Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Справа № 391/336/15-ц

Провадження № 2/391/8/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.2016р. селище Компаніївка

Компаніївський районний суд Кіровоградської області в складі:головуючого судді Червонописького В.С., при секретарі Степановій Л.Г., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ім. Яновського», третя особа - відділ Держземагенства у Компаніївському районі Кіровоградської області про визнання недійсним договору оренди землі, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 (надалі - позивач) звернулась до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ім. Яновського» (надалі - відповідач), третя особа - відділ Держземагенства у Компаніївському районі Кіровоградської області про визнання недійсними договорів оренди землі від 25.09.2007 р. зі змінами, внесеними додатковою угодою від 04.08.2009 р. Свої вимоги обґрунтовує тим, що нею у спадок, після смерті чоловіка ОСОБА_4, отримано земельну ділянку площею 7,81га ріллі, яка останнім на підставі договору оренди землі від 25.09.2007 р. була передана у користування позивачу. Стверджує, що строк дії вказаного договору закінчився в 2011 році. Однак, під час судового спору між нею, відповідачем та ФГ «Патріот-Ленд» 22.01.2015 р. дізналася, про існування додаткової угоди від 04.08.2009 р., якою продовжено строк договору оренди землі від 25.09.2007 р. на 15 років, після ознайомлення з якою встановила, що підпис на вказаній угоді не відповідає підпису покійного чоловіка. Посилаючись на норми Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), Закону України «Про оренду землі» (надалі - Закон про оренду землі), Закону України «Про Державний земельний кадастр» вважає, що є підстави для визнання вказаного договору та додатку до нього недійсним, оскільки відсутня згода орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку, крім того не досягнуто сторонами згоди з усіх істотних умов договору оренди землі.

Повноважний представник відповідача в письмових запереченнях на позовну заяву та в судових засіданнях просив суд у задоволенні позову відмовити. При цьому зазначає, між відповідачем і померлим ОСОБА_4 договір про передачу в оренду земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва укладений та зареєстрований в установленому порядку з додержанням та на основі Типового договору оренди землі, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 р. № 220. При укладанні сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, факт підписання та виконання вказаного договору свідчить, що волевиявлення сторін було спрямоване саме на укладання договору на його умовах. Вважає, що відсутність в договорі тієї істотної умови, на яку вказує позивач не порушує прав позивача. Звертає увагу суду, що після набуття нею права власності на земельну ділянку їй направлялись згода та пропозиція внести до договору зміни та доповнення. Зазначає, що до смерті ОСОБА_4 ним отримувались кошти за оренду, про що свідчать відповідні видаткові касові ордери, йому було відомо про існування додаткової угоди яка була ним отримана. Також звертає увагу суду, що перебіг позовної давності починається за наступного для після укладання договору - з 26.09.2007 р., а в частині спірних умов (порушень) додаткової угоди до договору, відповідно з 05.08.2009 р. Отже до суду сторона по Договору з вимогою про визнання його недійсним могла звернутись до 27.09.2010 р., а в частині спірних умов (порушень) додаткової угоди до договору, відповідно до 06.08.2012 р. Тобто строк позовної давності у даній справі сплинув ще за життя чоловіка позивача, який з часу його укладання та впродовж всього строку виконана не мав претензій/вимог до відповідача, а тому просив суд застосувати наслідки пропуску строку позовної давності, який визначені ЦК України.

Третя особа - відділ Держземагенства у Компаніївському районі Кіровоградської області надала письмові пояснення які містяться в матеріалах справи. Зокрема зазначено, що договір оренди між ОСОБА_4 та ТОВ «Агрофірма ім. Яновського» було зареєстровано 29.08.2008 р. терміном на 3 роки за № 040837300016 та продовжено його дію додатковою угодою, яка зареєстрована 30.11.2009 р. за № 040937300072 терміном на 15 років. Розгляд справи просили проводити без участі їх представника.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані письмові документи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, за своїм внутрішнім переконанням, дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 на підставі держевного акта на право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1, виданого Голубієвицькою сільською радою Компаніївського району Кіровоградської області від 30.03.2001 р. належала земельна ділянка площею 7.81га.

25.09.2007 року між ОСОБА_4 та ТОВ «АФ ім.. Яновського» було укладено, терміном на три роки договір оренди земельної ділянки (надалі - оскаржуваного Договору), площею 7.81га ріллі, яка знаходиться на території Голубієвицької сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, належної орендодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_1 від 30 березня 2001 року. Договір був зареєстрований у Компанїївському відділенні ДП «Кіровоградська регіональна філія Центра державного земельного кадастру при Держкомземі України» 29.08.2008 року за№ 040837300016.

Згідно змін та доповнень від 04.08.2009 р. (надалі - зміни до Договору) до вище вказаного договору оренди земельної ділянки, орендодавець ОСОБА_4 та орендар ТОВ «Агрофірма ім. Яновського» уклали додаток до договору, продовживши дію договору на 15 років, тобто до 04.08.2024 р. Зміни та доповнення до договору оренди зареєстровано у Компаніївському відділі ДП «Кіровоградська регіональна філія Центра державного земельного кадастру при Держкомземі України», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.11.2009 р. за № 040937300072.

Орендна плата сплвчувалася орендарем регулярно по 2014 рік, що не заперечується представником позивача в судовому засіданні, а також підтверджується копіями видаткових касових ордерів від 29.11.2011 р., 15.08.2012 р., 09 та 19.09.2013 р., 29.10.2013 р, 19.11.2013 р., 28.02.2014 р.(а.с. 55,57,58,63-66), платіжною відомістю № 83 на видачу орендної плати за вересень 2013 р. (а.с.56) за якими ОСОБА_4 отримував орендру плату від відповідача.

В березні 2014 році орендодавець - ОСОБА_4 помирає. Право власності на земельну ділянку площею 7,81 га ріллі на підставі Державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_1 від 30.03.2001 р. в порядку спадкування перейшло до дружини ОСОБА_3, та її малолітніх дітей: сина ОСОБА_6 та доньки ОСОБА_7 , що підтверджується відповідними свідоцтвами про право на спадщину за законом.

Як зазначає позивач та її представник, після оформлення спадщини, будучи впевненою, що за вже належною їй земельною ділянкою не зареєстровано жодних користувачів, уклала договір оренди землі з ФГ «Патріот-Ленд». Після звернення до суду з позовом до відповідача про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, а в свою чергу ТОВ «АФ ім.. Яновського» подало зустрічний позов про визнання недійсними договорів оренди укладених між мною та ФГ «Патріот-Ленд». Як доказ того, що ТОВ «АФ ім.. Яновського» законно користується земельною ділянкою, було надано додаткову угоду від 04.08.2009 року, якою продовжено строк договору оренди землі від 25.09.2007 року на 15 років.

Рішенням Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 03.02.2015 р., яке залишено без змін апеляційним судом Кіровоградської області, у задоволенні позову ОСОБА_3 було відмовлено. Зустрічний позов задоволено, визнано недійсним договори оренди землі від 08.10.2014 укладених між останньою та її дітьми з ФГ «Патріот-Ленд». Позивач зазначає, що цього часу, а саме 22.01.2015 р. дізналась про існування оскаржуваного додатку, а також виявила, що він підписаний не її померлим чоловіком, а іншою особою.

03.03.2015 р. позивач звернулась до директора ТОВ «АФ ім. Яновського» з заявою про припинення договору оренди земельної ділянки (а.с. 152).

У листі від 26.03.2015 р. за вих. № 20 позивача було поінформовано про відсутність фактичних чи правових підстав для припинення договору оренди землі від 25.09.2007 р. та запропоновано укласти додаткову угоду до договору оренди (а.с.150).

Після наведених вище обставин позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст. 792 вказаного Кодексу, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі».

За змістом статей 18, 20 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі підлягає державній реєстрації, якщо такий договір укладений. Після державної реєстрації укладеного договору оренди землі він набирає чинності.

Відповідно до пунктів 6 спірних договорів оренди земельних ділянок договори діють з моменту державної реєстрації, а згідно з пунктами 39 договори набирають чинності після підписання сторонами та державної реєстрації.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують договір, надаючи згоді встановленої форми.

Разом із тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін при укладенні спірних договорів, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Як встановлено судом, ОСОБА_4 та ТОВ «АФ ім. Яновського» дійшли згоди щодо істотних умов договору оренди земельних ділянок, скріпивши 25.09.2007 договори своїми підписами, що і є моментом укладення договору.

Отже, відповідно до зазначених положень договорів оренди та Закону України «Про оренду землі» в момент державної реєстрації набирає чинності (набуває юридичної сили) договір, укладення якого вже відбулося, і така реєстрація не може змінювати моменту укладання договору.

За положенням частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до частин першої, третьої статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності; якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» встановлені істотні умови, досягнення згоди з яких є обов'язковим для укладення договорів оренди землі.

Відсутність у договорах оренди землі хоча б однієї з істотних умов є підставою для визнання договорів недійсними (частина друга статті 15 Закону України «Про оренду землі»).

На момент укладення 25 вересня 2007 року ОСОБА_4 та ТОВ «АФ ім. Яновського» договору оренди, частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі" були встановлені такі істотні умови для договорів оренди землі: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Така істотна умова, як передача у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на момент укладення 27 березня 2008 року договорів оренди землі в статті 15 Закону України «Про оренду землі» була відсутня. Зміни до статті 15 Закону України «Про оренду землі», якими передбачено необхідність зазначення в договорах оренди землі такої умови, внесено Законом України від 16 вересня 2008 року № 509-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву», який набрав чинності 14 жовтня 2008 року, тобто після укладення спірних договорів. Вказаний Закон України від 16 вересня 2008 року № 509-VI регулює відносини, які виникли з дня набрання ним чинності і зворотної дії в часі немає.

Отже, укладаючи 25 вересня 2007 року договори оренди земельних ділянок, ОСОБА_4 та ТОВ «АФ ім. Яновського» не було необхідності узгоджувати й зазначати в договорах умову передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, оскільки на момент укладення договорів такої умови статтею 15 Закону України «Про оренду землі» не передбачалося.

Така правова позиція зазначена у Постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 19.02.2014 р. у справі № 6-162цс13.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що з наведених позивачем підстав у задоволені позову в частині визнання недійсним договору оренди землі, що укладений між ОСОБА_4 та відповідачем від 25.09.2007 р. слід відмовити.

Крім наведеного судом враховується, що відповідно до статті 4 Закону про оренду орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені особи. Частина 1 статті 16 передбачає, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Позивач вважає, що порушення вимог вказаних норм є підставою для визнання змін і доповнень до договору недійсними, оскільки вказані зміни підписані не власником землі.

За клопотанням представника позивача, судом призначено судову почеркознавчу експертизу померлої особи (ухвала від 20.07.2015 р.)

Згідно висновку судового експерта Бабкова А.О. (Кіровоградське відділення Одеського науково-дослідницького інституту судових експертиз) № 1482 від 23.09.2015 р. підпис від імені орендодавця ОСОБА_4 у документі «Додаткова угода-Зміни та доповнення до договору оренди землі ділянки б/н від 04.08.2009 р.» у розділі «Орендодавець» (у двох екземплярах), які були надалі відповідачем та третьою особою, виконаний не самим ОСОБА_4, а іншою особою.

Також судом задоволено клопотання представника відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи померлої особи (ухвала від 23.11.2015 р.), іншого підпису ОСОБА_4 в іншій частині вказаного додатку.

Згідно висновку судового експерта Ткаченко І.С. (Кіровоградське НДЕКЦ МВС України) № 512 від 23.12.2015 р. відповісти на питання: «чи виконано підпис від імені орендодавця ОСОБА_4 у документі «Додаткова угода - Зміни та доповнення до договору оренди землі ділянки б/н від 04.08.2009 р.» в верхній частині документа «забрав - підпис» ОСОБА_4 чи іншою особою» не представилось можливим, по причинам вказаним в дослідницькій частині.

Суд задовольнив клопотання представником відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи померлої особи, на вирішення експерту були поставлені питання, визначені в ухвалі суду від 02.02.2016 р.

Судовий експерт Ашурова А.Е. (Київський обласний НДЕКЦ МВС України) у висновку № 4-05/85 від 13.04.2016 р. зазначила: 1. Підпис від імені орендодавця ОСОБА_4 у двох екземплярах документа «Додаткова угода-Зміни та доповнення до договору оренди землі ділянки б/н від 04.08.2009 р.» в графі «Орендодавець», виконаний не самим ОСОБА_4, а іншою особою; 2. Підпис від імені ОСОБА_4 у документі «Додаткова угода - Зміни та доповнення до договору оренди землі ділянки б/н від 04.08.2009 р.» в центральній верхній частині «забрав-підпис» виконаний ОСОБА_4.

Підсумовуючи висновки призначених судових почеркознавчих експертиз померлої особи - орендодавця ОСОБА_4 встановлено, що оскаржувану Додаткову угоду-Зміни та доповнення до договору оренди землі ділянки б/н від 04.08.2009 р. останній не підписував, однак він забрав (отримав) свій екземпляр вказаної додаткової угоди.

Як встановлено судом, до часу смерті у 2014 році померлий ОСОБА_4 регулярно отримував орендну плату від ТОВ «АГ ім. Яновського», отже йому було відомо про існування саме додаткової угоди, якою було, зокрема, внесено зміну до пункту договору «Строк дії договору».

Як вбачається з оскаржуваного договору від 25.09.2007 р. в розділі «Умови розірвання договору в односторонньому порядку є» є добровільна відмова орендаря від оренди земельної ділянки. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Відповідно до ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Отже, за змістом зазначеної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Представник відповідач заявив клопотання про застосування строків позовної давності оскільки вважає, що перебіг позовної давності починається за наступного для після укладання договору - з 26.09.2007 р., а в частині спірних умов (порушень) додаткової угоди до договору, відповідно з 05.08.2009 р. Отже до суду сторона по Договору з вимогою про визнання його недійсним могла звернутись до 27.09.2010 р., а в частині а в частині спірних умов (порушень) додаткової угоди до договору, відповідно до 06.08.2012 р.

Суд погоджується з також позицією, однак застосовує наслідки пропуску строків позовної давності лише щодо Додаткової угода-Зміни та доповнення до договору оренди землі ділянки б/н від 04.08.2009 р.

Судом встановлено, що при житті орендодавець і спадкодавець ОСОБА_4 був обізнаний про існування вказаної додаткової угоди, регулярно отримував кошти, визначені договором оренди земельної ділянки від 25.09.2007 року та додаткової угоди до договору, відповідно з 04.08.2009 р., крім того як зазначено представником відповідача і вбачається з платіжної відомості № 83 на видачу орендної плати за вересень 2013 року відповідач користується на праві оренди земельною ділянкою ОСОБА_11, яка, зі слів, є матір'ю померлого ОСОБА_4

Суд критично оцінює пояснення позивача ОСОБА_3, дружини спадкодавця, що їй не було відомо про існування додаткової угоди, укладеної її чоловіком за життя, а про існування її дізналася лише в суді. Хоча судом і встановлено факт підписання її не особисто ОСОБА_4, однак можливо може мати місце підписання її родичами останнього. В будь якому з випадків, про існування даних змін та доповнень йому було відомо, екземпляр отримано, кошти за оренду отримувались до дня смерті у 2014 році, однак протягом 3х років з 04.08.2009 р. до суду не оскаржено.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні позовних вимог в частині визнання недійним Додаткову угоду-Зміни та доповнення до договору оренди землі ділянки б/н від 04.08.2009 р. у зв'язку з пропуском позивачами строку позовної давності.

Відповідачем та його представником у судовому засіданні не надано суду належних доказів оплати ним коштів за проведення за його клопотаннями судових почеркознавчих експертиз, тому судом питання щодо розподілу судових витрат не вирішувалось.

Керуючись ст.ст. 11, 60, 88, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ім. Яновського», третя особа - відділ Держземагенства у Компаніївському районі Кіровоградської області про визнання недійсним договору оренди землі - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції до Апеляційного суду Кіровоградської області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 19.05.2016 р.

Суддя В.С.Червонописький