ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2016 р. Справа № 815/838/16

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого – Ступакової І.Г.

суддів – Бітова А.І.

– ОСОБА_1

при секретарі – Павлюк К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одеса Межрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 березня 2016 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лампочка» до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одеса Межрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій, зобов’язання укласти договір,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лампочка» звернулось до суду з адміністративним позовом до СДПІ з обслуговування великих платників у м. Одеса Межрегіонального ГУ ДФС України про визнання протиправними дій відповідача щодо не укладання договору про визнання електронних документів між ТОВ «Лампочка» та СДПІ з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального ГУ ДФС; зобов’язання відповідача укласти договір про визнання електронних документів між ТОВ «Лампочка» та СДПІ з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального ГУ ДФС та забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді ТОВ «Лампочка».

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28 березня 2016 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії СДПІ з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального ГУ ДФС щодо не укладання договору про визнання електронних документів між ТОВ «Лампочка» та СДПІ з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального ГУ ДФС. Зобов’язано СДПІ з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального ГУ ДФС укласти договір про визнання електронних документів між ТОВ «Лампочка» та СДПІ з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального ГУ ДФС та забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді ТОВ «Лампочка».

В апеляційній скарзі Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одеса Межрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби України ставиться питання про скасування судового рішення, в зв’язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одеса Межрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби України, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 11 вересня 2015 року ТОВ «Лампочка» включена до Реєстру великих платників податків на 2016 рік.

12 лютого 2016 року позивач направив засобами телекомунікаційного зв’язку відповідачу договір №120220163 про визнання електронних документів.

16 лютого 2016 року позивач отримав від відповідача квитанцію №2 з текстом про те, що документ не прийнято, виявлено помилку а саме місцезнаходження юридичної особи не відповідає відомостям з Єдиного державного реєстру.

04 лютого 2016 року позивач направив засобами телекомунікаційного зв’язку відповідачу договір №040220162 про визнання електронних документів.

08 лютого 2016 року позивач отримав від відповідача квитанцію №2 з повідомленням про те, що документ не прийнято у зв’язку з невідповідністю з Єдиного державного реєстру місцезнаходження юридичної особи.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем виконано вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку та направив на адресу відповідача лист №25/03 від 09 лютого 2016 року щодо підписання договору про визнання електронних документів, а відповідачем в свою чергу не були виконані вимоги Інструкції та не підписано договір про визнання електронних документів, а саме не надано письмову відмову із зазначенням причин за якими вказаний договір не може бути укладений.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до пп.16.1.3 п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України - платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно пп.191.1.44 п.191.1 ст. 19 Податкового кодексу України - на контролюючі органи покладено функції з надання послуг електронного цифрового підпису.

Підпунктом 20.1.7 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючим органам надано право на отримання від платників податків, платників єдиного внеску та надання у межах, передбачених законом, документів в електронному вигляді.

Пунктом 1 розділу II Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, яка затверджена наказом ДПА України №233 від 10 квітня 2008 року визначено, що платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором. Примірний договір про визнання електронних документів затверджено вказаною Інструкцією.

Фактично, встановлене законом право позивача на подання податкових документів в електронному вигляді безпосередньо залежить від дотримання умови укладення відповідного договору, а саме: договору про визнання електронних документів.

Відповідно до п.2 розділу II вказаної Інструкції - для подання податкових документів до органів ДПС в електронному вигляді платник податків повинен мати: спеціалізоване програмне забезпечення для формувань податкових документів в електронному вигляді у затвердженому форматі (стандарті); доступ до мережі Інтернет та можливість відправлення/приймань електронних повідомлень по електронній пошті; засіб КЗІ (сумісний за форматами даних із засобами КЗІ, що використовуються в органах ДПС); чинні посилені сертифікати відкритих ключів, сформованих акредитованим центру сертифікації ключів для платника податків та уповноважених посадових осіб платника податків, підписи яких є обов'язковими для податкової звітності у паперовій формі.

Зокрема, п.5 розділу 3 вказаної Інструкції передбачено чіткий алгоритм дій платника податків при поданні документів електронної звітності, а саме платник податків: 1) отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікат ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб юридичної особи, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатку юридичне особи; 2) отримує в органі ДПС за місцем реєстрації або на WEB-сайті ДПА чи регіональної ДПА текст примірного договору про визнання електронних документів (додаток 1 до Інструкції), безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді; 3) ознайомившись з редакцією договору, заповнює необхідні реквізити, у тому числі вписує свою електронну адресу, підписує та скріплює печаткою два примірники договору; 4) надає до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору та посилені сертифікати відкритих ключів на електронному носії; 5) після підписання договору в органі ДПС за місцем реєстрації отримує один примірник договору.

Натомість, ДПІ, де зареєстрований платник податків, відповідно до п.6 вказаної Інструкції, на його запит: 1) видає два примірники договору; 2) записує на електронний носій платника податків безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді; 3) приймає від платника податків підписані та скріплені печаткою (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки) два примірники договору та електронний носій з посиленими сертифікатами відкритих ключів; 4) звіряє реквізити, вказані у договорі, з реєстраційними даними платника податків в органах ДПС. У разі невідповідності реквізитів повертає платнику податків його електронний носій та надані примірники договору; 5) після підписання договору вносить відповідний запис до журналу обліку договорів про визнання електронних документів з платниками податків та видає платнику податків один примірник договору.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 09 лютого 2016 року ТОВ «Лампочка» було надіслано лист СДПІ з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального ГУ ДФС щодо підписання договору про визнання електронних документів.

При цьому, колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, що вказаний лист є скаргою, а не листом щодо підписання відповідного договору, оскільки в пункті 2 цього листа зазначено саме про підписання договору про визнання електронних документів з ТОВ «Лампочка» (а.с.44), тобто підстави для визнання цього листа скаргою - відсутні.

Колегія суддів зазначає, що позивачем виконано всі вимоги вищенаведеної Інструкції щодо подання електронних документів, а апелянтом в свою чергу не був підписаний договір та не була надана письмова відмова із зазначенням причин за якими вказаний договір не може бути укладений, у зв’язку з чим висновки суду першої інстанції щодо визнання протиправними дії відповідача стосовно не укладання договору є правильними.

Більш того, в матеріалах справи містяться докази того, що позивачем були направлені до СДПІ з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального ГУ ДФС договори про визнання електронних документів для їх підписання, складені та підписані відповідно до вимог чинного законодавства (а.с.35-42).

Але жодний договір не був підписаний та зареєстрований СДПІ з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального ГУ ДФС, про що свідчать відповідні квитанції №2 (а.с.38, 42), а підставою для відмови у його реєстрації було вказано «місцезнаходження юридичної особи не відповідає відомостям Єдиного державного реєстру».

Згідно з п.1 ч.1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - виписка) - документ в електронній формі, який формується та оновлюється за результатами проведення реєстраційних дій і містить відомості про юридичну особу або її відокремлений підрозділ, фізичну особу - підприємця (у тому числі про взяття на облік в органах державної статистики та державної фіскальної служби, видачу ліцензії та документів дозвільного характеру) або громадське формування, що не має статусу юридичної особи.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що не укладання договору про визнання електронних документів у зв'язку з підставою «місцезнаходження юридичної особи не відповідає відомостям Єдиного державного реєстру» суперечить нормам чинного законодавства та дійсним обставинам справи, адже відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридичною адресою ТОВ «Лампочка» є: АДРЕСА_1 (а.с. 29-33).

При цьому, посилання апелянта на те, що за результатами проведених заходів встановлено, що ТОВ «Лампочка» відсутнє за зареєстрованим в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців місцезнаходженням як на підставу для відмови в укладенні відповідного договору, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки п.п.6.4 п.6 вказаної Інструкції закріплено єдину підставу для повернення договору та електронного носія, які надані платником податків - це невідповідності реквізитів, вказаних у договорі реєстровим даним платника податків в органах ДПС, а апелянтом як суб’єктом владних повноважень не надано доказів на підтвердження встановлення податковим органом невідповідності вказаних позивачем реквізитів.

Також, є необґрунтованими посилання апелянта на ст. 638 Цивільного кодексу України, а саме на відсутність істотних умов договору, оскільки усі істотні умови, які визначені Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку з боку позивача були виконані.

Разом з цим, колегія суддів вважає безпідставними твердження апелянта про встановлені недоліки договору, примірник якого було додано підприємством до матеріалів справи, оскільки як вище зазначено, пунктом 6.1 Інструкції саме орган ДПІ, де зареєстрований платник податку, на його запит видає два примірники договору.

Таким чином, висновки суду першої інстанції щодо зобов’язання відповідача укласти договір про визнання електронних документів між ТОВ «Лампочка» та СДПІ з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального ГУ ДФС та забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді ТОВ «Лампочка» є правильними.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи представника апелянта у судовому засіданні з посиланням на укладення позивачем з ДПІ у м.Іллічівську договору про визнання електронних документів, оскільки вказані обставини не були підставою для відмови відповідачем в укладенні відповідного договору та відповідно підставою розгляду судом першої інстанції спірних правовідносин по даній справі. Крім того, як вбачається з пояснень представників сторін, в іншому судовому провадженні (спір між ТОВ «Лампочка» та ДПІ у м.Іллічівську) розглядалися правовідносини щодо неприйняття податкової звітності в електронному вигляді за листопад 2015 року, тобто до того часу (до 01.01.2016 року), коли позивач став на облік саме в СДПІ з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального ГУ ДФС.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об’єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні справи.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, у зв’язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,–

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одеса Межрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 25 травня 2016 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

ОСОБА_1