Справа № 2-1576/09
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
16.07.2009р. Дніпровський районний суд м.Херсона у складі
головуючого судді Дорошинської В.Е.
при секретарі Кузьомі І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, -
в с т а н о в и в :
Позивач звернулась до суду із вищезазначеним позовом до відповідача про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, в якому вказує, що відповідно до рішення Дніпровського районного суду м.Херсона № 2-487/2003 від 01.04.2003р. їй на праві приватної спільної часткової власності належить 19/100 частин домоволодіння і виділено у користування 106,35кв.м. земельної ділянки та 1 кв.м в загальне користування з ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаним рішенням проведено реальний розподіл домоволодіння та визначено порядок користування земельною ділянкою між позивачем та ОСОБА_3 , який до цього також визначався рішенням Дніпровського районного суду м.Херсона № 2-456/2000 між ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 Сусідом позивача є відповідач по справі, який, як зазначила позивач, зайняв дві частини її земельної ділянки розміром 2,56м х 2,4м та 2,4м х 2,4м, загородивши їх огорожею. У зв’язку з наведеним просила позов задовольнити, усунути перешкоди у користуванні земельними ділянками, шляхом зобов’язання ОСОБА_2 знести огорожу і припинити користування ними, стягнути з відповідача на її користь всі судові витрати.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити.
Відповідач та його представник за ордером ОСОБА_6 , позов не визнали, пояснили, що в позовній заяві позивач посилається на рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 01.04.2003р., яким в останнє було визначено порядок користування її земельною ділянкою, та зазначає, що не дивлячись на нього відповідач чинить їй перешкоди у користуванні земельною ділянкою. Враховуючи, що рішення винесено у 2003р., та, як вказала ОСОБА_1 , з того часу порушується її право на земельну ділянку, просили відмовити у задоволенні позову у зв’язку із пропуском строків позовної давності.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши сторони, свідків, суд встановив, що відповідно до рішення Дніпровського районного суду м.Херсона №2-487/2003 від 01.04.2003р., зареєстрованого 18.11.2008р. в Херсонському державному бюро технічної інвентаризації за № 4635 в книзі 142, позивачу на праві приватної спільної часткової власності належить 19/100 частин домоволодіння і виділено у користування 106,35кв.м. земельної ділянки та 1 кв.м в загальне користування з ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , однак позивач не зверталась до виконавчої служби по примусове виконання, вказане рішення суду не виконане і по теперішній час; рішенням Дніпровського районного суду м.Херсона від 10.04.2000р. було визначено порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 між ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 відповідно до висновку експерта від 20.01.2000р. за варіантом 8, відповідно до акту державного виконавця відділу Державної виконавчої служби, складеного в травні 2000р., рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 10.04.2000р. було виконане; ОСОБА_1 не була стороною по цивільній справі № 2-456/2000, а стала власницею зазначеного майна в 2001 році в порядку спадкування за законом, оскільки право власності на 22/125 частин вказаного будинку раніше належало ОСОБА_5 , після смерті якої її спадкоємцем майна був ОСОБА_7 – чоловік позивача, який відповідно до свідоцтва про смерть, виданого 30.03.2001р. міським відділом РАГС м.Херсона, помер 29.03.2001р., відповідно спадкоємицею 22/125 частин будинку АДРЕСА_1 стала ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим Першою Херсонською державною нотаріальною конторою та зареєстрованого в реєстрі за № 1-790; відповідно довідки № 10090 від 15.07.2009р., наданої ВДВС Дніпровського РУЮ у м.Херсоні, згідно обліку виконавчих документів, 26.04.2000 року в державній виконавчій службі Дніпровського району на виконанні перебувало виконавче провадження № 217 по виконанню виконавчого листа № 2-456, виданого 10.04.2000р. Дніпровським районним судом м.Херсона по цивільні справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 про визначення порядку користування земельною ділянкою. Виконавче провадження завершено 28.07.2000р. на підставі фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом, а виконавчий лист № 2-487/2003 на виконанні ДВС Дніпровського району не перебував.
Відповідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється у три роки.
Відповідно ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження» - державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону. Відповідно ст.21 ЗУ «Про виконавче провадження» - виконавчі листи та інші судові документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох років. Відповідно ст.23 ЗУ «Про виконавче провадження» -стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутись із заявою про поновлення пропущеного строку до суду, який видав відповідний документ, або до суду за місцем виконання. Відповідно ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження» - виконавче провадження підлягає закінченню у випадках фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом.
Враховуючи вищезгадане, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, оскільки, позивачем заявлено вимогу про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, порядок користування якою було визначено рішенням Дніпровського районного суду м.Херсона від 01.04.2003р., однак, відповідно до відомостей ВДВС Дніпровського РУЮ у м.Херсоні позивачем вказане рішення не пред’явлено до виконання і по теперішній час, а томі вбачається, що спір між сторонами відсутній і також позивачем пред’явлено позов після спливу строку позовної давності.
Керуючись ст.ст.5-11, 60, 88, 208, 209, 213, 214, 215, 294 ЦПК України, ст.ст.152, 158 ЗК України, ст.257, 387 ЦК України, ст.ст.18, 21, 23, 37 ЗУ «Про виконавче провадження», суд –
В и р і ш и в :
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою – відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційного суду або в порядку ч.4 ст.295ЦПК України.
Суддя В.Е.Дорошинська