Справа № 310/660/14-к

1-кп/310/129/16

ВИРОК

Іменем України

25 травня 2016 рокум. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Кошевої О.А.,

при секретарі Ледовській А.В.,

за участю прокурора Кривцун О.А.,

захисника ОСОБА_1,

представника потерпілої ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12014080130006803 від 13.11.2013 року відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1; уродженця м. Бердянська Запорізької області, громадянина України, з базовою середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше судимого:

16.02.2009 року Бердянським міськрайонним судом Запорізької області за ч.2 ст.189, ч.3 ст.189, ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі, ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 06.05.2009 року вирок змінено, перекваліфіковано дії ОСОБА_3 з ч.3 на ч.2 ст.189 КК України та призначено покарання 3 роки 6 місяців позбавлення волі, звільнився 25.07.2011 року по відбуттю строку покарання,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 119, ст. 128 КК України,

в с т а н о в и в:

13 листопада 2013 року, приблизно о 13 годині 40 хвилин, знаходячись біля будинку АДРЕСА_1, обвинувачений ОСОБА_3 в ході сварки, на ґрунті особистих неприязних відносин до ОСОБА_4, не передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій, хоча в силу свого життєвого досвіду та склавшихся обставин події, які вказували на те, що у ОСОБА_4 в силу стану сильного алкогольного сп'яніння порушена координація рухів, повинен був і міг їх передбачити, наніс йому один удар кулаком в обличчя, від якого той впав на тверде покриття та вдарився потиличною частиною голови, чим спричинив ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з забитою раною та крововиливом в м'яких тканинах потиличної області волосяної частини голови, з лінійним переломом потиличної кістки, крововиливами під оболонками головного мозку та забоєм лівої долі мозжечку, які кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження; синці на шкірі задньої поверхні обох ліктьових суглобів, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

У цей же день, приблизно о 13 годині 45 хвилин, знаходячись біля будинку АДРЕСА_1, обвинувачений ОСОБА_3, не передбачаючи настання суспільно - небезпечних наслідків своїх дій, хоча в силу свого життєвого досвіду повинен був і міг їх передбачити, коли свідок ОСОБА_5 схопив його ззаду за шию, знаходячись перед лежачим на спині ОСОБА_4, який перебував без свідомості після удару головою об тверде покриття, перекинув ОСОБА_5 через своє плече.

Під час падіння ноги ОСОБА_5, обуті в кросівки, п'ятами вдарили ОСОБА_4 зверху вниз в ділянку лівого підребер'я, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми черева з крововиливом в м'які тканини тулубу в області лівої реберної дуги, розривом селезінки та брижейки тонкого кишківника, кровотечею в черевну порожнину (2.5 літра), що призвело до масивної крововтрати, від яких ІНФОРМАЦІЯ_2 року о 14 годині 22 хвилини ОСОБА_4 помер в квартирі АДРЕСА_1.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винним у необережному спричиненні ОСОБА_4 тяжкого тілесного ушкодження, а також в необережному вбивстві ОСОБА_4, тобто у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст. 119, ст. 128 КК України, погодився із обставинами, викладеними в обвинувальному акті, у скоєному щиросердечно розкаявся та пояснив, що 13 листопада 2013 року біля під'їзду будинку АДРЕСА_1 між ним та ОСОБА_4, який перебував у стані сильного алкогольного сп'яніння, виникла сварка, під час якої ОСОБА_4 став йому погрожувати. В ході сварки він наніс ОСОБА_4 один удар в обличчя, від якого той впав на асфальтоване покриття двору, вдарився потиличною частиною голови об тверде покриття, залишившись лежати. В цей час товариш ОСОБА_4 - ОСОБА_5, який був присутній при конфлікті та стояв позаду, накинувся на нього (обвинуваченого), схопивши його ззаду за шию. ОСОБА_4 у цей час перебував без свідомості після удару головою об асфальт та лежав перед ним на спині. Він (ОСОБА_3) «кинув» ОСОБА_5 через своє плече, при цьому ноги ОСОБА_5 обуті у кросівки, п'ятами вдарили ОСОБА_4 зверху вниз в ділянку лівого підребер'я. Після цього він пішов з місця події. Просив цивільний позов потерпілої залишити без розгляду.

