РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2016 р. Справа № 4/5007/37/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Олексюк Г.Є.

суддів Петухов М.Г.

суддів Сініцина Л.М.

при секретарі судового засідання Вох В.С.

розглянувши апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" на додаткове рішення господарського суду Житомирської області від 09.03.16 р.

у справі № 4/5007/37/12 (суддя Прядко О.В. )

позивач Закрите акціонерне товариство "Спіка" (м.Київ)

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" (с. Кам'яний Брід Коростишівського району)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Комунального підприємства "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради

про витребування майна з чужого незаконного володіння, стягнення збитків та судових витрат

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит"

до Закритого акціонерного товариства "Спіка"

за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні ТОВ "Лабрадорит":

1. Реєстраційної служби Радомишльського районного управління юстиції Житомирської області;

2. Головного управління юстиції у Житомирській області

про визнання права власності на нерухоме майно

позивач - не з"явився

відповідач - не з"явився

треті особи 1,2 - не з"явились

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 14.04.2014 р. у справі №4/5007/37/12 (суддя Прядко О.В.) позов Закритого акціонерного товариства "Спіка" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" про витребування майна задоволено.

Витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" (код ЄДРПОУ 32356128, Житомирська область, Коростишівський район, с. Кам'яний Брід, вул. Зарічна, 6) на користь Закритого акціонерного товариства "Спіка" (м. Київ,пров. Чугуївський, 19 а, код ЄДРПОУ 13677750) об'єкти нерухомого майна, а саме: Будівлю цеху по обробці граніту, літера А, площа - 117,5 кв.м. та Модуль 102х24, літера Б, площа - 2394,2 кв.м., які розташовані за адресою: Житомирська обл., Радомишльський район, с. Потіївка, вул. Радгоспна, 8, що зареєстровані за ТОВ "Лабрадорит" з назвою будівля модульного типу площею 2394,2 кв.м. (літера Б) та будівля пилорами площею 117,5 кв.м. (літера А). Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" (код ЄДРПОУ 32356128, Житомирська область, Коростишівський район, с. Кам'яний Брід, вул. Зарічна, 6) на користь Закритого акціонерного товариства "Спіка" (м. Київ, пров. Чугуївський, 19 а, код ЄДРПОУ 13677750) - 1158,00 грн. судового збору. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Додатковим рішенням господарського суду Житомирської області від 22.04.2014р. стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" (код ЄДРПОУ 32356128, Житомирська область, Коростишівський район, с. Кам'яний Брід, вул. Зарічна, 6) в дохід Державного бюджету України - 3062,00 грн. судового збору.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.06.2014р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" задоволено. Рішення господарського суду Житомирської області від 14.04.2014 р. та додаткове рішення господарського суду Житомирської області від 22.04.2014 р. скасовано. Прийнято нове рішення. В задоволенні позовних вимог Закритого акціонерного товариства "Спіка" про витребування від Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" об'єктів нерухомого майна, а саме: будівель цеху по обробці граніту (літера А), площа - 117,5 кв. м. та Модуль 102х24 (літера Б), площа 2394,2 кв. м., які розташовані за адресою: Житомирська обл., Радомишльський р-н., с. Потіївка, вул. Радгоспна, 8, що зареєстровані за ТОВ "Лабрадорит" за назвою: будівля модульного типу (літера Б) площею 2394,2 кв. м., та будівля пилорами (літера А) - площею 117,5 кв. м. відмовлено.

Позовні вимоги ТОВ "Лабрадорит" про визнання права власності на нерухоме майно - будівлі модульного типу площею 2394,2 кв. м. та пилорами площею 117,5 кв. м, що розташовані за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, с. Потіївка, вул. Радгоспна, 8 задоволено. Визнано право власності на нерухоме майно - будівлі модульного типу площею 2394,2 кв. м. та пилорами площею 117,5 кв. м., що розташовані за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, с. Потіївка, вул.Радгоспна, 8 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит".

