.05.2011, №7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" встановлено, що якщо апеляційну скаргу подано на рішення чи ухвалу місцевого господарського суду, яку вже було переглянуто в апеляційному (касаційному) порядку, то відповідні обставини виключають перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом. У таких випадках останній повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу: щодо апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції - з посиланням на статті 97, 98 ГПК.

Враховуючи наведене та керуючись статтею 93, пунктом 4 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, колегія судів вважає за необхідне повернути апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КИТ Єкатеренбург» скаржнику без розгляду по суті.

Керуючись статтями 53, 93, 99 Господарського

процесуального кодексу України, колегія суддів –

ухвалила:

1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «КИТ Єкатеренбург» про поновлення процесуального строку на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Миколаївської області від 27.05.2015 року по справі № 915/362/15 відмовити.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КИТ Єкатеренбург» із доданими до неї документами повернути скаржнику без розгляду по суті.

3. Справу № 915/362/15 повернути до господарського суду Миколаївської області.

Головуючий суддя                                                                       С.І. Колоколов

Суддя                                                                                 Г.П. Разюк

Суддя                                                                                            М.С. Петров