Справа №568/1337/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2016 р. м.Радивилів

Радивилівський районний суд Рівненської області

в складі: головуючого Драновської С.З.

при секретарі Саган В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Радивилів справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

встановив:

28.10.2015 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

09.02.2016 року Радивилівським районним судом Рівненської області винесено заочне рішення яким позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.

12.04.2016 року згідно ухвали Радивилівського районного суду Рівненської області (справа №568/1337/15-ц) вказане заочне рішення скасовано і справу призначено на 06.05.2016 року.

Публічне акціонерне товариства комерційний банк «ПриватБанк» в обґрунтування позову посилається на те, що відповідно до укладеного договору № б/н від 10.10.2008 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 2200.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Свої зобов'язання за вказаним договором - ОСОБА_1 належним чином не виконав, порушив порядок та періодичність внесення платежів у рахунок погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, внаслідок чого станом на 30.09.2015 року утворилась заборгованість у розмірі 12270.11 грн. за кредитним договором № б/н від 10.10.2008 року яка складається з наступного:1276,85 грн. - заборгованість за кредитом; 7390,87 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2780,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією;а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 250,00 грн. - штраф (фіксована частина) 572.39 грн. - штраф (процентна складова).

Представник ПАТ КБ "ПриватБанк" в судове засідання не з'явився про час і місце розгляду справи належним чином повідомлені.

Представник відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги визнавала частково в розмірі 1018 грн. щодо іншої частини позовних вимог просила застосувати строки давності.

ОСОБА_2 пояснила, що позивач посилається на договір №б/н від 10.10.08 року як правочин. Проте, Позивачем такого договору не долучено до матеріалів справи. Натомість Позивачем надано копію заяви від 10.10.2008 року і долучено Умови та правила надання банківських послуг не зрозуміло за який період, і підпис її довірителя взагалі відсутній.

Заява не може вважатися договором. Звертала Увагу, що ПАТ КБ «Приватбанк» не долучено доказів щодо того коли саме виникла заборгованість.

Також вважає що у відповідності до даної заяви ідентифікацію клієнта не проведено, оскільки не зазначено номер рахунку та номер карти.

Не зрозуміло котрий ліміт надано заявнику 4000.00 грн. чи 2200,00 грн. та не долучено договір приєднання.

У відповідності до даних розрахунку наданих Позивачем та інформації отриманої з інформаційного центру ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_1 отримав останні позики на які можуть поширюватись строки позовної давності 10.12.2012 року - 57,95 грн. та 11.12.2013 року - 100.04 грн. та14.01.2013 року - 100,80 грн..

Загальна сума 258,04 грн. (ці ж суми зазначені у поданих розрахунках у період з 11.12.2012 року по 08.02.2013 рік).

За таких обставин її довіритель згідний сплати 1018 грн.00 коп. із врахуванням 3% на, що ОСОБА_1 підписався в заяві та 500 грн. штрафу.

Згідно зі ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Аналізуючи умови договору повернення кредитних коштів визначено періодичними щомісячними платежами, тому у випадку неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом має обчислюватись з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Таким чином, у разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу до закінчення строку виконання основного зобов'язання вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини вимоги, що підлягає сплаті разом з нарахованими процентами, а також стягнути несплачені до моменту звернення кредитора до суду з позовом, щомісячні платежі (з процентами) в межах позовної давності щодо кожного з цих платежів. В останньому випадку, перебіг позовної давності починається в залежності від закінчення строку сплати кожного із щомісячних платежів.

Просить врахувати, що строк позовної давності по пред'явленню вимог до ОСОБА_1 до 12.10.2012 року закінчився 12.10.2015 року, а банк звернувся до суду лише 28.10.2015 року.

Сума основного боргу (тіло кредиту) становить 258,04 грн. щодо вимог про стягнення неустойки, штрафу, пені застосовується позовна давність в один рік. Тобто термін позовної давності завершився, а позивач не звертався із клопотанням про поновлення строків позовної давності. Тому просила застосувати до інших вимог, які не визнає ОСОБА_1 строк позовної давності.