Стягнуто з Закритого акціонерного товариства "Спіка" (м. Київ, пров. Чугуївський, 19 а, код ЄДРПОУ 13677750) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" (код ЄДРПОУ 32356128, Житомирська область, Коростишівський район, с. Кам'яний Брід, вул.Зарічна, 6) 4220 грн. за розгляд зустрічних позовних вимог та 4220 грн. за розгляд апеляційної скарги. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства "Спіка" (м. Київ, пров. Чугуївський, 19 а, код ЄДРПОУ 13677750) в дохід Державного бюджету України 3062 грн. судового збору за розгляд позовних вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.09.2014 р. касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Спіка" задоволено. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.06.2014р. зі справи № 4/5007/37/12 скасовано. Рішення господарського суду Житомирської області від 14.04.2014р. та додаткове рішення господарського суду Житомирської області від 22.04.2014р. у справі № 4/5007/37/12 залишено в силі. Здійснено поворот виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 17.06.2014р. зі справи №4/5007/37/12 у частині стягнення з закритого акціонерного товариства "Спіка" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" 4220,00 грн. за розгляд зустрічних позовних вимог та 4220,00 грн. за розгляд апеляційної скарги, а також в частині стягнення з Закритого акціонерного товариства "Спіка" в доход державного бюджету України 3062,00 грн. судового збору за розгляд позовних вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння, - у разі подання Закритим акціонерним товариством "Спіка" суду відповідних заяви та довідки. Повернуто Закритому акціонерному товариству "Спіка" з державного бюджету України зайво сплачену суму судового збору у розмірі 1688,00 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят вісім грн. 00коп.), сплаченого за квитанцією від 07.07.2014р. № 20562653. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" на користь Закритого акціонерного товариства "Спіка" 4220,00 грн. судового збору за розгляд касаційної скарги.

Додатковим рішенням господарського суду Житомирської області від 09.03.2016 р. у справі № 4/5007/37/12 заяву Закритого акціонерного товариства "Спіка" від 03.02.2016 вих. 3/2-1 задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" (12511, Житомирська область, Коростишівський район, с. Кам'яний Брід, вул. Зарічна, 6, код ЄДРПОУ 32356128) на користь Закритого акціонерного товариства "Спіка" (03058, м. Київ, пров. Чугуївський, 19 а, код ЄДРПОУ 13677750) 596,57 грн. судових витрат. В іншій частині заяви відмовлено.

Задовольняючи частково заяву Закритого акціонерного товариства "Спіка", місцевий господарський суд керувався ст.ст. 44, 49, п. 2 ч. 1 ст. 88 Господарського процесуального кодексу України, ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", п.п. 8 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції Закону на час подачі скарг), ст. 8 Закону України "Про Держаний бюджет України на 2013 рік", п. 4.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" та прийшов до висновку, що витрати у розмірі 309,81 грн. є обґрунтованими та підтверджені належними доказами, які знаходяться в матеріалах справи, господарський суд при винесенні рішення від 14.04.2014р. та додаткового рішення від 22.04.2014р. у справі № 4/5007/37/12 помилково залишив їх нерозподіленими між сторонами та не поклав обов'язок щодо їх відшкодування на відповідача у відповідності до ст. 49 ГПК України у зв'язку з задоволенням позову ЗАТ "Спіка".

Крім того,оскільки постановою Вищого господарського суду України від 25.12.2013р. в частині однієї вимоги скасовано постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.10.2013р. у даній справі та ухвалу господарського суду Житомирської області від 30.08.2013р., з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у зв'язку з розглядом апеляційної та касаційної скарг у розмірі 286,76 грн. (143,38 за подачу апеляційної скарги + 143,38 за подачу касаційної скарги). Враховуючи викладене та зважаючи, що у резолютивній частині рішення від 14.04.2014р. господарським судом не вирішено питання щодо розподілу судових витрат в повному обсязі, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви ЗАТ "Спіка" від 03.02.2016р. вих. 3/2-1 та про необхідність прийняття додаткового рішення у справі №4/5007/37/12 про повернення позивачу 596,57 грн судових витрат (286,76грн. + 309,81грн.). В іншій частині в задоволенні заяви місцевий господарський суд відмовив за безпідставністю, оскільки в частині розподілу судового збору 85,00 грн. + 1073 грн. питання вирішено в рішення від 14.04.2014р., що випливає зі змісту додаткового рішення від 22.04.2014р. у справі № 4/5007/37/12.

Не погодившись із вищезазначеним додатковим рішенням, відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) Товариство з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення господарського суду Житомирської області від 09.03.2016 р. в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" 596,57 грн. судових витрат та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити Закритому акціонерному товариству "Спіка" в стягненні судових витрат, в іншій частині додаткове рішення залишити без змін.

В обґрунтування апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" зазначило, що судом було грубо порушено норми процесуального права, а саме ст. 88 ГПК України, ст.50, ст.51 ГПК України, п.14 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення № 6 від 23.03.2012 р." щодо строку на винесення додаткового рішення.

Вказує, що рішення у справі про витребування майна було винисено господарським судом Житомирської області 14.04.2014 р., а заява про видачу наказу від ЗАТ "Спіка" надійшла 04.02.2016 р., тобто майже через два роки після винесення основного рішення у справі.

