Справа №33ц-52кс/08
Категорія: 33
Головуючий у суді першої інстанції: Голубнича A.M.
Доповідач: Пащенко Л.В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2008 року м. Вінниця
Колегія суддів Судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області у складі
головуючого: Пащенко Л.В.,
суддів: Нагорняка В.А., Мартьянової Л.І.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Гришковецької селищної ради про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю,
за касаційною скаргою ОСОБА_1на ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 28 грудня 2005 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Бердичівського міськрайонного суду від 08 листопада 2005 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 28 грудня 2005 року, відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні позову про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю, виданого Гришковецькою селищною радою 03.08.1999 року на ім'я ОСОБА_2
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу апеляційного суду і направити справу на новий судовий розгляд, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, на невідповідність висновків суду обставинам справи, а також на те, що висновки суду не ґрунтуються на доказах.
Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду ухвали апеляційного суду відсутні, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно Державного акту від 17.10.1996 року ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка розміром 0,40 га, яка зі сторони А-Б довжиною 193 м. межує з ділянкою ОСОБА_2
Відповідно до Державного акту від 03.08.1999 року ОСОБА_2 на праві приватної власності належить земельна ділянка розміром 0,6027 га, яка зі сторони Г-Д довжиною 191,8 м. межує з ділянкою ОСОБА_1
Схема кварталу 1959 року свідчить, що довжина межі між земельними ділянками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 складала 190,8 м., тобто менше ніж зазначено в Державному акті ОСОБА_1.
З висновку експертизи, якою проведено обмір спірних земельних ділянок, видно, що є відхилення (зменшення) по площі земельної ділянки ОСОБА_1 на 92 кв.м., яке утворилося в результаті невідповідності лінійних розмірів її земельної ділянки зі сторін: А-Б на межі з ОСОБА_2, К-Д на межі із ОСОБА_3., Б-В та Г-Д на межі з ОСОБА_4. Обмір інших названих земельних ділянок не проводився, так як це не стосується цього спору.
Відмовляючи в позові, місцевий суд, з урахуванням фактичних обставин справи, виходив з того, що Державний акт від 03.08.1999 року на ім'я ОСОБА_2, виданий в порядку, передбаченому чинним законодавством, порушень спільної межі не встановлено, а ОСОБА_1 не надала доказів, які б підтвердили, що порушення її прав, як землекористувача, сталося саме внаслідок приватизації земельної ділянки ОСОБА_2. При цьому, суд, виходячи з положень ст.ст. 53, 143 ЦПК України, правильно не прийняв до уваги розрахунки самої ОСОБА_1
Апеляційний суд обґрунтовано погодився з висновками суду першої інстанції.
Відповідно до ч.2 ст.324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що ухвала апеляційного суду постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а також відсутні передбачені ч.1 ст.338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
Наведені у касаційній скарзі доводи висновок апеляційного суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 332, 336 ЦПК України, підпунктом 2 пункту 3 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій України», колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу ОСОБА_1відхилити. Ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 28 грудня 2005 року залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.