Судове рішення #5556501

Справа № 2-а-1044/09

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

09 липня 2009 року                                                 м. Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

в складі: головуючого – судді         Маслюк Н.В.

         при секретарі                     Ващиліній Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чернігові адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити певні дії,

   

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звертаючись до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова, просить визнати бездіяльність відповідача щодо неперерахування пенсії, протиправною та такою, що порушує її права; зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та забезпечити виконання виплати пенсії за інвалідністю (основну та додаткову) з 01.05.2008 року відповідно до ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку шести мінімальних пенсій за віком та 50 % мінімальної пенсії за віком, що розраховується із розміру прожиткового мінімуму встановленого для відповідної категорії населення.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона є інвалідом 3 групи по захворюванню, пов’язаного  з впливом аварії на ЧАЕС, і відноситься до 1 категорії. Відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» їй повинна бути призначена пенсія розміром, не нижчим ніж 6 мінімальних пенсій за віком та надбавка до пенсії (ст. 50 Закону) в розмірі 50%. Однак, всупереч діючому закону їй нараховується пенсія згідно з постановою КМУ, що значно менше, ніж передбачено в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Невиплата пенсії, передбаченої ст. 54 Закону є протиправною, оскільки згідно ст. ст. 19 ч. 2, 22 ч. 3 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов‘язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

В судове засідання особи, які беруть участь в справі, не з’явились, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином. В матеріалах справи наявні заяви про розгляд справи у їх відсутність. Відповідно до ст. 128 КАС України, суд вирішує справу у їх відсутність, на підставі наявних у ній доказів.  

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, є інвалідом 3 групи за захворюванням пов’язаним з ліквідацією  аварії на ЧАЕС (а.с.6-7). Згідно довідки від 04.06.2009 року №198/06 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова (а.с.8).

Відповідно до ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров‘я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Розділ 8 даного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4.

Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров‘ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров‘ю, у відповідних розмірах, зокрема, інвалідам 3 групи – 50 % мінімальної пенсії за віком.

Виплата зазначеної пенсії відповідно до ст. 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Нормами ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до 1 категорії та у зв‘язку з втратою годувальника. Зазначені норми розповсюджуються на позивача як віднесеного до категорії 1. Частина 4 ст. 54 цього Закону передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв‘язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 3 групі – 6 мінімальних пенсій за віком.

Пунктом 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2008 року внесено зміни до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до п. 2 Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення, зокрема, пункту 28 розділу ІІ  «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких  законодавчих актів України» від 28 грудня 2008 року.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнанні неконституційними. Відповідне рішення Конституційного Суду України є обов'язковим для виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, ч. 2 ст. 19, ч. 3 ст. 22 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому при прийняті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Положення статей, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення - тобто з 22.05.2008 р.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано суду доказів та не доведено правомірності свого рішення щодо не нарахування та невиплати позивачу пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р..

Згідно ч. 3 ст. 67 спеціального Закону у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров‘ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім‘ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 996-14, а також Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI, що набрав чинності з 1 січня 2008 року, затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня – 470 гривень, з 1 квітня – 481 гривня, з 1 липня – 482 гривні, з 1 жовтня – 498 гривень.

Таким чином, для позивачки як інваліда ІІІ групи, особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, нижчий розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із наведених розмірів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково: необхідно визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо неперерахування ОСОБА_1 пенсії по інвалідності (основну та додаткову) відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок; зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова здійснити перерахунок та виплату пенсії за інвалідністю (основну та додаткову) з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку шести прожиткових мінімумів для осіб, що втратили працездатність, та 50 % мінімальної пенсії за віком, що розраховується з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для відповідної категорії населення; в задоволенні решти позовних вимог відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 11, 94, 99, 100, 102, 158-163, 167, 185 Кодексу адміністративного судочинства України, Конституцією України, Законом України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-пр/2008, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо неперерахування ОСОБА_1 пенсії по інвалідності (основну та додаткову) відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року - протиправною.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова здійснити перерахунок та виплату пенсії за інвалідністю (основну та додаткову) ОСОБА_1 з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку шести прожиткових мінімумів для осіб, що втратили працездатність, та 50 %  мінімальної пенсії за віком, що розраховується з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для відповідної категорії населення.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Новозаводський районний суд міста Чернігова, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови, протягом десяти днів з дня виготовлення постанови в повному обсязі та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів, після подання заяви про апеляційне оскарження постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

          Повний текст постанови виготовлено 14.07.2009 року

Суддя Новозаводського

районного суду м. Чернігова                       Н.В.МАСЛЮК

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація