Справа № 638/8634/23

        Провадження № 2/638/4249/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2022  року   Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді                          Семіряд І.В.,

за участю секретаря Межирицької В.Ю.,

за участю

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Шоста Харківська міська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

27.07.2023 позивач ОСОБА_2 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом. В обґрунтування позову позивач зазначив, що позивач 14.09.2021 виїхав до м. Варшава, ОСОБА_4 . З 10.07.1963 позивач перебував у шлюбі зі ОСОБА_5 , у шлюбі мають двох дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті дружини відкрилась спадщина, що прийнята позивачем та їх дітьми. ІНФОРМАЦІЯ_2 син позивача ОСОБА_7 помер. Після смерті сина відкрилась спадщина у вигляді 1\3 частини квартири. За життя ОСОБА_7 заповіт не склав. Позивач, а також дв ідоньки ОСОБА_7 є спадкоємцями першої черги. Станом на день смерті сина позивач проживав у Польщі, 18.01.2022 позивач склав заяву про прийняття спадщини після смерті сина у Посольстві України у Республіці Польща, заява складено у шестимісячний строк. Однак заяву не було подано нотаріусу, у зв`язку з тим, що строк закінчувався 10.05.2022 і позивач планував приїхати до м. Харкова. Пізніше позивачу стало відомо, що у нотконторі заведено спадкову справу на підставі заяви ОСОБА_3 про прийняття спадщини. Після початку бойових дій на території України у позивача була відсутня можливість прибути до м. Харкова задля оформлення спадщини після смерті сина. Через активні обстріли та ведення бойових дій на околицях міста Харкова позивач був змушений залишитись на території Республіка Польща задля збереження життя. У позивача наявні проблеми зі здоров`ям, він неодноразово звертався до закладів охорони здоров`я за місцем тимчасово мешкання. 11.07.2023 представник позивача за довіреністю звернувся до нотконтори з заявою про видачу свідоцтва на спадщину за законом на належне позивачу спадкове майно після смерті позивача. Постановою нотаріуса відмовлено у вчинені нотаріальної дії у зв`язку з пропуском шестимісячного строку для звернення з заявою про прийняття спадщини. У зв`язку з чим позивач просить визначити ОСОБА_2 додатковий строк тривалістю один місяць для подання заяви про прийняття спадщини.

Позивач у судове засідання не з`явився, уповноважив адвоката Шох К.А. представляти його інтереси в суді.

Представник позивача ОСОБА_2 – адвокат Шох К.А. у судовому засіданні підтримала позов, просила задовольнити з підстав, вказаних у позові.

Відповідач  у судове засідання не з`явилась, про день та час слухання справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суду не сповістила. Відповідачу було направлено судову повістку рекомендованим листом зі зворотнім повідомленням, трекінг відправлення 0600231994294. З сайту АТ «Укрпошта» вбачається, що відправлення за зазначеним трекінгом не було вручено ОСОБА_3 через «інші причини».

Від третьої особи надійшла заява про розгляд справи у його відсутності.

Суд вважає, що підстав для відкладення розгляду справи немає, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення рішення, адже основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідачів, на підставі наявних у справі письмових доказів, та за згодою позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що не суперечить положенням ст.280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного:

Згідно ст. 12 ч. 3 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особо, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази  подаються сторонами і іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, обов`язок доказування покладається на сторони, що є одним із принципів  змагальності сторін. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.

Судом встановлено, що з 10.07.1963 позивач ОСОБА_2 перебував у шлюбі зі ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про одруження НОМЕР_1 .

У шлюбі зі ОСОБА_5 ОСОБА_2 має двох дітей: доньку - ОСОБА_6 та сина - ОСОБА_7

ОСОБА_5 , дружина позивача, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 .

Після смерті дружини ОСОБА_2 ОСОБА_5 відкрилася спадщина на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , що прийнята спадкоємцями першої лінії: позивачем, донькою позивача - ОСОБА_6 та сином - ОСОБА_7 .

Донька позивача ОСОБА_6 відмовилася від належної їй 1\3 частини спадкового майна після смерті ОСОБА_5 на користь позивача ОСОБА_2 , про що міститься інформація у Свідоцтві про право на спадщину за законом від 27.12.2021.

Отже, позивач ОСОБА_2 успадкував 2\3 частини квартири, що підтверджується вищевказаним Свідоцтвом та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 337873895 від 04.07.2023.

На залишкові 1\3 частини квартири спадкоємцем за законом був син позивача - ОСОБА_7 , проте з інформації, наявної у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - він не зареєстрував право власності на свою частину спадкового майна.

        ІНФОРМАЦІЯ_2 помер син ОСОБА_2 - ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_3 , виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) 10 листопада 2021 року.

