Справа № 646/12954/14-к Пр.№ 1-кп/646/38/2016

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ХАРКОВА

УХВАЛА

про продовження строку тримання під вартою

25.04.16 року м.Харків

Червонозаводський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого судді - Салайчук С.М.,

за участю секретаря - Сімоненко К.Ю.,

прокурора - Сльоти Є.С.,

захисника - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши питання щодо продовження строку тримання під вартою в кримінальному провадженні відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.307, ч.2 ст.307, ч.2 ст.309 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В ході судового засідання з розгляду вищевказаного кримінального провадження прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 строку тримання під вартою. Прокурор просив продовжити дію запобіжного заходу, посилаючись на те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на даний час продовжують існувати.

Захисник та обвинувачений заперечували проти продовження запобіжного заходу, посилаючись на те, що клопотання прокурора є необгрунтованим.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження, приходить до наступного висновку.

У відповідності до положень ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід відносно обвинуваченого. Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Дослідивши матеріали наданого кримінального провадження, суд вбачає наявність розумної підозри відносно обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому державним обвинуваченням злочину. При цьому суд, ґрунтуючись на принципі презумпції невинуватості, не ставить ціллю передбачити можливе покарання за інкриміноване обвинуваченому діяння.

Вирішуючи питання про наявність чи відсутність підстав для продовження обраного запобіжного заходу, суд виходить з того, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, за які передбачено покарання до 10 років позбавлення волі, стан його здоров'я не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув'язнення, при цьому обвинувачений офіційно не працевлаштований, а тому не має законних джерел існування, неодноразово судимий, судимість за вчинення корисливого злочину не погашена, оскільки покарання у вигляді громадських робіт не відбуте, у зв'язку з чим суд вважає, що ОСОБА_2 може продовжити злочинну діяльність чи ухилитися від суду, чим перешкоджати встановленню істини по справі.

Крім того, стійкі соціальні зв'язки, на які посилається сторона захисту, в судовому засіданні відповідно до ст.22 КПК України не обґрунтовані, оскільки обвинувачений неодружений та дітей не має. Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 строк тримання під вартою.

Разом з тим, виходячи з принципів, закріплених в ст..5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, суд, продовжуючи ОСОБА_2 запобіжний захід, обраний в ході досудового розслідування, вважає за необхідне періодично, але не рідше, ніж раз на два місяці переглядати питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.

Крім того, обвинувачений або застводавець не позбавлені права внести заставу, розмір якої визначений ухвалою слідчого судді від 13.10.2014р.

Керуючись ст..5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, главою 18, ст.ст. 54, 52, 331 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_2, до 23 червня 2016 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: С.М. Салайчук