Справа № 2-710/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«22 » березня 2010 р. Тернівський районний суд м.Кривого Рогу

у складі:

головуючого, судді - Тарасенко О.В.

при секретарі - Махоні Н.Ю.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритомусудовому засіданні в м. Кривому Розі справу за позовом ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про поновлення на роботі, стягнення середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2008 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ВАТ “ПівнГЗК” про поновлені її на роботі інженером 1-ї категорії природоохоронного та розрахунково-контрольного бюро відділу охорони навколишнього середовища ВАТ «ПівнГЗК» з 8 часовим робочим днем та п’ятиденним робочим тижнем, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди .

В обґрунтування позову зазначила, що з 12 жовтня 1998 року вона працювала на ВАТ «ПівнГЗК» інженером першої категорії відділу охорони навколишнього середовища. Згідно з наказом № 178-к від 28 серпня 2008 року вона була звільнена з роботи по ініціативі адміністрації по пункту 6 ст.36 Кодексу законів про працю України в зв'язку з відмовою працівника від продовження роботи після зміни істотних умов праці.

Наказ про звільнення працівника з роботи та запис у трудовій книжці повинні бути ідентичними. В її трудовій книжці за № 18 зроблений правильний запис «звільнено у зв'язку з відмовою працівника від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці, п.6 ст.36 КЗпІІ України». В той же час запис у наказі № 1 78-к від 28 серпня 2008 року не відповідає запису в трудовій книжці. В наказі взагалі не має вказівки на звільнення її з роботи, а вказано про припинення трудового договору з нею. Наказ про звільнення є незаконним не тільки в зв'язку з невідповідністю запису в наказі та трудовій книжці, але і по суті. З нею був укладений трудовий договір і вона працювала інженером відділу охорони навколишнього середовища згідно штатного розкладу, посадовій інструкції з повним робочим днем тривалістю 8 годин та з п'ятиденним робочим тижнем, вихідні дні субота та неділя. Режими роботи працівників ВАТ «Північний ГЗК» встановлені додатком №1.1.2. до «Правил внутрішнього трудового розпорядку...», затверджених колективним договором на 2007-2008 роки, прийнятого конференцією трудового колективу ВАТ «Північний ГЗК» 10 лютого 2007 року та зареєстрованого Виконкомом Тернівської районної ради від 05 березня 2007 року, реєстраційний № 798. 17 квітня 2008 року Генеральний директор ВАТ «Північний ГЗК» та Голова Профкому прийняли спільну постанову за № 19/83, якою внесли зміни в додаток 1.1.2. «Правил внутрішнього трудового розпорядку...» та в колективний договір, встановивши цією постановою скорочений робочий тиждень та скорочену тривалість робочого дня. Вказана постанова є незаконною і тому не має ніяких правових наслідків і не повинна виконуватися. Відповідно до ст.60 Конституції України ніхто не зобов'язаний виконувати незаконні розпорядження чи накази. Згідно ст.8 Конституції України норми Конституції є нормами прямої дії і повинні застосовуватися безпосередньо під час судового захисту конституційних прав і свобод. Порядок укладення реєстрації, внесення змін та доповнень до колективного договору врегульований КЗпП України. Згідно ст. 17 названого кодексу колективний договір може бути змінений або переглянутий тільки у разі реорганізації підприємства або зміни власника. Цей перелік є вичерпним і ніяких інших підстав для зміни колективного договору чинне законодавство не передбачає. Крім того, зміни або доповнення до чинного колективного договору провадяться у тому самому порядку, як і прийняття колективного договору в цілому. Тобто, зміни повинні бути прийняті на конференції трудового колективу, скликаній в установленому порядку. Директор підприємства та голова профкому без скликання конференції трудового колективу не мають ніяких повноважень приймати постанови про зміни та доповнення колективного договору. В силу ст. 15 КЗпП України колективні договори підлягають обов'язковій реєстрації місцевими органами державної виконавчої влади. При внесенні змін чи доповнень до колективного договору вони відповідно також повинні бути зареєстровані. Колективний договір був зареєстрований Виконкомом Тернівської районної ради в м. Кривому Розі. Спільна постанова про внесення доповнень до колективного договору таку державну реєстрацію не пройшла, і тому вона є не чинною також і з цієї підстави.

