АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 552/3280/15-ц Номер провадження 22-ц/786/1378/16Головуючий у 1-й інстанції Турченко Т.В. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Дорош А.І.

Суддів: Бондаревської С.М., Буленка О.О.

при секретарі: Ачкасовій О.Н.

з участю

позивача ОСОБА_2

представника позивача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

на рішення Київського районного суду м. Полтави від 25 березня 2016 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, філії Полтавської обласної кредитної спілки" Спілка пенсіонерів України" про визнання договору іпотеки таким, що відбувся і є дійсним та звернення стягнення на предмет іпотеки,-

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2015 року ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, філії Полтавської обласної кредитної спілки" Спілка пенсіонерів України" про визнання договору іпотеки таким, що відбувся і є дійсним та звернення стягнення на предмет іпотеки. Свої вимоги мотивували тим, що навесні 2008 року вони стали членами філії «Полтавська обласна» кредитної спілки «Спілка пенсіонерів України» та користувались фінансовими послугами зазначеної установи. Станом на вересень 2009 року сума їх депозитних внесків склала 268 690 грн. 67 коп. У зв'язку з різким погіршенням фінансового стану кредитної спілки восени 2009 року, вони неодноразово звертались до керівництва установи з вимогою про повернення депозитних внесків, але позитивного вирішення цього питання досягнуто не було через відсутність коштів. Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 14.10.2009 року відносно кредитної спілки «Спілка пенсіонерів України» було порушено провадження у справі про банкрутство юридичної особи. В якості альтернативного способу повернення депозитних внесків, їм було запропоновано своїми депозитними внесками погасити зобов'язання боржника кредитної спілки по забезпеченому іпотекою кредитному договору № ПФ-250408-А від 25.04.2008 року ОСОБА_11 в сумі 268 690 грн. 67 коп. з переукладанням договору іпотеки і з переходом до них права вимоги повернення боргу і права звернення стягнення за зобовязанням повернення боргу на предмет іпотеки. Предметом іпотеки визначалась квартира АДРЕСА_2 загальною площею 59,9 кв.м, житловою площею 36,5 кв.м., яка відповідно до Свідоцтва про право власності на житло, виданого відділом приватизації житла Управління житлово-комунального господарства м. Полтави 10.03.1998 року за №1034, на праві приватної спільної сумісної власності належить боржнику кредитної спілки ОСОБА_7 та членам його сім'ї ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 Право власності зареєстровано КП ПБТІ «Інвентаризатор» 10.03.1998 року в книзі №119, номер запису 16314 за реєстровим номером 23014922. Іпотечний договір між Кредитною спілкою (іпотекодержателем) і боржником ОСОБА_7 був укладений, підписаний співвласниками (іпотекодавцями), посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Огир Л.А. 25.04.2008 року та зареєстрований в реєстрі за №2045. В цей же день нотаріусом Огир Л.А. накладено заборону відчуження предмету іпотеки. Нотаріальна дія зареєстрована в реєстрі за №2046/40. За згодою сторін предмет іпотеки оцінювався в 284 750 грн. Відповідно до досягнутих домовленостей 17.09.2010 року між ними та ОСОБА_7 в простій письмовій формі укладений договір позики грошей, за яким ОСОБА_2 позичив ОСОБА_7 99 713 грн. 66 коп., ОСОБА_4 позичила ОСОБА_7 47 340 грн., ОСОБА_5 позичила ОСОБА_7 108 762 грн. 50 коп., ОСОБА_6 позичив ОСОБА_7 12 874 грн. 51 коп. Договір підписаний всіма учасниками. Загальна сума позики склала 268 690 грн. 67 коп. Умовами договору передбачалося щоквартальне повернення позики боржником. Остаточний розрахунок повинен був відбутися не пізніше 17.09.2011 року. У забезпечення умов договору позики грошей між ними, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, 17.09.2010 року, як стверджують позивачі, укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полєжаєвою Н.П., за яким права іпотекодержателів переходили до них. Посвідченню договору іпотеки передувало виконання ними умов договору позики грошей ОСОБА_7 шляхом зарахування їхніх депозитних внесків на рахунках кредитної спілки на покриття кредитного боргу іпотекодавця, що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів №ПФ-230910001 на суму 93 690 грн. 67 коп. та №ПФ-230910002 на суму 175 000 грн. від 23.09.2010 року. У підтвердження реального виконання забезпеченого іпотекою договору позики грошей ОСОБА_7 передав їм оригінал технічного паспорта та оригінал свідоцтва про право власності на житло предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_1 з доданими власноручними розписками щодо повернення грошей за договором позики. Умов договору про повернення грошової позики в сумі 268 690 грн. 67 коп. у визначений строк 17.09.2011 року ОСОБА_7 не виконав. Заочним рішенням Київського районного суду м. Полтави від 12.07.2013 року їх позовні вимоги до ОСОБА_7 про стягнення боргу з урахуванням збитку за індексом інфляції, 3-х відсотків річних, пені та моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2 борг по договору позики у розмірі 99 713 грн. 66 коп., 3 відсотки річних 5 306 грн. 35 коп., суму інфляції 10 011 грн. 01 коп., пеню 14 916 грн. 18 коп., 1 299 грн. судового збору, 350 грн. за надання правової допомоги, а всього 131 596 грн. 20 коп. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 борг по договору позики у розмірі 108 762 грн. 50 коп., 3 відсотки річних 5 787 грн. 87 коп., суму інфляції 10 910 грн. 40 коп., пеню 16 269 грн. 80 коп., 1 367 грн. 39 коп. судового збору, а всього 143 097 грн. 96 коп. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 борг по договору позики у розмірі 47 340 грн., 3 відсотки річних 2 518 грн. 78 коп., суму інфляції 4 743 грн. 33 коп., пеню 7 081 грн. 59 коп., 611 грн. 83 коп. судового збору, а всього 62 295 грн. 84 коп. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 борг по договору позики у розмірі 12 874 грн. 51 коп., 3 відсотки річних 685 грн. 12 коп., суму інфляції 1 292 грн. 56 коп., пеню 1 925 грн. 90 коп., 162 грн. 78 коп. судового збору, а всього 16 940 грн. 87 коп. 21.11.2013 року Київським відділом державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції відкриті виконавчі провадження про примусове виконання судового рішення. Просили суд визнати договір іпотеки від 17.09.2010 року укладений між ними, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 - іпотекодержателями, та ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9 іпотекодавцями, укладений в забезпечення виконання договору позики від 17.09.2010 року в сумі 268 690 грн. 67 коп. між ними позикодавцями і позичальником ОСОБА_7 таким, що відбувся і дійсним. На виконання основних зобов'язань ОСОБА_7 за договором позики від 17.09.2010 року, договором іпотеки від 17.09.2010 року та заочним рішенням Київського районного суду м .Полтави від 12.07.2013 року про стягнення з боржника ОСОБА_7 на їх користь 353930 грн. 87 коп. звернути стягнення на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_2.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 25 березня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, філії Полтавської обласної кредитної спілки" Спілка пенсіонерів України" про визнання договору іпотеки таким, що відбувся і є дійсним та звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено за безпідставністю.