Потерпіла ОСОБА_6 пояснила, що потерпілий ОСОБА_4 її чоловік, очевидцем злочину не була, просить задовольнити цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди у сумі 5542,20 грн. та моральної шкоди у розмірі 100 000 грн.

Потерпіла ОСОБА_7 пояснила, що ОСОБА_4 її син, очевидцем подій 13.11.2013 року не була.

Крім повного визнання вини обвинуваченим ОСОБА_3, його винуватість доведена висновками експерта, протоколами огляду місця події, слідчого експерименту, іншими доказами, оголошеними та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до протоколу огляду від 13.11.2013 року в період часу з 10 до 16 години 30 хвилин під час огляду місця події - двору будинку АДРЕСА_1 на асфальтовому покритті двору навпроти входу до під`їзду виявлено пляму бурого кольору розмірами 8х6 см. (т. 1 а.с. 138-142).

Відповідно до протоколу огляду місця події від 13.11.2013 року (зі схемою та фототаблицею) з 16 години 30 хвилин до 18 години в квартирі АДРЕСА_2 було оглянуто труп ОСОБА_4, який на час огляду знаходився в позі лежачи на спині з оголеним торсом. Під час огляду виявлено, що в області лівого потиличного бугра є рана, яка кровоточить, на задній поверхні лівого ліктьового суглоба крововилив, інших тілесних ушкоджень не виявлено (т.1 а.с. 144-153).

Згідно висновку експерта № 408 від 14.11.2013 року, смерть ОСОБА_4 настала від закритої тупої травми черева з крововиливом в м`які тканини тулуба в області лівої реберної дуги, розривом селезінки та брижейки тонкого кишківника, кровотечею в черевну порожнину (2,5 літра), що призвело до масивної крововтрати.

Закрита тупа травма черева з розривом селезінки та брижейки з крововиливами в м`які тканини тіла з`явилась відносно незадовго до настання смерті в результаті можливо однократної травматичної дії тупого предмета в область лівої реберної дуги. Не виключено, що такими предметами могли бути, наприклад, кулак, взута нога та інше.

Закрита тупа травма з розривами капсули та тканини селезінки та брижейки, з виникненням загрозливого для життя стану - крововтратою, відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень; знаходиться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті.

Тілесне ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з забитою раною та крововиливом в м`яких тканинах потиличної області волосяної частини голови, з лінійним переломом потиличної кістки, з крововиливами під оболонками головного мозку та забоєм лівої долі мозжечка, з`явилося відносно незадовго до настання смерті від травматичної дії тупого предмета з нерівномірно виступаючої травмуючої поверхні, могли виникнути як від удару, так і при ударі об такий. Враховуючи локалізацію рани, наявність синців на задній поверхні ліктьових суглобів, не можна виключати можливість удару головою при падінні з положення стоячи на плоскість з виступаючими нерівностями поверхні.

Травма голови має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, але причинного зв`язку з настанням смерті не має. (т.1 а.с. 154-157).

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_3 від 26.07.2014 року, ОСОБА_3 продемонстрував як саме він наніс удар кулаком правої руки в обличчя ОСОБА_4 від якого останній впав на землю на спину, та як він перекинув через себе ОСОБА_5 (т. 2 а.с. 35-39).

Відповідно до висновку комісійної судової експертизи № 138/к від 26.09.2014 року комісія експертів не виключає механізм травмування потерпілого ОСОБА_4 за механізмом вказаним обвинуваченим ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 41-54).

Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст.119 КК України, як вбивство вчинене через необережність; за ст. 128 КК України, як необережне тяжке тілесне ушкодження.

