Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

====================================================================================================================================================================

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"24"травня 2016 року                              Справа № 927/273/16

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Цимбал-Нарожної М.П., розглянувши матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Промжитлосервіс”

01133, пров. Лабораторний, 1, оф.176, м. Київ;

До відповідача: Відділу освіти Чернігівської районної державної адміністрації

14027, вул. Шевченка,48, м. Чернігів;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача: Чернігівська районна рада Чернігівської області

14027, вул. Шевченка, 48, м. Чернігів;

про стягнення 54286,78грн.;

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 1 від 12.01.2016) - представник; ОСОБА_2 (довіреність № 5 від 19.04.2016) - представник;

від відповідача: ОСОБА_3 (довіреність № б/н від 04.01.2016) – юрисконсульт;

від третьої особи: ОСОБА_4 (довіреність №01-03/555) – представник;

в становив:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Промжитлосервіс” звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до Відділу освіти Чернігівської районної державної адміністрації про стягнення 54286,78 грн. заборгованості, де 49179,00 грн. сума основного боргу, 4552,42 грн. пені за несвоєчасне виконання умов зобов'язання, 244,12 грн. інфляційних та 311,24 грн. 3% річних відповідно до договору про надання послуг за № 274 від 05.09.2015.

Свої вимоги позивач обґрунтовує з посиланням на Договір про надання послуг за № 274 від 05.09.2015 та актів здачі-прийняття наданих послуг.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 30.03.2016 порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 12.04.2016., після чого розгляд справи відкладався до 05.05.2016 та 17.05.2016 і в судовому засіданні відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 24.05.2016.

Суд перейшов до розгляду спору по суті в судовому засіданні 12.04.2016.

Відповідач надав відзив на позов та доповнення до нього, в якому проти позову заперечує та зазначає наступне:

-          відповідач є бюджетною установою відповідно до бюджетного розпису одержує бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів;

- рішення про виділення коштів, в тому числі на оплату наданих позивачем послуг, приймається Чернігівською районною радою;

- листом від 13.11.2015 за №01-15/1387 відповідач звертався до Чернігівської державної районної адміністрації для вирішення відповідного питання на розгляд чергової сесії районної ради, проте, листом від 14.12.2015 №01-04/921 ЧРДА фактично відмовила у виділенні коштів для оплати послуг позивача;

- кошторисом відділу освіти Чернігівської районної державної адміністрації від 08.02.2016, складеним на підставі затвердженого рішенням сесії Чернігівської районної ради від 29.01.2016 бюджету Чернігівського району на 2016 рік, відповідачем було передбачено кошти на оплату наданих позивачем послуг;

-          однак, 18.02.2016 на адресу Чернігівської районної державної адміністрації, структурним підрозділом якої є відділ освіти, надійшов лист Чернігівської районної ради від 17.02.2016 №01-04/137 з пропозицією утриматися від здійснення оплати за надані позивачем послуги. До даного листа був доданий Акт від 12.02.2016 щодо перевірки ефективності проведення робіт з гідро очистки систем опалення в загальноосвітніх закладах району.;

- у зв’язку з вище викладеним, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні 05.05.2016 представником позивача подане клопотання про залучення до матеріалів справи наступних документів: копії переліку переданої робочої документації, дефектного акту від 05.09.2015 р., локального кошторису на будівельні роботи з розрахунком загально-виробничих витрат та підсумкової відомості ресурсів до локального кошторису. Клопотання задоволено, документи долучені до матеріалів справи.

05.05.2016 представник відповідача також надав доповнення до відзиву на позовну заяву щодо необхідності проведення гідрохімічної очистки системи опалення Мньовської ЗОШ, укладання договору на надання таких послуг та підстав не оплати отриманих послуг. До доповнення додані: копія пропозиції по змінам до сесії Чернігівської районної ради у грудні 2015 року “Про внесення змін до рішення районної ради від 23 січня 2015 року “Про районний бюджет на 2015 рік”, копія листа Чернігівської районної ради від 14.12.2015 № 01-04/921, копія кошторису відділу освіти Чернігівської районної державної адміністрації на 2015 рік від 30.01.2015, копія кошторису відділу освіти Чернігівської районної державної адміністрації на 2016 рік від 08.02.2016.