Після смерті сина ОСОБА_2 відкрилася спадщина у вигляді 1\3 частини 2-кімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Як встановлено в судовому засіданні за життя син позивача - ОСОБА_7 заповіт не складав.

Отже, позивач ОСОБА_2 , а також дві доньки спадкодавця ОСОБА_7 є спадкоємцями першої черги.

Окрім того, в судовому засіданні встановлено, що станом на день смерті ОСОБА_7 позивач ОСОБА_2 проживав у Польщі, що підтверджується відміткою в паспорті громадянина України про виїзд 14.09.2021.

18.01.2022 ОСОБА_2 склав заяву про прийняття спадщини після смерті сина ОСОБА_7 у Посольстві України в Республіці Польща. Дана заява складена в 6-місячний строк, визначений законодавством.

Однак, цю заяву не було подано нотаріусу саме 18.01.2022.

Судом, за клопотанням представника позивача, було витребувано спадкову справу, яка заведена після смерті ОСОБА_7 .

Як вбачається, зі спадкової справи №147/2022, з заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_7 21.02.2022 звернулась ОСОБА_3 .

З цієї ж спадкової справи вбачається, що постановою нотаріуса Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори Стратіусу Л.Л. відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті сина ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Приписами ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Ч. 1 ст. 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Строк для прийняття спадщини сплинув 05.05.2022.

Згідно ч. 3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом вищезазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до ст.1272 ЦК України, визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Отже, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Відповідно до змісту ст. 1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори; 2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

Згідно з ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Статтею 1297 ЦК встановлено обов`язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права, не визначено правових наслідків недотримання такого обов`язку у виді втрати права на спадщину.

Судом встановлено, що таном на день смерті ОСОБА_2 проживав у Польщі, що підтверджується відміткою в паспорті громадянина України про виїзд 14.09.2021.

Окрім того, з наданих позивачем доказів вбачається, що 18.01.2022 ОСОБА_2 склав заяву про прийняття спадщини після смерті сина ОСОБА_7 у Посольстві України в Республіці Польща. Дана заява складена в 6-місячний строк, визначений законодавством.

Як вказує позивач заяву про прийняття спадщини не було подано нотаріусу саме 18.01.2022, у зв`язку з тим, що строк на подання заяви про прийняття спадщини закінчувався 10.05.2022 та позивач планував приїхати у м. Харків та особисто її подати.

Проте, у Позивача відсутня була об?єктивна можливість приїхати у м. Харків задля оформлення спадщини після смерті свого сина. 

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Воєнний стан неодноразово продовжувався та триває до теперішнього часу. 

Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022  № 75 «Про затвердження Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 18 травня 2022 року» з наступними змінами, який діяв до 22.12.2022 Харківська територіальна громада включена до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 грудня 2022 року.

У подальшому, наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022  № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» Харківську територіальну громаду віднесено до Переліку територій можливих бойових дій.

Загальновідомим є факт того, що м. Харків піддавалось активним ракетним та артилерійським обстрілам, на околицях міста Харкова велись активні бойові дії, отже, позивач ОСОБА_2 був змушений залишатися на території Республіки Польща задля збереження життя і здоров`я.

Окрім того, з наданих позивачем доказів вбачається, що останній народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто є особою похилого віку, на момент звернення до суду з позовом йому виповнилося повних 84 роки.

У Позивача наявні проблеми зі здоров`ям, у зв`язку він неодноразово звертався до закладів охорони здоров`я за місцем тимчасового перебування у м. Варшава, Республіка Польща, що  підтверджується інформаційними картами стаціонарного лікування (копії з перекладом додаються),  а саме: з 08.02.2022 до 09.02.2022 р., діагноз - фібриляція і тріпотіння передсердець; з 23.04.2022 до 05.05.2022 р., перебування у відділенні кардіології, поставлено наступні діагнози: основний - підозра на синдром тахікардія-брадикардія. Пароксизмальна фібриляція передсердь/передсердна тахікардія. Хронічна антикоагулянтна терапія ривароксабаном. Супутній - гіпертонія. Вперше діагностований гіпотиреоз. Глаукома правого ока. Стан після апендектомії. З 26.07.2022 до 11.08.2022, описовий діагноз – жовчнокам`яна хвороба - до ЕРХПГ. Сепсис невідомого походження (кишкова паличка). Гепатит типу А. Підозра на тахі-браді-синдром. Пароксизмальна фібриляція передсердь/передсердна тахікардія в анамнезі, що лікується ривароксабаном. Гіпертонія. Гіпотиреоз, що лікується за допомогою замісної терапії. Глаукома правого ока. Стан після апендектомії, камені в жовчному міхурі в анамнезі. Генералізований атеросклероз. Стеноз черевного стовбура нижньої брижової артерії. З 11.08.2022 до 13.08.2022, діагноз – жовчокам`яна хвороба – стан після ЕРХПГ з видаленням конкрементів з жовчних шляхів 11.08.2022. Сепсис невідомого походження (кишкова паличка). Гепатит типу А. Підозра на тахі-браді-синдром. Пароксизмальна фібриляція передсердь/передсердна тахікардія в анамнезі, що лікується ривароксабаном. Гіпертонія. Гіпотиреоз, що лікується за допомогою замісної терапії. Глаукома правого ока. Стан після апендектомії, камені в жовчному міхурі в анамнезі. Генералізований атеросклероз. Стеноз черевного стовбура нижньої брижової артерії.

