КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"23" травня 2016 р. Справа №43/601

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Верховця А.А.

Гарник Л.Л.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю „П.П.Г. Мартен-Стал" на ухвалу господарського суду міста Києва від 22.03.2016 року

у справі № 43/601 (суддя Пасько М.В.)

за заявою Дочірнього підприємства товариства з обмеженою відповідальністю

„П.П.Г. Мартен-Стал"

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Кріогенні технології"

в особі ліквідатора арбітражного керуючого Гусара І.О.

про визнання неправомірними дій ліквідатора щодо розпорядження майном банкрута та нецільове використання коштів

за заявою Відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Кріогенні технології"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.03.2016 року позовну заяву ДП ТОВ „П.П.Г. Мартен-Стал" про визнання неправомірними дій ліквідатора щодо розпорядження майном банкрута та нецільове використання коштів в межах справи № 43/601 про банкрутство ТОВ „Кріогенні технології" повернуто без розгляду.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду ДП ТОВ „П.П.Г. Мартен-Стал" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 22.03.2016 року та направити матеріали справи до господарського суду міста Києва для розгляду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану апеляційну скаргу у справі № 43/601 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Остапенка О.М., суддів: Верховця А.А., Гарник Л.Л.

Розглянувши апеляційну скаргу ДП ТОВ „П.П.Г. Мартен-Стал", апеляційний суд дійшов висновку, що вона не може бути прийнята до розгляду і має бути повернута скаржнику з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до вимог статті 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

У випадках, коли останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.

Таким чином останнім днем подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 22.03.2016 року є 28.03.2016 року.

Проте, скаржником вказану апеляційну скаргу, яка датована 12.04.2016 року згідно першої сторінки, було подано 12.04.2016 року, що підтверджується відтиском штемпелю відділення поштового зв'язку на конверті, тобто з пропущенням процесуального п'ятиденного строку на її оскарження, передбаченого частиною 1 статті 93 ГПК України.

Як вбачається із апеляційної скарги, скаржник ні в прохальній частині скарги, ні окремо від неї не заявляв клопотання про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги на зазначену ухвалу суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що нормами ст.93 ГПК України чітко встановлено, що перебіг строку на апеляційне оскарження ухвали місцевого господарського суду розпочинається з дня її оголошення судом, а відтак отримання скаржником ухвали місцевого господарського суду після закінчення строку на звернення з апеляційною скаргою не позбавляє його необхідності дотримуватись вимог Господарського процесуального кодексу України щодо подання апеляційної скарги із обґрунтованою заявою (клопотанням) про відновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у разі його пропуску із зазначенням обставин, які зумовили пропуск цього строку.

Визначений законодавцем строк подання апеляційної скарги є процесуальним строком, який може бути відновлений відповідно до статті 53 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання апеляційною інстанцією поважності причин такого пропуску. Водночас, законодавець визначив, що вирішення питання про відновлення пропущеного процесуального строку можливе лише за наявності відповідного клопотання скаржника.

За наведених обставин у апеляційної інстанції відсутні правові підстави для відновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги за власною ініціативою, з огляду на що у відповідності до п.4 ч.1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга до розгляду не приймається і повертається апеляційним господарським судом.

Крім того, частиною 3 ст. 94 ГПК України встановлено, що до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 95 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у сторони відсутні.

За приписами ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, що діяла станом на час порушення провадження у справі про банкрутство) сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут); учасниками провадження у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Відповідно до п. 3 ч. 9 ст. 7 названого Закону при проведенні процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, утворений відповідно до цього Закону.

Як вбачається з додатків до апеляційної скарги, скаржником додано докази її направлення ліквідатору ТОВ „Кріогенні технології" арбітражному керуючому Гусару І.О.

Проте, в порушення вимог ст.ст. 94 та 95 ГПК України апелянтом не додано доказів надсилання копії скарги та доданих до неї документів кредиторам у справі або комітету кредиторів боржника, а відтак в силу п. 2 ч. 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом.

Крім того, Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 року № 484-VIII, який набрав чинності з 01.09.2015 року, статтю 4 Закону України „Про судовий збір", яка передбачає ставки судового збору, викладено в новій редакції.

Так, підпунктами 8-10 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону визначено перелік заяв у справі про банкрутство, за подання яких справляється судовий збір, а саме: заяви про затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство; заяви про порушення провадження у справі про банкрутство; заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство; заяви про розірвання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство або визнання її недійсною.

Ставки судового збору з апеляційних і касаційних скарг, що подаються на судове рішення, винесених у справі про банкрутство за наслідками розгляду вказаних заяв і скарг, встановлено підпунктами 4 і 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону, а саме: за подання апеляційних скарг - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні заяви і скарги; за подання касаційної скарги - 120 відсотків, що підлягала сплаті при поданні заяви і скарги.

З апеляційних і касаційних скарг на інші ухвали суду у справі про банкрутство судовий збір вправляється за ставкою, визначеною підпунктом 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону, а саме 1 розмір мінімальної заробітної плати. (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 25.11.2015 року № 01-06/2093/15 „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про судовий збір" (зі змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015 року № 484-VIII).

Так, скаржником в апеляційному порядку оскаржується ухвала господарського суду міста Києва від 22.03.2016 року, якою позовну заяву ДП ТОВ „П.П.Г. Мартен-Стал" про визнання неправомірними дій ліквідатора щодо розпорядження майном банкрута та нецільове використання коштів в межах справи № 43/601 про банкрутство ТОВ „Кріогенні технології" повернуто без розгляду, а відтак за подання даної апеляційної скарги апелянтом мало бути сплачено судовий збір у розмірі 1 378,00 грн. (1 розмір мінімальної заробітної плати).

Проте, з додатків до апеляційної скарги, а саме квитанції № 768267 від 11.04.2016 року вбачається, що скаржником сплачено судовий збір у розмірі 160,00 грн., тобто у меншому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством України.

Квитанція № 446359 від 16.10.2015 року в якості доказів сплати судового бору за подання апеляційної скарги в даній справі у розмірі 1 218,00 грн. колегією суддів не приймається, оскільки як вбачається з виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, судовий збір за цією квитанцією сплачено у справі № 910/25731/15. До того вказана сума судового збору сплачена апелянтом до винесення оскаржуваної ухвали у справі № 43/601, а відтак в силу п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, зазначені обставини є підставою для повернення апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга ДП ТОВ „П.П.Г. Мартен-Стал" на ухвалу господарського суду міста Києва від 22.03.2016 року Київським апеляційним господарським судом до апеляційного провадження не приймається і повертається скаржнику без розгляду.

Керуючись статтями 53, 86, 93, п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю „П.П.Г. Мартен-Стал" на ухвалу господарського суду міста Києва від 22.03.2016 року у справі № 43/601 повернути скаржнику без розгляду по суті.

2. Матеріали справи № 43/601 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді А.А. Верховець

Л.Л. Гарник