Справа № 2-а-6500/11

Провадження № 2-а/1015/6308/11

ПОСТАНОВА

іменем України

28.12.2011 рокусуддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1, розглянувши в скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії,

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2011 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду в порядку адміністративного судочинства із позовом до відповідача ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії.

Свої вимоги мотивує тим, що він відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни. Згідно ст. 6 зазначеного Закону він має право щомісячну соціальну державну допомогу у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Чинність ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинялась законами про державний бюджет України в 2006-2008 роках. Конституційний Суд України своїм рішенням від 09.07.2007 року № 6-рп/07, положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» яким була зупинена дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнав неконституційним, а своїм рішенням № 10-рп/08, положення п. 41 розділу 11 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» яким була зупинена дія ст. 6 Закону, та визнані неконституційними.

Про порушення своїх прав та інтересів він дізнався з листа ОСОБА_3 ПФУ в Києво-Святошинському районі Київської області. Всі пенсійні виплати здійснювались йому одним платежем, а призначення платежу не містить інформації про склад і розмір його складових. У зв’язку з цим він направив заяву в якій просив вразі необхідності здійснити (перерахунок) і виплату підвищеної пенсії у розмірі встановленому Законом України «Про соціальний захист дітей війни». Вдруге подав заяву для надання роздруківки його пенсії починаючи з 01.01.2006 р. по даний час. В перерахунку пенсії їй було відмовлено.

Вважає дії ОСОБА_3 ПФУ в Києво-Святошинському районі Київської області щодо проведення перерахунку пенсії неправомірними.

Посилаючись на зазначене ОСОБА_2 просив визнати не чинним рішення відмови ОСОБА_3 ПФУ в Києво-Святошинському районі Київської області № 7775 від 06.09.2011 р., та стягнути з ОСОБА_3 ПФУ в Києво-Святошинському районі Київської області на його користь кошти на відшкодування збитків завданим його незаконними діями з 01.01.2007 р. з урахуванням проведених раніше виплат, в сумі збитків завданих незаконними діями та бездіяльністю в розмірі 7584 грн. 30 коп.

Ухвалою судді від 1 листопада 2011 року в частині позовних вимог за період з 1 січня 2007 року по 25 квітня 2011 року – залишено без розгляду.

В листопаді 2011 року позивач уточнив позовні вимог та просив зобов’язати ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області здійснити перерахунок пенсії як дитині війни з 01.01.2007 року з подальшим перерахунком, з урахуванням раніше проведених виплат.

Відповідач подав до суду заперечення, в яких просив у задоволенні позову відмовити, оскільки ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується замість пенсії, встановлюється підвищення у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до вимог п. 4 прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», встановлено, що у 2011 році норми і положення ст. ст. 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

До 22 липня 2011 року підвищення дітям війни виплачувалось відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року в розмірі 49,80 грн.

Починаючи з 23 липня 2011 року підвищення до пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога дітям війни, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 754 від 6 липня 2011 року «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», що виплачується замість пенсії, проводиться у розмірі 49,80 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на обліку в ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області, отримує пенсію за віком та є дитиною війни відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Статтею 6 зазначеного Закону передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога  підвищуються на 30 %  мінімальної пенсії за віком..

Відповідач нараховує таке підвищення позивачці у розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» у розмірі 49,80 грн.  

Проте, дана постанова суперечить Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а тому виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при розрахунку пенсії позивача  застосуванню підлягає підвищення у розмірі  30 % мінімальної пенсії за віком.

Ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено.

Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія даної норми була зупинена.

Конституційний Суд України рішенням № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року по справі 1-29/2007 вирішив визнати таким, що не відповідають Конституції України і є неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» пункт 12 статті 71, яким зупинено дію ст.6 Закону України № 2195-статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» № 489 від 19.12.2006 року і п.5 вказаначеного рішення має преюдиційне значення для судів загальної юрисдикції, при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Верховний Суд в своєму листі 14.07.2006 року № 1-5/400 надав роз'яснення щодо застосування законодавства з аналогічних правових відносин з огляду на рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Кечко проти України" про незворотність дії у часі законів та інших нормативно - правових актів, крім випадків, коли вони пом'якшують, або скасовують відповідальність особи. Реалізація особою права на отримання бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, судами не повинні прийматися до уваги, у випадках, коли з набуттям чинності певним законом, його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше, до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права.

Конституційний суд України в рішенні від 22.05.2008 року по справі 1-28 зазначив, що виходячи з того, що 09 липня 2007 року Конституційний суд України прийняв рішення у справі про соціальні гарантії громадян та відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність і з 09 липня 2007 року норма ст. 6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни» про підвищення пенсії дітям війни на 30% підлягає виконанню.

Тому позовні вимоги слід задоволити в частині підвищення позивачу пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 26.04.2011 року на підставі рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 року по справі 1-28,оскільки в 2006 році Конституційний Суд України не розглядав питання відповідності Конституції України норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» і підвищення пенсії проводиться лише з моменту набрання чинності Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року.

Вихідним критерієм розрахунку такого підвищення є мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV встановлюється у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

При цьому, пунктом 7 Закону України вiд 14.06.2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пункт 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», відповідно до п. 4 передбачено: встановити, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону  України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (796-12) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 13, ст. 178 з наступними змінами), статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (2195-15) (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 4, ст. 94 з наступними змінами), статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (2262-12) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 29, ст. 399 з наступними змінами) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік». Даний закон набрав чинності 19 червня 2011 року і на даний час він неконституційним не визнавався.

На виконання пункту 7 Закону України від 14.06.2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 06.07.2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», відповідно до вимог п.6 встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 гривні.

Зазначена Постанова Кабінету Міністрів України набрала законної сили 23.07.2011 року.

Отже, на даний час такий порядок та розмір, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік, Кабінетом Міністрів України не встановлено.

Згідно ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановлено цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення може бути постановлене тільки щодо правовідносин, які склались на день його постановлення, та має бути наслідком чинного правового регулювання. Суд не може обмежувати законодавчий орган в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних правовідносин.

Враховуючи дату звернення позивача до суду 26.10.2011 року суд зобов’язує відповідача здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії позивача в період з 26 квітня 2011 року по 23 липня 2011 року, з врахуванням раніше здійснених виплат.

Отже, оцінюючи докази в їх сукупності, суддя дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19, 152  Конституції України, ст. ст. 1, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 4, 9, 14, 23, 86, 99, 160 – 163, 183-2 КАС України, суддя -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати відмову ОСОБА_3 Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком неправомірною.

Зобов'язати ОСОБА_3 Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області здійснити нарахування і виплату ОСОБА_2 щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, за період з 26 квітня 2011 року по 23 липня 2011 року, з врахуванням раніше здійснених виплат.

В решті позову відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок Державного бюджету України.

Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Києво-Святошинський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Л.М. Ковальчук