справа № 208/1048/16-ц

№ провадження 2/208/1344/16

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

11 квітня 2016 р. м. Дніпродзержинськ

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Ричка С.О.

при секретарі - Щербацевич Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Заводського районного суду м. Дніпродзержинська цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Територіальної громади Дніпродзержинської міської ради, треті особи: Першої Дніпродзержинської державної нотаріальної контори, Центру ДАІ у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області, Управління державної реєстрації головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2016 року представник позивача ОСОБА_2 ОСОБА_1 за дорученням звернулася до Заводського районного суду з позовною заявою, яку згодом уточнила та звернувся до Територіальної громади Дніпродзержинської міської ради, треті особи: Першої Дніпродзержинської державної нотаріальної контори, Центру ДАІ у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області, Управління державної реєстрації головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що він, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є сином померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 р., ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 р. ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3, виданого 04.06.2015 року Заводським відділом державної РАЦС реєстраційної служби Дніпродзержинського міського управління юстиції у Дніпропетровській області та актовим записом № 1290. Його мати ОСОБА_5 10.10.1983 року отримала Дозвіл Комунального господарства Заводського виконкому на оформлення капітального гаражу АДРЕСА_1 але документи про право власності не отримала, у зв'язку з юридичною необізнаністю. Із Свідоцтва про право на спадщину за заповітом Серії НОМЕР_4 від 18.12.1996 року посвідченого державним нотаріусом Петриківської державної нотаріальної контори вбачається, що на підставі Заповіту посвідченого 11 грудня 1973 року за реєстровим № 43 виконкомом Колгоспівської сільської Ради народних депутатів Царичанського району Дніпропетровської області спадкоємцями зазначеного в заповіті майна ОСОБА_8, померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 року в двох третіх частинах є ОСОБА_9 та ОСОБА_10. Спадкове майно складається з: А-І житлового будинку саманного, обкладеного цементною плиткою, розмір житлової площі 30.3 кв.м., Б-І літня кухня саманна, обкладена цементною плиткою, В-І сарай, Д-І уборна дощата, Г-І сарай саманний, К-І підвал шлакобетонний, Е-І сарай саманний, № І колодязь, № 2 свердловина, І тротуар, розташовані в АДРЕСА_2, що належить померлій на підставі Свідоцтва про право власності на будинок, виданого 18.05.1988 року виконкомом Царичанської районної Ради народних депутатів та зареєстрованого в Дніпродзержинському Інвентарбюро 18.05.1988 року в реєстрову книгу № 2 за реєстровим № 450. Із Свідоцтва про право на спадщину за заповітом Серії НОМЕР_5 від 18.12.1996 року посвідченого державним нотаріусом Петриківської державної нотаріальної контори вбачається, що на підставі Заповіту посвідченого 11 грудня 1973 року секретарем виконкомом Колгоспівської сільської Ради народних депутатів Царичанського району Дніпропетровської області за реєстровим № 43 спадкоємцями зазначеного в заповіті майна ОСОБА_8, померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 року в рівних частинах є ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11. Спадкове майно складається з земельної ділянки площею 0,85 га, розташованої в АДРЕСА_2, що належала померлій на підставі Рішення 17 сесії 21 скликання Іванівської сільської Ради народних депутатів Петриківського району Дніпропетровської області від 22 грудня 1993 року про передачу земельної ділянки їй у приватну власність. Відповідно до Державного акту про право приватної власності на землю виданого Іванівською сільською Радою народних депутатів Петриківського району Дніпропетровської області від 28 січня 1997 року на підставі спадкової справи № НОМЕР_6 ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 передається