ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

27 листопада 2023 року                               м. Чернігів                           Справа № 620/13198/23

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Тихоненко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,     

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, починаючи з квітня 2020 року; зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії для позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з квітня 2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що при призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” відповідач при розрахунку розміру пенсії зобов`язаний був застосувати показник середньої заробітної плати в економіці України, з якого обчислено страхові внески за 2020-2023 роки.  

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

Відповідачем подано відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі, оскільки пенсійним органом правомірно здійснено переведення позивача з 30.03.2023 з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки.

Позивачем надана відповідь на відзив, в якій зазначені аналогічні обставини, викладені в позові.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

З 30.08.2002 по 29.03.2023 позивач перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

30.03.2023 позивачем подано заяву про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

На звернення позивача, листом від 21.08.2023 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повідомило позивача, що останній перебуває на обліку у відповідача та з 30.03.2023 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. Вказано, що пенсію обчислено з урахуванням страхового стажу 38 років 01 місяць 09 днів та повідомлено про показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески – 2014-2016 роки (а.с.29-31).

Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 5 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон) визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.  

Частиною першою статті 9 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Частиною другою статті 40 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

В силу частини третьої статті 45 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою   статті 45 вищевказаного Закону регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. Однак, якщо мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.

Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, зокрема у постанові від 31.10.2018 по справі № 876/5312/17, які в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Як встановлено судом у випадку позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим   законом, оскільки позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачав інші підстави та порядок призначення пенсії, а призначення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 30.03.2023 відбулося вперше.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідач мав призначити позивачу пенсію, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки, і відповідно показник середньої заробітної плати має враховуватись за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Так, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17 (№   577/2576/17) погодилась з висновком Верховного Суду України, викладеним в постанові від 29.11.2016 у справі № 133/476/15-а (№ 21-6331а15), про те, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення”, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до   Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно частини третьої статті 45 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

З урахуванням встановлених у справі обставин, суд приходить до висновку, що позивачу пенсія за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” призначена вперше, а тому відповідач мав керуватися, у даному випадку, положеннями частини другої статті 40, а саме застосувати середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а за таких обставин відповідачем при розрахунку пенсії позивача неправомірно застосовано розмір середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки.

Враховуючи вищевикладене, на підставі зібраних та досліджених доказів, аналізу чинного законодавства, суд, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо застосування при призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні за 2014-2016 роки; зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 30.03.2023 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, за 2020-2022 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача провести перерахунок пенсії з квітня 2020 року задоволенню не підлягають, оскільки не знайшли свого підтвердження в ході розгляду даної справи.

Як встановлено судом та слідує з матеріалів справи з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивач звернувся саме 30.03.2023, а тому відповідно призначення та перерахунок пенсії необхідно здійснити з 30.03.2023.

Також не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині застосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2023 роки, оскільки з заявою про призначення пенсії за віком позивач звернувся 30.03.2023, а тому три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком є – 2020, 2021 та 2022 роки.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 1073,60 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 262 КАС України, суд  

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо застосування при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні за 2014-2016 роки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 30.03.2023 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, за 2020-2022 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.

В решті позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (код ЄДРПОУ 21390940, вул. П`ятницька, 83-а, м. Чернігів, 14000).

Повне судове рішення складено 27.11.2023.

Суддя                                                                                                            Оксана ТИХОНЕНКО