17.05.2016 представником відповідача подано доповнення до відзиву, в якому зазначає, що необхідність гідрохімічної очистки системи опалення Мньовської ЗОШ і укладення договору на надання таких послуг була обумовлена проведенням поточного ремонту системи опалення навчального закладу, а також за клопотанням директора Мньовської ЗОШ з листом від 27.04.2015 до відділу освіти. Окрім того, роботи з гідрохімічної очистки були частиною загального комплексу заходів, направлених на підготовку навчального закладу до опалювального сезону, а в подальшому виникла необхідність гідрохімічної очистки, на яку зазначеної суми вже не вистачало і відділ освіти звернувся до розпорядника коштів - Чернігівської районної ради. До пояснень відповідач додає копію листа Мньовсього ЗОШ від 27.04.2015.

Представник третьої особи в своїх усних поясненнях проти позову заперечив та зазначив, що Договір суперечить нормам Бюджетного кодексу України, оскільки кошти на проведення зазначених робіт не закладались до кошторису Відділу освіти Чернігівської районної держадміністрації у 2015 році. Крім того, представник Чернігівської районної ради, наголошував на тому, що на його думку кількість використаного розчину «Юніт-Аква 101» при проведенні робіт по очистці систем опалення двоповерхової будівлі школи за адресою: Чернігівська область, с.Мнев, вул.Миру 9 є завищеною і не відповідає дійсності, а відтак ставить під сумнів вартість виконаних робіт по Договору №274 від 05.09.2015р.

На підтвердження своїх доводів надав наступні документи:

Копія витягу з інструкції по використанню, витяг з ВКВД Юніт-Аква 101, протокол №1 засідання робочої групи від 02.02.2016., копію акту перевірки економічної доцільності, раціональності та ефективності проведення робіт з гідроочистки систем опалення в загальноосвітніх закладах району, а також доцільність та вартість закінчення робіт по облаштування туалету в Анісівській ЗОШ від 12.02.2016.

В судовому засіданні 24.05.2016 представниками позивача подано додаткові пояснення по справі, в яких позивач звертає увагу суду на наступне:

- на час розгляду справи Договір від 05.09.2016 №274 є дійсним;

- на час укладання договору позивачем перевірено повноваження керівника Відділу освіти Чернігівської РДА на право укладання зазначеного договору;

- позивач вважає, що відсутні будь-які підстави вважати зобов’язання відділу освіти Чернігівської районної державної адміністрації, взяті відповідачем за договором – недійсними в порядку ст. 48 Бюджетного кодексу України, та посилається на рішення Дніпропетровського апеляційного господарського суду по справі №904/1087/13 від 12.09.2013 та постанову Верховного суду України від 15.05.2012 по справі 11/446 (копія яких позивачем прикладається до пояснень) та рішення Європейського суду з прав людини у справі «терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005.

До наданих пояснень позивач також додає лист ТОВ «Компанія «Корона плюс» від18.07.2014, лист Українського державного науково-дослідного центру ціноутворення у будівництві «Цінобуд» від 11.06.2009, копію Ресурсних елементних кошторисних норм на ремонтно-будівельні роботи СОУ Д.2.4-15-52-2007.

Розглянувши подані позивачем, відповідачем та третьою особою документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін та дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:

05.09.2015 між ТОВ «Промжитлосервіс» та Відділом освіти Чернігівської районної державної адміністрації укладено договір про надання послуг № 274 (далі –Договір).

Відповідно до п.1.1., 1.2. Договору, Замовник доручає, а Виконавець зобов’язується надати такі послуги: гідрохімічне очищення системи опалення двоповерхової будівлі школи за адресою: Чернігівський р-н, с.Мнев, вул. Миру,9, а Замовник зобов’язується своєчасно прийняти і оплатити послуги, які визначені у п.1.1. Договору.

Відповідно до п.1.3. Договору, послуги за цим договором передаються Виконавцем Замовнику на підставі акту здачі-прийняття наданих послуг, який підписується обома сторонами. У цьому договорі під актом сторони розуміють акти, складені за типовою формою КБ-2в та довідки, складені за типовою формою КБ-3.

