Справа № 2-2671/2010

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2010 р.            Тернівський районний суд м. Кривого Рогу у складі:    

головуючого, судді                 –  Тарасенко О.В.          

при секретарі                          –  Махоня Н.Ю.

за участю:   представника позивача     – ОСОБА_1                     відповідача – Криворізька міська рада

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Криворізької міської ради  про визнання дійсним договору довічного утримання та визнання права  власності на квартиру ,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до Криворізької міської ради про визнання дійсним договору довічного утримання та визнання права  власності на квартиру.

В обґрунтування позову позивач вказує, що  02.03.2009 року між позивачкою та ОСОБА_3 було фактично укладено договір довічного утримання (догляду) з відчуженням нерухомого майна (квартири). Відповідно до вказаного договору позивачка зобов’язалась довічно доглядати за ОСОБА_3, що викликано досягненням останнім пенсійного віку та тяжким станом здоров’я, крім того у ОСОБА_3 немає родичів які могли би доглядати за ним. Взамін чого ОСОБА_3 передає позивачці у власність належну йому на праві приватної власності однокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Договір було укладено у простій письмовій формі, оскільки у ОСОБА_3 не було необхідних  для оформлення у нотаріуса оригіналів правовстановлюючих документів, та стан здоров’я останнього був важким. Факт укладання договору довічного утримання посвідчили своїми підписами свідки. 11.02.2010 року ОСОБА_3 у віці 66 років раптово помер, що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть виданим 12.02.2010 року серія І-КИ № 328852. Між позивачкою та ОСОБА_3 02.03.2009 року був укладений письмовий договір довічного утримання (догляду). За умовами вказаного договору було досягнуто домовленості по всім істотним умовам договору, що підтверджується відповідним письмовим доказом, а саме текстом договору складеним в присутності двох свідків. З боку позивачки, як сторони по договору довічного утримання були виконані всі взяті на себе зобов’язання, нею дійсно здійснювався постійний догляд за ОСОБА_3, а також необхідні витрати на лікування останнього та по догляду за квартирою за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до умов договору довічного утримання поховання ОСОБА_3 також здійснювалось за рахунок позивачки. В свою чергу ОСОБА_3, як сторона по договору, ухилявся від нотаріального посвідчення укладеного між нами договору довічного утримання у зв’язку зі станом свого здоров’я. Згідно звіту №3 про проведення оцінки майна – квартири АДРЕСА_2 вартість квартири становить 39 189,0 грн.

В судове засідання позивач не з’явився, звернувся до суду с заявою про підтримку позову та розгляд справи в її відсутність, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач повідомлений належним чином про час та місце слухання справи, в судове засідання явку свого представника не забезпечив, про причину неявки суд не повідомив, заяв про відкладення слухання справи або про слухання справи за його відсутності не подавав, у зв'язку з чим, за згодою позивача, на підставі ст. 224 ЦПК України, судом проведено заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов належить задовольнити із слідуючих обставин.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

У відповідності з ч.2 ст. 220 ЦК України , якщо сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами і відбулося повне чи часткове виконання договору , але одна зі сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому випадку наступне нотаріальне посвідчення договору не потрібно.

02.03.2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було фактично укладено договір довічного утримання (догляду) з відчуженням нерухомого майна (квартири). Відповідно до вказаного договору позивачка зобов’язалась довічно доглядати за ОСОБА_3, що викликано досягненням останнім пенсійного віку та тяжким станом здоров’я, крім того у ОСОБА_3 немає родичів які могли би доглядати за ним. Взамін чого ОСОБА_3 передає останній у власність належну йому на праві приватної власності однокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Факт укладання договору довічного утримання посвідчили своїми підписами свідки.(а.с.5-7).

В зв’язку з відсутністю у ОСОБА_3 документів які підтверджували його право власності на квартиру та документального оформлення договору довічного утримання позивачка та її мати, ОСОБА_4, розпочали оформляти дублікати документів на право приватної власності ОСОБА_3 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1. У зв’язку з цим, 02.03.2009 року за кошт позивачки КП ДОР «Криворізьке БТІ» було виготовлено новий технічний паспорт на означену квартиру. (а.с.8). Після чого, з метою оформлення дублікату свідоцтва про право власності на квартиру. (а.с.9).

20.03.2009 року ОСОБА_3 надав нотаріально посвідчену довіреність на ім’я ОСОБА_4 на представлення його інтересів, для оформлення відповідного свідоцтва про право власності на квартиру. При цьому, в зв’язку з важким станом здоров’я ОСОБА_3 , в присутності нотаріуса за проханням ОСОБА_3 замість нього свій підпис у довіреності поставила позивачка. (а.с.13).

В подальшому, 24.03.2009 року УЖКГ виконкому Криворізької міської ради було видано дублікат свідоцтва про право власності на житло від 05.05.2006 року № Т-289 на право приватної власності ОСОБА_3 на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. В той же день вказане свідоцтво було зареєстровано в КП ДОР «Криворізьке БТІ». (а.с.9).

Тяжкий стан здоров’я ОСОБА_3 не дав змоги нотаріально посвідчити укладений між нами договір довічного утримання.

11.02.2010 року ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть виданим 12.02.2010 року. (а.с.12).

Таким чином з боку позивача, як сторони по договору довічного утримання були виконані всі взяті на себе зобов’язання, нею дійсно здійснювався постійний догляд за ОСОБА_3, а також необхідні витрати на лікування останнього та по догляду за квартирою за адресою: АДРЕСА_1, сплачувалися комунальні послуги (а.с.1518).

Відповідно до умов договору довічного утримання поховання ОСОБА_3 також здійснювалось за рахунок позивачки. В свою чергу ОСОБА_3, як сторона по договору, ухилявся від нотаріального посвідчення укладеного між нами договору довічного утримання у зв’язку зі станом свого здоров’я.

Судом здійснено запит до державної нотаріальної контори, з метою встановлення наявності спадкоємців ОСОБА_3 Згідно відповіді наданої державним нотаріусом з заявою про відкриття спадщини ОСОБА_3 до державної нотаріальної контори ніхто не звертався.

Відповідно до ст. 319 ч.І ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Відповідно до ст. 319 ч. 2 ЦК України, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Суд приходить до висновку, що позивачка обґрунтовано на підставі ст.ст. 15, 16 ЦК України звернулася до суду за визнанням договору довічного утримання дійсним та визнанням за нею права власності на квартиру.

Таким чином, вислухавши пояснення представника позивачки, дослідивши письмові докази, суд на підставі ст. 10 ЦПК України згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається та ст. 11 ЦПК України згідно якої цивільні справи розглядаються в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, суд вважає, що позов ОСОБА_2 підлягає повному задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 16, 220, 319, 328, 334 ЦК України, ст. ст. 8, 10, 11, 208, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Визнати дійсним договір довічного утримання (догляду) з відчуженням нерухомого майна (квартири) від 02.03.2009 року укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Визнати право власності за ОСОБА_2 на квартиру загальною площею 31.1.кв.м., житловою площею 17.2. кв.м. розташовану за адресою: АДРЕСА_3.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Тернівський районний суд м. Кривого Рогу шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

СУДДЯ: