Тернівський районний суд м.Кривого Рогу

м. Кривий Ріг, вул. Ухтомського, 23, 50083, (0564) 38-21-63

Справа №2- 2436/2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«06» грудня 2010 р. Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

у складі:

головуючого, судді - Коноваленко М.І

при секретарі - Максимишена С.Б

за участю: позивача - ОСОБА_1М

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства "Північний гірничо- збагачувальний комбінат" про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

16.03.2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства "ПівнГЗК" про стягнення моральної шкоди внаслідок професійного захворювання в сумі 120000 гривен.

У своєму позові позивач зазначив, що з 06.02.1985 р. по 24.11.2008 р. працював машиністом млинів 4,5 розряду збагачувальної фабрики № 1, слюсарем черговим 5-го розряду з ремонту устаткування рудозбагачувальної фабрики № 1 ВАТ «ПівнГЗК».

У зв'язку із заподіянням шкоди, 29.10.2008 року пройшов огляд МСЕК, де йому було встановлено 20 % втрати працездатності по захворюванню - ХОЗЛ, і 5% втрати працездатності по захворюванню - плечолопатковий періартроз, деформуючий артроз ліктьових і колінних суглобів, а всього 25% втрати професійної працездатності. При повторному огляді МСЕК 22.10.2009 року процент втрати працездатності залишився без змін 25 %, черговий перегляд призначено на жовтень 2011 року.

У зв'язку із заподіяння шкоди відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування м. Кривого Рогу Дніпропетровської області постановою від 17.11.2008 року призначило йому щомісячні страхові виплати по 620,29 грн., виходячи із середнього заробітку в сумі 2481,16 грн., що передували до настання страхового випадку і відсотка втрати професійної працездатності (2481,16*25%). Крім того, йому була нарахована одноразова допомога в розмірі граничної суми - 40140,00 грн., але завдана моральна шкода відповідачем відшкодована не було. Працюючи машиністом млинів, слюсарем черговим ВАТ «ПівнГЗК» позивач виконував роботи в умовах важкої фізичної праці, несприятливого мікроклімату, запиленості, шуму.

Рішенням Українського НДІ промислової медицини позивачу було встановлене професійне захворювання: хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої ст., емфізема легень першої ст., ЛН першої ст.), двустронній плечолопатковий періартроз, деформуючий артроз ліктьових і колінних суглобів ПФ першого ст.

З 2002 року хворіє на хронічний бронхіт. В червні 2004 року перебував на лікуванні і обстеженні в клініці інституту промислової медицини з приводу хронічного захворювання легень, знаходиться на диспансерному обліку у дільничного лікаря за місцем мешкання, постійно отримує амбулаторне лікування, періодично лікується в стаціонарі.

Рішенням ЛЕК інституту від 14.08.2008 р., протокол № 1842 встановлено професійне захворювання. У серпні-вересні 2009 року проходив стаціонарне лікування в клініці інституту зі скаргами на задишку при незначному фізичному навантаженні, частий кашель, іноді - сухий, біль та важкість у грудній клітці, головний біль, запаморочення, швидку втому, біль та обмеження рухів у колінних та ліктьових суглобах, судоми в костях, загал слабкість. Професійне захворювання спричинило погіршення реалізації його фізични професійних можливостей, у зв'язку зі станом здоров'я в віці 47 років і не може працює за своєю кваліфікацією і тому вимушений був 24.11.2008 року звільнитися з роб< чергового слюсаря з ремонту устаткування 5-го розділу. Праця в умовах шкідливих факто виробництва йому протипоказана. Він не може працевлаштуватися за своєю кваліфікаціє адаптуватися в теперішній розклад свого життя, він зазнає фізичного болю навіть виконуючи важкої фізичної праці і вважає що йому заподіяна моральна шкода.

Спеціальною комісією 25.02.2010р. було проведено розслідування професійне захворювання. Згідно п. 17 акту, причиною профзахворювання стала дія на протязі 34 рої 5 місяців в умовах впливу шкідливих факторів, вібрації.

Згідно первинного висновку МСЕК від 16.04.2010 р. (довідка серії 10 ААА №00239 йому була встановлена ступень втрати професійної працездатності - 40%: з повторні оглядом 01.04.2011 року, визнаний інвалідом 3 групи.

Згідно з п. 19 акту розслідування хронічного професійного захворювання в 09.09.2008 року профзахворювання виникло з вини адміністрації ВАТ «ПівнГЗК», оскільї адміністрація не виконала вимоги ст. 13 Закону України "Про охорону праці", ст. 153 КЗп України, щодо утворення на робочих місцях умов праці відповідно вимогам нормативна актів.

Відповідно до вимог ч.І ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власник аб уповноваженим органом моральної шкоди проводиться, якщо порушення його законни прав призвели до моральних страждань, утрати нормальних життєвих зв'язків і вимагає ві нього додаткових зусиль для організації свого життя-. ПрИ ЦЬОМУ моральна шкода полягає фШчному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншю ушкодженням здоров'я. У зв'язку з професійним захворюванням змінився його спосіб Ті якість життя, що завдає йому моральних страждань. У нього при незначному фізичному навантаженні виникає задишка, біль у грудній клітці, постійний кашель, головний біль тг запаморочення. Через захворювання він не може виконувати роботу по дому, що призводиті до непорозуміння в сім»ї. Такий стан не дає йому можливості спокійно спати ночами, займатися фізичною роботою. Факт завдання йому моральних страждань підтверджується актом розслідування професійного захворювання і довідкою МСЕК. Виписками та епікризами з історії хвороби. Завдану моральну шкоду він оцінює у 120000 гривен, яку просить стягнути з відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав пояснив, що позивач посилається на ст. 23 ЦК України, як на правову підставу для стягнення моральної шкоді, в той час як між позивачем та відповідачем існували трудові правовідносини. Крім того згідно ст. 237-1 КЗпП України підставою для виникнення матеріальної відповідальності є протиправне, винне невиконання чи неналежне виконання однією із сторін трудового договору своїх обов'язків, яке спричинило заподіянню шкоди. Наявність шкідливих умов праці на деяких робочих місцях є об'єктивним явищем і не може бути усунута, закон не забороняє застосування праці у таких умовах. Позивач був ознайомлений з умовами праці і погодився на роботу в шкідливих умовах, роботодавець за свій рахунок періодичні медичні огляди, забезпечував засобами індивідуального захисту, надавав пільги, підвищену заробітну плату, додаткову відпустку, профілактичне харчування, сплачував внески на обов'язкове соціальне пенсійне страхування. Тобто відповідач не допускав стосовно позивача порушення норм чинного законодавства. Позивач мав можливість в будь-який час розірвати трудовий договір, але позивач добровільно продовжував працювати в шкідливих умовах. Позивачем не надано доказів які б підтвердили факт спричинення йому моральної шкоди, а розмір її відшкодування ні чим не обгрунтований. Вважає позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з ВАТ «ПівнГЗК» 120000 грн. є незаконними. На підставі викладеного просить в позові відмовити в повному обсязі.

Вислухавши позивача, представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено та сторонами не оспорюється, що позивач тривалий час працював у пивих умовах на ВАТ «ПівнГЗК». 29.10.2008 р. йому встановлено професійне >рювання, яке було отримане в період роботи машиністом млинів 4,5 розряду ічувальної фабрики № 1, слюсарем черговим 5-го розряду з ремонту устаткування збагачувальної фабрики № 1 ВАТ «ПівнГЗК». Висновком МСЄК від 29.10.2008 р. йому встановлена ступень втрати професійної працездатності - 25%. (а.с. 14,15).

Постановами від 17.11.2008 року Фонд соціального страхування призначив ОСОБА_1 І щомісячні страхові виплати та нарахована одноразова допомога у сумі 40140,00 грн. 25,26).

Таким чином, у позивача на підставі висновку МСЕК від 29.10.2008 р. право на ікодування моральної шкоди виникло з 27.10.2008 року, дня встановлення ступеня іти професійної працездатності у відсотках (а.с. 14 ).

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду аїни № 4 від 31.03.1995 року (зі змінами), судам необхідно враховувати, що відповідно ст. 237-1 КЗпП України за наявності погіршення прав працівника у сфері трудових юсин (в тому числі виконання робіт у безпечних для життя і здоров'я умовах), яке звело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від го додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню )альної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган алежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

З 01 квітня 2001 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове >жавне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного ворювання, які спричинили втрату працездатності». Одним із завдань цього Закону та зв'язку Фонду соціального страхування було відшкодування моральної шкоди, заподіяної овами виробництва, застрахованим та членам їх сімей від нещасних випадків.

Законами України про Державний бюджет на 2006 рік та 2007 рік, зупинялась дія, в :тині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей, абзацу 4 ст. підпункту «є» ч, 1 ст. 21, ч. З ст. 28, ч. З ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове ржавне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та юфесійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Крім цього, Законом від 28.12.2007 року № 107 з п. З Прикінцевих положень іключені слова, які свідчили про відшкодування за умов, зазначених у цьому пункті, зральної (немайнової) шкоди потерпілим на виробництві та членам їх сімей, і водночас шовнено цей пункт таким абзацом: «відшкодування Фондом соціального страхування від іщасних випадків моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей незалежно від часу істання страхового випадку припиняється з 01 січня 2008 року».

Конституційний Суд України в абзаці 9 пункту 5 Рішення №20-рп/2008 (справа про грахові виплати) зазначив, що положеннями п. 1, абзацу 3 п. 5, п. 9, абзацу 3 п. 10, п.11 озділу 1 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове ержавне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного ахворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.02.2007 року №717, скасовано раво застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або грофесійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони іали відповідно до приписів первинної редакції Закону України «Про загальнообов'язкове [ержавне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного іахворювання, які спричинили втрату працездатності». Проте, Конституційний Суд України зважає, що саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст. 1167 Цивільного кодексу України та ст. 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця). Встановлений законодавством розподіл обов'язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам статті 22 Конституції України. З огляду на викладене, Конституційний Суд України не вбачає підстав для визнання неконституційними положень п.1, абзацу 3 п.5, п.9, абзацу 3 п. 10, п.11 розділу 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

З урахуванням вищевикладеного суд вважає, що спірні правовідносини виникають із трудових правовідносин і позивач має право на відшкодування моральної шкоди відповідачем.

Відповідно до вимог ст.153 КЗпП України та акту розслідування хронічного професійного захворювання № ЗО, який затверджений державним санітарним лікарем Тернівського району 10.09.2008 року (а.с.8-10), виписок із історії хвороби № 277/2301. 2677X412, 1116, 1216/415, 2128, 3037, 3336, 1836/654, ОСОБА_1 (а.с. 17-24), суд вважає, що вищевказані докази свідчать про доведеність виконання робіт позивачем у небезпечних для життя і здоров'я умовах.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд вважає, що слід врахувати роз'яснення п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р., з подальшими змінами, Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до якого, розмір відшкодування моральної( немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили.

Отже, враховуючи те, що вперше позивачу встановлено 25% втрати працездатності, а також характер захворювання, пов'язаних з спричиненням профзахворюванням фізичних і моральних страждань позивача, їх тривалість і тяжкість, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі, і наслідків, що наступили та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що слід позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково та стягнути з відповідача ВАТ "Північний ГЗК на користь ОСОБА_1 16000 гри у відшкодування моральної шкоди.

На підставі ст. ст. 153, 237-1 КЗпП України , ст.Ю, 11, 60, 84, 209 ч.З, 212, 213-214, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 16000 (шістнадцять тисяч) гривен.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь держави судовий збір в сумі 8,50 гри.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 30,00 грн. на користь держави.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана всіма учасниками по справі до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Тернівський районний суд м. Кривого Рогу протягом десяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ: