Справа № 2-528/09

  Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И  

 12 червня 2009 року                                   Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

 судді Красовського О.

при секретарі Бартош О.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне (попередній розгляд) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, -  

 в с т а н о в и в :

 В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що за час подружнього життя нею та відповідачем було набуте майно, серед яких будинковолодіння та будівельні матеріали. Позивачка бажає визначити свою частку у майні подружжя в розмірі Ѕ частини. Просить задоволити заявлений позов.  

 В судовому засіданні позивачка позов підтримала та пояснила про обставини, описані вище. Додала, що не бажає провести реальний розподіл будинку, а визначити лише її частку – Ѕ частину у спільній сумісній власності.  

 Відповідач позов визнав повністю. Вважає, що законодавство не достатньо захищає його права як одного з подружжя.  

 Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.  

 Як встановлено в судовому засіданні, сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 1994 року. Сторони не заперечують, що в цей час ними було нажите майно, серед якого будинковолодіння № 28 по вул. Садова, що в с. Гориньград-І Рівненського району Рівненської області, та будівельні матеріали, серед яких: будівельні блоки, 33 дерев’яні балки, 33 дерев’яні крокви, дошка 40 мм в кількості 40 м3, дошка 25 мм в кількості 2 м2.  

  Судом приймаються до уваги положення сімейного законодавства. Так, згідно з положеннями ст.ст. 22, 28, 29 КпШС України (яка діяла на час відповідних правовідносин), майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю.

 Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

 Суд вважає, що виходячи з положень ст.ст. 60, 61, 69, 70 СК України, ст. 372 ЦК України позов підлягає до задоволення.    

 Керуючись ст. 10, ч.1 ст. 11, ст.ст. 60, 61, 88, ч.4 ст. 130, ч.4 ст. 174, 214, 215 ЦПК України; ст.ст. 60, 61, 69, 70 СК України, ст. 372 ЦК України, суд, -

 в и р і ш и в :

 Позов задоволити.  

 Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на Ѕ частину будинковолодіння № 28 по вул. Садова, що в с. Гориньград-І Рівненського району Рівненської області,  яка була часткою у спільній сумісній власності подружжя з ОСОБА_2.  

 Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на Ѕ частину в наступному майні:

 ?   будівельні блоки,  

?   33 дерев’яні балки,  

?   33 дерев’яні крокви,  

?   дошку 40 мм в кількості 40 м3,  

?   дошку 25 мм в кількості 2 м2,  

 як частка у спільній сумісній власності подружжя з ОСОБА_2.  

 Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1,  ОСОБА_2.

 Стягнути з ОСОБА_2 на користь:

 ?   ОСОБА_1 – 81 грн. – судові витрати;

?   держави – 1670 грн. – судові витрати, сплата судового збору.    

 Рішення набирає законної сили через 10 днів з дня проголошення, якщо його не буде оскаржено в апеляційному порядку. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

 Рішення може бути також оскаржене і без подання заяви про апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. У випадку неподання заяви про апеляційне оскарження у 10-денний строк рішення набуває законної сили після закінчення цього строку. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але не подано в подальшому апеляційну скаргу в 20-денний строк, то рішення набирає законну силу.

 СУДДЯ:                                          О.О.КРАСОВСЬКИЙ