На підставі постанови про зміну режиму роботи був виданий наказ №1392 від 23 червня 2008 року, яким внесені зміни до штатного розкладу. Згідно названого наказу було виведено з 29 серпня 2008 року штатну одиницю інженера першої категорії природоохоронного бюро, тобто посаду, на якій вона працювала, а замість неї введено до штатного розкладу таку саму посаду на 0,05 штатної одиниці з тривалістю робочого дня 3 години в день та трьома робочими днями в місяць. При цьому ні посадовою інструкцією, ні названим наказом не змінено її службові обов'язки. Тобто вона повинна була в подальшому виконувати попередні службові обов'язки, які вона раніше виконувала при роботі п'ять робочих днів на тиждень з 8-ми часовим робочим днем. Цей наказ мотивований тим. що на комбінаті впроваджені прогресивні інформаційні технології, що дає можливість скоротити витрати робочого часу. Відповідно до ст.52 Кодексу законів про працю України для працівників встановлений 5-тиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. В силу ст.50 названого кодексу нормальна тривалість робочого часу встановлена 8 годин на день або 40 годин на тиждень. Можливість скорочення тривалості робочого часу передбачена ст.51 КЗпП України. Відповідно до частини 1 цієї статті скорочена тривалість робочого часу законодавчо встановлена для неповнолітніх та для працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці. В силу частини 2 цієї статті підприємство за рахунок власних коштів може встановлювати скорочену тривалість робочого часу для жінок, які мають дітей віком до 14-ти років або дитину-інваліда. Цей перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає. Можливість встановлення неповного робочого часу передбачена також ст.56 Кодексу законів про працю України. Але неповний робочий день або неповний робочий тиждень може встановлюватися лише за угодою між працівником та роботодавцем. Таким чином, підприємство не мало ніяких правових підстав встановлювати їй неповний робочий день та неповний робочий тиждень.

На підставі наказу № 1392 від 23 червня 2008 року було видано також розпорядження №186-к від 26 червня 2008 року, згідно якого було змінено для деяких працівників, в тому числі і для неї, істотні умови праці шляхом встановлення неповного робочого часу з 29 серпня 2008 року - 9 годин на місяць з 3-ма робочими днями в місяць тривалістю по 3 години кожний. Про наступну зміну істотних умов праці працівник повинен був бути ознайомленим особисто під підпис, на що було вказано в п.2.1 розпорядження. До розпорядження доданий лист ознайомлення. Як видно із вказаного документу, з розпорядження про наступну істотну зміну умов праці вона ознайомлена не була. 04 липня 2008 року відповідач видає наказ № 1459, яким вводить до штатного розпису посаду фахівця з управління природокористуванням з повним робочим днем та 5-тиденним робочим тижнем. Тим самим виводиться із штатного розкладу посада інженера, замість неї вводиться посада фахівця з тими самими службовими обов'язками. Перейти на нову посаду фахівця з природокористування їй не було запропоновано, хоча вона була єдиним фахівцем в бюро охорони навколишнього середовища, працювала на вказаній посаді понад 10 років, мала достатній досвід, фахову та спеціальну підготовку. Підприємство мало право змінити назву, посади, яку вона займала, проте вона мала переважне право бути переведеною на нову посаду з тими ж службовими обов'язками.

Таким чином, звільнення її з роботи було проведено з численними порушеннями норм трудового законодавства. Відповідно до ст.235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі та одночасно орган, який розглядає трудовий спір приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Підприємство не надало їй довідку про її середню заробітну плату. В той же час при звільненні їй була виплачена вихідна допомога у розмірі середньомісячної заробітної плати в сумі 2 591 гривня 36 коп. Виходячи із цієї суми її середньоденний заробіток за два попередні місяці, що передували звільненню, складав 123 гривні 40 коп. Вказана сума повинна бути стягнута за весь період вимушеного прогулу, тобто з 29 серпня 2008 року по день винесення рішення по справі.