у приватну власність земельна ділянка площею 0,8263 га в межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована на території АДРЕСА_2. Відповідно до Плану земельної ділянки, що надається у приватну власність ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 на території АДРЕСА_2 загальна площа земельної ділянки 0,8263 га, в тому числі: сільськогосподарських угідь 0,7518 га, із них ріллі 0,6891 га, багаторічних насаджень 0,06271 га, під забудовою 0,0745 га. Ще за життя бабуся позивача, ОСОБА_10, заповідала його матері ОСОБА_5 належну їй частину будинку та земельної ділянки, яка розташована в АДРЕСА_2, що підтверджується Заповітом Серії НОМЕР_7 від 16 грудня 1996 року, посвідченого державним нотаріусом Петриківської державної нотаріальної контори. На підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно Серії НОМЕР_8 від 14.10.2005 року, виданого Фондом комунальної власності, квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності його матері ОСОБА_5, його батьку ОСОБА_4 та йому ОСОБА_2. Матері позивача також належить автомобіль моделі Опель Вектра, 1992 року випуску. Ід.код НОМЕР_9, № кузова НОМЕР_9, на підставі Угоди купівлі-продажу від 16 травня 2009 року та гараж АДРЕСА_1, загальною площею 20,8 кв.м.. ІНФОРМАЦІЯ_6 року батько позивача, ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_10 про смерть, яке було видано 16 липня 2009 р. Заводським відділом РАЦС Дніпродзержинського МУЮ в Дніпропетровській області та актовим записом № 924. Після смерті батька відкрилась спадщина у вигляді частини квартири АДРЕСА_1, спадкоємцем спадщини став позивач, його мати ОСОБА_5 та його рідний брат ОСОБА_3. Після смерті батька позивач, його мати та його рідний брат звернулися 11.01.2010 року до приватного нотаріуса, позивач та мати відмовились від спадщини на користь брата позивача ОСОБА_3, який звернувся з заявою про те що приймає спадщину, яка належала покійному батькові, але свідоцтво про спадщину не отримав. Ще за життя мати позивача, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 заповідала йому, ОСОБА_2, усі свої права та обов'язки, які їй належали на момент складання заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть належати їй у майбутньому, та усе своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що їй буде належати на момент смерті і на що вона за законом матиме право, що підтверджується Заповітом Серії НОМЕР_11 від 22 травня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу. ІНФОРМАЦІЯ_5 року мати позивача ОСОБА_5 померла, що підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_12 про смерть, яке було видано 09 лютого 2015р. Заводським відділом державної РАЦС реєстраційної служби Дніпродзержинського МУЮ в Дніпропетровській області та актовим записом № 167. Після смерті матері відкрилась спадщина у вигляді частини квартири АДРЕСА_1, частини будинку та земельної ділянки, яка розташована в АДРЕСА_2, автомобілю моделі Опель Вектра, 1992 року випуску та гаражу АДРЕСА_1, спадкоємцем якої за заповітом є позивач. Причиною відсутності у спадкодавців, батька та матері позивача, належних документів на майно, реєстрації прав власності на зазначений гараж, садибу стало не вчинення ними своєчасно юридично значимих та необхідних для цього дій, що не може бути перешкодою у реєстрації права власності на це майно на теперішній час за позивачем, як спадкоємцем. 16 лютого 2016 року Першою Дніпродзержинською нотаріальною конторою було заведено спадкову справу № 104/2016 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 року ОСОБА_5. 18 березня 2016 року позивачем, ОСОБА_2, було отримано Свідоцтво про право на спадщину за заповітом Серії НОМЕР_13, яка складається з 1/3 частини квартири АДРЕСА_1. Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії, вихідний № 610/02/31 від 18 березня 2016 року до с/с 104/2016, було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на інше спадкове майно, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на майно, яке підлягає державній реєстрації. Тому позивач змушений звертатись до суду з цією позовною заявою про визнання права власності на майно.