Факт надання відповідачу послуг підтверджується підписаним двостороннім актом виконаних робіт від 07.09.2015 на суму 49179,00грн.

Відповідно до наданого акту, позивачем виконано гідрохімічне очищення системи опалення двоповерхової будівлі школи за адресою Чернігівський р-н с.Мнев, вул. Миру,9, а відповідачем без заперечень прийнято якісно та в повному об’ємі виконані позивачем послуги.

Відповідно до п.3.1.- 3.3. Договору, за надані послуги згідно п.1.1. цього договору Замовник сплачує Виконавцю суму, яка буде визначена актом здачі-прийняття наданих послуг; оплата здійснюється протягом 10 календарних днів після підписання Замовником та Виконавцем актів здачі-прийняття наданих послуг у безготівковій формі шляхом перерахування Замовником грошових коштів на поточний рахунок Виконавця; сторони погодились, що кінцевий термін оплати Замовником наданих і прийнятих послуг з урахуванням п.3.2. здійснюється не пізніше 31 грудня 2015року.

Позивачем надані відповідачу послуги за Договором, вартість яких складає 49179,00грн..

Відповідач взяті на себе зобов’язання по оплаті наданих послуг до 31.12.2015 не виконав.

Позивач направив відповідачу вимогу про сплату заборгованості за надані послуги (вручено відповідачу за поштовим повідомленням про вручення №0303503411248 від 27.02.2016).

Станом на час порушення провадження у справі відповідачем не виконано зобов’язання перед позивачем по оплаті вартості наданих послуг в сумі 49179,00грн., що слугувало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Разом з цим, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до приписів ч. 1 та ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Цивільні права та обов’язки особа здійснює у межах наданих їй договором або актами цивільного законодавства за приписами ст.13,14 ЦК України.

Так, Договір №274 від 05.09.2015 укладений між ТОВ «Промжитлосервіс» та Відділом освіти Чернігівської районної державної адміністрації.

Відділ освіти (відповідач по справі), згідно витягу з Положення, є бюджетною неприбутковою установою, розпорядником бюджетних коштів та підрозділом Чернігівської районної державної адміністрації, яка в свою чергу є місцевим органом виконавчої влади, відповідно до Закону України “Про місцеві державні адміністрації”.

Приписами ч.3 ст.8 Господарського кодексу України визначено, що безпосередня участь держави, органів державної влади та органів місцевого самоврядування у господарській діяльності може здійснюватись лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений Конституцією та законами України.

Враховуючи той факт, що відповідач є розпорядником бюджетних коштів, тому укладання будь-яких договорів на підставі яких останній бере бюджетні зобов’язання необхідно здійснювати з врахуванням положень Бюджетного кодексу України.

Приписами ч.1 ст.48 Бюджетного кодексу України передбачено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, довгострокових зобов’язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації.

          Враховуючи специфіку фінансування державних установ, при укладанні договору про закупівлю необхідно обов'язково ураховувати ч.1 ст. 23 Бюджетного кодексу України та передбачити умову виникнення платіжних зобов'язань виключно при наявності відповідного бюджетного призначення (бюджетного асигнування). Бюджетним періодом, за приписами ст.3 Бюджетного кодексу України є один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Отже, враховуючи положення вищевказаних норм, при укладенні Договору №274 від 05.09.2015 та взятті зобов’язань по оплаті послуг отриманих в 2015 році, відповідачу необхідно було закласти оплату послуг по гідрохімічному очищенню системи опалення в його кошторис на 2015 рік.

Проте, кошти по Договору №274 від 05.09.2015 в сумі 49179грн. не закладались в кошторис на 2015 рік, що підтверджується кошторисом на 2015 рік з розшифровкою закладених коштів і залученим до матеріалів справи.