Зауважив, що судом неправомірно в порушення норм ст. 44 та ст.49 ГПК України стягнуто судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 143,38 грн. та касаційної скарги у розмірі 143,38 грн.

Звертає увагу,що позивач подав заяву не про постановлення додаткового рішення,а про видачу судового наказу .

Просить скасувати додаткове рішення господарського суду Житомирської області від 09.03.2016 р. в частині стягнення з ТОВ "Лабрадорит" 596,57 грн. судових витрат та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити ЗАТ "Спіка" в стягненні судових витрат, в іншій частині додаткове рішення залишити без змін.

У судове засідання сторони не з"явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином та заздалегідь, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (т.10, а.с. 95-98,105).

Від ЗАТ « Спіка» надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній зазначає,що додаткове рішення винесено без порушень законодавства ,а тому відсутні підстави для його скасування.(т.10,а.с.84)

В подальшому від ЗАТ "Спіка" повернувся поштовий конверт з відміткою "за закінченням встановленого терміну зберігання" ( т.10,а.с. 104).

Пунктом 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" встановлено, що розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Пункт 3.9.1. вказаної Постанови передбачає, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Від третьої особи - Головного територіального управління юстиції у Житомирській області надійшов лист ( вх.12472/16 від 10.05.2016р.), згідно якого просить розглядати апеляційну скаргу у відсутності представника управління, покликається на розсуд суду щодо заявлених вимог скаржника (т.10, а.с. 99).

Від ТОВ « Лабрадорит» надійшла телеграма,відповідно якої вони просять розглядати справу без участі їх представника (т.10,а.с.106)

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки сторони, треті особи належним чином повідомлялись про час та місце апеляційного перегляду справи, враховуючи обмеженість строків вирішення спору, явка сторін, третіх осіб обов'язковою не визнавалась, судова колегія не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та визнала за можливе розглянути справу у їх відсутність.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Вивчивши матеріали апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ТОВ "Лабрадорит" не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 88 ГПК України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо:1) з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення;2) не вирішено питання про розподіл судових витрат або про повернення судового збору з бюджету.

Додаткове рішення, ухвала можуть бути оскаржені в установленому порядку.

Пунктом 4.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21 лютого 2013р.» Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» визначено , якщо господарський суд не прийняв рішення щодо розподілу судового збору або інших судових витрат чи про повернення судового збору з державного бюджету України, то за заявою сторони або прокурора, який брав участь у судовому процесі, а також з власної ініціативи він на підставі статті 88 ГПК має право прийняти додаткове рішення (ухвалу, постанову) зі справи, яким вирішити відповідне питання.

Таке рішення (ухвалу, постанову) може бути прийнято з питань розподілу сум судового збору або їх повернення і в тому разі, якщо відповідна вимога у розгляді справи з якихось причин не заявлялася

Як вбачається з матеріалів справи, рішення господарського суду Житомирської області від 14.04.2014р. та додаткове рішення від 22.04.2014р. у справі № 4/5007/37/12 були прийняті за наслідком розгляду вимоги немайнового характеру (витребування майна з чужого незаконного володіння).

В процесі розгляду справи в судовому засіданні розглядалось також питання відшкодування понесених стороною, у зв'язку зі зверненням до суду, судових витрат, в результаті чого судом зроблено висновок про правомірність стягнення останніх у розмірі 1158,00 грн з відповідача, внаслідок задоволення позову.

Відповідно до ст. 84 ГПК України, в резолютивній частині рішення суду вказується про розподіл всіх господарських витрат між сторонами, понесених в результаті розгляду спору.

Статтею 44 ГПК України визначено склад судових витрат. До судових витрат відносяться судовий збір , суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов'язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи.

Колегія суддів констатує, що витрати у розмірі 309,81 грн, що пов'язані з наданням для огляду в судовому засіданні матеріалів інвентарної справи, які були необхідні суду для встановлення факту тотожності об'єктів: будівлі цеху по обробці граніту (літера А) площа - 117,5 кв. м, будівлі пилорами (літера А) - площею 117,5 кв. м, які розташовані за адресою: Житомирська обл., Радомишильський р-н., с. Потіївка, вул. Радгоспна, 8 та будівлі Модуль 102х24 (літера Б) - площа 2394,2 кв. м, будівлі модульного типу (літера Б) - 2394,2 кв. м, які розташовані за адресою: Житомирська обл., Радомишильський р-н., с. Потіївка, вул. Радгоспна, 8, є іншими господарськими витратами, що понесені позивачем з вини відповідача, оскільки саме дії останнього стали підставою для звернення ЗАТ "Спіка" до суду для вирішення спору, що потягло для позивача додаткові витрати, пов'язані з її розглядом, та незалежно від обов'язку надання матеріалів інвентаризаційної справи згідно вимоги суду чи за власною ініціативою для повного встановлення всіх обставин справи в їх сукупності.

Доказом фактичного понесення вказаних витрат є рахунок-фактура № 128 від 18.03.2014р. та квитанція № КР-160/1 від 18.03.2014р. ( т.6 ,а.с. 155б )

При винесенні рішення від 14.04.2014р. та додаткового рішення від 22.04.2014р. у справі № 4/5007/37/12 господарський суд помилково залишив їх нерозподіленими між сторонами та не поклав обов'язок щодо їх відшкодування на відповідача у відповідності до ст. 49 ГПК України у зв'язку з задоволенням позову ЗАТ "Спіка".

Враховуючи все вищевикладене суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що витрати у розмірі 309,81грн. є обґрунтованими та підтверджені належними доказами, які знаходяться в матеріалах справи.

Крім того, мають місце інші судові витрати, питання розподілу яких не було вирішено господарським судом при прийнятті рішення від 14.04.2014р. за результатами розгляду справи № 4/5007/37/12.

Як вбачається, з тексту описової частини рішення господарського суду Житомирської області від 14.04.2014р. у справі № 4/5007/37/12 - 30.08.2013р. господарським судом у даній справі було винесено ухвалу, якою відмовлено ЗАТ "Спіка" в задоволенні клопотання про зняття запобіжних заходів; залишено без змін ухвалу господарського суду від 23.03.2012р. у справі №4/5007/26/12-П про вжиття запобіжних заходів - накладення арешту на майно, яке складається з будівлі модульного типу (літера "Б" площею 2394,2 кв.м) та будівлі пилорами (літера "А" площею 117,5 кв.м), що знаходяться за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, с. Потіївка, вул. Радгоспна, 8; відмовлено ЗАТ "Спіка" в задоволенні клопотання про проведення судової будівельно-технічної експертизи стану будівлі цеху по переробці граніту; залишено без розгляду клопотання ЗАТ "Спіка" про проведення судової будівельно-технічної експертизи від 30.05.2012р.; зупинено провадження у даній справі №4/5007/37/12 до вирішення Радомишльським районним судом Житомирської області пов'язаної з нею справи №2/620/375/12а/6128/13.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.10.2013р. у даній справі апеляційне провадження за апеляційною скаргою Закритого акціонерного товариства "Спіка" в частині оскарження ухвали господарського суду Житомирської області від 30.08.2013р. у справі №4/5007/37/12 про відмову в задоволенні клопотання №30/11-1 від 30.11.2012р. про проведення судової будівельно-технічної експертизи припинено; ухвалу господарського суду Житомирської області від 30.08.2013р. в частині відмови в задоволенні клопотання про зняття запобіжних заходів і залишення без змін ухвали господарського суду від 23.03.2012р. у справі №4/5007/26/12-П про вжиття запобіжних заходів та в частині зупинення провадження у справі №4/5007/37/12 до вирішення Радомишльським районним судом Житомирської області пов'язаної з нею справи №2/620/375/12а/6128/13 залишено без змін, а апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Спіка" без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.12.2013р. касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Спіка" задоволено частково; постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.10.2013р. у даній справі та ухвалу господарського суду Житомирської області від 30.08.2013р. скасовано частково в частині зупинення провадження до вирішення Радомишльським районним судом Житомирської області справи №2/620/375/12а/6128/13; справу №4/5007/37/12 направлено на розгляд до господарського суду Житомирської області; в решті вказану ухвалу господарського суду Житомирської області від 30.08.2013р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.10.2013р. у справі № 4/5007/37/12 залишено без змін.

Відповідно до п. 4.8 постанови Пленуму ВГС України від 21.02.2013р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у частині сьомій статті 106 ГПК або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу з числа зазначених у частині четвертій статті 111-13 ГПК з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідних апеляційної та/або касаційної скарг, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами статті 49 ГПК.

Згідно тексту рішення від 14.04.2014р. та додаткового рішення від 22.04.2014р. у справі № 4/5007/37/12, судом не було вирішено питання щодо розподілу сум судового збору, пов'язаного з розглядом апеляційної та касаційної скарг на ухвалу господарського суду Житомирської області від 30.08.2013р.

Так, в матеріалах справи № 4/5007/37/12 є квитанції від 04.09.2013р. та від 01.11.2013р. про сплату позивачем судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду у розмірі 573,50 грн та касаційної скарги у розмірі 802,90 грн.(т.4,а.с.211, т.5,а.с.8 )

Колегія суддів, перевіривши розрахунок розміру судового збору, у зв'язку з подачею у 2013 році апеляційної і касаційної скарг на ухвали суду, зазначає, що він складав 573,50 грн. (1147грн.х0,5). Тобто при зверненні до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на ухвалу господарського суду позивач мав сплатити 573,50 грн судового збору.

Як зазначалось вище, враховуючи, що в процесі розгляду справи питання про розподіл 1147,00 грн судового збору за подачу апеляційної і касаційної скарг на ухвалу суду не було вирішено судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи № 4/5007/37/12, суд правомірно прийняв додаткове рішення в цій частині.

Сума судового збору, що підлягає відшкодуванню, обрахована з урахуванням пропорційності задоволених вимог та розрахована наступним чином: за подачу апеляційної (касаційної) скарги: 573,50 (суд. збір) / 4 (кількість заявлених у скарзі вимог) = 143,38 грн (суд. збір за 1 вимогу).

Таким чином, оскільки постановою Вищого господарського суду України від 25.12.2013р. в частині однієї вимоги скасовано постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.10.2013р. та ухвалу господарського суду Житомирської області від 30.08.2013р. у даній справі, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у зв'язку з розглядом апеляційної та касаційної скарг у розмірі 286,76 грн (143,38грн. за подачу апеляційної скарги + 143,38грн. за подачу касаційної скарги).

Колегія суддів вважає вірним висновок місцевого господарського суду щодо часткового задоволення заяви ЗАТ "Спіка" від 03.02.2016р. вих. 3/2-1 та про необхідність прийняття додаткового рішення у справі №4/5007/37/12 про стягнення на користь позивача 596,57 грн., в іншій частині суд правомірно відмовив позивачу у стягненні судоих витрат, оскільки в частині розподілу судового збору 85,00 грн + 1073 грн питання вирішено в рішенні від 14.04.2014р., що випливає зі змісту додаткового рішення від 22.04.2014р. у справі № 4/5007/37/12.

Щодо доводів скаржника про те, що заявником пропущений строк для звернення із заявою про винесення додаткового рішення, колегія суддів відзначає таке.

Так, відповідно до п.14 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення", вбачається, що ГПК не встановлює будь-яких обмежень строків подання заяв про прийняття додаткового рішення, виправлення чи роз"яснення його. Тому при розгляді цих заяв господарським судам слід керуватися тими статтями ГПК, які регламентують відповідні строки основного рішення.Відтак,посилання скаржника на ст. 111-17 ГПК України,яка встановлює строк подання заяви про перегляд судових рішень Верховним судом Україниє неправомірним.

З огляду на зазначене, колегія суддів констатує, що доводи скаржника щодо пропущеного строку для звернення із заявою про винесення додаткового рішення є помилковими .

Щодо доводів скаржника , що заявник з заявою про видачу додаткового рішення не звертався, а подав заяву про видачу судового наказу, Рівненський апеляційний господарський суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ЗАТ "Спіка" звернувся з заявою від 03.02.2016р. вих. 3/2-1 про видачу наказу на примусове стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" (т. 10,а.с.13 ) сплаченого судового збору та судових витрат в сумі 1686 грн.21 коп., що становить різницю між 2844,21 грн. і 1158 грн. та невраховані судом.

Згідно заяви, позивач покликається на п.2 ч.1 ст. 88 ГПК України, відповідно якої господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, зокрема, якщо не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету .

Крім того,заява містить і покликання на ст.49 ГПК України,яка регулює розподіл господарських витрат.

Дану заяву суд першої інстанції розцінив як заяву про винесення додаткового рішення по справі, з чим погоджується апеляційний господарський суд і не вбачає у цьому порушень процесуального права .

Тому, виходячи з наведеного в сукупності та враховуючи, що доводами апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інстанції не спростовано, обставин, які відповідно до статті 104 ГПК України є підставами для скасування додаткового рішення суду першої інстанції в порядку статей 33, 34 ГПК України заявником не доведено, а оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим, таким, що прийняте у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та матеріалами справи, апеляційний господарський суд підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачає.

Керуючись ст.ст. 49,99,101,103,105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Додаткове рішення господарського суду Житомирської області від 09.03.2016р. у справі № 4/5007/37/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Сініцина Л.М.