ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
21 березня 2012 року 10:48 № 2а-1403/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Савченко А.І., при секретарі Литовці Ю.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом в інтересах держави в особіЗаступника прокурора м. Києва Державного комітету України із земельних ресурсів, Міністерства культури і туризму України
доКиївської міської ради
треті особиТовариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Міжнародної спілки українських підприємців», Міністерство регіонального розвитку та будівництва України, ОСОБА_1
про визнання протиправними та скасування рішень,
за участю представників сторін:
від прокуратури –ОСОБА_2,
від позивача 1 –не з'явився,
від позивача 2 –не з'явився,
від відповідача –ОСОБА_3,
від третьої особи 1 –ОСОБА_4,
від третьої особи 2 –не з'явився,
третя особа –ОСОБА_1,
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 21 березня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Заступник прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Державного комітету України із земельних ресурсів (далі по тексту - позивача 1, ДКУ із земельних ресурсів) та Міністерства культури і туризму України (далі по тексту –позивач 2, Мінкультури України) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (далі по тексту –відповідач, КМР), треті особи –Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Міжнародної спілки українських підприємців»(далі по тексту –третя особа 1, ТОВ «ТД МСУП»), Міністерство регіонального розвитку та будівництва України (далі по тексту –третя особа 2), ОСОБА_1 (далі по тексту –третя особа 3, ОСОБА_1Ю.), в якому просив визнати протиправними та скасувати рішення КМР від 07.07.2005р. №609/3185 «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Міжнародної спілки українських підприємців»земельних ділянок для будівництва житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями, приміщеннями соціальної сфери та підземним паркінгом на вул. Пирогова та вул. Богдана Хмельницького, 2/37 літ. «Б»у Шевченківському районі м. Києва»та від 08.02.2007р. №122/783 «Про поновлення договору оренди земельної ділянки від 09.11.2005р. №91-6-00513 та продаж цієї земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Міжнародної спілки українських підприємців»для будівництва житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями, приміщеннями соціальної сфери та підземним паркінгом на вулицях Пирогова та ОСОБА_5, 2/37 (літ. «Б») у Шевченківському районі м. Києва».
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 3 березня 2011 року задоволено клопотання заступника прокурора м. Києва про поновлення строку звернення до адміністративного суду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до судового розгляду на 18 березня 2011 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2011 року задоволено клопотання представника Київської міської ради та зупинено провадження у справі до 2 червня 2011 року.
2 червня 2011 року розгляду справи не відбувся у зв'язку з перебуванням її на розгляді у Київському апеляційному адміністративному суді.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2011 року задоволено клопотання Заступник прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Державного комітету України із земельних ресурсів та Міністерства культури і туризму України про забезпечення адміністративного позову та заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Міжнародної спілки українських підприємців»вчиняти будь-які дії з земельною ділянкою площею 0, 23 га на вулицях Пирогова та ОСОБА_5, 2/37 літ. «Б» у Шевченківському районі м. Києва.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2012 року відкладено розгляд справи на 13 лютого 2012 року в зв’язку з витребуванням матеріалів кадастрової справи.
У зв'язку з ненаданням відповідачем витребуваних судом документів в судовому засіданні 13 лютого 2012 року оголошено перерву до 22 лютого 2012 року.
У судовому засіданні, призначено на 22 лютого 2012 року, судом оголошено перерву до 7 березня 2012 року в зв’язку з задоволенням клопотання представника позивача 1 про ознайомлення з матеріалами справи.
У судовому засіданні 7 березня 2012 року судом оголошувалась перерва до 13 березня 2012 року та 21 березня 2012 року в зв’язку з необхідністю отримання додаткових доказів у справі.
В судовому засіданні 21 березня 2012 року представник прокуратури м. Києва та третя особа 3 позовні вимоги підтримали. Представники відповідача та третьої особи 1 проти задоволення позову заперечували з підстав, викладених в запереченнях та поясненнях, приєднаних до матеріалів справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Київської міської ради від 07.07.2005р. №609/3185 «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Міжнародної спілки українських підприємців»земельних ділянок для будівництва житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями, приміщеннями соціальної сфери та підземним паркінгом на вул. Пирогова та вул. Богдана Хмельницького, 2/37 літ. «Б»у Шевченківському районі м. Києва»затверджено проект відведення земельних ділянок Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Міжнародної спілки українських підприємців»та передано, за умови виконання пункту 4 цього рішення, земельні ділянки загальною площею 0,23 га для будівництва житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями, приміщеннями соціальної сфери та підземним паркінгом на вул. Пирогова та вул. Богдана Хмельницького, 2/37 літ. «Б»у Шевченківському районі м. Києва.
