Справа № 2-1349/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

24 липня 2009 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді -                 Олійника А.В.

секретаря -                     Бабенко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новомосковського міськрайонного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про визнання угоди купівлі-продажу дійсною та визнання права власності, -

встановив:

ОСОБА_1  звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2  про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності.

В обґрунтування своїх позовних вимог вона вказує, що 21.09.2008 року вона домовилась з відповідачем про продаж житлового будинку з надвірними побудовами, розташованого по АДРЕСА_2  на земельній ділянці розміром 1560 м2 за 5500 грн. Одержавши від неї гроші згідно їх домовленості, відповідач видала їй розписку На даний час відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, у зв’язку з чим вона просить суд визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними побудовами, розташованого по АДРЕСА_2  на земельній ділянці розміром 1560 м2 , укладеного між нею ті відповідачем та визнати за нею право власності на вказаний житловий будинок.

Позивач в судове засідання не з’явилась, надала суду заяву, в якій підтримала позовні вимоги та просить суд розглянути справу без її участі.

Відповідач в судове засідання не з’явилась, надала суду заяву, в якій позов визнала та просить суд розглянути справу без її участі.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Встановлено в судовому засіданні, що 21.08.2008 року між позивачем та відповідачем було досягнуто домовленості щодо купівлі-продажу житлового будинку з надвірними побудовами, розташованого по АДРЕСА_2 . Згідно розписки, яка міститься в матеріалах справи, ОСОБА_2  отримала від ОСОБА_1  гроші в сумі 5500 грн. за вказаний будинок (а.с. 5).

Згідно договору купівлі-продажу, зареєстрованого на міській біржі нерухомості за № 341-498 від 30.12.1998 року, житловий будинок по АДРЕСА_2  був куплений ОСОБА_2  у ОСОБА_3  Цей договір не був нотаріально посвідчений (а.с.11-12).

У відповідності зі ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири), або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Відповідно до ст.. 207 ЦК України правочин вважається таким що укладений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до ст.. 224 цього Кодексу за договором купівлі-продажу продавець зобов’язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов’язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Між тим, згідно ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Встановлено в судовому засіданні, що договір купівлі-продажу зазначених вище будинку та земельної ділянки в письмовій формі не укладався, тому і нотаріально не міг бути посвідчений.

У відповідності до ст.. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно ст.. 655, 658 ЦК України за договором купівлі-продажу продавець передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність покупцеві, а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Право продажу  товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

З матеріалів справи виходить, що правовстановлюючі документи на вказаний житловий будинок відповідачем не були оформлені. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач не надав доказів державної реєстрації відповідачем житлового будинку з надвірними побудовами, розташованого по АДРЕСА_2 , тобто набуття відповідачем права власності на нього.

Таким чином ОСОБА_2  не мала права продажу спірного гаража за вищезазначеним договором, оскільки не мала права власності на нього.

Встановлено в судовому засіданні, що договір купівлі-продажу зазначених вище будинку та земельної ділянки в письмовій формі не укладався, тому і нотаріально не міг бути посвідчений.

Відповідно до ст.. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст.. 61 даного кодексу.

Докази надаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для прийняття рішення по справі та по яким у сторін та інших осіб, що беруть участь у справі виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.. 64 ЦПК письмовими доказами є всякого роду документи, акти, довідки, листування службового чи особистого характеру або виписки з них, які мають значення для справи.

Виходячи з наведеного, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1  такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 213, 215, 256, 259 ЦПК України, ст.. 220 ЦК України суд, -

в и р і ш и в :

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1  – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попередньої подачі заяви про апеляційне оскарження, або протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя         (підпис)

Копія вірна:

Суддя                                 А.В. Олійник