          Отже, суд приходить до висновку, що відділ освіти Чернігівської районної державної адміністрації уклало договір №274 від 05.09.2015 на придбання послуг на суму 49179грн. з гідрохімічного очищення системи опалення двоповерхової будівлі школи за адресою: Чернігівський район, с.Мнев, вул.Миру 9 протягом бюджетного періоду 2015 рік, а також взяло зобов’язання до 31.12.2015 року здійснити оплату прийнятих послуг протягом цього ж періоду, без відповідних встановлених бюджетних призначень і асигнувань на 2015 рік, що суперечить вимогам статей ст. 22, 23 Бюджетного кодексу України, тобто укладення договору про надання послуг №274 від 05.09.2015 та придбання послуг на суму 49179,00 грн. проведено за відсутності бюджетного фінансування на ці цілі.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 02.03.2012 № 309, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами (планами використання бюджетних коштів), враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов’язань минулих років, узятих на облік органами Казначейства; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації - центральним органом виконавчої влади, визначеним Кабінетом Міністрів України. Розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати взяття бюджетного зобов’язання подають до відповідного органу Казначейства Реєстр бюджетних зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів за формою згідно з додатком 1 на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях і оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов’язання.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач договір про надання послуг №274 від 05.09.2015 не зареєстрував як юридичне зобов’язання в територіальному органі Державної казначейської служби України, оскільки за даним договором не було виділено відповідних призначень, видатки на бюджетний 2015 рік не передбачались.

          З огляду на відсутність бюджетних асигнувань в кошторисі відповідача на 2015 рік, відсутності як рішення так і внесених змін до рішення районної ради щодо виділення коштів (видатків) такому розпоряднику бюджетних коштів як відділу освіти Чернігівської районної державної адміністрації на 2015 рік, суд приходить до висновку про відсутність у відповідача підстав (повноважень) для укладення договору та придбання послуги у позивача на суму 49179,00 грн.

Відповідно до ч.3 ст.48 Бюджетного кодексу України, розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов'язання та не утворюється бюджетна заборгованість.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що приписами наведеного акту законодавства визначена недійсність укладення договору та придбання послуги протягом бюджетного періоду без відповідного бюджетного асигнування взятого розпорядником бюджетних коштів.

          Виходячи з викладеного, господарський суд приходить до висновку, що недійсність зазначеного договору визначена Законом, а саме ч.3 ст.48 Бюджетного кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Таким чином, нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом.

Виходячи з викладеного, господарський суд приходить до висновку, що договір №274 від 05.09.2015 року в силу приписів ч.2 ст.215 ЦК України є нікчемним, оскільки його недійсність встановлена законом, а саме ч.3 ст.48 Бюджетного кодексу України.

В силу ч. 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Частиною 4 ст.48 Бюджетного кодексу України визначено, що зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються.

Виходячи з викладеного, у господарського суду відсутні підстави для задоволення вимог позивача, що заявлені на підставі нікчемного правочину.

          З огляду на викладене, доводи позивача про виділення коштів відповідачу на оплату послуг за договором №274 від 05.09.2015 в іншому бюджетному періоді, а саме в 2016 році, не приймаються судом до уваги, оскільки не впливають на встановлення факту нікчемності правочину.

При цьому, суд вважає за неможливе застосування як складової національного законодавства рішення Європейського суду з прав людини у справі “Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України” від 18 жовтня 2005 року та Постанову Верховного Суду України від 15.05.2012 року по справі №11/446, оскільки у цій справі встановлено факт відсутності прийняття рішення районною радою на видатки відділу освіти на послуги гідроочищення взагалі на 2015 рік, а не відсутність бюджетних коштів у передбачених видатках бюджету у відповідача, що спричинило не оплату державними коштами, що має суттєву різницю для правозастосування наведеного рішення та Постанови.

Інші доводи позивача не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи господарським судом, позивач не подав доказів на підтвердження доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом в розумінні ст.ст. 33, 34, 36, 43 ГПК України.

Частиною 6 ст. 84 ГПК України передбачено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно ст.49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно статті 49 ГПК України та Закону України „Про судовий збір” від 08.07.2011 року № 3674-VI, господарський суд вважає за необхідне покласти витрати по сплаті судового збору на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, ст.-ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

В позові відмовити повністю.

Суддя                                         М.П. Цимбал-Нарожна

          Повний текст рішення підписано 25 травня 2016 року

Суддя                                М.П. Цимбал-Нарожна