УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

______________________________________________________________________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський,3/65

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "26" березня 2007 р.                                                     Справа № 10/49"НА"

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді Будішевської Л.О.

при секретарі Ремез І.І.

за участю представників сторін

від позивача Жлобін В.М., дов.від 27.02.07р.; Барабаш Т.В., дов. від 27.02.07р.;

від відповідача Крилова Т.М., дов. від 20.11.06р.;

прокурор: Стемковський Д.Б., прокурор.

 

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблева фабрика Берегово" (с.Оліївка)  

до Державної податкової інспекції у Житомирському районі (м.Житомир)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 20.10.04р.

Позивачем пред'явлено позов про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Житомирської ОДПІ, правонаступником якої є ДПІ у Житомирському районі, від 20 жовтня 2004р. №5205/23-4/66865/10 та №5206/7/23-4/66866/10.

26.03.07р. позивачем подані додаткові письмові пояснення по справі, згідно яких ТОВ "Меблева фабрика Берегово" додатково обґрунтувала свої позовні вимоги та просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20 жовтня 2004р. №5205/23-4/66865/10 та №5206/7/23-4/66866/10

Представники позивача в засіданні суду позовні вимоги, з урахуванням письмових пояснень, підтримали в повному обсязі.

Відповідач - Житомирська ОДПІ, правонаступником якої є ДПІ у Житомирському районі, надав відзив на позовну заяву. Представник позивача проти вимог позивача заперечує, посилається на те, що позивачем порушені вимоги п.8.1 ст.1, п.п.7.4.1 п.7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. 2168/97-ВР, а тому оспорювані податкові повідомлення-рішення є правомірними.

В ході судового розгляду справи було оглянуто матеріали перевірки прокуратури Житомирської області №ПР-1/16-06 законності декларування від'ємного значення податку на додану вартість ТОВ "Меблева фабрика Берегово", за результатами якої винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно службових осіб ТОВ "Меблева фабрика Берегово" у зв'язку з відсутністю в їх діях складу злочинів, передбачених ст.ст.191, 364 КК України. 

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами докази, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Податковим повідомленням-рішенням Житомирської ОДПІ №5205/23-4/66865/10 від 20.10.04р. (а.с.10) позивачу, згідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.97р., та відповідно до підпункту "б" пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.00р. №2181-ІІІ, донараховано 11327,00грн. податку на додану вартість та застосовано штрафні (фінансові) санкції з податку на додану вартість в розмірі 5664,00грн.

Податковим повідомленням-рішенням Житомирської ОДПІ №5206/7/23-4/66866/10 від 20.10.04р. (а.с.11) позивачу, згідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.97р., та відповідно до підпункту "б" пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.00р. №2181-ІІІ, зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2003р. в розмірі 257258грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту від 18.10.04р. №508/7/23-4 (а.с.15-20) про результати документальної перевірки ТОВ "Меблева фабрика Берегово" з питань правильності визначення сум податку на додану вартість, заявлених до відшкодування з бюджету за січень 2003р., згідно висновку якого встановлені порушення вимог п.1.8 ст.1, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.97р.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін господарський суд дійшов висновку про неправомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень та задоволення позовних вимог ТОВ "Меблева фабрика Берегово" виходячи з наступного.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, ТОВ "Меблева фабрика Берегово", згідно договору купівлі-продажу №102/1 від 18.01.02р. (а.с.93-95), придбало у ТОВ "Торгсервіс ЛТД" м'ясопереробний цех  з відстрочкою платежу на три роки.

На вказану операцію ТОВ "Торгсервіс ЛТД" виписало податкову накладну №27 від 28.01.02р. (а.с.81) на загальну суму 11611507,84грн., в тому числі ПДВ: 268584,64грн.

Вказане обладнання було придбане позивачем для виробничих потреб, відповідало розділу 3 Статуту ТОВ "Меблева фабрика Берегово" (а.с.23-35) та меті його діяльності - виробництво продукції виробничо-технічного призначення, товарів народного споживання, меблів, продуктів харчування.

Відповідно до пп. 8.2.2 п.8.2 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, м'ясопереробний цех відноситься до 3 групи основних фондів.

Згідно із Протоколом загальних зборів засновників ТОВ "Меблева фабрика Берегово" від 01.02.02р. (а.с.87) у зв'язку із неготовністю виробничих приміщень було прийняте рішення про законсеруввання м'ясопереробного цеху та передачу його на тимчасове зберігання на території ЗАТ "Київська фасувально-картонажна фабрика", що підтверджено договором схову від 31.03.03р. (а.с.82,83) та додатковими угодами до нього №1 від 22.12.03р. та №2 від 31.12.04р. (а.с.85,86), актом прийому-передачі майна від 31.03.03р. (а.с.84) та платіжними дорученнями №170 від 27.12.04р., №156 від 19.10.04р., №133 від 03.09.04р., №61 від 29.04.04р., №31 від 10.03.04р., №69 від 20.05.05р.

За висновком перевіряючих позивачем порушені вимоги п.1.8 ст.1 та пп.7.4.1  п.7.4 статті  7 Закону України  "Про податок на додану вартість"  №168/97-ВР від 03.04.97р., а саме:

- безпідставно включено до складу податкового кредиту в січні 2002р. ПДВ в сумі 268584,64грн. та безпідставне проведення коригування податкових зобов'язань в рядку 8 декларації за січень 2003 року на суму мінус 268584,65грн. по придбаних основних засобах (м'ясопереробний цех), які не підлягають амортизації;

- заявлено до відшкодування з бюджету ПДВ в сумі 268584,64грн., який не сплачено постачальнику, тому відсутній факт надмірної сплати податку постачальнику.

Вказані висновки перевіряючих суперечать вимогам чинного законодавства та спростовуються матеріалами справи виходячи з наступного.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 3 квітня 1997 року (із змінами та доповненнями) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням (спорудженням) основних фондів, що підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту такого звітного періоду, незалежно від строків введення в експлуатацію основних фондів, а також від того, чи мав платник податку оподатковувані обороти протягом такого звітного періоду.

Відповідно до п.2.1 Договору купівлі-продажу №102/1 від 18.01.02р. Покупець згідно з цим Договором зобов'язаний оплатити придбаний ним у власність Товар протягом 3-х років з моменту переходу до нього права власності. Додатковою угодою №1 від 27.10.04р. до договору купівлі-продажу №102/1 від 18.01.02р. в рахунок оплати за товар продавець прийняв від покупця простий вексель за пред'явленням, але не раніше 31.12.2012 року, згідно Акту прийому-передачі векселя. А тому, відповідно до ч.2 статті 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" у разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Таким чином, твердження податкового органу про те, що розрахунки за придбаний м'ясопереробний цех не проведені не відповідають фактичним обставинам та суперечать вимогам чинного законодавства.

Безпідставним є і твердження відповідача про те, що для бюджетного відшкодування необхідна надмірне надходження сум сплаченого податку до Державного бюджету України.

Згідно із пп.7.7.3 п.7.7 статті 7 Згідно із пп.7.7.3 п.7.7 статті 7  Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції Закону, що діяла на момент, проведення операцій ТОВ "Меблева фабрика Берегово") підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. Таким чином, законодавством чітко визначені засоби доказування, якими за законом підтверджується право на отримання бюджетного відшкодування і це право не може підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Питання щодо від'ємного значення суми поширювалося тільки на окремо взятого платника податків, і цей факт не ставився у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність саме для цієї особи. Зазначена обставину не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 вказаного вище Закону передбачено, що суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України та використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з цим Законом.

У випадку коли сума бюджетних надходжень від податку на додану вартість відповідного періоду не покриває суму податків, що має бути відшкодована бюджетом, для такого бюджетного відшкодування використовуються доходи з інших джерел, які відповідно до законодавства зараховуються до Державного бюджету України.

Таким чином, законодавством передбачається можливість відшкодування сум податку на додану вартість з бюджету в разі коли суми бюджетних надходжень з податку на додану вартість менші за суми відшкодування цього податку. Вказана норма спростовує висновки щодо встановлення законодавцем прямого взаємозв'язку між сплатою (надходженням) до бюджету податку на додану вартість та його відшкодуванням з бюджету, оскільки пункт 7.5 статті Закону України "Про податок на додану вартість", який визначає дату виникнення права платника податку на податковий кредит, не встановлює кореляції між моментом виникнення права на податковий кредит і моментом сплати податку на додану вартість.

Крім того, ТОВ "Торгсервіс ЛТД" включило видану податкову накладну №27 від 28.01.02р. (а.с.81) до книги обліку продажу товарів у січні 2002 року (а.с.58-60) та відобразило у податкових зобов'язаннях у декларації з ПДВ за січень 2002 року. Наведене вище підтверджується листом ТОВ "Торгсервіс ЛТД" (а.с.58) та не заперечується відповідачем.

Відповідно до п.1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5. статті 7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У пп. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" зазначається, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат зі сплати податку, що не підтверджені податковими накладними.

Правомірність декларування податкового кредиту з ПДВ в січні 2002р. в сумі 268584грн. підтверджується і постановою прокуратури Житомирської області від 09.03.06р. про відмову в порушенні кримінальної справи відносно службових осіб ТОВ "Меблева фабрика Берегово" у зв'язку з відсутністю в їх діях складу злочинів, передбачених ст.ст.191, 364 КК України.

За таких обставин господарський суд вважає, що позовні вимоги ТОВ "Меблева фабрика Берегово" обґрунтовані, підтверджені документально матеріалами справи, оригінали яких оглянуті в засіданні суду, і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Заперечення відповідача суперечать вимогам чинного законодавства та спростовуються матеріалами справи.

Судові витрати по справі стягуються з Державного бюджету України на користь позивача.

Відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.97, керуючись ст.ст.94, 158--163, 167, 254, п.6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції:

- №5205/23-4/66865/10 від 20 жовтня 2004 року;

- №5206/7/23-4/66866/10 від 20 жовтня 2004 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблева фабрика Берегово", 12402, Житомирська область, Житомирський район, с.Оліївка, вул.Звягельська, 21, ідентифікаційний код 30211738 - 3грн. 40коп. судового збору.

Постанова господарського суду Житомирської області набирає законної сили в строки, встановлені ст.254 КАСУ.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції в порядку та строки, встановлені ст.186 КАСУ.

Суддя                                                                       Будішевська Л.О.  

Дата виготовлення: "02" квітня 2007 року

Віддрукувати: 3пр.

1 - в справу

2 - позивачу;

3 - відповідачу;