ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2016 року Справа № 916/2810/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Судді:Могил С.К. (доповідач), Борденюк Є.М., Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Рівнеазот" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.02.2016 та рішення господарського суду Одеської області від 21.10.2015 у справі № 916/2810/15 господарського суду Одеської області

за позовомпублічного акціонерного товариства "Рівнеазот"

до державного підприємства "Одеська залізниця"

простягнення 26 739, 32 грн.,

за участю представників

позивача: Демидаса Д.А.,

відповідача: Чібічьяна О.Р.,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2015 року публічне акціонерне товариство "Рівнеазот" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до державного підприємства "Одеська залізниця" про стягнення 17 015, 93 грн. завданих збитків за недостачу вантажу у вагоні № 59556746 в кількості 2 450 кг (залізнична накладна № 35011519) та 9 723, 39 грн. завданих збитків за недостачу вантажу у вагоні № 90606401 в кількості 1 400 кг (залізнична накладна № 35299791).

Рішенням господарського суду Одеської області від 21.10.2015, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.02.2016, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Переглянувши в касаційному порядку оскаржені судові рішення колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, зі станції відправлення Обарів Львівської залізниці 10.12.2014 публічним акціонерним товариством "Рівнеазот" (відправник) на станцію призначення Жовтнева Одеської залізниці відправлено товариству з обмеженою відповідальністю "Морський спеціалізований порт "НІКА -ТЕРА" (одержувач) за залізничною накладною № 35011519 у 24 вагонах вапняно-аміачну селітру у кількості 1 680 000 кг та 08.01.2015 за залізничною накладною № 35299791 у 6 вагонах вапняно-аміачну селітру у кількості 402 000 кг. Маса вантажу в накладних зазначена відправником вантажу самостійно, без участі представника залізниці.

В подальшому 06.01.2015 на станції Жовтнева Одеської залізниці складено комерційний акт БЖ № 321385/3, в якому зазначено, що при комісійному переважуванні вантажу у вагоні № 59556746 на справних вагонних тензометричних вагах (перевірка 11.02.2014) у присутності в.о. ДС Овсяник, ДСЗМ Репіної, ДСМ Назаренко, агента комерційного Лейби, представника вантажоодержувача Бастан встановлено: за документом значиться вантаж - добрива азотні, не поіменовані за алфавітом, завантаження насипом, тара за документом - 23 000 кг, нетто - 70 000 кг, одне ЗПУ відправника № Г063455. Фактично виявилось: брутто - 90 550 кг, тара перевірена - 23 000 кг, нетто - 67 550 кг, що менше за документом на 2 450 кг. На штанзі ЗПУ № Г063455 відправника справно, відповідає документу. Праворуч за ходом потягу в першому розвантажувальному люці "заделка ветошью", протікання вантажу відсутнє. З правої сторони вагону в нижній частині першого розвантажувального люка відсутній ущільнювач довжиною 140 мм, у зв'язку з чим утворилась щілина між кромкою бункера та кришкою люка довжиною 140 мм. Вагон технічно справний відповідно до акта № 01 від 06.01.2015, в комерційному відношенні згідно з актом загальної форми ст. Жовтнева № 6653 від 27.12.2014. Таровка вагону здійснювалась 06.01.2015 агентом комерційним Лейбой.

16.01.2015 на станції Жовтнева Одеської залізниці складено комерційний акт БЖ № 321386/7, в якому зазначено, що при комісійному переважуванні вантажу у вагоні № 90606401 на справних вагонних тензометричних вагах (перевірка 11.02.2014) у присутності ДС Трищан, ДСЗМ Репіної, ДСМ Назаренко, прийомоздавача Стрекозіної, представника вантажоодержувача Бастан встановлено: за документом значиться вантаж добрива азотні, не поіменовані за алфавітом, завантаження насипом, тара за документом - 22 200 кг, нетто - 70 000 кг, одне ЗПУ відправника № ГЗ94083. Фактично виявилось: брутто - 90 950 кг, тара перевірена - 22 350 кг, нетто - 68 600 кг, що менше за документом на 1 400 кг. На штанзі ЗПУ № ГЗ94083 відправника справно, відповідає документу. Праворуч за ходом потягу у другому розвантажувальному люці протікання вантажу. По ст. Жовтнева протікання усунули, "заделали ветошью". З правої сторони вагону у нижній частині другого розвантажувального люка відсутній ущільнювач довжиною 100 мм, у результаті чого утворилась щілина між кромкою бункера та кришкою люка довжиною 100 мм. Вагон технічно справний відповідно до акта № 02 від 16.01.2015, в комерційному відношенні згідно з актом загальної форми ст. Жовтнева № 485 від 15.01.2015. Таровка вагону здійснювалась 16.01.2015 прийомоздавачем Стрекозіною.