Незаконним звільненням з роботи їй була спричинена значна моральна шкода, яка полягає у наступному. При звільненні грубо були порушенні її основні трудові права. Вона усе своє свідоме життя працювала, останні 10 років на посаді, з якої вона була звільнена. Звільнення її з роботи потягло за собою втрату нормальних життєвих зв'язків. Праця на ВАТ «Північний ГЗК» була для неї єдиним джерелом отримання прибутку. Втративши роботу і відповідно заробітну плату, вона змушена докорінно змінити весь свій життєвий уклад. Не маючи прибутку, вона змушена зменшити або відмовитися зовсім від придбання будь-яких речей, предметів домашнього вжитку та навіть продуктів харчування. Її моральні страждання поглиблюються від того, що до досягнення пенсійного віку їй залишилося менш ніж 3 роки. Виходячи із конкретних обставин спричинення їй моральної шкоди, керуючись принципами розумності та справедливості, та відповідно до додаткових зусиль, які необхідно їй докласти для нормальної організації свого життя вважає, що відшкодування моральної шкоди, спричиненої їй незаконним звільненням, є адекватним сумі 100 000 гривень.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнала, пояснила, що згідно до ч.3 ст.64 ГК України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників та штатний розклад. Таким чином власник підприємства на правовій основі здійснює зміни в організації виробництва та праці, доцільні до його підприємницької програми. До таких змін , належить впровадження передових методів і технологій, раціоналізація робочих місць, введення нових форм організації праці, та ін.

Ч.3 та ч. 4 ст. 32 КЗпП України передбачено, що у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці працівника при проводженні ним роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. При зміні істотних умов праці (систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу , суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад, та інше) працівник повинен бути повідомленим не пізніше ніж за два місяця. Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за ст.. 6 ст. 36 КЗпП України. Таким чином неповний робочий час може бути встановлений не лише за угодою сторін трудового договору відповідно до ст.. 56 КЗпП України, а й із ініціативи власника у випадку проведення змін в організації виробництва і праці, як зазначено у ч.3 ст.32 КЗпП України. При цьому нижня межа неповного робочого часу, який може запроваджуватися у разі проведення роботодавцем змін в організації виробництва і праці чинним законодавством не передбачено.

Ст.. 14 Закону України «Про колективні договори і угоди» передбачено, що зміни та доповнення до колективного договору протягом строку його дії можуть вноситься за взаємною згодою сторін в порядку визначеному колективним договором.

Пунктом 1.2 колективного договору ВАТ «ПівнГЗК» на 2007-2008 роки укладеним між генеральним директором та об’єднаним представницьким органом профспілкових організацій комбінату, визначено порядок внесення змін до нього, а саме спільні постанови генерального директора та профспілкових комітетів, які підписують генеральний директор та голова профкому. Спільною постановою від 17.04.2008 року № 19/83 були внесені доповнення до колективного договору, а саме : Додаток № 1.1.2 до «Правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників, керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців ВАТ «ПівнГЗК» доповнено новими видами режимів роботи працівників з неповним робочим часом. Зазначені зміни були зареєстровані Виконкомом Тернівської у місті ради за № 934 від 08.08.2008 року і набрала чинності з дня підписання.

Наказом генерального директора ВАТ «ПівнГЗК» від 23.06.2008 року № 1392 «Про зміни в організації виробництва та праці управління комбінату та встановлення неповного робочого часу» у зв’язку з впровадженням новітніх інформаційних технологій та нових методів роботи здійснені зміни в організації виробництва і праці у відділі охорони праці та відділі охорони навколишнього середовища управління комбінату, які призвели до зміни істотних умов праці працівників цих відділів.

Згідно з п.1 та п. 2 наказу № 1392 з 29.08.2008 року із штатного розкладу управління комбінату була виведена посада інженера 1 категорії природоохоронного та розрахунково-контрольного бюро відділу охорони навколишнього середовища

з однозмінним п’ятиденним робочим тижнем (п.45 Додатку №1.1.2 Правил ВТР;

робоче місце № 01330007) та введена посада інженера 1 категорії

природоохоронного та розрахунково-контрольного бюро відділу охорони навколишнього середовища з однозмінним трьохденним робочим тижнем з робочими днями кожного третього тижня місяця: вівторок, середа, п’ятниця і тривалістю зміни 3 години (п.221 Додатку №1.1.2 Правил ВТР; робоче місце №01330009).