Рішенням Київської міської ради від 08.02.2007р. №122/783 «Про поновлення договору оренди земельної ділянки від 09.11.2005р. №91-6-00513 та продаж цієї земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Міжнародної спілки українських підприємців»для будівництва житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями, приміщеннями соціальної сфери та підземним паркінгом на вулицях Пирогова та ОСОБА_5, 2/37 (літ. «Б») у Шевченківському районі м. Києва»поновлено строком на 1 рік договір оренди земельної ділянки від 09.11.2005р. №91-6-00513, укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Міжнародної спілки українських підприємців»на підставі рішення Київської міської ради від 07.07.2005р. №609/3185, вирішено продати Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Міжнародної спілки українських підприємців»земельну ділянку площею 0,1119 га для будівництва житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями, приміщеннями соціальної сфери та підземним паркінгом на вулицях Пирогова та ОСОБА_5, 2/37 (літ. «Б») у Шевченківському районі м. Києва та затверджено умови продажу вказаної земельної ділянки.
Звертаючи до суду з позовом про визнання протиправними та скасування вказаних рішень Київської міської ради, позивачі посилаються на те, що земельні ділянки площею 0,11 га та 0,12 га передані ТОВ «ТД МСУП»для будівництва житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями, приміщеннями соціальної інфраструктури та підземним паркінгом на вул. Пирогова та вул. Б. Хмельницького, 2/37 літ. «Б»у Шевченківському районі м. Києва з порушенням статті 123 Земельного кодексу України, оскільки проект відведення названих земельних ділянок не був погоджений органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами та органом архітектури та охорони культурної спадщини.
Окрім того, відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 16.07.1979р. №920 та розпорядження Київської міської державної адміністрації від 16.05.2002р. №979 надані земельні ділянки належать до центрального історичного ареалу міста та входять до зони регулювання забудови першої категорії, а тому у відповідності до пункту 19 статті 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини»програми та проекти містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, будівельних, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам'ятках національного значення, їх територіях, у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програми і проектів, реалізація яких може позначитися на об'єктах культурної спадщини, підлягають погодженню центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.
Проте, проект відведення земельних ділянок, наданих оскаржуваним рішенням, погоджений названим органом не був.
З огляду на те, що рішення Київської міської ради від 08.02.2007р. №122/783 є похідним від рішення Київської міської ради від 07.07.2005р. №609/3185 та винесено без виконання всіх вимог земельного та містобудівного законодавства, а тому також винесене без дотриманням відповідних норм, що є підставою для його скасування.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням вищезазначених вимог, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.
Статтею 14 Конституції України встановлено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 2 Земельного кодексу України (тут і далі редакція, чинна на момент виникнення спірних правовідносин) земельні відносини –це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб’єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.
Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування (частина 2 статті 5 Конституції України).
Згідно частини 2 статті 140 Конституції України особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.
Так, відповідно до статті 6 Закону України «Про столицю України місто-герой Київ»місцеве самоврядування у м. Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні в м. Києві ради та їх виконавчі органи. Місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні відповідним радам у частині повноважень, делегованих їм відповідними радами.
Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»вирішення відповідно до Закону питань земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засідань сільських, селищних, міських рад.
Положеннями статті 9 Земельного кодексу України передбачено, що розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок відноситься до повноважень Київської міської ради, крім того, відповідно до пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні ради.
Механізм оформлення прав на землю юридичними особами визначено статтями 82, 92, 116, 123 та 124 Земельного кодексу України.
Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Положеннями статті 123 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення від 07.07.2005р. №609/3185) закріплено, що надання земельних ділянок комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.
Частина 6 статті 123 Земельного кодексу України також передбачала, що проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.