При обранні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 згідно вимог ст.ст. 65 - 67 КК України, суд враховує:

- ступінь тяжкості вчинених злочинів, які згідно зі ст. 12 КК України кваліфікуються як злочин невеликої тяжкості та злочин середньої тяжкості.

- обставини, що пом'якшують покарання: повне визнання провини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину;

- обставини, що обтяжують покарання: рецидив злочинів;

- особу винного, який раніше судимий, не працює, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку в психоневрологічній лікарні та наркотичному диспансері не перебуває, -

тому приходить до висновку про призначення покарання у виді позбавлення волі, із застосуванням вимог ст.ст. 70, 72 КК України, що є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Враховуючи, що обвинувачений перебував під вартою з 25.11.2013 року до 11.04.2016 року включно, тобто 2 роки 4 місяці 17 днів та строк попереднього ув`язнення згідно з ч.5 ст. 72 КК України, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, складає 4 роки 9 місяців 4 дні, суд вважає можливим призначити остаточне покарання в межах вже відбутого ОСОБА_3 строку.

Потерпілою ОСОБА_6 заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_3 про стягнення 5542,20 грн. майнової шкоди у вигляді витрат на поховання її чоловіка ОСОБА_4 та 100000 (сто тисяч) грн. моральної (немайнової) шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення.

Згідно з ч.2 ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

На підставі ст.ст. 23, 1168 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода завдана смертю фізичної особи відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Згідно з вимогами ч.3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При вирішенні позову потерпілої ОСОБА_6 щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд враховує необережну форму вини обвинуваченого та приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог в частині відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 5542,20 грн. та часткового задоволення позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди у розмірі 20000 грн.

Запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого у виді домашнього арешту, до набрання вироком законної сили необхідно залишити без змін.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Підстав для стягнення з обвинуваченого вартості проведених в ході досудового та судового слідства експертиз суд не вбачає, оскільки відповідно до ст. 122 ч.2 КПК України залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 373-376 КПК України суд, -

з а с у д и в:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 119, ст. 128 КК України та призначити йому покарання

за ст. 128 КК України - у виді 2 (двох) років обмеження волі;

за ч.1 ст. 119 КК України - у виді 4 (чотирьох) років 9 (дев`яти) місяців 4 (чотирьох) днів позбавлення волі.

Згідно зі ст. 70 ч. 1 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання у виді 4 (чотирьох) років 9 (дев`яти) місяців 4 (чотирьох) днів позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати з моменту фактичного затримання ОСОБА_3, тобто з 25.11.2013 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України у строк призначеного покарання ОСОБА_3 зарахувати час попереднього ув'язнення, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, з 25.11.2013 року до 11.04.2016 року включно, що складає 4 роки 9 місяців 4 дні.

У зв`язку із зарахуванням строку його попереднього ув`язнення у строк призначеного покарання та фактичним закінченням строку відбування зазначеного покарання, вважати призначене за вироком суду покарання - відбутим.

Запобіжний захід ОСОБА_3 у виді домашнього арешту залишити без змін до набрання вироком законної сили. Вирок в цій частині підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 5542 (п`ять тисяч п`ятсот сорок дві) грн. 20 коп, та у рахунок відшкодування моральної шкоди 20000 (двадцять тисяч) грн.

Речові докази: зрізи вільних кінців нігтьових пластин пальців обох рух ОСОБА_4; зразки волосся ОСОБА_4, змив речовини бурого кольору з місця події; речі ОСОБА_4, а саме: куртка, два светри, кросівки; мікрочастинки з правої та лівої долоні трупа ОСОБА_4, які згідно з квитанцією № 000234 від 20.01.2014 року передані на зберігання до камери схову Бердянського МВ ГУМВС України в Запорізькій області - знищити.

Процесуальні витрати віднести за рахунок держави.

Вирок проголошено та може бути оскаржено до Апеляційного суду Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення усіма учасниками процесу, засудженим в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Суддя О.А. Кошева