ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
"29" червня 2006 р. |
Справа № 11/250/06 |
м. Миколаїв
За позовом: ПП фірма “Емія”, АДРЕСА_1
До відповідача: ПП ОСОБА_1, АДРЕСА_2
Суддя Василяка К.Л.
П Р Е Д С Т А В Н И К И:
Від позивача:
Від відповідача:
Суть спору: звільнення нежитлового приміщення
Відповідач у відзиві проти позовних вимог заперечує, посилаючись на наступне:
- сторонами не було дотримано процедуру приймання-передачі об'єкту в оренду, а саме: не було створено двохсторонню комісію та не складено акт приймання-передачі майна, тому відсутній момент початку перебігу строку оренди, а договір, відповідно, не набрав чинності;
- посилання позивача на сплату відповідачем орендних платежів не може бути належним доказом передачі нежитлового об'єкту в користування;
- оскільки відсутній момент початку перебігу строку оренди, то у відсутні підстави для його обчислення та твердження про його закінчення, а відповідно і для пред'явлення вимог щодо звільнення приміщення;
- кошти, які сплачувались відповідачем позивачу лише мали назву орендної плати, а насправді оговорювались як плата за надання послуг по утриманню павільйону.
27.06.2006р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю явки представника у судове засідання.
Суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, оскільки у попередньому судовому засіданні були з'ясовані всі спірні питання, жодних додаткових пояснень відповідач не надав і заперечень не висловив, ухвалу суду від 22.06.2006р. щодо надання додаткових доказів сторонами не виконано.
Крім того, судом взято до уваги, що 13.06.2006р. відповідачем заявлено клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, що було підставою для відкладення розгляду справи, однак до часу прийняття рішення ні відповідач, ні його представники із справою не знайомились.
З урахуванням викладеного, враховуючи позицію відповідача, суд вважає, що останній навмисно намагається затягти розгляд справи.
На підставі ст.75 ГПК України суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 22.06.2006р. у відповідності до ст.77 ГПК було оголошено перерву.
Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд -
в с т а н о в и в:
01.06.2005р. між сторонами було укладено договір оренди об'єкта нерухомості №7, за умовами якого позивач передав відповідачу в тимчасове платне користування торгівельний павільйон НОМЕР_3 з підсобними приміщеннями загальною площею 33,5 м2, який розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Вказаний торгівельний павільйон входить до складу торгівельного комплексу “Ельміра”, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Позивачу вказаний об'єкт оренди належить на праві приватної власності згідно рішення виконкому Миколаївської міської ради №НОМЕР_1 (свідоцтво про право власності НОМЕР_2).
Позивач звернувся до суду з позовом про звільнення торгівельного павільйону НОМЕР_3 з підсобними приміщеннями загальною площею 33,5 м2, який розташований за адресою: АДРЕСА_1.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на закінчення строку дії договору, оскільки згідно п.4.1 Договору, строк, на який нежитловий об'єкт було передано відповідачеві у користування становив 11 місяців і минув 30.04.2006р.
Відповідно до п.п.8.2, 8.3 Договору, відповідач зобов'язаний був звільнити нежитловий об'єкт протягом 2-х днів з дати закінчення строку оренди, тобто не пізніше 03.05.2006р.
Листом від 27.03.2006р. позивач повідомив відповідача про припинення договору оренди та запропонував орендарю повернути приміщення. Відповідачем вказаний лист було отримано, однак вимоги щодо звільнення приміщення виконані не були, що стало підставою для звернення позивача до суду.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.
Згідно п.п.4.1, 4.2 Договору оренди №НОМЕР_4, строк оренди становить 11 місяців з дати підписання акту приймання-передачі об'єкту оренди. Якщо жодна із сторін в 3-денний строк до закінчення строку оренди не заявить про намір його припинити, то строк оренди автоматично пролонгується на 11 місяців.
Згідно п.п.3.1 Договору прийом-передача об'єкта оренди повинна здійснюватись двохсторонньою комісією у кількості 2-х осіб від кожної сторони.