Позивач в судове засідання не з'явився, але надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує в повному обсязі, не заперечує проти розгляду справи за відсутності відповідача при заочному розгляді справи та без застосування технічних засобів.

Представник позивача в судове засідання не з'явилась, але надала до суду заяву в якій підтримує вимоги позивача, просить їх задовольнити у повному обсязі, не заперечує проти розгляду справи без участі відповідача при заочному розгляді справи та без застосування технічних засобів.

Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, згідно з вимогами ст.76 ЦПК України, про причини неявки суду не повідомив, судова повістка - виклик направлена відповідачеві на останню відому суду адресу і в силу ст.77 ЦПК України вважається доставленою, на підставі ст. 169 ЦПК України суд вважає причини неявки відповідача неповажними; є достатньо матеріалів про права та відносини сторін, потрібність дачі особистих пояснень відповідачем відсутня, що дозволило суду за згодою позивача та його представника, згідно вимог ст. 224 ЦПК України, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, що дозволило суду вважати за необхідне визнати його неявку з неповажних причин, провести заочний розгляд справи, розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.

Представники третіх осіб в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, згідно з вимогами ст.76 ЦПК України, про причини неявки суду не повідомили, судова повістка - виклик направлена третім особам на останню відому суду адресу і в силу ст.77 ЦПК України вважається доставленою, на підставі ст. 169 ЦПК України суд вважає причини неявки третіх осіб неповажними; є достатньо матеріалів про права та відносини сторін, потрібність дачі особистих пояснень відсутня.

Вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав:

Судом встановлені обставини справи та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є сином померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 р., ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 р. ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3, виданого 04.06.2015 року Заводським відділом державної РАЦС реєстраційної служби Дніпродзержинського міського управління юстиції у Дніпропетровській області та актовим записом № 1290.

Судом встановлено, що ОСОБА_5, 10.10.1983 року отримала Дозвіл Комунального господарства Заводського виконкому на оформлення капітального гаражу АДРЕСА_1, загальною площею 20,8 кв.м., але документи про право власності не отримала, у зв'язку з юридичною необізнаністю.

Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за заповітом Серії НОМЕР_4 від 18.12.1996 року посвідченого державним нотаріусом Петриківської державної нотаріальної контори на підставі Заповіту посвідченого 11 грудня 1973 року за реєстровим № 43 виконкомом Колгоспівської сільської Ради народних депутатів Царичанського району Дніпропетровської області спадкоємцями зазначеного в заповіті майна ОСОБА_8, померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 року в двох третіх частинах є ОСОБА_9 та ОСОБА_10. Спадкове майно складається з: А-І житлового будинку саманного, обкладеного цементною плиткою, розмір житлової площі 30.3 кв.м., Б-І літня кухня саманна, обкладена цементною плиткою, В-І сарай, Д-І уборна дощата, Г-І сарай саманний, К-І підвал шлакобетонний, Е-І сарай саманний, № І колодязь, № 2 свердловина, І тротуар, розташовані в АДРЕСА_2, що належить померлій на підставі Свідоцтва про право власності на будинок, виданого 18.05.1988 року виконкомом Царичанської районної Ради народних депутатів та зареєстрованого в Дніпродзержинському Інвентарбюро 18.05.1988 року в реєстрову книгу № 2 за реєстровим № 450.

Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за заповітом Серії НОМЕР_5 від 18.12.1996 року посвідченого державним нотаріусом Петриківської державної нотаріальної контори на підставі Заповіту посвідченого 11 грудня 1973 року секретарем виконкомом Колгоспівської сільської Ради народних депутатів Царичанського району Дніпропетровської області за реєстровим № 43 спадкоємцями зазначеного в заповіті майна ОСОБА_8, померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 року в рівних частинах є ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11. Спадкове майно складається з земельної ділянки площею 0,85 га, розташованої в АДРЕСА_2, що належала померлій на підставі Рішення 17 сесії 21 скликання Іванівської сільської Ради народних депутатів Петриківського району Дніпропетровської області від 22 грудня 1993 року про передачу земельної ділянки їй у приватну власність.

Відповідно до Державного акту про право приватної власності на землю виданого Іванівською сільською Радою народних депутатів Петриківського району Дніпропетровської області від 28 січня 1997 року на підставі спадкової справи № НОМЕР_6 ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 передається у приватну власність земельна ділянка площею 0,8263 га в межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована на території АДРЕСА_2.

