АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 542/853/15-к Номер провадження 11-кп/786/358/16Головуючий у 1-й інстанції Стрельченко Т. Г. Доповідач ап. інст. Герасименко В. М.

Категорія:ч.2 ст.272 КК України Т.З.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого судді - Герасименко В.М.

суддів - Захожая О.І., Кожевнікова О.В.

з секретарем - Костюченко М.В.

за участю прокурора - Акулової С.М.

захисника - адвоката - Бердніченко О.П.

потерпілого - ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок Новосанжарського районного суду Полтавської області від 12 лютого 2016 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

Цим вироком

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Карши Узбецької РСР, громадянин України, освіта вища, одружений, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст.89 КК України не судимий,

засуджений за ч.2 ст.272 КК України на 3 роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності строком на 1 рік.

На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави 2 583 грн. за проведення експертизи.

За вироком суду ОСОБА_4 визнаний винним в наступному.

Так, ОСОБА_4, з 16.01.2008 року призначений на посаду директора Кобеляцького підприємства „Водоканал" відповідно контракту, будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями і, водночас, особою, яка відповідно до контракту, як керівник:

- здійснює поточне керівництво підприємством, організовує його виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечує виконання завдань підприємства, передбачених законодавством;

- повинен створювати в кожному структурному підрозділі і на кожному робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативних актів, а також забезпечити додержання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці;

а також, відповідно до п.3.5 посадової інструкції від 01.06.2006 року, якою безпосередньо на директора покладено обов'язок:

- вживати заходи для забезпечення підприємства кваліфікованими кадрами, раціонального використання і розвитку їхніх професійних знань і досвіду, створення безпечних і сприятливих для життя та здоров'я умов праці, дотримання вимог законодавства про охорону навколишнього середовища, порушив вимоги законодавчих актів, які містять правила виконання робіт з підвищеною небезпекою, вчинивши злочин проти безпеки виробництва, за наступних обставин.

18.06.2008 року, близько 07.30 год., на ранковому засіданні у кабінеті директора Кобеляцького КП „Водоканал" проводилось заслуховування майстрів підприємства ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про плани поточного дня. Майстер житлового фонду ОСОБА_5 повідомила, що зранку буде займатися ремонтними роботами по підняттю горловини каналізаційного колодязя біля житлового будинку по вул.Шевченка, а потім, відповідно до заяви мешканців, у другій половині дня чистити каналізаційну мережу в районі житлового будинку №2а по вул.Садовій.

18.06.2008 року, відповідно до розпорядження директора КП „Водоканал" ОСОБА_4, бригада працівників у складі: майстра ОСОБА_5, слюсарів-сантехніків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, водія асенізатора ОСОБА_10, водія вантажного автомобіля з перевезення бригади ОСОБА_11 приїхали за адресою: вул.Садова, 2а, м.Кобеляки на виконання робіт по очищенню каналізаційної мережі.

Директор ОСОБА_4, знаючи про заборону Управління Держгірпромнагляду на роботу в колодязях, відсутність дозволу останнього, допустив вищевказаних працівників до робіт по очищенню каналізаційного колодязя без його участі, не видавши наряд-допуск на виконання робіт, не перевірив наявність засобів індивідуального захисту.

В подальшому, не пересвідчившись у безпечності проведення газонебезпечних робіт, не перевіривши колодязь на загазованість, через відсутність на підприємстві лампи ЛБВК чи газоаналізатора, слюсар-сантехнік ОСОБА_7 спустився до каналізаційного колодязя та через деякий час знепритомнів від випарів газів і впав на дно колодязя.

З метою порятунку ОСОБА_7 у колодязь спустився ОСОБА_11 ,який також знепритомнів та впав. Після цього для надання допомоги ОСОБА_11 та ОСОБА_7 у каналізаційний колодязь спустилась майстер ОСОБА_5, яка також втратила свідомість та впала. ОСОБА_11 та ОСОБА_5 загинули.

Згідно висновків судово-медичних експертиз №71-а та 72-а від 16.12.2008 року смерть ОСОБА_5 і ОСОБА_11 настала в результаті отруєння сірководнем.

Робота, яка виконувалась по обслуговуванню та експлуатації каналізаційної мережі (навіть без посереднього опускання у колодязь), є газонебезпечною роботою, на здійснення якої потрібен дозвіл на право виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки.

Невиконання законодавчих та нормативних актів з охорони праці директором ОСОБА_4 знаходяться в причинному зв'язку із настанням події нещасного випадку, що стався ІНФОРМАЦІЯ_2.

В апеляційній скарзі обвинувачений просить вирок суду змінити в частині стягнення на користь ОСОБА_3 моральної шкоди та зменшити суму, яка підлягає стягненню, оскільки судом першої інстанції не взято до уваги того, що потерпілий ніяким чином не обґрунтував розмір завданої йому моральної шкоди та безпідставно збільшив її розмір, Вказує, що потерпілому за рішенням суду відшкодовано завдану КП „Водоканал" моральну шкоду та отримано страхові виплати від Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Окрім того, обвинувачений ніде не працює, не перебуває на обліку Центру зайнятості, не має доходу, на його утриманні перебуває донька, яка навчається у ВУЗі на стаціонарній формі навчання, тому він позбавлений можливості сплатити на користь потерпілого моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.

Інші учасники судового розгляду вирок суду не оскаржили.

Потерпілим ОСОБА_3 подано письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких він прохає відмовити в задоволенні поданої обвинуваченим апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_4 та в його інтересах захисника-адвоката Бердніченко О.П., які підтримали подану обвинуваченим апеляційну скаргу з підстав в ній зазначених, потерпілого ОСОБА_3 та прокурора, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого та прохали вирок суду залишити без змін, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, приходить до висновку, що апеляційна скарга обвинуваченого підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі обвинуваченого фактичні обставини справи та висновки суду про його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.272 КК України не оспорюються. Суд першої інстанції визнав ОСОБА_4 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.272 КК України, тобто в порушенні правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на підприємстві особою, яка зобов'язана їх дотримувати, що спричинило загибель людей.

Водночас, колегія суддів погоджується з доводами обвинуваченого в частині не вірно вирішеного в даному кримінальному провадженні цивільного позову.

Так, відповідно до ч.4 ст.128 КПК України форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються у порядку цивільного судочинства. Положення частини 5 вказаної статті передбачають, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Враховуючи, що потерпілим пред'явлено цивільний позов про стягнення з відповідача завданої йому моральної шкоди внаслідок порушення правил безпеки виробництва, судом при прийнятті цивільного позову та його розгляду, не вирішено питання щодо визначення повного переліку осіб, які беруть участь у справі, наявності співвідповідачів, відповідно, не вирішено питання солідарної відповідальності.

Окрім того, поза увагою суду залишилося наявне в матеріалах справи рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 29.04.2011 року про стягнення з юридичної особи - Кобеляцького КП «Водоканал» на користь ОСОБА_3 моральної шкоди завданої йому працівником цього підприємства. Відповідно, працівник, який завдав шкоди, за наявності передбачених положеннями ЦК України підстав відповідальності, відповідає перед юридичною особою у регресному порядку.

За таких обставин рішення суду першої інстанції в частині вирішення цивільного позову потерпілого підлягає до скасування з призначенням в цій частині нового судового розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити частково.

Вирок Новосанжарського районного суду Полтавської області від 12 лютого 2016 року в частині вирішення цивільного позову потерпілого ОСОБА_3 скасувати та призначити в цій частині новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

В іншій частині вирок Новосанжарського районного суду Полтавської області від 12 лютого 2016 року відносно ОСОБА_4 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

СУДДІ :

Герасименко В.М. Кожевніков О.В. Захожай О.І.