Заслухавши представника відповідача ОСОБА_2 та дослідивши матеріали справи судом встановлено, що позов підлягає до задоволення частково.

Під час судового слідства встановлено, що відповідно до укладеного договору № б/н від 10.10.2008 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 2200.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Кредитний договір складається із заяви позичальника Умов і правил надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою який не підписаний позичальником.

Вважаючи, що відповідач порушив кредитні зобов'язання, публічне акціонерне товариства комерційний банк «ПриватБанк» 28.10.2015 року звернувся з позовом до суду, вимагаючи стягнути із ОСОБА_1 на його користь 12270,11 грн. за кредитним договором № б/н від 10.10.2008 року яка складається з наступного:1276.85 грн. - заборгованість за кредитом;7390.87 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2780,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією;а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 250,00 грн. - штраф (фіксована частина), 572.39 грн. - штраф (процентна складова).

Відповідно до ст.ст. 1054, 1050, 526, 527, 530 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 отримав останні позики на які можуть поширюватись строки позовної давності 10.12.2012 р.- 57,95 грн. та 11.12.2013 р. - 100.04 грн. та 14.01.2013 р. - 100,80 грн. (розрахунок заборгованості (а.с.3-4).

Таким чином суд вважає підставною суму 1018 грн. 00 коп. яка ним визнається.

Норми ст.ст. 256 - 257, ч. 1 ст. 261, ч.ч. 4, 5 ст. 267 ЦК України дають визначення позовної давності як строку, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, а також передбачають тривалість загальної позовної давності у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

У судовому засіданні та поданих клопотання представником відповідача ОСОБА_2 заявлено клопотання про застосування позовної давності до спірних відносин і відмову в зв'язку з цим у задоволенні позову щодо іншої суми заборгованості.

Таке клопотання про застосування позовної давності суд знаходить обґрунтованими. Підстав для поновлення пропущеного матеріального строку не вбачає через відсутність у ПАТ КБ«Приват Банк» для цього поважних причин і з врахуванням того, що позивач клопотання про поновлення позовної давності не заявляв.

Оскільки у графі 2 «Сальдо на яке не нараховується проценти» зазначено 0 тобто заборгованість яка існувала до 12.10.2012 року не береться до уваги.

Публічне акціонерне товариства комерційний банк «Приват Банк» також не надав суду належних доказів щодо нарахування ним штрафних санкцій з 16.11.2008 року і не послався при цьому на норми Закону.

Строк позовної давності до пред'явлених вимог до 12.10.2012 року закінчився 12.10.2015 року, а з відповідним позовомпублічне акціонерне товариства комерційний банк «ПриватБанк» звернувся до суду лише 28.10.2015 року, тобто з пропуском строку, встановленого законом для звернення до суду (а.с. 1). Таким чином позивачу було відомо про порушення відповідачем своїх зобов'язань із зазначеного періоду, однак заходи щодо стягнення заборгованості ним не вживались.

Верховний Суду України своєю правовою позицією, висловленою у постанові від 19 березня 2014 року в справі №6-14цс14 за заявою про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 серпня 2013 року, визначив, що відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Згідно із ч. 1 ст. 360 (7) ЦПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковими для всіх судів України.

Тому за таких обставин суд не погоджується з тим, що пролонгацію договору після закінчення кожних дванадцять місяців, через що договірні відносини між сторонами тривають, а зобов'язання відповідача не припинялися.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.8, 10, 14, 18, 88, 209, 213-215, 218 ЦПК України, ст..ст.256, 257, 267, 525-527, 530, 549, 598, 599, 610, 615, 629, 1048- 1050, 1054ЦК України,суд

вирішив :

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриваатБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ПАТ комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 10.10.2008 року в розмірі 1018 (одна тисяча вісімнадцять) гривень та сплачений судовий збір в розмір 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 20 копійок.

В решті позовних вимог публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» відмовити за пропуском строку звернення до суду.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Радивилівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 12.05.2016 року

Суддя: С.З.Драновська