ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

19 травня 2016 року Справа № 903/311/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Самусенко С.С. - головуючого,

Барицької Т.Л.,

Картере В.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_4

на рішення та постанову господарського суду Волинської області від 28.05.2015 Рівненського апеляційного господарського суду від 29.09.2015

у справі№ 903/311/15

господарського судуВолинської області

за позовомОСОБА_4

доСільськогосподарського закритого акціонерного товариства "Нива"

провизнання засідання (зборів) правління неправомочним та рішення засідання (зборів) правління недійсним

В с т а н о в и В :

ОСОБА_4 звернулась до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою на рішення господарського суду Волинської області від 28.05.2015 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.09.2015 у справі № 903/311/15 господарського суду Волинської області.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України та підлягає поверненню з наступних підстав.

Відповідно до ч.4 ст.111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Порядок та розмір справляння судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011, що набрав чинності 01.11.2011.

01.09.2015 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" № 484-VІІІ від 22.05.2015, яким до Закону України "Про судовий збір" було внесено зміни, зокрема, щодо розміру ставок судового збору.

Підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 12.11.2015 №01-06/2093/15 роз'яснено, що розмір судового збору у випадку подання касаційних скарг судовий збір за подання позову в яких було сплачено до 01.09.2015, розраховується виходячи з суми судового збору, сплаченого при поданні позову. Цей розмір не підлягає перерахунку відповідно до нових ставок, визначених Законом. При цьому, Законом передбачено сплату судового збору з касаційної скарг на рішення суду, виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви незалежно від того, чи оскаржується все рішення (постанова) суду в цілому чи його частина.

В Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", зі змінами і доповненнями, в пункті 2.11 зазначено, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

З матеріалів справи вбачається, що судові рішення господарських судів попередніх інстанцій у справі №903/311/15 прийнято щодо позову, предметом якого є декілька вимог немайнового характеру:

визнання засідання (зборів) правління Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства "Нива" від 15.06.2014 неправомочним та рішення засідання (зборів) правління Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства "Нива", оформлені протоколом від 15.06.2014 недійсним та про скасування внесення змін до Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, здійснених на підставі протоколу засідання (зборів) правління Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства "Нива" від 15.06.2014.

Отже, при поданні позовної заяви у даній справі розмір судового збору, що підлягав сплаті становив: 2 436 грн. (2 х 1218 грн.)

Відповідно належний розмір судового збору на момент подання касаційної скарги на рішення господарського суду Волинської області від 28.05.2015 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.09.2015 у справі № 903/311/15 становить 2 923 грн. 20 коп. (120 % х 2 436 грн.)

Однак, заявником до касаційної скарги додано платіжне доручення № П574/4111130/1 від 05.04.2016, що підтверджує сплату судового збору на суму 1653 грн. 60 коп. Тобто судовий збір за подання касаційної скарги на рішення господарських судів попередніх інстанцій сплачено не в повному розмірі.

Крім того, постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція), якою встановлено загальні правила, види і стандарти розрахунків юридичних і фізичних осіб та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами Інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів, у тому числі платіжних доручень.

Згідно з п. 3.8 Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. При цьому, платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором (пп. 2.21 п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Скаржником у якості доказів сплати судового збору до касаційної скарги додано квитанцію № П574/4111130/1 від 05.04.2016 у графі "Призначення платежу" якої зазначено: *;101;2287212685; суд збір за подання касац скарги Вищ.госсуд Укр, 070; символ254;

Таким чином, графа "Призначення платежу" вказаної квитанції не містить відомостей про номер справи та дати оскаржуваної постанови Рівненського апеляційного господарського суду.

З огляду на викладене, квитанцію № П574/4111130/1 від 05.04.2016 надана скаржником, не може вважатися доказом, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню заявнику.

Разом з тим, касаційна інстанція зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 1113 ГПК України, скаржник не позбавлений можливості повторного подання касаційної скарги після усунення зазначених недоліків в загальному порядку, тобто з дотриманням вимог процесуального законодавства, зокрема, приписів розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.86, п.4 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення господарського суду Волинської області від 28.05.2015 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.09.2015 у справі № 903/311/15 господарського суду Волинської області повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий суддя С. Самусенко

Судді: Т. Барицька

В. Картере