Внаслідок вищезазначених змін в організації виробництва і праці змінились істотні умови праці інженера 1 категорії відділу охорони навколишнього середовища, а саме: встановлено неповний робочий час (9 годин на місяць) та новий режим роботи (однозмінний трьохденний з робочими днями вівторок, середа, п’ятниця кожного третього тижня місяця (п. 6 Наказу №1392).

Розпорядженням №186-к від 26.06.2008 р. «Про зміну істотних умов праці працівникам управління комбінату та встановлення неповного робочого часу» позивачці ОСОБА_3, яка займала посаду інженера 1 категорії відділу охорони навколишнього середовища, були змінені з 29.08.2008 р. істотні умови праці, а саме: встановлено неповний робочий час та новий режим роботи. Із даним розпорядженням вона була ознайомлена 27.06.2008 р., про що свідчить її власноручний напис та підпис на листі ознайомлення.

Окрім того, на зворотному боці копії Розпорядження №186-к вона письмово виразила свою відмову від продовження роботи в умовах неповного робочого часу: «Я, ОСОБА_3 не згідна із запропонованим скороченим неповним робочим часом, а саме 9 годин на місяць. 28.08.08 р. Підпис.». Таким чином, твердження позивачки про те. що вона не була ознайомлена із розпорядженням про зміну істотних умов праці, не відповідає дійсності.

У зв’язку з відмовою ОСОБА_3 від продовження роботи після зміни істотних умов праці, відповідно до ч.4 ст. 32 КЗпП України та п.8.2 Наказу №1392, трудовий договір з нею було припинено 28.08.2008 р. за п.6 ст.36 КЗпП України, про що видано наказ № 178-к від 28.08.2008 р. Крім того припинення трудового договору за п.6 ст.36 КЗпП України у зв’язку з відмовою працівника від продовження роботи після зміни істотних умов праці не є звільненням з ініціативи адміністрації, а ст.36 КЗпП передбачені саме підстави припинення трудового договору. Підстав «звільнення» працівника діючий Кодекс законів про працю взагалі не передбачає. У той же час, згідно з Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затв. Наказом Мінпраці, Мінюсту, Мінсоцзахисту України від 28.07.1993 р. №58 (п. «д»: 2.25 - 2.29 ), до трудової книжки вносяться записи саме про звільнення працівника з роботи. Таким чином, як запис у наказі №178-к від 28.08.2008 р., так і запис у трудовій книжці позивачки відповідають вимогам чинного законодавства.

Не відповідає дійсності і ствердження позивача, що об’єм її трудових обов’язків,

передбачених посадовою інструкцією інженера 1 категорії відділу охорони

навколишнього середовища, незважаючи на встановлення неповного робочого часу,

не змінився. Проте, не це відповідає дійсності. Відповідно до штатного розкладу в структурі відділу охорони навколишнього середовища існували два підрозділи: пиловентиляційна служба (2 працівника: начальник служби і провідний інженер) та природоохоронне і розрахунково - контрольне бюро (2 працівника: начальник бюро та інженер 1 категорії). У зв’язку із звільненням з роботи начальника природоохоронного і розрахунково-контрольного бюро ОСОБА_4 (04.07.2008 р.) наказом по комбінату від 04.07.2008 р. №1459 «Про зміни в організації виробництва та праці охорони навколишнього середовища управління комбінату» посада начальника природоохоронного і розрахунково-контрольного бюро (вакансія) була виведена із штатного розкладу та з 07.07.2008 р. введена посада фахівця з управління природокористуванням. Згідно з посадовою інструкцією, затвердженою 10.07.2008 р., до обов’язків фахівця з управління природокористуванням були віднесені частково обов’язки за ліквідованою посадою начальника бюро, частково - за посадою інженера 1 категорії (в частині функцій, які мають виконуватись із застосуванням новітніх інформаційних технологій), а також включені нові обов’язки щодо розробки та впровадження на комбінаті системи природоохоронного менеджменту відповідно до міжнародних стандартів. Кваліфікаційні вимоги за посадою - повна вища технічна освіта (магістр, спеціаліст) за спеціальністю «Екологія» або «Екологія та охорона навколишнього середовища». З 07.07.2007 р. на дану посаду була прийнята ОСОБА_5, яка має кваліфікацію «інженер - еколог» за спеціальністю «екологія та охорона навколишнього середовища» та продовжує навчання в аспірантурі (порівняльно: ОСОБА_3 згідно з дипломом ЛВ №332515 має кваліфікацію «інженер - будівельник» за спеціальністю «промислове та цивільне будівництво»). У той же час чинне законодавств не передбачає обов’язку роботодавця щодо пере працевлаштування працівника, який відмовився від продовження роботи у зв’язку зі зміною істотних умов праці і навпаки, передбачає право роботодавця звільнити такого працівника за п.6 ст. 36 КЗпП України. Тобто, відповідач не зобов’язаний був пропонувати ОСОБА_3 переведення на посаду фахівця з управління природокористуванням, або на будь - яку іншу роботу. Однак, з урахуванням наявних можливостей щодо працевлаштування, позивачці було запропоновано переведення на робітничі посади контролера продукції збагачення ВТК та сторожа УНРП. Від запропонованих робіт вона відмовилась, що підтверджується відповідними актами.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем було дотримано вимог чинного законодавства при звільненні ОСОБА_3 за п.6 ст.36 КЗпП України, вважаємо безпідставними її позовні вимоги щодо поновлення на роботі на посаді інженера 1 категорії відділу охорони навколишнього середовища, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди у розмірі 10 тис. гри.