На підтвердження дотримання вимог приведеної вище норми права, суду надані наступні документи:
- висновок Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища КМДА від 17.12.2004р. №19-12782;
- лист ДП «Інститут генерального планування міста Києва»ВАТ «Київпроект»від 21.11.2003р. №689;
- лист Головного державного санітарного лікаря м. Києва від 24.05.2004р. №3549;
- лист Управління охорони навколишнього природного середовища виконавчого органу КМР (КМДА) від 22.06.2004р. №071/04-4-19/1811;
- лист Управління охорони навколишнього природного середовища виконавчого органу КМР (КМДА) від 10.06.2004р. №071/07-7-10/1810;
- лист Головного управління культури, мистецтв та охорони культурної спадщини КМДА від 05.07.2004р. №001-09/2407;
- висновок Київського міського головного управління земельних ресурсів від 19.01.2005р. №02-09-3/73;
- містобудівне обґрунтування визначення параметрів окремого об’єкта містобудування «Центру містобудування та архітектури»Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища КМДА від 19.11.2004р.
Як вбачається з висновку Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища КМДА від 17.12.2004р. №19-12782 названим органом погоджено надання земельної ділянки в короткострокову оренду. Аналогічний висновок міститься і в листі Головного державного санітарного лікаря м. Києва від 24.05.2004р. №3549 та у висновку Київського міського головного управління земельних ресурсів від 19.01.2005р. №02-09-3/73.
Разом з тим, з листа Головного управління культури, мистецтв та охорони культурної спадщини КМДА від 05.07.2004р. №001-09/2407 судом встановлено, що зазначений орган не заперечує проти відведення земельної ділянки, проте зазначає, що проект відведення земельної ділянки (попереднього погодження місця розташування об’єкта) повинен відповідати вимогам законів України «Про землеустрій», «Про охорону земель»з наступним його погодженням в Головному управлінні культури, мистецтв та охорони культурної спадщини КМДА відповідно до Земельного кодексу України (статті 123, 124, 150).
Жодних документів на підтвердження виконання наведеної вимоги та погодження в названому управлінні проекту відведення земельної ділянки відповідачем суду не надано.
Суд звертає увагу на те, що механізм погодження проекту відведення земельної ділянки природоохоронними органами визначений Порядком погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженим наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05.11.2004р. №434 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.11.2004р. за №1470/10069.
Так, пунктом 1.2. названого Порядку закріплено, що він поширюється на Мінприроди України, утворені в його складі урядові органи державного управління, спеціально уповноважений орган виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища в Автономній Республіці Крим, територіальні органи та спеціальні підрозділи (далі - природоохоронні органи).
Проте, як вбачається з матеріалів справи проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджений Управлінням охорони навколишнього природного середовища виконавчого органу КМР (КМДА) –лист від 10.06.2004р. №071/07-7-10/1810, а не Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в м. Києві Міністерства охорони навколишнього природного середовища України.
Належних та допустимих доказів, а також обґрунтування правомірності такого погодження відповідачем не надано.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, земельні ділянки, надані ТОВ «ТД МСУП»оскаржуваним рішенням Київської міської ради від 07.07.2005р. №609/3185, належать до центрального історичного ареолу міста та входять до зони регулювання забудови першої категорії відповідно до розпорядження КМДА від 17.05.2002р. №979 «Про внесення змін та доповнень до рішення Київської міської ради народних депутатів від 16.07.1979р. №920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників зон охорони пам’яток історії та культури м. Києва».
Так, згідно з пунктом 28 частини 1 статті 5 Закону України «Про охорону культурної
спадщини»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) погодження проектів відведення та надання земельних ділянок, у тому числі тих, що призначаються для сільськогосподарських потреб, погодження зміни землевласника, землекористувача на території пам'яток та в їх охоронних зонах, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць належить до повноважень центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, яким є Міністерство культури України (раніше - Міністерство культури і туризму України, Міністерство культури і мистецтв України). Ці повноваження можуть бути делеговані органам охорони культурної спадщини нижчого рівня.
На виконання вказаної норми Закону України «Про охорону культурної
спадщини»Міністерством культури і мистецтв України прийнято наказ від 16.02.2005р. №86 «Про делегування повноважень з надання висновків щодо відведення земельних ділянок». Згідно з зазначеним наказом функції Міністерства культури і мистецтв України з надання висновків щодо погодження проектів відведення та надання земельних ділянок, у тому числі тих, що призначаються для сільськогосподарських потреб, а також погодження змін землевласника, землекористувача земельних ділянок, розташованих на територіях пам'яток національного значення, їх зонах охорони, в історичних ареалах міст та селищ, занесених до Списку історичних населених місць України, та охоронюваних археологічних територіях покладені на Державну службу охорони культурної спадщини (пізніше - Державну службу з питань національної культурної спадщини).
Пунктом 23 Положення про Державну службу з питань національної культурної спадщини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.03.2006р. №336 (діючого на момент виникнення спірних відносин), визначено, що Державна служба у межах повноважень, наданих Міністерством, погоджує проекти відведення земельних ділянок в межах території, на якій розташовані пам’ятки, та в їх охоронних зонах, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць.
Земельні ділянки по вул. Пирогова/ОСОБА_5, 2/37, літ. «Б»згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002р. №979 «Про внесення змін та доповнень до рішення Виконкому Київської міської ради народних депутатів від 16.07.1979р. № 920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам'яток історії та культури в м. Києві», а також «Генерального плану м. Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року», затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002р. №370/1804, розташовані в центральному історичному ареалі міста Києва, в зоні регулювання забудови І категорії.
Ділянки містяться у внутрішньо квартальному просторі в середовищі пам'яток національного та місцевого значення. З північного заходу межують з прибудинковою територією пам'ятки архітектури та містобудування національного значення - будівлі Національного музею медицини по вулиці Б.Хмельницького, 37 (Анатомічний театр. 851-53 рр., охор. № 37, постанова РМ УРСР від 24.08.1963р. № 970), з півдня прилягають до території пам'ятки архітектури та містобудування місцевого значення - будинку № 6 по вулиці Пирогова (1909 р., охор. № 214, рішення Київського міськвиконкому від 18.11.1986р. № 1107), з північного сходу та сходу межують з прибудинковою територією пам'ятки архітектури та містобудування місцевого значення - будинку по вулиці Пирогова, 2/37 (1934-36 рр., охор. № 117, рішення Київського міськвиконкому від 21.01.1986р. № 49). Охоронні зони навколо пам'яток не визначались.
Згідно пункту 12 Статусу історико-культурних заповідників і зон охорони пам'яток історії та культури на території м. Києва, що є додатком 2 до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002р. №979, в межах зон регулювання забудови повинен бути врахований композиційний характер традиційного історичного середовища, збереження планувально-просторової композиції, візуальних зв'язків, співмасштабне нове будівництво. В зонах регулювання забудови допускається нове будівництво із збереженням основних прийомів, характерних для історичної забудови традиційного історичного середовища пам'яток: регламентація висоти, розміру, будівельних матеріалів і оздоблення фасадів будинків чи споруд, їх пластика, кольорове вирішення, характер покрівель та інше архітектурно-художнє вирішення, благоустрій та озеленення територій.
Отже, відповідно до названого нормативного акта в зоні регулювання забудови дозволяється будівництво, якщо воно здійснюється з дотриманням визначених цим актом вимог.
Згідно зі статтею 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам'яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.
Так, за поданням ТОВ «ТД МСУП»Державною службою з питань національної культурної спадщини було розглянуто питання щодо погодження відведення земельної ділянки для будівництва житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями, приміщеннями соціальної сфери та підземним паркінгом по вул. Пирогова/ОСОБА_5, 2/37, літ. «Б»у Шевченківському районі м. Києва.
За результатами розгляду Державна служба з питань національної культурної спадщини діючи в межах повноважень, визначених Положенням про неї, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.03.2006р. №336, листом від 15.03.2005р. №22-1034/35 повідомила заявника про те, що не має заперечень стосовно відведення земельної ділянки за вказаною адресою для будівництва житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями, приміщеннями соціальної сфери та підземним паркінгом за умови суворого дотримання забудовником пам’ятко охоронного законодавства.
Крім того, у вказаному листі Держкультурспадщини зауважувала, що проектування слід здійснювати на підставі історико-містобудівного обґрунтування з урахуванням Матеріалів історико-архівних досліджень та існуючої історичної забудови, при чому проектна документація має бути погоджена у порядку, визначеному законодавством і державними нормами, в тому числі з центральним органом охорони культурної спадщини.
Доказів дотримання вимог названого листа з боку третьої особи 1 під час судового розгляду справи відповідачем не надано.