Не погодившись з судовим рішенням, його в апеляційному порядку оскаржили позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким їх позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно ч.1 п.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що з весни 2008 року ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 були членами Кредитної спілки «Спілка пенсіонерів України».

З вересня 2009 року відповідно до депозитних договорів депозитних внесків у ОСОБА_2 на рахунку кредитної спілки було розміщено 99 713 грн. 66 коп.; у ОСОБА_4 на рахунку кредитної спілки було розміщено депозитних внесків 47 340 грн., у ОСОБА_5 на рахунку кредитної спілки було розміщено депозитних внесків 108 762 грн. 50 коп., у ОСОБА_6 на рахунку кредитної спілки було розміщено депозитних внесків 12 874 грн. 51 коп.(т.1 а.с.11-13, 15-17, 19-21, 23-25).

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, 14.10.2009 року відносно кредитної спілки «Спілка пенсіонерів України» порушено провадження у справі про банкрутство юридичної особи, що унеможливлювало повернення депозитних внесків позивачів.

Разом з тим, кредитною спілкою «Спілка пенсіонерів України» запропоновано ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 своїми депозитними внесками погасити зобов'язання боржника кредитної спілки «Спілка пенсіонерів України» по забезпеченому іпотекою кредитному договору №ПФ-250408 від 25.04.2008 року ОСОБА_7 в сумі 268 690 грн. 67 коп. з переукладанням договору іпотеки і з переходом до позивачів права вимоги повернення боргу і права звернення стягнення за зобов'язанням повернення боргу на предмет іпотеки. Предметом іпотеки визначалась квартира АДРЕСА_3 загальною площею 59,9 кв.м., житловою площею 36,5 кв.м.

Дана квартира відповідно до Свідоцтва про право власності на житло, виданого відділом приватизації житла Управління житлово-комунального господарства м. Полтави 10.03.1998 року за №1034 на праві приватної спільної сумісної власності належала боржнику кредитної спілки ОСОБА_7 та членам його сім'ї ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10. Право власності було зареєстровано КП ПБТІ «Інвентаризатор» 10.03.1998 року в книзі №119, номер запису 16314 за реєстровим номером 23014922 ( т.1 а.с.34,38).

25.04.2008 року між кредитною спілкою «Спілка пенсіонерів України» і ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_9 укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Огир Л.А. та зареєстрований в реєстрі за №2045 (т.1 а.с. 27-30).

25.04.2008 року приватним нотаріусом Огир Л.А. накладено заборону на відчуження предмету іпотеки. Нотаріальна дія зареєстрована в реєстрі за №2046/40. За згодою сторін предмет іпотеки оцінювався в 284750 грн.

17.09.2010 року між ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у простій письмовій формі укладений договір позики грошей, за яким ОСОБА_2 позичив ОСОБА_7 99 713 грн. 66 коп., ОСОБА_4 позичила ОСОБА_7 47 340 грн., ОСОБА_5 позичила ОСОБА_7 108 762 грн. 50 коп., ОСОБА_6 позичив ОСОБА_7. 12 874 грн. 51 коп. Договір підписаний всіма учасниками. Загальна сума позики склала 268 690 грн. 67 коп. Умовами договору передбачалося щоквартальне повернення позики боржником. Остаточний розрахунок повинен був відбутися не пізніше 17.09.2011 року ( т.1 а.с.31).

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий суд виходив з того, що в ході укладення договору іпотеки приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полєжаєвою Н.П. було з'ясовано, що квартира АДРЕСА_1 не може бути передана в іпотеку позивачам, оскільки відповідно до постанови старшого державного виконавця Київського ВДВС Полтавського МУЮ Люмаха А.О. від 29.04.2009 року ВП№12562212 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, було накладено арешт на все майно, що належить СПД ФО ОСОБА_7 У наданій до позовної заяви позивачами ксерокопії договору іпотеки від 17.09.2010 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полєжаєвою Н.П. вказано, що договір не посвідчено в зв'язку з забороною Київського ВДВС Полтавського МУЮ та податковою заставою ( т.1 а.с. 39-42). Крім того, позивачі не заперечували, що договір іпотеки 17 вересня 2010 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полєжаєвою Н.П. так і не був посвідчений, оскільки виявилось, що квартира знаходиться під арештом та податковою заставою. На момент укладання договору іпотеки від 17.09.2010 року діяла Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджена наказом Міністерства юстиції України 03.03.2004 року, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 03.03.2004 року за №283/8882. Пунктом 96 даної Інструкції встановлено, що договори про заставу майна, що підлягає реєстрації, посвідчуються нотаріусом за умови подання документів, які підтверджують право власності на майно, що заставляється, та у передбачених законодавством випадках, державної реєстрації прав на це майно. Договори про заставу нерухомого та рухомого майна (майнових прав) посвідчуються нотаріусом після перевірки відсутності заборони на відчуження або арешту за даними Єдиного реєстру заборони відчуження об»єктів нерухомого майна та перевірки відсутності податкової застави та інших застав за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Відповідно до абзацу 3 пункту 100 Інструкції посвідчення договору застави майна (майнових прав), що перебуває у податковій заставі, не допускається. На час укладання договору іпотеки 17.09.2010 року існувала податкова застава на дану квартиру, отже, нотаріус не мала правових підстав для посвідчення та реєстрації спірного договору. Договір іпотеки від 17.09.2010 року не відбувся, щодо істотних умов даного договору домовленості між сторонами досягнуто не було. Не відбулося ні повного, ні часткового виконання даного договору, а тому суд позбавлений можливості такий договір визнати дійсним.

Як встановила колегія суддів, такий висновок місцевого суду є правильним, оскільки суд дійшов його після повного, всебічного та об"єктивного з"ясування фактичних обставин справи, прав та обов"язків сторін в даних правовідносинах, з правильним застосуванням норм матеріального права.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом позову є визнання договору іпотеки від 17.09.2010 р. таким, що відбувся і є дійсним та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Предметом договору є нерухоме майно - квартира АДРЕСА_1.

Згідно ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається із матеріалів справи, сторони зверталися до нотаріуса з приводу посвідчення договору іпотеки, однак, їм було відмовлено з підстав існування податкової застави на дану квартиру. Дана обставина підтверджує факт відсутності спору між сторонами правочину та існування перешкод у його нотаріальному посвідченні, який є обов»язковим для такого виду правочинів. Проте, у данному випадку звернення позивачів з даним позовом є перекладання на суд функцій нотаріату.

Згідно ст. 657 ЦК України (у редакції, яка була чинною на час укладення договору 17.09.2010 р.) договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Згідно ч. 3 ст. 640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Правила ст.220 ЦК України не поширюються на правичини, які підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, оскільки за змістом ст. 640 цього Кодексу договір, який підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації, є укладеним з моменту його державної реєстрації.

Доводи позивачів про незаконність судового рішення не заслуговують на увагу, оскільки місцевий суд достатньо повно мотивував його та прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Позивачі посилаються на незаконність дій нотаріуса, проте предметом їх позову є визнання договору іпотеки від 17.09.2010 р. таким, що відбувся і є дійсним та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування не вбачається.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308 ч.1, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 25 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

С У Д Д І :