Вислухавши представників сторін, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає , що в позові необхідно відмовити з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Сторони перебували в трудових відносинах, які регулюються нормами КЗпП України. Позивач, згідно розпорядження № 180 від 12.10.1998 року позивач була прийнята до спеціалізованої промислово-екологічної лабораторії інженером по охороні навколишнього середовища 1 категорії, з наступним переводом до управління комбінату інженером 1 категорії природоохоронного та розрахунково контрольного бюро відділу охорони навколишнього середовища.(а.с.9-10).

Згідно до ч.3 ст.64 Господарського Кодексу України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників та штатний розклад. Таким чином власник підприємства на правовій основі здійснює зміни в організації виробництва та праці, доцільні до його підприємницької програми. До таких змін, належить впровадження передових методів і технологій, раціоналізація робочих місць, введення нових форм організації праці, та ін.

До таких змін, належить впровадження передових методів і технологій, раціоналізація робочих місць, введення нових форм організації праці, та інше.

Проведення власником заходів щодо зміни організації виробництва і праці – це виключне повноваження власника.

10.02.2007 року на конференції трудового колективу ВАТ «ПівнГЗК» був прийнятий колективний договір на 2007-2008 роки між генеральним директором та об’єднаним представницьким органом профспілкових комітетів ВАТ «ПівнГЗК» (надалі Договір) та зареєстрований виконкомом Тернівської районної ради 05.03.2007 року, реєстраційний номер 798 (а.с.28)..

Ст.. 14 Закону України «Про колективні договори і угоди» передбачено, що зміни та доповнення до колективного договору протягом строку його дії можуть вноситься за взаємною згодою сторін в порядку визначеному колективним договором.

Пунктом 1.2 колективного договору ВАТ «ПівнГЗК» на 2007-2008 роки укладеним між генеральним директором та об’єднаним представницьким органом профспілкових організацій комбінату, визначено порядок внесення змін до нього, а саме спільні постанови генерального директора та профспілкових комітетів, які підписують генеральний директор та голова профкому.

Спільною постановою від 17.04.2008 року № 19/83 були внесені доповнення до колективного договору, а саме : Додаток № 1.1.2 до «Правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників, керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців ВАТ «ПівнГЗК» доповнено новими видами режимів роботи працівників з неповним робочим часом. Зазначені зміни були зареєстровані Виконкомом Тернівської у місті ради за № 934 від 08.08.2008 року і набрали чинності з дня підписання. (а.с.11,27).

У зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці, ч.3 та ч. 4 ст. 32 КЗпП України, допускається зміна істотних умов праці працівника при проводженні ним роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. За наявності змін в організації виробництва і праці, за умови додержання процедури зміни суттєвих умов праці, як вона передбачена ст.. 32 КЗпП України, може бути встановлено неповний робочий час за ініціативою роботодавця. У цьому випадку у разі незгоди працівника на продовження роботи в нових умовах трудовий договір припиняється згідно з п. 6 ст. 36 КЗпП України.

