КОПІЯ                                                                                            

Справа № 2 –504

2009 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М ’ Я М    У К Р А Ї Н И

30 червня  2009 р.                       Іллінецький районний суд Вінницької області

    в складі: головуючого         Марчук В.С.

        при секретарі           Тетерук Т.В.

        за участю адвоката   ОСОБА_1

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Іллінці справу за позовом ОСОБА_2  до Кальницької сільської ради Іллінецького району Вінницької області про визнання права власності на самовільно збудовані житловий будинок,  господарські  будівлі та земельну ділянку за попереднім власником, про визнання права власності  на самовільно збудований житловий будинок, господарські будівлі та земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом,

                    В С Т А Н О В И В :

     ОСОБА_2 звернулася  в суд із даним позовом, вказуючи, що 01.11.2007 року   помер її батько – ОСОБА_3.  На день смерті він мав на праві власності в АДРЕСА_1   житловий будинок з господарськими будівлями, які на плані вказані: будинок – літерою «А», веранда – «а», сарай – «Б», «В», погріб – «В/п», сарай «б1», огорожу І та присадибну земельну ділянку, площею 0,33 га, яка була передана йому безоплатно у приватну власність рішенням 11 сесії 22 скликання Кальницької сільської ради від 04.06.1997 року для ведення особистого підсобного господарства та обслуговування житлового будинку та господарських будівель.

    Проте первинна реєстрація  права власності на ці будівлі не була проведена і правовстановлюючі документи відсутні, тому позивачка просить суд визнати за                      ОСОБА_3 право власності на житловий будинок та господарські  будівлі. Самовільно збудовані батьком будівлі не ущемляють прав та інтересів громадян.

    А поскільки ОСОБА_3 ще при житті все своє майно заповів позивачці, то вона ще просить суд визнати за нею право власності на вказаний житловий будинок з господарськими будівлями в порядку спадкування за заповітом. Заповіт не змінено і не скасовано.

    Що до земельної ділянки, то на день смерті батька не було державного акта на право власності на земельну ділянку, тому позивачка ще просить визнати за батьком право власності на  земельну ділянку площею 0,33 га, що по АДРЕСА_1 яка була передана                         ОСОБА_3 у приватну власність рішенням 11 сесії 22 скликання Кальницької сільської ради Іллінецького району Вінницької області від 04.12.1997 року, а потім – за нею у порядку спадкування за заповітом.

    Окрім позивачки, інших спадкоємців  першої черги за законом  не має, оскільки її мама і брат  померли.    

    В судовому засіданні представник позивача – адвокат ОСОБА_1  позовні вимоги підтримує та підтверджує викладені обставини.

    Представник відповідача  в судове  засідання не з’явився, проте заявою просить справу слухати у його відсутність,  позов визнає повністю.

Суд, заслухавши  сторони та вивчивши матеріали справи, приходить до слідуючого.

Те, що у покійного ОСОБА_3 були на праві приватної власност і житловий будинок  із господарськими будівлями та земельна ділянка, підтверджується, крім показів представника позивачки, довідкою виконкому Кальницької сільської ради на а/с 13, рішенням 11 сесії 22 скликання від 04.06.1997 року Кальницької сільської ради ( а/с 16),  витягом відділу держкомзему у Іллінецькому районі (а/с 17).

    А поскільки право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавленим цього права чи обмеженим у його здійсненні, необхідно визнати за покійним  ОСОБА_3 право власності на вказані  будівлі та земельну ділянку.

    Так, як  ОСОБА_3.  помер (а/с 9),  то відповідно до ст. 346 ЦК України, у зв’язку з його смертю право власності припинилось .

    А,  поскільки після смерті особи відкривається спадщина на її майно та  оскільки ОСОБА_3 своїм заповітом зробив розпорядження щодо свого житлового будинку та господарських будівель і заповів їх своїй рідній  доньці ОСОБА_2, то ОСОБА_2, відповідно до ст. 1223 ЦК України,  має право на спадкування.

    Так-як спадкування, згідно ст. 1216 ЦК України, передбачає перехід прав та обов’язків від фізичної особи, яка померла – спадкодавця, до спадкоємця, то необхідно за ОСОБА_2 визнати право власності на спадковий житловий будинок з господарськими будівлями. І, таким чином, позов слід задоволити повністю.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.208, 212 – 215 ЦПК України, ст.ст.321, 346, 1216, 1220, 1223 ЦК України,  суд

                В И Р І Ш И В :

Позов задоволити. Визнати за ОСОБА_3, який помер                               ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на   самовільно збудований  житловий  будинок  з  господарськими  будівлями, які на плані позначені:  будинок – літерою «А», веранда – «а», сарай – «Б», «В», погріб – «В/п»,  огорожу І, що   знаходяться  в  АДРЕСА_2 та земельну ділянку площею 0,33 га, що знаходиться вАДРЕСА_2, надану йому рішенням 11 сесії 22 скликання Кальницької сільської ради Іллінецького району Вінницької області від 04.12.1997 року.

Визнати за  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, жителькою    АДРЕСА_3 право власності в порядку спадкування за заповітом на самовільно збудований житловий будинок та   господарські будівлі, які на плані позначені: будинок – літерою «А», веранда – «а»,  сарай - «Б», «В»,  погріб – «В/п»,  огорожу І, що знаходяться в АДРЕСА_2  Іллінецького району Вінницької області та належали  ОСОБА_3 на день смерті.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, жителькою АДРЕСА_3 право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку, площею 0,33 га, що знаходиться в АДРЕСА_4, яка належала ОСОБА_3 на день смерті, відповідно до рішення 11 сесії 22 скликання Кальницької сільської ради від 04.06.1997 року.

На рішення протягом 10 днів з дня проголошення може бути подана заява про апеляційне оскарження,  а ще протягом 20 днів –  апеляція.

Суддя: / підпис /

Вірно:

Суддя Іллінецького районного суду                                              Марчук В.С.

Рішення набуло законної сили    11 липня 2009 року.

                  Суддя Іллінецького районного суду                                              Марчук В.С.