Відповідно до п.3.2 Договору сторони повинні призначити своїх представників у двохсторонню комісію та приступити до передачі об'єкту оренди на протязі 1-го дня з моменту вступу в силу договору.
Судом були витребувані від сторін докази вжиття заходів для призначення своїх представників у склад двохсторонньої комісії для приймання-передачі об'єкту оренди.
Сторонами вказані вимоги суду виконані не були, акт приймання-передачі сторонами також не було надано.
За таких обставин, суд вважає, що акт приймання-передачі сторонами взагалі не складався.
Однак, вказана обставина не може вважатись підставою для визнання договору оренди неукладеним або таким, що не набрав чинності, оскільки факт прийняття приміщення в оренду та користування ним на умовах оренди підтверджений іншими доказами, що містяться в матеріалах справи, а саме прибутковими касовими ордерами: №НОМЕР_5 (підстава платежу: орендна плата за червень 2005р.), №НОМЕР_6 (підстава платежу: орендна плата за липень 2005р.), №НОМЕР_7 (підстава платежу: орендна плата за серпень 2005р.), №НОМЕР_8 (підстава платежу: орендна плата за вересень 2005р.), НОМЕР_9 (підстава платежу: орендна плата за жовтень 2005р.), №НОМЕР_10 (підстава платежу: орендна плата за грудень 2005р.).
Таким чином, суд вважає доведеним факт користування відповідачем спірним приміщенням саме з 01. 06.2005р.
Посилання відповідача на те, що сплата орендних платежів не є належним доказом користування об'єктом оренди на думку суду є надуманими, оскільки ст.34 ГПК України передбачає, що не можуть бути підтвердженими іншими засобами доказування факти, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування. Тобто належність чи неналежність доказів має бути встановлена тільки законодавчо, а не за угодою сторін.
Представник у судовому засіданні на запитання суду, чи користується він спірним приміщенням пояснив, що користується але на інших підставах.
Між тим, спірний договір оформлено належним чином, і у судовому порядку не оспорено.
Крім того, суду не надано відомостей стосовно застосування відповідачем жодних правових наслідків, передбачених ст.766 ЦК України у разі непередання майна в оренду.
За таких обставин, строк дії вказаного договору закінчився 30.04.2006р.
Згідно п.6 чт.283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Тому при розгляді справи судом застосовуються положення, як Господарського, так і Цивільного кодексів України.
Відповідно до п.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає іншій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до п.2 ст.291 Господарського кодексу України, однією з підстав припинення договору оренди є закінчення строку, на який його було укладено.
Частина 1 ст.785 ЦК України передбачає, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана.
Після отримання повідомлення позивача про припинення договору оренди, відповідач повинен був негайно звільнити орендовані ним приміщення, що не було зроблено останнім.
Згідно ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Право власності позивача на спірне приміщеннями підтверджено матеріалами справи.
У відповідності до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права. Одним із засобів захисту цивільних прав є припинення дії, яка порушує право.
Оскільки на день розгляду справи, відповідач продовжує користуватись спірними приміщеннями не маючи на це законних підстав, чим порушує права позивача щодо володіння та користування майном, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 44,49,82-85 ГПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Приватному підприємцю ОСОБА_1, АДРЕСА_2 (відомості про банківські реквізити відсутні, свідоцтво про державну реєстрацію №НОМЕР_11) звільнити приміщення об'єкту оренди за договором оренди №НОМЕР_4 - торгівельний павільйон НОМЕР_3 з підсобними приміщеннями загальною площею 33,5 м2, що входить до складу торгівельного комплексу “Ельміра”, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
3. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2 (відомості про банківські реквізити відсутні, свідоцтво про державну реєстрацію №НОМЕР_11) на користь ПП фірма “Емія”, АДРЕСА_1 (р/р 260023001388 в МФ КБ “ВаБанк”, МФО 326063, код ЄДРПОУ 209199981) 85,0 грн. держмита та 118,0 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
У разі подання апеляційної скарги, або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
|
Суддя |
К.Л.Василяка |