Оскільки позивач є особою похилого віку, перебіг реабілітації після лікування у  його віці має тривалий характер та проходить складно. Стан здоров`я позивача не давав йому змоги звернутися з заявою про прийняття спадщини за законом та є однією з причин пропуску строку на подачу цієї заяви.

Отже, судом встановлено, що у позивача були наявні тривалі захворювання як у період перебігу строку для звернення із заявою про прийняття спадщини, так і після спливу цього строку.

Поважними причинами пропуску, зокрема, визнаються: тривала хвороба спадкоємців, велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна.

Тобто, спадкоємець пропустив строк на подачу заяви про прийняття спадщини у зв`язку з перебуванням за кордоном під час ведення активних бойових дій на території України, а також через захворювання, наявні у ОСОБА_2 та їх тривале лікування.

Від прийняття спадщини після померлої сина ОСОБА_7 його батько ОСОБА_2 не відмовлявся.

В зв`язку з чим, суд визнає причини пропуску подання заяви позивачем про прийняття спадщини поважними та встановлює додатковий строк для прийнятті спадщини.

Окрім того суд зазначає, що строк для подання заяви для прийняття спадщини сплив 05.05.2022, тобто під час бойових дій на території України, зокрема у місті Харкові. Також, судом враховано, що позивачем ОСОБА_2 було подано заяву про прийнятта спадщини до Посольства, проте вчасно не було подано до нотаріальної контори на території України, оскільки позивач перебував у іншій державі. Отже, хоча пропуск строку для прийняття спадщини значний, проте у сукупності з іншими обставинами справи, вказує наявність підстав для визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом, оскільки визначений частиною першою статті 1270 ЦК України строк для прийняття спадщини, пропущено ОСОБА_2 із поважних, незалежних від позивача причин.

Норми європейського законодавства щодо прав людини встановлюють, що згідно зі стандартом, розробленим у практиці Європейського суду з прав людини на підставі висновків у його рішеннях, для встановлення відповідності певного заходу принципу правомірності позбавлення володіння слід проаналізувати три критерії: 1) чи є такий захід правомірним (передбачається національним законодавством); 2) чи має позбавлення власності суспільний (громадський) інтерес; 3) чи є такий захід пропорційним поставленій меті (забезпечує справедливу рівновагу між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини). Якщо хоча б одного із зазначених критеріїв не буде дотримано, то ЄСПЛ констатує порушення державою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.

Відповідно до третього критерію, уніфікований підхід ЄСПЛ до оцінки вимог, закріплених у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, ґрунтується також на критерії «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням у право власності, та інтересами особи, яка так чи інше страждає від такого втручання (рішення від 23.09.1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції»). Зазначений критерій передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між поставленою метою та засобами, які використовуються для її досягнення. ЄСПЛ вважає, що будь яке втручання у право власності обов`язково повинне відповідати принципу пропорційності. «Справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар» (рішення у справі «Трегубенко проти України»).

Питання про те, чи буде досягнута справедлива рівновага між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав особи, має значення лише при умові, що таке втручання відповідає вимогам закону і не є безпідставним.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позбавлення позивача права на спадщину буде занадто надмірним тягарем, що не є пропорційним меті законодавчого обмеження строку подання заяви про прийняття спадщини, відтак, буде порушено «баланс» між інтересами держави та фізичної особи.

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №761/42165/17-цвід 28 жовтня 2019 року.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 81 ЦПК України докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, і визначити позивачу додатковий строк для подачі заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

На підставі рішення суду про визначення додаткового строку для прийняття спадщини спадкоємець повинен у визначений судом строк звернутися до нотаріальної контори та подати відповідну заяву, після чого він буде вважатися таким, що прийняв спадщину.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1261, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 90, 92, 95, 141, 223, 229, 247, 259, 263-265, 268.208-282ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Шоста Харківська міська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_2 строк для прийняття спадщини за законом після смерті його сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном у 1 (один) місяць з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

До визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до або через Харківський апеляційний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

Позивач- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований АДРЕСА_1 .

Відповідач – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована АДРЕСА_2 .

СУДДЯ – І.В. СЕМІРЯД