Враховуючи те, що в колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих , трудових, соціально-економічних відносин, зокрема режиму роботи , тривалості робочого часу і відпочинку (ст..7 Закону України «Про колективні договори і угоди», при запровадженні неповного робочого часу за ініціативою власника або уповноваженого ним органу колективним договором може бути встановлена нижня межа неповного робочого часу. Навіть тоді , коли законодавство встановлює обов’язкове застосування неповного робочого часу, воне не визначає жорстко його тривалості, а лише передбачає верхню межу його тривалості. Неповний робочий час може встановлюватися на певний період (на визначений строк). У останньому випадку власник не позбавляється права змінити тривалість робочого часу чи змінити його на повний за умови , що на підприємстві , в установі, організації проводяться зміни в організації виробництва і праці, із додержанням відповідної процедури.

Про зміні істотних умов праці (систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад, та інше) працівник повинен бути повідомленим не пізніше ніж за два місяця.

Таким чином неповний робочий час може бути встановлений не лише за угодою сторін трудового договору відповідно до ст.. 56 КЗпП України, а й із ініціативи власника у випадку проведення змін в організації виробництва і праці, як зазначено у ч.3 ст.32 КЗпП України. При цьому нижня межа неповного робочого часу, який може запроваджуватися у разі проведення роботодавцем змін в організації виробництва і праці чинним законодавством не передбачено.

Згідно наказів № 1216 від 30.05.2008 року, № 1217 від 30.05.2008 року, а потім і наказом № 1630 від 29.07.2008 року «Про введення функціональності модулів QM «Керування якістю», PS «Керування проектами», BW «Зберігання даних» 2 фази впровадження інтегрованої системи планування ресурсів підприємства mySAH ERP в промислову експлуатацію» система mySAH ERP введена в експлуатацію та вважається основною системою обліку та звітування , яка функціонує на комбінаті (а.с.114-116)

Наказом генерального директора ВАТ «ПівнГЗК» від 23.06.2008 року № 1392 «Про зміни в організації виробництва та праці управління комбінату та встановлення неповного робочого часу» у зв’язку з впровадженням новітніх інформаційних технологій та нових методів роботи здійснені зміни в організації виробництва і праці у відділі охорони праці та відділі охорони навколишнього середовища управління комбінату, які призвели до зміни істотних умов праці працівників цих відділів. (а.с.12-13).

Згідно з п.1 та п. 2 наказу № 1392 з 29.08.2008 року із штатного розкладу управління комбінату була виведена посада інженера 1 категорії природоохоронного та розрахунково-контрольного бюро відділу охорони навколишнього середовища

з однозмінним п’ятиденним робочим тижнем (п.45 Додатку №1.1.2 Правил ВТР;

робоче місце № 01330007) та введена посада інженера 1 категорії

природоохоронного та розрахунково-контрольного бюро відділу охорони навколишнього середовища з однозмінним трьохденним робочим тижнем з робочими днями кожного третього тижня місяця: вівторок, середа, п’ятниця і тривалістю зміни 3 години (п.221 Додатку №1.1.2 Правил ВТР; робоче місце №01330009).

Внаслідок вищезазначених змін в організації виробництва і праці змінились істотні умови праці інженера 1 категорії відділу охорони навколишнього середовища, а саме: встановлено неповний робочий час (9 годин на місяць) та новий режим роботи (однозмінний трьохденний з робочими днями вівторок, середа, п’ятниця кожного третього тижня місяця (п. 6 Наказу №1392).

Розпорядженням №186-к від 26.06.2008 р. «Про зміну істотних умов праці працівникам управління комбінату та встановлення неповного робочого часу» позивачці ОСОБА_3, яка займала посаду інженера 1 категорії відділу охорони навколишнього середовища, були змінені з 29.08.2008 р. істотні умови праці, а саме: встановлено неповний робочий час та новий режим роботи. Із даним розпорядженням вона була ознайомлена 27.06.2008 р., про що свідчить її власноручний напис та підпис на листі ознайомлення, а також власноручний припис про її незгоду «із запропонованим скороченим робочим часом, а саме 9 годин у місяць». (а.с.29 зворотна сторона, 30).

Тому ствердження позивача та її представника про незаконність спільної постанови від 17.04.2008 року № 19/83 про внесення змін до колективного договору та скорочення робочого часу, а також, що вона не була ознайомлена із розпорядженням про зміну істотних умов праці є безпідставні.

Згідно п.1 та п.2 наказу № 1392 з 29.08.2008 року із штатного розкладу управління комбінату була виведена посада інженера 1 категорії природоохоронного та разрахунково-контрольного бюро відділу охорони навколишнього середовища з однозмінним п’ятиденним робочим тижнем та введена посада інженера 1 категорії природоохоронного та розрахунково-контрольного бюро відділу охорони навколишнього середовища з однозмінним робочим тижнем з робочими днями кожного третього тижня місяця: вівторок, середа, п’ятниця і тривалістю зміни 3 години.

Таким чином змінилися істотні умови праці позивача, якій розпорядженням № 186 від 26.06.2008 року було встановлено неповний робочий час та новий режим роботи.

У зв’язку з відмовою ОСОБА_3 від продовження роботи після зміни істотних умов праці, відповідно до ч.4 ст. 32 КЗпП України та п.8.2 Наказу №1392, трудовий договір з нею було припинено 28.08.2008 р. за п.6 ст.36 КЗпП України, про що видано наказ № 178-к від 28.08.2008 р. та зроблено запис в трудовій книжці позивача «звільнити у зв’язку з відмовою працівника від продовження роботи у зв’язку із зміною істотних умов праці п.6 ст. 36 КЗпП України» (а.с.10,17).

Статтею 36 КЗпП України передбачено підстави саме для припинення трудового договору, а не звільнення працівника, разом з тим Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників , затвердженою наказом № 58 Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту від 28.07.1993 року пунктами «д» 2.25-2.29 до трудової книжки вноситься запис саме про звільнення працівника, а не про припинення трудового договору із посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Тому суд вважає, що запис про звільнення позивача зроблений вірно і відповідає чинному законодавству.

Наказом по комбінату від 04.07.2008 р. №1459 «Про зміни в організації виробництва та праці охорони навколишнього середовища управління комбінату» посада начальника природоохоронного і розрахунково-контрольного бюро (вакансія) була виведена із штатного розкладу та з 07.07.2008 р. введена посада фахівця з управління природокористуванням. (а.с.56).

Позивач у своєму позові стверджує, що була звільнена з ініціативи адміністрації, а при введені посади фахівця з управління природокористуванні та виведення із штатного розкладу посади інженера з одними і тими же службовими обов’язками, відповідач не запропонував їй перейти на посаду фахівця, хоча вона була єдиним фахівцем в бюро охорони навколишнього середовища, працює понад 10 років, має фахову та спеціальну підготовку і таким чином мала переважне право бути переведеною на нову посаду з тими ж службовими обов’язками.

Разом з тим припинення трудового договору за п.6 ст. 36 КЗпП України у зв’язку з відмовою працівника від продовження роботи після зміни істотних умов праці не являється припиненням трудового договору з ініціативи власника і не передбачає обов’язку роботодавця щодо пере працевлаштування працівника, який відмовився від продовження роботи в нових умовах, як це передбачено ст.. 42 КЗпП України в разі скорочення чисельності чи штату у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці, а передбачає право роботодавцю припинити трудовий договір з таким робітником.

Згідно з посадовою інструкцією, затвердженою 10.07.2008 р., до обов’язків фахівця з управління природокористуванням були віднесені частково обов’язки за ліквідованою посадою начальника бюро, частково - за посадою інженера 1 категорії (в частині функцій, які мають виконуватись із застосуванням новітніх інформаційних технологій), а також включені нові обов’язки щодо розробки та впровадження на комбінаті системи природоохоронного менеджменту відповідно до міжнародних стандартів. Кваліфікаційні вимоги за посадою - повна вища технічна освіта (магістр, спеціаліст) за спеціальністю «Екологія» або «Екологія та охорона навколишнього середовища». (а.с.37-41)

В той час як до обов’язків інженера 1 категорії природоохоронного та розрахунково-контрольного бюро відділу охорони навколишнього середовища управління комбінату не входили обов’язки з функціонування в структурних підрозділах системи менеджменту Соціальної відповідальності у відповідності до вимог міжнародного стандарту SA 8000, законодавства України і міжнародних документів в частині захисту від забруднення природного середовища та збереження здоровя людей ; виявлення ризиків для стану навколишнього середовища при реалізації підприємством виробничих програм, проведення розрахунку їх граничних величин; проведення внутрішніх аудитів функціонування системи екологічного управління та виявлення невідповідностей, згідно з вимогами стандарту ДСТУ ISO 14001:2006 у структурних підрозділах; отримання ліцензій на здійснення господарської діяльності , пов’язаної з і збереженням , перевезенням, придбанням, знищенням наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів; передачу ресурсовмісних відходів стороннім організаціям, які мають відповідні ліцензії. Кваліфікаційні вимоги за посадою фахівця – повна вища освіта технічна освіта (магістр, спеціаліст) за спеціальністю «Екологія» або «Екологія та охорона навколишнього середовища» (а.с.37-41), в той час як позивач має повну вищу освіту за спеціальністю «Промислове та цивільне будівництво» (а.с.48), а прийнята 07.07.2007 року на посаду фахівця ОСОБА_5 має кваліфікацію «інженера-еколога» за спеціальністю «екологія та охорона навколишнього середовища» та продовжує навчання в аспірантурі (а.с. 49,50).

Свідок ОСОБА_6, в судовому засіданні пояснив, що він працює з грудня 2007 року начальником відділу охорони навколишнього середовища ВАТ «ПівнГЗК», який раніше складався з двох підрозділів вентиляційної служби та природоохоронного і разрахунково-контрольного бюро. В зв’язку з виходом на пенсію начальника природоохоронного і разрахунково-контрольного бюро, його посада була виведена із штатного розкладу та була введена посада фахівця з управління природокористування на якого було покладено частково обов’язки ліквідованої посади начальника бюро, а також включені нові обов’язки. Після відмови ОСОБА_3 працювати за скороченим робочим часом, їй були запропоновано інші посади, від яких вона відмовилася.

Таким чином відповідач не зобов’язаний був пропонувати ОСОБА_3 посаду фахівця, але не зважаючи на відмову позивача працювати в умовах неповного робочого часу і відсутності зобов’язання відповідача про пере працевлаштування робітника , ОСОБА_3 було запропоновано переведення на різні посади, а саме контролера продукції збагачення ВТК, машиніста конвеєра, сторожа, з повним робочим днем, від яких вона відмовилася (а.с.31-36).

Також необґрунтоване посилення представника позивача на лист заступника Міністра праці та соціальної політики України № 182-22 від 17.03.2009 року, що встановлення працівникові режиму роботи, коли він працює третій тиждень місяця у вівторок, середу і п’ятницю тривалістю зміни по 3 годині , а у інші тижні місяця відпочиває, не вважається роботою на умовах неповного робочого часу та запровадження такого режиму роботи є порушенням законодавства про працю, так як заступник Міністра праці та соціальної політики України не наділиний повноваженнями внесення змін до КзпП України та його тлумачення.

Враховуючи викладене, суд вважає що звільнення позивача здійснено згідно чинного законодавства і підстав для поновлення ОСОБА_3 не має.

В зв’язку з відсутністю підстав для поновлення ОСОБА_3 на роботі в якості інженера 1 категорії природоохоронного та розрахункового бюро відділу охорони навколишнього середовища ВАТ «ПівнГЗК», не підлягають задоволенню також і вимоги про стягнення середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди в зв’язку з незаконним звільненням.

На підставі ст.. 64 ГК України, ст.. 17, 32, 36 КЗпП України, ст.. ст.. 9, 14, 15, 17 Закону України «Про колективні договори та угоди» , керуючись ст.ст.10,27,60, 209, 212 -215, 218 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про поновлення на роботі, стягнення середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди – відмовити в повному обсязі.

Сторони мають право оскаржити рішення подавши на протязі 10 днів з дня проголошення рішення заяву про апеляційне оскарження , та протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження подати апеляційну скаргу в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Тернівський районний суд м. Кривого Рогу.

СУДДЯ: