Справа №2-2294/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2009 року                                         Хмельницький міськрайонний суд в складі:  

                          головуючого - судді                       Карплюка О.І.

                          при секретарі                     Мусюк А.В.        

                          з участю позивача та

                                  представника третьої особи          ОСОБА_1

                          представника позивача                  ОСОБА_2

                          представника відповідача              ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_1, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу недійсним,

встановив:

     ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі-продажу приміщення першого поверху нежитлової будівлі площею 252,7 кв.м., що по вул. Курчатова, 4/3 в м. Хмельницькому, укладеного між ними 14 квітня 2005 року, посилаючись на те, що на момент укладення даного договору він знаходився в скрутному матеріальному становищі та перебував в трудових відносинах з ПМП «Норма», власником якого є ОСОБА_6 - батько відповідача, і який змусив його, тобто позивача, під психічним тиском, обіцяючи покращити його матеріальне становище шляхом підвищення зарплати та преміювання, відчужити вказаний об»єкт нерухомості його дочці - ОСОБА_5 за 35436 грн. Крім того, зазначає, що вказаний спірний об»єкт належав на праві спільної сумісної власності йому та його дружині ОСОБА_4

    Судом в порядку ст. 36 ЦПК України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача ОСОБА_4.

    В судовому засіданні позивач та представник третьої особи ОСОБА_1, представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали.

    В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивач пропустив строки позовної давності для звернення до суду за захистом своїх порушених прав, не надав суду доказів, які б вказували на укладення між сторонами 14 квітня 2005 року договору купівлі-продажу спірного приміщення внаслідок застосування до нього (позивача) психічного тиску або на вкрай невигідних для нього умовах чи під впливом обману. Крім того, зазначає, що провадження в справі за позовом ОСОБА_1 про поновлення його на роботі в ПМП «Норма» закрито за відмови позивача від позову. Також зазначає, що дружина ОСОБА_1 надала нотаріально посвідчену згоду на відчуження її чоловіком приміщення першого поверху нежитлової будівлі, що по вул. Курчатова, 4/3 в м. Хмельницькому, 14 квітня 2005 року.

    Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.

    Так, судом встановлено, що 14 квітня 2005 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 був укладений договір купівлі-продажу приміщення першого поверху нежитлової будівлі площею 252,7 кв.м., що по вул. Курчатова, 4/3 в м. Хмельницькому. Даний договір був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_7 Цим же нотаріусом 14 квітня 2005 року була нотаріально посвідчена заява ОСОБА_4 про надання нею згоди на відчуження її чоловіком ОСОБА_1 вказаного приміщення.

    Відповідно до вимог ч. 1 ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

    Відповідно до вимог ч. 1 ст. 231 ЦК України правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним.    

    Відповідно до вимог ч. 1 ст. 233 ЦК України правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.    

    Відповідно до вимог ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, ні позивач, ні його представник не надали суду доказів, які б вказували на укладення між сторонами 14 квітня 2005 року договору купівлі-продажу приміщення першого поверху нежитлової будівлі площею 252,7 кв.м., що по вул. Курчатова, 4/3 в м. Хмельницькому внаслідок застосування до продавця психічного тиску, або під впливом тяжкої для нього обставини і на вкрай невигідних умовах чи під впливом обману. Таких фактів не встановлено і судом.

    Відповідно до вимог ч. 3 ст. 65 СК України для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

    А тому посилання позивача на те, що приміщення першого поверху нежитлової будівлі площею 252,7 кв.м., що по вул. Курчатова, 4/3 в м. Хмельницькому, на момент відчуження ОСОБА_1 було спільною сумісною власністю його – позивача та його дружини ОСОБА_4 до уваги суду не береться, оскільки згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, наданого Хмельницьким бюром технічної інвентаризації, єдиним власником вказаного спірного об»єкта нерухомості був лише ОСОБА_1 Крім того, дружина ОСОБА_1 не заперечувала щодо відчуження її чоловіком вказаного майна, про що написала відповідну заяву 14 квітня 2005 року, яка була посвідчена приватним нотаріусом ОСОБА_7

    Оцінюючи встановлене, суд приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_1 є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

    Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 154 ч. 6, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 203, 231 ч. 1, 233 ч. 1, 368 ЦК України, ст. ст. 63, 65 СК України, суд

вирішив:

    У позові ОСОБА_1, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі-продажу приміщення першого поверху нежитлової будівлі  площею 252,7 кв.м., що по вул. Курчатова, 4/3 в м. Хмельницькому, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 14 квітня 2005 року, відмовити.

    Захід забезпечення позову у вигляді арешту на приміщення першого поверху нежитлової будівлі площею 252,7 кв.м., що по вул. Курчатова, 4/3 в м. Хмельницькому, та яке належить на праві власності ОСОБА_5, скасувати.    

    Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя: