Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" липня 2009 р. Справа № 27/82-09
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Івакіна В.О., судді Ільїн О.В. , Білоконь Н. Д.
при секретарі Криворученко О.І.
за участю представників сторін:
позивача - Басарт Л.А. (довіреність у справі)
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №1642Х/1-8) на рішення господарського суду Харківської області від 28 травня 2009 р. по справі № 27/82-09
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу", м. Харків
до Районного комунального підприємства "Зміївське підприємство теплових мереж", м. Зміїв
про стягнення 11673,62 грн., -
встановила:
Позивач, ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача 11673,62 грн., з яких 9936 грн. втрат від інфляцій та 3% річних в сумі 1737,62 грн..
Рішенням господарського суду Харківської області від 28 травня 2009 р. по справі № 27/82-09 (суддя Мамалуй О.О.) позовні вимоги задоволено. Стягнуто з РКП "Зміївське підприємство теплових мереж" на користь ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" заборгованість в розмірі 11673,62 грн., суму сплаченого державного мита в розмірі 119,00 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач, РКП "Зміївське підприємство теплових мереж", з рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що рішення необґрунтоване та винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить рішення господарського суду Харківської області від 28 травня 2009 р. по справі № 27/82-09 скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.
Позивач, ТОВ "Котельні лікарняного комплексу", у відзиві на апеляційну скаргу відповідача зазначає, що приймаючи рішення, суд вірно дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, а апеляційна скарга необґрунтована та така, що не підлягає задоволенню. Просить рішення господарського суду Харківської області від 28 травня 2009 р. по справі № 27/82-09 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представник відповідача в судове засідання Харківського апеляційного господарського суду не з’явився, свого представника не направив, про причини неприбуття не повідомив, хоча належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчить підпис представника відповідача на повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 47).
Враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце судового, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
22.04.2005 р. ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" (позикодавець) та Районним комунальним підприємством "Зміївське підприємство теплових мереж" (позичальник) укладено договір безпроцентної цільової позики.
Згідно п. 1.1. договору позики позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти шляхом перерахування через банківські установи, а останній зобов’язується використати таку позику для виплати заборгованості по заробітній платі в сумі 27000,00 грн. і повернути її позикодавцеві в порядку та у строк, визначені цим договором.
Пунктом 4.1 договору сторони визначили, що позика надається на строк до реалізації позичальником нежитлової будівлі за адресою: м. Зміїв, вул. Гагаріна, 9 згідно рішення ХХІ сесії Зміївської районної ради ІV скликання від 25.03.05 р., у встановленому законодавством порядку, але не більше ніж на строк до 01.10.2005 р.
Відповідно до умов договору платіжним дорученням № 103 від 22.04.2005 р. позивачем перераховано на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти в сумі 27000,00 грн. (а. с. 10).
Згідно п. 5.1 договору безпроцентної цільової позики від 22.04.05 р. після закінчення строку, вказаного в п. 4.1 цього договору, позичальник зобов’язується протягом 3-х календарних днів повернути позику позикодавцеві.
Позика повертається у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу необхідних коштів на поточний рахунок позикодавця (п. 5.2 договору).
Відповідач не повернув отриману суму позики у визначений в договорі строк, чим порушив взяті на себе зобов’язання по договору безпроцентної цільової позики.
22.05.2008 р. ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" на адресу РКП "Зміївське підприємство теплових мереж" направлено повідомлення про проведення взаємозаліку шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог в порядку ст. 601 Цивільного кодексу України, яке було отримано відповідачем, що підтверджується підписом секретаря Гурскої на повідомленні про вручення поштового відправлення (а. с. 11).
В травні 2008 р. по бухгалтерському обліку була погашена заборгованість відповідача по договору позики на суму 27000,00 грн. за взаємозаліком.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язаний настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Також ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього кодексу.
Як вірно встановлено судом першої, відповідачем взяті на себе зобов’язання щодо повернення позивачу суми позики в розмірі 27000 грн. в строк до 01.10.2005 р. по договору виконанні не були, тому колегія суддів дійшла висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 9936 грн. інфляційних витрат та 3% річних за період прострочення з 01.04.06 по 22.05.08 р. в сумі 1737,62 грн. є законною та обґрунтованою.
РКП "Зміївське підприємство теплових мереж" в апеляційні скарзі, посилається на те, що відповідачем повернуто позивачеві суму позики ще в серпні 2005 р.. що підтверджується записом в головній книзі відповідача, а також актами звірки на 01.09.2006 р. та на 01.01.2007 р., які свідчать про відсутність заборгованості по договору безпроцентної цільової позики. А тому немає підстав для стягнення інфляційних витрат та 3% річних за період прострочення.
Колегія суддів не може погодитись з такими твердженнями відповідача, оскільки не надано жодних доказів повернення 27000 грн. в серпні місяці 2008 р.
Запис в головній книги відповідача не є належним доказом повернення суми позики, оскільки такий запис є односторонньою дією та з вказаного запису не вбачається, що відповідач перерахував суму позики у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу коштів на поточний рахунок позикодавця, як це передбачено договором позики.
Крім того, боргові зобов’язання припиненні за ініціативою ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" шляхом заяви про зарахування зустрічний однорідних вимог згідно ст. 601 Цивільного кодексу України.
Таким чином, позивачем правомірно нараховані інфляційні витрати та 3% річних на суму боргу за період прострочення повернення боргу.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, а господарським судом Харківської області по справі № 27/82-09 від 28.05.2009 р. прийнято законне, обґрунтоване рішення при вірному застосуванні норм матеріального та процесуального права, з повним з’ясуванням фактичних обставин справи, і підстави для його скасування відсутні, в зв’язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 99, 101, 102, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 28.05.09 р. по справі № 27/82-09 залишити без змін.
Головуючий суддя Івакіна В.О.
Судді Ільїн О.В.
Білоконь Н. Д.