Відповідно до Плану земельної ділянки, що надається у приватну власність ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 на території АДРЕСА_2 загальна площа земельної ділянки 0,8263 га, в тому числі: сільськогосподарських угідь 0,7518 га, із них ріллі 0,6891 га, багаторічних насаджень 0,06271 га, під забудовою 0,0745 га.

Судом встановлено, що ОСОБА_10, заповідала ОСОБА_5 належну їй частину будинку та земельної ділянки, яка розташована в АДРЕСА_2, що підтверджується Заповітом Серії НОМЕР_7 від 16 грудня 1996 року, посвідченого державним нотаріусом Петриківської державної нотаріальної контори.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно Серії НОМЕР_8 від 14.10.2005 року, виданого Фондом комунальної власності, квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_2.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 належить автомобіль моделі Опель Вектра, 1992 року випуску. Ід.код НОМЕР_9, № кузова НОМЕР_9, на підставі Угоди купівлі-продажу від 16 травня 2009 року та гараж АДРЕСА_1.

Як вбачається з матеріалів справи ІНФОРМАЦІЯ_6 року помер ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_10 про смерть, яке було видано 16 липня 2009р. Заводським відділом РАЦС Дніпродзержинського МУЮ в Дніпропетровській області та актовим записом № 924.

В судовому засіданні встановлено, що після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина у вигляді частини квартири АДРЕСА_1, спадкоємцем спадщини став ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3.

В судовому засіданні встановлено, що після смерті ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3 звернулися 11.01.2010 року до приватного нотаріуса.

Судом встановлено, що за життя ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 заповідала ОСОБА_2, усі свої права та обов'язки, які їй належали на момент складання заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть належати їй у майбутньому, та усе своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що їй буде належати на момент смерті і на що вона за законом матиме право, що підтверджується Заповітом Серії НОМЕР_11 від 22 травня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу.

Як вбачається з матеріалів справи ІНФОРМАЦІЯ_5 року померла ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_12 про смерть, яке було видано 09 лютого 2015р. Заводським відділом державної РАЦС реєстраційної служби Дніпродзержинського МУЮ в Дніпропетровській області та актовим записом № 167.

В судовому засіданні встановлено, що після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина у вигляді частини квартири АДРЕСА_1, частини будинку та земельної ділянки, яка розташована в АДРЕСА_2, автомобілю моделі Опель Вектра, 1992 року випуску та гаражу АДРЕСА_1, спадкоємцем якої є ОСОБА_2 за заповітом.

Відповідно до ч. 1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України «Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її та ч. 5 ст. 1268 ЦК України «Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини».

Оскільки ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 року залишила заповіт, то відповідно до ч.1 ст.1222 ЦКУ спадкоємцем за заповітом є ОСОБА_2.

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У відповідності зі ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, але у зв'язку з тим, що протягом життя батько та мати позивача належним чином не оформили документи на квартиру, садибу та гараж, тому нотаріус відмовила у видачі свідоцтва на частину спадщини, та рекомендувала звернутися до суду.

Крім того, п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

У відповідності до п.п. 4.15, 4.18 Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 22 лютого 2012 року, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус вимагає, крім правовстановлюючого документа, витяг з Реєстру прав власності. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Причиною відсутності у спадкодавців, батька та матері позивача, належних документів на майно, реєстрації прав власності на зазначений гараж, садибу стало не вчинення ними своєчасно (за життя) юридично значимих та необхідних для цього дій, що не може бути перешкодою у реєстрації права власності на це майно на теперішній час за ОСОБА_2, як спадкоємцем.

Відповідно до вимог ст.316-319 ЦК України - право власності - це врегульовані законом суспільні відносини, щодо володіння, користування і розпорядження майном. Власникові належить право воло¬діння, користування та розпорядження своїм майном.

З 01 січня 2013 року державна реєстрація прав на нерухоме майно здійснюється Міністерством юстиції України та його територіальними органами, які є органами, державної реєстрації прав на підставі Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та обмежень».

Цим законом державна реєстрація та внесення змін в правовстановлюючі документи на нерухоме майно за померлими не врегульована.

У відповідності зі п. 2 ст. 8 Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» передача займаних квартир здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї.

