Справа №2-606/09

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

          23 липня 2009 р.                               Вільногірський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого                                              судді   Болоніної М.Б.

при секретарі                                                         Шараповій О.О.                                  

за участю позивача                                                ОСОБА_1

                  представника третьої особи                ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вільногірську цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до виконавчого комітету Вільногірської міської ради (треті особи –   ОСОБА_3, КП «БТІ м.Вільногірськ», Вільногірська державна нотаріальна контора) про визнання майна спільною частковою власністю співвласників,

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулась  ОСОБА_1 з позовом до виконавчого комітету Вільногірської міської ради (далі – виконком) про визнання майна спільною частковою власністю співвласників, в якому зазначає наступне.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 20.12.1999р., яке було видане на підставі розпорядження виконкому від 01.12.1999р.  НОМЕР_1, позивачу, а також членам її сім’ї –  сину ОСОБА_3 та чоловіку ОСОБА_4  – на праві спільної сумісної власності належить квартира у АДРЕСА_1.

 ІНФОРМАЦІЯ_1  ОСОБА_4 помер, у зв’язку з чим відкрилась спадщина за законом на його майно, в тому числі й на належну йому частку у зазначеній квартирі. У встановлений законом строк позивач звернулась до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини із заявою про прийняття спадщини, однак 18.05.2009р. завідуючою Вільногірською державною нотаріальною конторою було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії і відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв’язку з тим, що відповідно до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті одного з учасників спільної сумісної власності може бути здійснена тільки після визначення частки померлого у спільному майні.

Позивач письмово зверталась до відповідача як до органу приватизації державного (комунального) житлового фонду та до КП «БТІ» із заявами про внесення змін до свідоцтва про право власності на житло і визначення частки кожного із співвласників квартири, у чому  їй було відмовлено.

Позивач просить визнати спірну квартиру спільною частковою власністю  її та членів її сім’ї і визначити частку кожного зі співвласників в рівних долях, тобто у розмірі 1/3 частки.

 Відповідач та третя особа – завідуюча Вільногірською держнотконторою –  своїми телефонограмами (ар.с.20,21) просили розгляд справи проводити без  участі їх представників, заперечень проти позову не висловили.  

Третя особа ОСОБА_3 до суду не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, про дату розгляду справи сповіщений належним чином (ар.с.19).

З урахуванням думки учасників процесу та у відповідності до ст.169 ЦПК України суд знайшов за можливе розглядати справу без участі представника відповідача та третіх осіб.

Позивач  ОСОБА_1 у судовому засіданні свій позов повністю підтримала, суду пояснила, що за життя її чоловіка суперечок між членами сім’ї  щодо розміру часток квартири не виникало, вони вважали себе рівноправними власниками квартири, за визначенням або виділенням часток у спільному майні до відповідних органів не звертались. На відшкодуванні своїх судових витрат за рахунок відповідача позивач не наполягала.

 Представник третьої особи – КП «Бюро технічної інвентаризації м.Вільногірська» – проти задоволення позову не заперечувала, суду пояснила, що свідоцтвом про право власності на спірну квартиру встановлена спільна сумісна власність членів родини  ОСОБА_1, самостійно визначати частку кожного з співвласників БТІ не має права.

 Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши та оцінивши у сукупності надані по справі докази, суд доходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ст.ст.10,11 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених  позивачем вимог і на підставі доказів сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позовні вимоги підтверджені свідоцтвом про право власності на житло від 20.12.1999р. (ар.с.4), витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно (ар.с.5), свідоцтвом про смерть ОСОБА_4 (ар.с.6), витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі (ар.с.7), листом КП «БТІ м.Вільногірська» від 24.03.2009р. №254 про відмову внести зміни до правовстановлюючих документів на квартиру (ар.с.8), листом виконкому від 09.04.2009р. №02/12-376-667/09 про відмову внести зміни до свідоцтва про право власності на квартиру (ар.с.9), постановою завідуючої Вільногірською держнотконторою від 18.05.2009р. про відмову у вчиненні нотаріальної дії (ар.с.10).

 Згідно ст.ст.355,356,357 ЦК України майно, що є у власності співвласників, належить їм на праві спільної власності (спільне майно) і може належати особам на праві спільної часткової або спільної сумісної власності, спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно; власність співвласників із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю; частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.  

 Під час судового розгляду справи було з’ясовано, що на момент приватизації квартири органом приватизації було встановлено спільну сумісну власність позивача та членів її сім’ї,   співвласники квартири вважали, що кожному з них  належить по 1/3 частці квартири, іншої домовленості між ними  не існувало, спорів з цього приводу не виникало. За визначенням часток після смерті чоловіка позивач зверталась до відповідача як органа приватизації та до КП «БТІ», але отримала відмову.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач та треті особи проти позову не заперечували, суд знаходить підстави для задоволення позову  ОСОБА_1 і визначення за співвласниками квартири по 1/3 частки у праві їх власності на спільне майно.

Керуючись ст.ст.10,11,209,212,213,215,218 ЦПК України, ст.ст.355,356,357 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов  ОСОБА_1 до виконавчого комітету Вільногірської міської ради про визнання майна спільною частковою власністю співвласників задовольнити.

Визнати квартиру, розташовану у АДРЕСА_1, спільною частковою власністю ОСОБА_1, ОСОБА_3 та  ОСОБА_4,  який помер ІНФОРМАЦІЯ_1

Визначити, що розмір частки у праві спільної часткової власності на квартиру у АДРЕСА_1,  яка належить ОСОБА_1, ОСОБА_3 та  ОСОБА_4, який помер  ІНФОРМАЦІЯ_1, становить по  1/3 за кожним співвласником.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня його  проголошення, апеляційна скарга на рішення подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження  до апеляційного суду Дніпропетровської області через Вільногірський міський суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, що його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Копію рішення направити відповідачу та третім особам, які не були присутні у судовому засіданні, в порядку ст.222 ЦПК України.

СУДДЯ                                                           М.Б.БОЛОНІНА