За таких підстав та з урахуванням всіх наведених вище обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку про відсутність погодження проекту відведення з органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.
Окрім того, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до положень статті 5 Закону України «Про основи містобудування»від 16.11.1992р. №2780-ХІІ з наступними змінами і доповненнями, яким визначені правові, економічні, соціальні та організаційні засади містобудівної діяльності в Україні та дія якого спрямована на формування повноцінного життєвого середовища, забезпечення при цьому охорони навколишнього природного оточення, раціонального природокористування та збереження культурної спадщини, закріплено, що при здійсненні містобудівної діяльності повинна бути забезпечена участь громадян, об'єднань громадян в обговоренні містобудівної документації, проектів окремих об'єктів.
Проте, як вбачається з матеріалів справи названа правова норма реалізована не була, що призвело до протистояння між громадськістю –мешканцями прилеглих до відведених земельних ділянок будинків та забудовником.
Дотримуючись вимог частини 4 та 5 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи та пропонує особам, які беруть участь у справі, подати докази, судом було запропоновано відповідачу надати докази на підтвердження дотримання з його боку наведених вище вимог нормативно-правових актів, яким врегульовано порядок погодження проекту відведення земельних ділянок, що є підставою для прийняття рішення про надання останніх у користування.
Проте, таких доказів відповідачем надано не було.
З огляду на викладене, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку про порушення з боку відповідача порядку погодження проекту відведення земельних ділянок, наданих третій особі 1 в оренду рішенням від 07.07.2005р. №609/3185 «Про передачу ТОВ «ТД МСУП»земельних ділянок для будівництва житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями, приміщеннями соціальної сфери та підземним паркінгом на вул. Пирогова та вул. Богдана Хмельницького, 2/37 літ. «Б»у Шевченківському районі м. Києва», що є підставою для визнання його протиправним та скасування.
Враховуючи, що рішення Київської міської ради від 08.02.2007р. №122/783 «Про поновлення договору оренди земельної ділянки від 09.11.20056 року №91-6-00513 та продажу цієї земельної ділянки ТОВ «ТД МСУП»для будівництва житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями, приміщеннями соціальної сфери та підземним паркінгом на вулицях Пирогова та ОСОБА_5, 2/37 (літ. «Б») у Шевченківському районі м. Києва»є похідним від рішення від 07.07.2005р. №609/3185, воно також підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно із частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доказів, які б спростовували доводи прокурора та позивачів відповідач суду не надав.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку про порушення Київською міською радою вимог чинного на момент прийняття оскаржуваних рішень законодавства, а тому рішення від 07.07.2005р. №609/3185 «Про передачу ТОВ «ТД МСУП»земельних ділянок для будівництва житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями, приміщеннями соціальної сфери та підземним паркінгом на вул. Пирогова та вул. Богдана Хмельницького, 2/37 літ. «Б»у Шевченківському районі м. Києва» та від 08.02.2007р. №122/783 «Про поновлення договору оренди земельної ділянки від 09.11.20056 року №91-6-00513 та продажу цієї земельної ділянки ТОВ «ТД МСУП»для будівництва житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями, приміщеннями соціальної сфери та підземним паркінгом на вулицях Пирогова та ОСОБА_5, 2/37 (літ. «Б») у Шевченківському районі м. Києва» не можна визнати законними та такими, що прийняті уповноваженим органом, в порядку та спосіб, визначений чинним законодавством України, в зв’язку з чим останні підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Враховуючи вищенаведене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради від 07.07.2005р. №609/3185 «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Міжнародної спілки українських підприємців»земельних ділянок для будівництва житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями, приміщеннями соціальної сфери та підземним паркінгом на вул. Пирогова та вул. Богдана Хмельницького, 2/37 літ. «Б»у Шевченківському районі м. Києва».
3. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради від 08.02.2007р. №122/783 «Про поновлення договору оренди земельної ділянки від 09.11.20056 року №91-6-00513 та продажу цієї земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Міжнародної спілки українських підприємців»для будівництва житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями, приміщеннями соціальної сфери та підземним паркінгом на вулицях Пирогова та ОСОБА_5, 2/37 (літ. «Б») у Шевченківському районі м. Києва».
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.І. Савченко