Згідно до ст. 370 ЦК України, «Визначення часток у праві спільної часткової власності» - частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

На підставі ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільній власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Судом встановлено, що 16 лютого 2016 року Першою Дніпродзержинською нотаріальною конторою було заведено спадкову справу № 104/2016 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 року ОСОБА_5.

В судовому засіданні встановлено, що 18 березня 2016 року ОСОБА_2, отримано Свідоцтво про право на спадщину за заповітом Серії НОМЕР_13, яка складається з 1/3 частини квартири АДРЕСА_1.

З матеріалів справи вбачається, що Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії, вихідний № 610/02/31 від 18 березня 2016 року до с/с 104/2016, ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на інше спадкове майно, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на майно, яке підлягає державній реєстрації.

Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У відповідності зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа може звернутися до суду за захистом свого особистого майнового або майнового права ти інтересу.

Згідно ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права тощо.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом та є непорушним, що прописано ст. 41 Конституції України.

У відповідності до цивільного законодавства України однією з умов виникнення прав та обов'язків власників цивільних правовідносин є рішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути лише за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво.

У відповідності зі ст. 8 ЦК України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

На підставі викладеного та керуючись пленумом Верховного Суду України своєю постановою від 28.07.1978 року № 3 ( із змінами та доповненнями, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України від 25.12.1992 року, № 13, та від 25.05.1998 року № 15), ст.ст.45, 46 ЦК (1963 року) України, ст.ст. 8, 16, 328, 357, 370, 372, 392, 1261, 1268-1270 ЦК України (2004 року) ст.ст. ст.ст. 10, 57, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до Територіальної громади Дніпродзержинської міської ради, Територіальної громади Дніпродзержинської міської ради, треті особи: Першої Дніпродзержинської державної нотаріальної контори, Центру ДАІ у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області, Управління державної реєстрації головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, паспорт серія НОМЕР_14 право власності на:

- 1/3 частину квартири АДРЕСА_1, яка належить йому згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно Серії НОМЕР_8 від 14.10.2005 року, з подальшою реєстрацією у відповідних органах.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, паспорт серія НОМЕР_14, право власності в порядку спадкування за заповітом на:

- автомобіль моделі Опель Вектра, 1992 року випуску, Ід.код НОМЕР_9, № кузова НОМЕР_9, державний номер НОМЕР_2;

- гараж АДРЕСА_1; загальною площею 20,8 кв.м.

- 1/3 частину будинку, який розташований в АДРЕСА_2, який складається з А-І житлового будинку саманного, обкладеного цементною плиткою, розмір житлової площі 30.3 кв.м., Б-І літня кухня саманна, обкладена цементною плиткою, В-І сарай, Д-І уборна дощата, Г-І сарай саманний, К-І підвал шлакобетонний, Е-І сарай саманний, № І колодязь, № 2 свердловина, І тротуар та 1/3 частину земельної ділянки, площею 0,8263 га, розташованої в АДРЕСА_2 з подальшою реєстрацією у відповідних органах.

Визнати спадковим майном 1/3 частину квартири АДРЕСА_1, яка залишилась після померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 року ОСОБА_4.

Витребувати у ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, із незаконного володіння, автомобіль моделі Опель Вектра, 1992 року випуску, Ід.код НОМЕР_9, № кузова НОМЕР_9, державний номер НОМЕР_2 та передати його на зберігання ОСОБА_1.

Зобов'язати Центр ДАІ 1205 (ВРЕР Дніпродзержинськ) м. Дніпродзержинська Дніпропетровська область зареєструвати за мною ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_1, паспорт серія НОМЕР_14 право власності на автомобіль моделі Опель Вектра, 1992 року випуску, Ід.код НОМЕР_9, № кузова НОМЕР_9, державний номер НОМЕР_2.

Заочне рішення може бути переглянуте Заводським районним судом м. Дніпродзержинська за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний термін скарги про апеляційне оскарження, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України з дня його проголошення.

Суддя Ричка С. О.