Справа № 2-712/09

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

02.07.2009р. Дніпровський районний суд м.Херсона у складі

головуючого судді                                          Дорошинської В.Е.

при секретарі                                                Кузьомі І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус ОСОБА_4  про визнання договору купівлі-продажу недійсним, визнання права власності та відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся із позовом до відповідачів про визнання договору купівлі-продажу недійсним, визнання права власності та відшкодування моральної шкоди, мотивуючи, що перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , в період якого ними була придбана квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яку, як зазначив позивач, за пропозицією ОСОБА_2 , ним було вирішено обміняти на належний останній приватний будинок за адресою: АДРЕСА_2 . В позовній заяві позивач вказує, що через перебування будинку під арештом, про що він дізнався 18.08.2008р. у нотаріуса, між ним та ОСОБА_2  було укладено договір купівлі-продажу спірної квартири та досягнуто згоди укласти договір купівлі-продажу вищезазначеного будинку, між тими ж сторонами, після зняття з нього арешту. Правочин, укладений 18.08.2008р. між ОСОБА_1  та ОСОБА_2 , вважає недійсним, оскільки під час його укладання не дотримано вимог з такого волевиявлення його учасника, що є вільним та відповідає його внутрішній волі. У зв’язку з чим просив визнати недійним договір купівлі-продажу від 18.08.2008р., укладений між ОСОБА_1  та ОСОБА_2 , визнати за ним право власності на ? частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 , судові витрати покласти на відповідачів.

В судовому засіданні позивач та його представник за усним клопотанням ОСОБА_5 , уточнили позовні вимоги, пояснили, що всупереч домовленості що існувала між сторонами з приводу продажу позивачу будинку за адресою: АДРЕСА_2 , після зняття з нього арешту, наступного дня ОСОБА_2  подарувала вказаний будинок своїй дочці, ОСОБА_3 , що на думку позивача, свідчить про навмисне введення його в оману на момент укладання правочину від 18.08.2008р. Крім того зазначили, що обманні дії спрямовані щодо позивача завдали йому моральної шкоди, яку ОСОБА_1  оцінює в 1700,00грн. Просив позов задовольнити, визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 18.08.2008р. між ОСОБА_1  та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_4 , повернути сторони в попереднє становище, передавши у власність ОСОБА_1  квартиру АДРЕСА_1 , стягнути з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1  моральну шкоду в розмірі 1700,00грн., покласти на ОСОБА_2  понесені позивачем судові витрати.  

Відповідач ОСОБА_3 , яка діяла в своїх інтересах та на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_2 , а також представник відповідачів, за ордером ОСОБА_6 , в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, пояснили, що посилання позивача на домовленість укласти договір міни є безпідставними, оскільки перешкод для його укладання не було, арешт з будинку за адресою: АДРЕСА_2  вже було знято, тобто доводи щодо введення позивача в оману не відповідають дійсності. Просили в позові відмовити за необґрунтованістю.

Приватний нотаріус ОСОБА_4  в судове засідання не з’явився, однак надіслав заяву, якою просив справу розглянути за його відсутності, при вирішенні спору покладався на розсуд суду.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши сторони, суд встановив, що ОСОБА_1  та ОСОБА_3  перебували в шлюбі, зареєстрованому 11.11.2000р. міським відділом РАГС м.Херсона, актовий запис № 852; рішенням Дніпровського районного суду м.Херсона від 27.10.2008р. шлюб між ОСОБА_1  та ОСОБА_3  було розірвано; відповідно договору купівлі-продажу від 18.08.2008р., посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_4  за реєстровим № 2096, ОСОБА_1  продав належну йому квартиру № 8, розташовану в АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , що також підтверджується довідкою № 35620 від 18.10.2008р., наданою начальником ХДБТІ; відповідно до довідки № 37754 від 04.11.2008р., наданої начальником ХДБТІ, будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , належав ОСОБА_2  згідно договору дарування від 04.09.1998р., посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_4  за р.№ 6218, на теперішній час домоволодіння належить ОСОБА_3  згідно Договору дарування, укладеного 19.08.2008р. між ОСОБА_2  та ОСОБА_3 , посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4  за р.№ 2119; відповідно ухвали Дніпровського районного суду м.Херсона від 28.11.2000р., заходи забезпечення позову ОСОБА_2  у виді заборони держнотконторі м.Херсона вчиняти будь-які дії по оформленню відчуження будинку будинку № АДРЕСА_2 , що належав ОСОБА_2  на підставі договору дарування від 0409.1998р. на праві приватної власності – скасовано, про що до Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна внесено відповідні зміни.

Відповідно до ст.203 ЦК України - Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Відповідно до ст.204 ЦК України - правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Відповідно до ст.215 ЦК України - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.  Відповідно до ст.216 ЦК України - недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.  Відповідно до ст.216 ЦК України - якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Відповідно до ст.236 ЦК України - нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.  

Враховуючи вищевказане, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, оскільки під час судового розгляду позивачем не доведено намір сторін укласти договір міни квартири, належної позивачу, на будинок, належний відповідачу ОСОБА_2  Крім того ОСОБА_1  не доведено факт введення його в оману під час укладання договору купівлі-продажу від 18.08.2008р., а тому у суду відсутні підстави вважати, що на момент його укладання не було досягнуто відповідності волевиявлення внутрішньої волі суб’єкта правочину, а саме, що воля позивача під час укладання договору формувалася не вільно і не відповідала його волевиявленню, що могло б вказувати на наявність обману.

 Крім того, взявши до уваги Постанову Пленуму ВС України від 31.03.95р. “Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди”, врахувавши суть позовних вимог, характер та суть моральних страждань позивача, істотність вимушених змін  в житті позивача, ступінь вини відповідача, суд вважає, що позовна вимога щодо відшкодування моральної шкоди не підлягає задоволенню через її недоведеність під час судового розгляду.

Керуючись ст.ст. 5-11, 60, 88, 208, 209, 213, 214, 215, 224, 225, 226 ЦПК України, ст.ст. 203, 215, 236 ЦК України суд –

в и р і ш и в :

В позові ОСОБА_1  до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус ОСОБА_4  про визнання договору купівлі-продажу недійсним, визнання права власності та відшкодування моральної шкоди – відмовити за необгрунтованістю.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів, після подання заяви про апеляційне оскарження, через суд першої інстанції.

     

 

Суддя                                                 В.Е.Дорошинська