Ухвала

іменем україни

27 квітня 2016 рокум. Київ

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Штелик С.П., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 25 грудня 2015 року, додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08 лютого 2016 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 23 березня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Вінницької обласної державної адміністрації, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Вінницькій області, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Вінниці, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Вінницького спеціалізованого колективного підприємства № 6, третя особа - головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області, за участі прокуратури Вінницької області, про зобов'язання забезпечити санаторним лікуванням на 45 діб, відшкодування моральної шкоди, канцелярських та поштових витрат,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи свою вимогу тим, що у 2015 році відповідачі не забезпечили йому санаторне лікування у санаторії «Борисфен» у м. Очакові. Зазначав, що такими неправомірними діями відповідачів йому було завдано моральну шкоду, яку позивач оцінює у 16536 грн 00 коп.

Просив позов задовольнити.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 25 грудня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.

Зобов'язано Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Вінниці забезпечити позивача санаторним лікуванням на 45 діб у санаторії «Борисфен» у м. Очакові за 2015 рік з вирішенням питання про транспортування ОСОБА_2 до санаторію згідно чинного законодавства.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання державного садизму дискримінації, геноциду, щодо позивача, відшкодування моральної шкоди, відшкодування канцелярських та поштових витрат, в тому числі і до решти відповідачів, відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Додатковим рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 08 лютого 2016 року відмовлено ОСОБА_2 у позові в частині вимог забезпечення його санаторним лікуванням за 2015 рік у строк до жовтня 2015 року.

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 23 березня 2016 року рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 25 грудня 2015 року та додаткове рішення цього ж суду від 08 лютого 2016 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить оскаржувані судові рішення змінити та задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Установивши, що позивач є інвалідом першої групи безстроково із втратою працездатності 100%, а відповідно до положень ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" потерпілому, який став інвалідом, періодично, але не рідше одного разу на три роки, а інвалідам I групи щорічно безоплатно за медичним висновком надається путівка для санаторно-курортного лікування, суди дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Вінниці про забезпечення позивача санаторним лікуванням на 45 діб у санаторії «Борисфен» у м. Очакові за 2015 рік з вирішенням питання про транспортування ОСОБА_2 до санаторію.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання державного садизму, дискримінації, геноциду щодо позивача, відшкодування моральної шкоди, а також стягнення канцелярських та поштових витрат, забезпечення позивача санаторним лікуванням у строк до жовтня 2015 року, суд першої інстанції з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, вірно виходив із того, що вказані вимоги є необґрунтованими та непідтверджені належними доказами.

Наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновків про неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права та не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Керуючись статтею 328 ЦПК України

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 25 грудня 2015 року, додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08 лютого 2016 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 23 березня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Вінницької обласної державної адміністрації, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Вінницькій області, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Вінниці, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Вінницького спеціалізованого колективного підприємства № 6, третя особа - головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області, за участі прокуратури Вінницької області, про зобов'язання забезпечити санаторним лікуванням на 45 діб, відшкодування моральної шкоди, канцелярських та поштових витрат.

Додані до скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ С.П. Штелик