Поряд з цим, 06.01.2015 на станції Жовтнева Одеської залізниці складено акт № 01 про технічний стан вагону (контейнера) № 59556746, у якому зазначено, що вагон технічно справний. Згідно з висновком про можливість втрати, псування вантажу, з правої сторони вагону у нижній частині першого розвантажувального люка відсутній ущільнювач довжиною 140 мм, у результаті чого утворилась щілина між кромкою бункера та кришкою люка довжиною 140 мм. Втрата вантажу можлива. Вантажовідправник міг бачити вищезазначені несправності, але заходів із забезпечення схоронності вантажу, що перевозиться, не прийняв.

Також 16.01.2015 на станції Жовтнева Одеської залізниці складено акт № 02 про технічний стан вагону (контейнера) № 90606401, в якому зазначено, що вагон технічно справний. Згідно з висновком про можливість втрати, псування вантажу, з правої сторони вагону у нижній частині другого розвантажувального люка відсутній ущільнювач довжиною 100 мм, у результаті чого утворилась щілина між кромкою бункера та кришкою люка довжиною 100 мм. Втрата вантажу можлива. Вантажовідправник міг бачити вищезазначені несправності, але заходів із забезпечення схоронності вантажу, що перевозиться, не прийняв.

Відповідно до переуступних написів на залізничних накладних № 35011519 та № 35299791 право на пред'явлення претензії та позову передано товариством з обмеженою відповідальністю "Морський спеціалізований порт "НІКА-ТЕРА" публічному акціонерному товариству "Рівнеазот".

Позивачем на адресу відповідача 24.02.2015 направлено претензії про відшкодування вартості недостачі маси вантажу на суму 9 723, 39 грн. та на суму 17 015, 93 грн.

В якості розрахунку суми завданих збитків за недостачу вантажу позивач зазначив контракт № 756-15-003 від 21.01.2015, укладений між ним та Фірмою "NF TRADING AG", згідно з умовами якого ціна однієї метричної тонни вапняно-аміачної селітри на базі поставки товариства з обмеженою відповідальністю "Морський спеціалізований порт "НІКА-ТЕРА" складає 245 доларів США.

Відповідачем у задоволенні претензій відмовлено, що і стало підставою для звернення з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що вантажовідправник міг бачити несправності до здійснення завантаження вантажу у вантажний транспорт, проте ніяких заходів спрямованих на усунення зазору не прийняв та не підготував вагон для перевезення даного виду вантажу. Зазначені обставини справи могли спричинити втрату вантажу у вагонах по ходу потягу, у зв'язку з чим відсутня вина залізниці у виникненні нестачі.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками апеляційного господарського суду з огляду на таке.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 308 Господарського кодексу України відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством.

На підставі ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній. Упакування, пакетування, тара повинні відповідати вимогам нормативних документів.

Згідно зі ст. 8 Статуту перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізницями провадиться у вагонах парку залізниць або орендованих у залізниць, а також у власних вагонах, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності, в тому числі розташованим за межами України.

Статтею 31 Статуту передбачено, що придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається: вагонів - відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці; контейнерів, цистерн та бункерних напіввагонів - відправником.

Відповідно до п. 4 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 N 644, відправник зобов'язаний підготувати вантаж до навантаження відповідно до вимог, які забезпечували б збереження його на всьому шляху перевезення. Дрібні місця штучних вантажів відправник повинен об'єднати в більші.

Абзацом 3 п. 28 Правил встановлено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу.

Відповідно до пп. а) ст. 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

На підставі ст. 113 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Враховуючи викладене, передбачені ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України межі перегляду справи в касаційній інстанції та беручи до уваги, що завантаження вантажу відбулося позивачем у власні вагони, що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними від 10.12.2014 та від 08.01.2015, зважаючи на зміст комерційних актів і актів про технічний стан вагонів, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів про відсутність належних документальних підтверджень наявності вини перевізника у втраті вантажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Так, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення виключає відповідальність боржника за невиконання або неналежне виконання зобов'язань у вигляді відшкодування збитків.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, враховуючи недоведеність позивачем вини перевізника у втраті вантажу, суди обох інстанцій дійшли правильного висновку про відмову у позові.

Посилання скаржника на порушення відповідачем вимог Правил складання актів (ст. 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 N 334, обґрунтовано відхилені судами попередніх інстанцій, оскільки вказані комерційні акти ним не були оскаржені, можливість чого передбачена п. 16 Правил складання актів (ст. 129 Статуту), а відтак правомірними є висновки місцевого та апеляційного господарських судів стосовно того, що обставини, викладені в них, зумовлюють матеріальну відповідальність вантажовідправника.

Інші доводи скаржника спростовані апеляційним господарським судом.

Згідно з ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи викладене, колегія суддів касаційної інстанції не вбачає підстав для скасування рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів у даній справі, оскільки в межах касаційного провадження скаржником не доведено порушення або неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та/або процесуального права, а викладені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновків місцевого та апеляційного господарських судів.

Керуючись ст.ст. 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.02.2016 - без змін.

Головуючий суддя Могил С.К.

Судді: Борденюк Є.М. Малетич М.М.